Проєкт Держбюджету-2027: які ресурси передбачені для громад

На розгляд Верховної Ради України подано проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2027 рік» (реєстр. №16000).

В умовах повномасштабної війни головним пріоритетом держави залишається фінансування сектору безпеки і оборони. Водночас законпроект визначає і фінансові можливості територіальних громад – їхню спроможність забезпечувати життєдіяльність територій, утримувати критичну та соціальну інфраструктуру, підтримувати ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, відновлювати пошкоджені об’єкти та надавати мешканцям необхідні послуги.

Експерти Всеукраїнської асоціації ОТГ проаналізували ключові положення проєкту Держбюджету-2027 та що вони означатимуть для доходів і видатків громад, виконання їхніх повноважень і забезпечення послуг для мешканців.

60% чи 64% ПДФО: коли закінчаться бюджетні гойдалки для громад

І тут для громад знову постає вже добре знайоме питання – 60% чи 64% ПДФО. Проєктом Держбюджету-2027 передбачається зарахування до бюджетів територіальних громад лише 60% ПДФО. Додаткові 4%, за збереження яких послідовно виступає ВАОТГ, – це близько 18,2 млрд грн для місцевих бюджетів. І це не просто цифра: це ресурс громад, який громади можуть спрямовувати відповідно до потреб територій та використовувати для виконання своїх повноважень.

До питання цих 4% ПДФО фактично ми повертаємося щороку. ВАОТГ зауважує, що місцеве самоврядування не може будувати середньострокові плани, якщо один із ключових параметрів його дохідної бази щороку залишається предметом дискусії та торгу. Громади мають мати розуміння не лише на один бюджетний рік, а на перспективу, на який ресурс вони можуть розраховувати. Тому позиція ВАОТГ залишається незмінною: 64% ПДФО мають бути закріплені за бюджетами територіальних громад на постійній основі.

Окреме питання – 18,2 млрд грн субвенції на компенсацію різниці в тарифах, передбачені у проєкті Держбюджету-2027. Як не дивно, але сума практично співмірна з ресурсом додаткових 4% ПДФО. Однак це принципово різні за своєю природою кошти: ПДФО формує власну дохідну базу всіх територіальних громад, тоді як субвенція на різницю в тарифах є цільовим трансфертом і, за оцінкою Асоціації, стосуватиметься лише близько 17% громад.

Тому заміна 4% ПДФО субвенцією на різницю в тарифах не може розглядатися як рівноцінна підтримка місцевого самоврядування. Звісно, є необхідність погашення заборгованості з різниці в тарифах, проте  це окреме зобов’язання держави, яке має бути забезпечене окремим трансфертом із державного бюджету. Воно не повинно вирішуватися за рахунок скорочення загального ресурсу всіх територіальних громад.

Тим більше, що обсяг завдань та відповідальності місцевого самоврядування з року в рік зростає. Громади забезпечують роботу шкіл, дитячих садків, соціальних та комунальних установ, приймають та інтегрують ВПО, підтримують ветеранів і їхні сім’ї, відновлюють пошкоджену інфраструктуру, реалізують державні політики та щодня забезпечують надання послуг мешканцям. Тому ВАОТГ послідовно відстоює принцип: повноваження громад мають бути забезпечені відповідним фінансовим ресурсом, а правила формування доходів місцевих бюджетів – бути стабільними та прогнозованими.

Громади очікують не щорічного торгу за 4% ПДФО, а чітких і прогнозованих правил та  стабільних ресурсів.

Коли цифри не збігаються: громади очікують перегляду розрахунків горизонтального вирівнювання

Окремої уваги потребує горизонтальне вирівнювання податкоспроможності громад, яке здійснюється для 1 320 бюджетів місцевого самоврядування (крім тимчасово окупованих). Для 118 громад з тимчасово окупованих територій  горизонтальне вирівнювання податкоспроможності не здійснюватиметься.

У 2027 році:

• 961 громада отримає базову дотацію (28,4 млрд гривень);
• 218 громад будуть мати вилучення реверсної дотації (19,2 млрд гривень).

