Представники Всеукраїнської Асоціації ОТГ взяли участь у засіданні робочої групи з удосконалення формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, яке відбулося у Міністерстві освіти і науки України.
Всеукраїнська Асоціація ОТГ представила свою позицію щодо даного виду трансферту як фінансового інструменту для здійснення пріоритетних завдань в освітній сфері, яка полягає в наступному:
- наданні якісних освітніх послуг в умовах оптимальної освітньої мережі;
- справедливому розподілі освітньої субвенції, спрямованому на стимулювання оптимізації мережі освітніх закладів.
Ключовими напрямами в частині удосконаленням формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами визначено наступні:
- робота над основними параметрами, які має враховувати формула у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, РНК):
- перерахування розрахункової наповнюваності класів;
- коригування значень щільності учнів (зменшення діапазону порогових значень щільності учнів) та відсотка сільського населення (визначення однакових кроків збільшення РНК в залежності від відсотка сільського населення, наприклад, 0,5 або 1);
- збільшення значень коефіцієнта поділу класів на групи для учнів групи I;
- врахування видатків в загальному обсязі субвенції на:
- забезпечення обов’язкової дошкільної освіти дітей старшого дошкільного віку;
- реальну кількість груп подовженого дня та відповідно кількість їх вихователів;
- оплату годин індивідуального навчання учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати школу та педагогічний патронат;
- заміну тимчасово відсутніх педагогічних працівників.
Свої позиції презентували представники різних типів громад з різних регіонів України.
Пирятинську міську територіальну громаду Полтавської області представила начальник фінансового управління Кеда Світлана, на прикладі бюджету Пирятинської міської територіальної громади продемонструвала проблеми, надала пропозиції щодо удосконалення формули, зокрема запропонувала при здійсненні розрахунку коефіцієнта приведення розрахункової наповнюваності класів учнями, зокрема для бюджетів територіальних громад І типу, в показнику “щільність учнів” зменшити інтервал щільності учнів, що дозволить більш точніше прорахувати потребу в коштах, зменшивши відсоткову похибку.
Перший заступник селищного голови Солонянської територіальної громади Дніпропетровської області Грекова Ірина зосередила увагу на окремих проблемних аспектах освітньої сфери, запропонувала врахувати у формулі розподілу освітньої субвенції такі параметри як реальний розподіл класів на групи хоча б для міських та селищних громад, реальну кількість ГПД, індивідуальне навчання та педагогічний патронат, а також передбачити хоча б середній відсоток оплати за заміну тимчасово відсутніх вчителів.
Представником від Новоукраїнської міської територіальної громади Кіровоградської області виступила начальник фінансового управління Колпак Антоніна, яка зосередилась на основних проблемах освітньої сфери громади та заходах, які здійснюються в частині створення спроможної освітньої мережі, висловила пропозиції в контексті того, що потрібен час для проведення заходів щодо оптимізації нової освітньої мережі, запропонувала можливий варіант удосконалення розрахунку субвенції для бюджетів міських громад в частині сільських територій.
Проблеми сільських територіальних громад озвучили представники Миколаївської сільської територіальної громади Сумської області Макшеєва Наталія, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Білоберізької сільської територіальної громади Івано-Франківської області Дмитроняк Галина та начальник фінансового відділу Білозірської сільської територіальної громади Черкаської області Сіленко Ольга.
Наталія Макшеєва порушила надактуальні проблеми сільських громад з великою площею та малою кількістю дітей, привела приклад своєї громади, яка має площу 273,3 км.кв, населення – 6,9 тис. жителів, 26 населених пунктів, 5 закладів загальної середньої освіти, 414 учнів.
Спікерка звернула увагу, що у більшості таких сільських громад як Миколаївська, з оптимізацією виникає складність. Вона зауважила, що в її громаді до кожної з невеликих сільських шкіл уже підвозяться учні з 3-5 сіл громади, де немає закладів освіти. Ці населені пункти розташовані таким чином, що збирання дітей по території обслуговування одного закладу та перевезення їх до іншого забиратиме більше 1-1,5 годин часу, і висловила певні сумніви в контексті раціональності такої оптимізації.
Наталія Сергіївна запропонувала:
- переглянути у формулі показник РНК (знизити його) для сільських шкіл, ураховуючи не тільки щільність населення і учнів, а й кількість населених пунктів, які становлять територію обслуговування закладів освіти;
- урахувати потребу закладів освіти, у яких підвезення дітей здійснюється декількома рейсами шкільних автобусів, у збільшенні ставок вихователів продовженого дня та керівників гуртків;
- у зв’язку із зміною типів закладів освіти та утворенням початкових шкіл і гімназій з дошкільними підрозділами розглянути можливість надання освітньої субвенції на оплату праці педагогічних працівників цих підрозділів.
Представниця гірського регіону Галина Дмитроняк основними проблемами в своїй громаді визначила:
- збільшення вартості навчання 1 учня у малочисельних та малокомплектних школах і класах;
- важкодоступність до закладів освіти (відсутність автомобільного сполучення);
- гірський рельєф (перепад висот над рівнем моря: від 600 до 1200);
- високий відсоток педагогів із стажем понад 30 років (вищі категорії, педагогічні звання);
- наявність патронажного або індивідуального навчання у 4 закладах освіти (із-за відсутності 5 і більше учнів у класі).
Галина Миколаївна запропонувала врахування рельєфу гірської місцевості з визначенням статусу важкодоступного закладу освіти, посад вихователів ГПД, індивідуального навчання за станом здоров’я учнів, врахування оплати праці вихователів.
Ольга Сіленко поділилася досягненнями та проблемами в освітній сфері Білозірської сільської територіальної громади та запропонувала розглянути можливість включення до формули кількості педагогічних працівників в закладах дошкільної освіти та видатків на центри професійного розвитку педагогічних працівників (тобто, за рахунок субвенції здійснювати оплату заробітної плати).
Представниця Тростянецької міської територіальної громади Сумської області начальник бюджетного відділу Тараненко Олена зауважила, що механізм коефіцієнту коригування РНК зменшує фінансову спроможність громади та спричиняє ризик виникнення незабезпеченості з виплати заробітної плати педагогічним працівникам. Вона відзначила, що у Тростянецькій громаді з’явилося 6 сільських шкіл, і додала, що до Формули необхідно додати окремі коефіцієнти для обрахунку середньої наповнюваності класів у закладах сільської місцевості та міських школах.
Пропозиції щодо внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції
