18 грудня 2024 року відбувся вебінар «Здоров’я нації під час війни: вплив на громади та боротьба з неінфекційними захворюваннями», організований платформою «Охорона здоров’я» ВАОТГ у співпраці з україно-швейцарським проєктом «Діємо для здоров’я». Захід став важливим майданчиком для презентації нових досліджень і обговорення стратегій зміцнення громадського здоров’я, особливо актуальних у контексті воєнного часу.
Під час вебінару Марина Брага, координаторка з питань комунікації зі зміни поведінки та Владислав Збанацький, заступник керівника Офісу впровадження україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я” презентували дослідження про те, як війна впливає на стан здоров’я населення, як громади сприймають традиційні та нові детермінанти здоров’я, а також які виклики постають перед лідерами громад у боротьбі з неінфекційними захворюваннями. Учасники мали змогу обговорити шляхи впровадження інноваційних підходів, спрямованих на зміцнення людського капіталу, економічну стійкість і добробут місцевих територій.
- Дослідження «Здорова громада: чинники та можливості впливу під час війни», яке висвітлює, як громади сприймають питання здоров’я та які виклики перед ними постають.
Презентація та доповідь були присвячені аналізу ключових факторів, які впливають на здоров’я громад в умовах війни, та ідентифікації викликів, з якими стикаються громади. Метою дослідження, проведеного в межах проєкту «Діємо для здоров’я», було зрозуміти, що саме означає поняття «здорова громада» для експертів і місцевого населення, а також визначити заходи, які можуть покращити здоров’я мешканців.
► Завантажити дослідження (PDF)
Основні тези презентації:
1. Методологія дослідження:
- Проведено інтерв’ю з експертами, фокус-групи з національними партнерами та представниками громад.
- Проведено опитування дорослих мешканців, дітей, підлітків, їхніх батьків і вчителів.
- Окрему увагу приділено зміні підходів до фізичної активності та харчування.
2. Ключові групи факторів здорової громади:
- Медична інфраструктура: доступність первинної медичної допомоги, профілактичні заходи, мобільні медичні бригади для віддалених населених пунктів.
- Екологія та довкілля: чистота води, повітря, відсутність шкідливих виробництв, наявність рекреаційних об’єктів.
- Оздоровча інфраструктура: спортивні майданчики, басейни, можливості для занять спортом для дітей та дорослих, прокат спортивного інвентарю.
- Соціокультурні чинники: ресурси для підтримки психічного здоров’я, створення мотивації до здорового способу життя, політики зменшення споживання алкоголю і тютюну.
3. Вплив війни на здоров’я:
- 67% опитаних відчули негативний вплив війни на психічне здоров’я, 23% — на фізичне.
- Найпоширеніші проблеми: хронічна втома, проблеми зі сном, стрес, тривожність, загострення хронічних хвороб.
4. Бар’єри до здорового способу життя:
- Відсутність часу (54%), мотивації (46%) та доступу до медичних послуг (43%).
- Потреба в інформаційній підтримці та освітніх програмах.
5. Пропозиції для покращення:
- Інформаційні кампанії про здоровий спосіб життя.
- Розвиток інфраструктури, як-от спортивні об’єкти та мобільні медичні бригади.
- Психологічна підтримка для дітей, дорослих і ветеранів.
- Організація заходів на зразок фестивалів здоров’я та марафонів фізичної активності.
6. Рекомендації на майбутнє:
- Заохочення громад рухатися в напрямку оздоровлення через реалізацію навіть невеликих ініціатив.
- Визнання, що здорова громада — це не ідеальна, але та, що постійно працює над покращенням.
Завантажити галерею слайдів в (PDF)
- «Обізнаність, ставлення і поведінка щодо неінфекційних захворювань у 2024 році», яке досліджує поведінку населення чотирьох областей у контексті боротьби з неінфекційними захворюваннями
Презентація та доповідь на тему дослідження «Обізнаність, ставлення і поведінка щодо неінфекційних захворювань у 2024 році» була присвячена аналізу змін у поведінці, ставленні та обізнаності населення чотирьох областей України — Дніпропетровської, Львівської, Полтавської та Рівненської. Дослідження проводилося у травні-червні 2024 року і мало на меті оцінити вплив проєктів та комунікаційних кампаній на населення в контексті профілактики неінфекційних захворювань (НІЗ).
► Завантажити дослідження (PDF)
Основні аспекти дослідження:
- Методологія:
- Опитування проводилося серед дорослих віком від 18 років.
- Це циклічне дослідження, яке повторюється кожні два роки для моніторингу змін у поведінці та ставленні населення.