В умовах воєнного стану економічна ситуація в органах місцевого самоврядування суттєво й дуже швидко змінюється: бізнес зазнає втрат, підприємства припиняють діяльність або релокуються, змінюється кількість працівників і, відповідно, обсяг надходжень ПДФО, відбуваються значні міграційні процеси. Ці зміни мають належним чином відображатися у вихідних даних, на яких базується розрахунок базової та реверсної дотацій. Громади масово звертають увагу Асоціації на суттєві розбіжності між фактичними показниками, якими вони володіють, та даними щодо чисельності населення і надходжень ПДФО, використаними у розрахунках до проєкту Держбюджету-2027.

Важливе питання – дані про чисельність населення, які використовуються для розрахунку горизонтального вирівнювання. ВАОТГ не підтримує використання для таких розрахунків застарілих статистичних показників Держстату, які не відображають масштабних міграційних змін, що відбулися в Україні внаслідок повномасштабної війни.

Сьогодні територіальні громади активно наповнюють та актуалізують Реєстр територіальних громад Державної міграційної служби, і саме ці дані, з урахуванням актуальної інформації про ВПО (Мінсоцполітики), мають бути основою для визначення чисельності населення при розрахунку базової та реверсної дотацій.

Це не просто питання статистики – від того, яку чисельність населення держава закладає у формулу, безпосередньо залежить обсяг фінансового ресурсу конкретної громади. Тому використання даних, які не відповідають фактичній ситуації на територіях, може призводити до викривлення показників податкоспроможності та, відповідно, необґрунтованого розміру базової чи реверсної дотації.

За таких умов обсяг вилучення коштів із бюджетів окремих громад може не відповідати їхній реальній фінансовій спроможності. Саме тому ВАОТГ наполягає на актуалізації та верифікації вихідних даних, прозорості їх формування та перегляді розрахунків горизонтального вирівнювання з урахуванням реальної ситуації в громадах в умовах війни.

Трансферти громадам та регіонам

Відповідно до пояснювальної записки законопроєкту № 16000 на 2027 рік передбачені доходи місцевих бюджетів в розмірі 1,056 трлн гривень, з яких:

• 996,8 млрд грн – доходи загального фонду;
• 59,7 млрд грн – доходи спеціального фонду.

На підтримку регіонів і громад у законопроєкті передбачено 133,6 млрд грн, що на 42,2 млрд грн більше плану на 2026 рік.

Серед важливих для місцевого самоврядування трансфертів:

• 30,4 млрд грн – додаткова дотація місцевим бюджетам на прифронтові території та ТОТ, які зазнали негативного впливу внаслідок повномасштабної агресії;
• 18,2 млрд грн – субвенція на компенсацію різниці в тарифах;
• 8,5 млрд грн – субвенція на утримання та розвиток доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності;
• 2 млрд грн – ДФРР;
• 0,9 млрд грн – створення безбар’єрних маршрутів у населених пунктах (ПІП) .

Також на комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст передбачено 60,0 млрд грн.

Освітня сфера – 328,5 млрд грн

Загалом, на освіту у проєкті Держбюджету-2027 передбачено 328,5 млрд грн, що на 50,8 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік.

Для громад ключовими є:

• 192,8 млрд грн – освітня субвенція (на 32,1 млрд грн більше);
• 19,5 млрд грн – харчування учнів 1–11 класів у школах;
• 3,0млрд грн – «Нова українська школа» (ПІП);
• 3,7 млрд грн– укриття у закладах загальної середньої освіти (ПІП);
• 2,0млрд грн – закупівля шкільних автобусів (ПІП);
• 1,0млрд грн –  модернізація їдалень (харчоблоків) закладів освіти (ПІП);
• 400,0 млн грн– модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти (ПІП);
• 495,4 млн грн – субвенція на підтримку дітей з особливими освітніми потребами;
• 768,6 млн грн – субвенція на забезпечення доступності та стійкості дошкільної освіти в Україні (вперше передбачено).

На офіційному сайті МОН зазначено, що збільшення освітньої субвенції має забезпечити оплату праці педагогічних працівників шкіл з урахуванням підвищення. Середньомісячна заробітна плата досвідченого вчителя у 2027 році передбачена на рівні 27,3 тис. гривень.

