10 жовтня 2018року відбулася презентація Звіту щодо «Оцінки впливу децентралізації на прозорість та ефективність публічних послуг».
Цей звіт підготувала група авторів – представників Київської школи економіки: Артур Ковальчук, Олекса Степанюк, Наталія Шаповал та Павло Яворський. Робота здійснювалася у рамках шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”, який впроваджується Шведською асоціацією місцевих влад і регіонів через SKL International AB, під керівництвом експерта Ясміни Джикіч. Наукове керівництво було забезпечене Тимофієм Миловановим, PhD, Почесним президентом KSE. Цей звіт підготовлено в рамках шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції.
Відповідно до Закону “Про публічні закупівлі” з серпня 2016 року більшість публічних закупівель повинні оголошуватися та бути проведеними через електронну систему закупівель ProZorro. Нова система сприяла до більшої прозорості та ефективності публічних закупівель. Разом з тим, електронна система закупівель не охоплює повністю весь цикл публічної закупівлі, а фактично поширюється лише на проведення тендерів, тоді як планування та виконання контрактів здебільшого знаходяться за межами системи.
Зазначені реформи мають потенціал істотно вплинути на діяльність щодо здійснення закупівель місцевими замовниками. Метою цього документу є порівняти ефективність використання публічних коштів об’єднаними територіальними громадами (ОТГ), районними державними адміністраціями (РДА) та необ’єднаними громадами (НГ), тобто міськими та сільськими населеними пунктами, які не стали частиною ОТГ. Для оцінки прозорості та ефективності закупівель ОТГ нами було побудовано систему з одинадцяти індикаторів: уникання ProZorro, уникання “вищого” та “євро” порогу, використання конкурентних процедур, питання без відповіді, рівень конкуренції, відсоток дискваліфікацій, відсоток успішних тендерів, відсоток тендерів з аномально високою економією, розірвання контрактів, показник збільшення ціни додатковими угодами, відсоток найбільшого постачальника.
Ми також порівнювали цінову ефективність серед цих трьох груп, тобто ціни, за якими вони закуповують товари, послуги та роботи. До вибірки були включені ОТГ Дніпропетровської та Хмельницької областей, утворених у 2015/2016 роках, а також всі РДА та НГ цих двох областей. Аналіз показав подібність між ОТГ та РДА щодо кількості закупівель, показників успішності та дискваліфікації, а також рівня конкуренції та частки припинених контрактів. Однак ОТГ показали більшу схильність, ніж РДА, до застосування прямого вибору постачальника замість конкурентної процедури у випадках, коли це дозволяється Законом “Про публічні закупівлі”. Така поведінка може бути обумовлена браком професіоналізму (або навіть корупцією), бажанням вибрати місцеву надійну компанію або бажанням використати простішу та швидшу процедуру.
З іншого боку, ОТГ менш схильні (порівняно з РДА) уникати ProZorro (використовуючи закупівлі на суму нижче 50 тис. грн.) та укладати додаткові угоди, що збільшують ціну. Така поведінка потенційно тягне за собою відповідальність відповідно до закону. Можна зробити припущення, що посадовці, відповідальні за закупівлі в ОТГ, лише нещодавно почали працювати з тендерами на суми, що перевищують “вищий” поріг, і тому є більш свідомими щодо можливих негативних наслідків таких дій. Необ’єднані громади закуповують товари й послуги, подібні до закупівель ОТГ, але проводять набагато менше закупівель на нижчі загальні суми. В результаті цього, більшість випадків демонструє, що закономірності проведення закупівель в ОТГ є більш подібними до РДА, ніж до НГ. Зокрема, в середньому 28% від суми контрактів закупівель припадає на одного постачальника. Аналогічний показник для РДА є таким самим, тоді як для НГ він дорівнює 48%. Також в звіті проведено порівняння цін, за якими закуповуються товари та роботи. Аналіз зосереджується на однорідних товарах, які можна легко порівняти.
Такі товари повинні становити істотну частку витрат публічних коштів і мати достатньо велику кількість тендерів для обґрунтованого порівняння. Загалом, перелік товарів та послуг включає продукти харчування (картопля, масло, яйця), паливо (A-95, A-92, дизель) та ремонт доріг. Згідно з результатами аналізу, цінова ефективність для ОТГ є не гіршою ніж в інших групах адміністративних одиниць. Розриви цін між групами, які були явно вираженими в минулому, з часом зменшуються. Крім того, чим більш конкурентним є ринок, тим меншою є різниця у вартості одиниці товару.
Електронну версію Звіту можна знайти за посиланням.
Також під час заходу були представлені результати Звіту Рахункової палати України (Андрій Майснер, заступник голови). Про використання коштів субвенції на соціально-економічний розвиток у 2017 році (головний розпорядник державних коштів Міністерство фінансів України, розмір у 2017 році – 6,2 млрд грн.) Наголошувалося на визначені чітких критеріїв розподілу цієї субвенції.
Автор – Ольга Базарна.