- Ключові результати:
- Самооцінка стану здоров’я: 49% опитаних оцінюють своє здоров’я як «добре» або «дуже добре», що відповідає попереднім дослідженням. У Львівській області показники кращі, ніж у Дніпропетровській.
- Зміни в поведінці:
- Збільшення фізичної активності, особливо нетренувальної (наприклад, хатні роботи, прогулянки).
- Зростання кількості людей, які дотримуються збалансованого харчування. Літній період сприяв збільшенню споживання фруктів та овочів.
- Відвідування лікарів:
- 68% респондентів відвідували сімейного лікаря протягом останніх 12 місяців (порівняно з 55% у 2021 році).
- Зменшення кількості людей, які не отримували жодної поради від лікарів щодо здорового способу життя (з 64% у 2021 році до 40% у 2024 році).
- Споживання алкоголю та тютюну:
- Відновлення довоєнних показників споживання алкоголю після зменшення у 2022 році.
- Незначні зміни у споживанні звичайних та електронних сигарет.
- Проблемні аспекти:
- Виявлено, що 70% респондентів мають симптоми, які можуть свідчити про серцево-судинні захворювання, а 40% мають симптоми, пов’язані з діабетом.
- Лише 83% респондентів мають доступ до чистої питної води на робочих місцях, а обладнані місця для відпочинку, харчування чи спорту — ще рідкісніше явище.
Висновки:
Дослідження демонструє як позитивні, так і негативні тенденції. Позитивні зміни включають збільшення обізнаності про здоровий спосіб життя та підвищення рівня консультацій із сімейними лікарями. Водночас виклики залишаються у вигляді нерівномірного доступу до медичних послуг, недостатньої інфраструктури для здорового способу життя на роботі та потреби в подальшій популяризації профілактичних заходів.
У своєму коментарі, Євген Прилипко, експерт платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ, підкреслив важливість громадського здоров’я для сталого розвитку. Він зазначив, що лише 10–15% здоров’я населення залежить від системи охорони здоров’я, тоді як ключову роль відіграє ставлення людей до власного здоров’я.
Громади мають активно включатися в розвиток ініціатив з громадського здоров’я, адже саме вони можуть забезпечити формування здорового способу життя серед населення.
Експерт звернув увагу на складнощі, з якими стикаються територіальні громади, особливо невеликі. Брак організаційної спроможності, компетенції, кадрового потенціалу та недостатнє розуміння того, як здоров’я населення впливає на фінансову стійкість громад, є основними викликами. Він акцентував, що без здорових працюючих людей громади не зможуть забезпечити економічну стабільність та розвиток.
Євген Прилипко наголосив на важливості економічної оцінки впливу ініціатив у сфері громадського здоров’я. На його думку, проєкти повинні враховувати, як інвестиції у здоров’я, профілактику та здоровий спосіб життя впливають на зменшення витрат системи охорони здоров’я, збереження працездатності людей і підтримку вразливих груп населення. Перехід на мову цифр у діалозі з громадами може стати дієвим способом підвищення їхньої мотивації.
Особливу увагу експерт приділив важливості підтримки людей з інвалідністю та вразливих груп населення, особливо в умовах війни. Забезпечення медико-соціальних послуг і профілактичних заходів не лише сприятиме покращенню якості життя, а й зменшуватиме навантаження на громади. Він також зауважив, що в умовах майбутніх реформ адміністративно-територіального устрою громадам доведеться переглянути свої можливості та підвищувати спроможність виконувати делеговані державою повноваження.
Євген висловив сподівання, що тема громадського здоров’я привертатиме дедалі більше уваги, а подальші вебінари сприятимуть залученню ширшого кола учасників до дискусій та впровадження ефективних ініціатив.
Євген Прилипко та Владислав Збанацький досягли домовленості щодо підписання меморандуму про співпрацю між ВАОТ та новим етапом україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» в рамках розширення партнерства.
Владислав зазначив, що за запитом проєкту було проведено дослідження «Профілактика неінфекційних захворювань: оцінка доцільності інвестицій в Україні» та запропонував організувати окремий вебінар для презентації результатів. Такий захід дозволить глибше зрозуміти економічну ефективність інвестицій у профілактику та боротьбу з неінфекційними захворюваннями (НІЗ), а також сприятиме плануванню проєктної діяльності на найближчі роки.
Результати дослідження свідчать, що додаткові інвестиції у розширення політичних і клінічних інтервенцій значно зменшать тягар хвороб у чотирьох областях реалізації проєкту в Україні. Зокрема, менше людей хворітимуть на НІЗ, а ті, хто вже мають ці захворювання, житимуть довше і з кращою якістю життя.
Детальний звіт «Профілактика неінфекційних захворювань: оцінка доцільності інвестицій в Україні» доступний для ознайомлення тут.