Водночас, за розрахунками та пропозиціями ВАОТГ, для належного фінансового забезпечення освітньої субвенції у 2027 році її обсяг має становити близько 250 млрд грн. Саме такий ресурс Асоціація під час бюджетних консультацій пропонувала передбачити під час формування Держбюджету-2027 з урахуванням рішень держави щодо підвищення оплати праці педагогічних працівників.

Також очікуємо, що при підготовці до другого читання законопроєкту буде здійснено розподіл освітньої субвенції між бюджетами територіальних громад.

Водночас ВАОТГ звертає увагу: освітня субвенція не покриває всіх видатків громад на освіту. Утримання мережі, енергоносії та комунальні послуги, значна частина видатків на дошкільну і позашкільну освіту та інші витрати залишаються відповідальністю місцевих бюджетів.

Особливо актуальним це стає на тлі нової системи оплати праці освітян. Для дошкільної, позашкільної, а також окремих закладів професійної передвищої освіти, що фінансуються з місцевих бюджетів, перехід на новий механізм здійснюється за рішенням органів місцевого самоврядування з урахуванням їхньої фінансової спроможності.

Тому позиція ВАОТГ незмінна: державні рішення щодо підвищення соціальних стандартів та оплати праці мають супроводжуватися належним фінансовим забезпеченням їх реалізації.

Соціальний захист, підтримка дітей і сімей

На соціальні виплати та заходи у проєкті Держбюджету-2027 передбачено 540,3 млрд грн, що на 72,6 млрд грн більше порівняно з 2026 роком.

Зокрема, на програми підтримки сімей із дітьми передбачено понад 38 млрд грн

Також середі іншого:

• 7,8 млрд грн – фінансування сімейних форм виховання;
• 0,8 млрд грн – придбання житла для дитячих БСТ;
• 51,9 млрд грн – виплата підвищених допомог дітям з інвалідністю та особам з їх числа;
• 1,8 млрд грн – розвиток мережі Центрів життєстійкості у громадах;
• 15,3 млн грн – субвенція на проєктні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання;
• 201,5 млн грн – створення умов для самореалізації молоді в Україні;
• 91,5 млн грн – формування свідомої, відповідальної української політичної нації, зокрема розвиток пластового руху тощо

Важливим пріоритетом державної бюджетної політики повинна бути підтримка дітей та сімей з дітьми і створення безпечного середовища для їхнього життя та розвитку. Саме на рівні територіальних громад дитина щодня отримує освіті, соціальні, медичні та інші послуги і належна фінансова спроможність місцевого самоврядування безпосередньо визначає їх доступність і якість. В умовах війни особливо важливо не лише забезпечити фізичну безпеку та захист дітей, а й створити умови, за яких сім’ї не будуть виїжджати через відсутність необхідних послуг і можливостей, а діти зможуть зростати, розвиватися та пов’язувати своє майбутнє з Україною. Тому при формуванні Державного бюджету на 2027 рік важливо оцінювати кожне бюджетне рішення також через його вплив на дітей та забезпечувати громади достатнім ресурсом для реалізації дитиноцентричних підходів на місцевому рівні.

Охорона здоровʼя

Загалом на охорону здоров’я у проєкті Держбюджету-2027 передбачено 292,5 млрд грн., зокрема серед іншого:

• 225,0 млрд грн – Програма медичних гарантій;
• 2,4 млрд грнсубвенції на реалізацію публічних інвестиційних проєктів у сфері охорони здоров’я;
• 1,2 млрд грнсубвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я.

Кошти Програми медичних гарантій не є прямим трансфертом місцевим бюджетам – фінансування отримують медичні заклади за договорами з НСЗУ. Тому для громад важливо, щоб перегляд тарифів реально покривав вартість медичних послуг та дозволяв комунальним закладам забезпечувати належну оплату праці персоналу без перекладання додаткового фінансового навантаження на місцеві бюджети.

Також сподіваємося, що комунальні заклади охорони здоров’я будуть мати  можливість подати свої проєкти для відновлення, реконструкції та модернізації медичної інфраструктури.

Підтримка ВПО, ветеранів, відновлення та житло

Війна суттєво змінила структуру населення та потреби територіальних громад. Внутрішньо переміщені особи – це нові мешканці громад, люди та сім’ї, які були змушені залишити свої домівки, часто переживши втрати, руйнування та складний досвід евакуації. Завдання громади – не лише прийняти цих людей, а й створити умови, щоб на новому місці вони могли облаштувати життя: знайти житло і роботу, отримати необхідні соціальні, медичні та адміністративні послуги, влаштувати дітей до дитячих садків і шкіл та стати повноцінною частиною громади.

Саме тому для місцевого самоврядування важливо розглядати підтримку ВПО, житлову політику, соціальні послуги та відновлення територій як взаємопов’язані напрями. У проєкті Держбюджету-2027 на підтримку ВПО передбачено 83,2 млрд грн, а на реалізацію житлової політики – 84,9 млрд грн. Це значний державний ресурс, однак для громад принципове значення матиме те, яка його частина реально буде доступною на місцевому рівні та за якими механізмами громади зможуть залучати ці кошти.

Окремої уваги потребує підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх сімей, адже саме у громади вони повертаються після служби і саме на місцевому рівні мають отримувати значну частину необхідних послуг – від реабілітації та соціального супроводу до працевлаштування, житлової підтримки й адаптації. Тому державні програми у цій сфері мають бути не лише достатньо профінансованими, а й узгодженими з можливостями та потребами громад, які забезпечуватимуть їх практичну реалізацію.

У законопроєкті № 16000 передбачено:

• 6,8 млрд грн– підтримка проєктів в рамках Програми з відновлення України;
• 5,7 млрд грн– субвенції на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України ІІІ;
• 1,95 млрд грн– проєкти в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України;
• 2,7 млрд грн –субвенція «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)»;
• 1,5 млрд грн – субвенція на формування житлових фондів у сільській місцевості для евакуйованих людей та ВПО;
• 12,0 млрд грн – заходи підтримки тимчасового проживання ВПО;
• 11,5 млрд грн – компенсація за знищене майно;
• 1,1 млрд грн – створення соціального житла в Україні;
• 5,5 млрд грн – компенсація за знищене житло за програмою HOME;
• 3,7 млрд грн – підтримка за програмою «єОселя»;
• 3,4 млрд грн – «єВідновлення» для пошкодженого житла;
• 6,9 млрд гривень – компенсація на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп;
• 2,6 млрд грн – субвенція на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни.

Також законопроєктом передбачено спрямувати залишки коштів обласних бюджетів Донецької і Луганської областей та місцевих бюджетів тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, що обліковуються станом на 01 січня 2027 року на рахунках в органах Державної казначейської служби України, на забезпечення житлом ВПО.

Саме тому ВАОТГ наголошує: державна підтримка ВПО та ветеранів має бути спрямована не лише на вирішення першочергових питань проживання та виплат, а й на їх повноцінну інтеграцію у громади. Для цього важливо передбачати відповідний ресурс і для територіальних громад, які щодня створюють умови для того, щоб люди, які втратили свій дім, могли облаштувати життя на новому місці та відчути підтримку.

Енергетична стійкість та енергоефективність

У 2027 році значний державний ресурс планується спрямувати на підтримку енергетики, захист і відновлення енергетичних об’єктів та реалізацію проєктів з енергоефективності. Загалом на підтримку енергетичного сектору передбачено майже 100 млрд грн. Кошти планується спрямувати, зокрема, на захист та відновлення енергетичних об’єктів, підтримку галузі та заходи з підвищення енергоефективності. Окремо 60 млрд грн передбачено на реалізацію планів стійкості.

Безпосередньо на підвищення енергоефективності громадських будівель передбачено 4,2 млрд грн. Ще 700 млн грн планується спрямувати через Фонд енергоефективності на відновлення та термомодернізацію багатоквартирних житлових будинків.

Для громад енергоефективність сьогодні – це вже не лише питання економії бюджетних коштів. Це стійкість шкіл, дитячих садків, лікарень, соціальних та інших комунальних закладів, зменшення витрат місцевих бюджетів на енергоносії та можливість забезпечувати безперебійну роботу установ в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.

Саме тому важливо, щоб громади мали реальний доступ до державних програм енергоефективності та достатній ресурс для співфінансування відповідних проєктів. Інвестиції в енергоефективність громадських будівель сьогодні – це одночасно інвестиції у фінансову спроможність, енергетичну незалежність та стійкість громад.

Нові соціальні стандарти: що це означатиме для бюджетів громад

Проєктом Держбюджету-2027 пропонується з 1 січня 2027 р. встановити мінімальну заробітну плату на рівні 9 546 грн, посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС – 3 819 гривень та  прожитковий мінімум на одну особу – 3 559 грн. Порівняно з 2026 роком мінімальна зарплата зростає на 10,4% (+ 899 грн), а прожитковий мінімум – на 10,9%.

Для громад підвищення соціальних стандартів матиме як дохідний, так і видатковий ефект. Зростання мінімальної заробітної плати впливатиме на розміри окремих податків і платежів, пов’язаних із мінімальною зарплатою, та відповідно може збільшувати надходження до місцевих бюджетів. Водночас для самих громад це означає і додаткові видатки на оплату праці працівників установ та закладів, де зарплата залежить від установлених державою соціальних стандартів.

Водночас у пояснювальній записці законопроєкту зазначено, що на шляху європейської інтеграції Уряд України продовжує реалізацію реформи державного управління, зокрема реформи оплати праці державних службовців на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням, збалансування організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів в виконавчої влади, що відповідає європейським стандартам та принципам. Проте жодної згадки про те, що на часі також підвищення посадових окладів місцевого самоврядування.

Чи принесе Новий бюджетний 2027 рік нові оклади для місцевого самоврядування?

З року в рік перелік завдань і рівень відповідальності органів місцевого самоврядування зростають. Управління місцевими фінансами та публічними інвестиціями, підтримка ветеранів і ВПО, розвиток соціальних послуг, організація освітнього процесу, відновлення, енергетична стійкість, цифровізація – за кожним із цих напрямів стоять фахівці органів місцевого самоврядування, від професійності яких безпосередньо залежить реалізація державної політики на місцях.

Водночас питання оплати їхньої праці залишається невирішеним. ВАОТГ неодноразово звертала увагу на необхідність комплексного перегляду посадових окладів посадових осіб та службовців органів місцевого самоврядування, визначених постановою Кабінету Міністрів України №268. Позиція Асоціації – їх необхідно підвищити щонайменше на 25% та одночасно переглянути співвідношення між різними категоріями посад, врахувавши рівень відповідальності, складність завдань, професійні вимоги та управлінське навантаження.

Останніми роками держава ухвалює рішення про підвищення оплати праці окремих категорій працівників бюджетної сфери, а також працівників органів виконавчої  влад. Зокрема, у 2026 році були підвищені посадові оклади працівників освіти, культури та соціальної сфери. Чому на цьому фоні системне рішення щодо посадових окладів працівників самого місцевого самоврядування досі не ухвалене – питання, на яке громади також очікують відповідь.

При цьому важливо розуміти: підвищення посадових окладів працівників ОМС не потребує окремої субвенції з державного бюджету – заробітну плату їм виплачують із місцевих бюджетів. Але нормативні умови оплати праці визначає держава. Тому громади очікують від Уряду насамперед відповідного рішення — внесення системних змін до постанови №268, які дадуть органам місцевого самоврядування можливість належно оцінювати працю своїх фахівців.

ВАОТГ очікує, що під час подальшого опрацювання Держбюджету-2027 Парламент і Уряд почують громади: 64% ПДФО мають залишитися у місцевих бюджетах, горизонтальне вирівнювання має ґрунтуватися на актуальних і достовірних даних, нові та делеговані повноваження – забезпечуватися відповідним фінансовим ресурсом, а питання оплати праці в органах місцевого самоврядування – нарешті отримати системне рішення.

Громади також хочуть увійти у 2027 рік із позитивними новинами. Не лише з новими завданнями та новою відповідальністю, а й із розумінням, що держава належно оцінює працю людей, які щодня забезпечують роботу місцевого самоврядування. Адже спроможність громади – це не лише цифри в бюджеті. Це достатній ресурс, чіткі повноваження і професійні люди, здатні перетворювати державні рішення на реальні послуги для мешканців.