5 травня 2022 року відбувся другий вебінар на тему “Що важливо знати громадам, які хочуть прийняти переміщені підприємства. Досвід першого місяця релокації”, з метою вивчення практик та механізмів релокації підприємств для керівництва ОМС, обласних, районних адміністрацій. Під час заходу обговорили питання:
- Де дізнатися, які підприємства планують переїжджати?
- Як підготувати привабливу для бізнесу пропозицію локації у громаді?
- Яким чином поширювати пропозиції для потенційно переміщених підприємств?
“Головний фокус проєкту має на меті реагування на виклики воєнного часу та поширення позитивних практик, передусім у невеликих громадах. Це вкрай важливо, щоб всі ці громади мали змогу брати участь в цьому процесі, та мали однакові можливості у відновлені економіки та впроваджувати власні ініціативи, підтримуючи таким чином філософію реформи 2014 року – побудову європейської моделі самоврядування в Україні”, – Айдер Сейтосманов, експерт Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”. Відеоцитата з виступу – за посиланням.

Про контекст програми релокації підприємств в Україні та інтерес до теми з боку ОМС розповів Маркіян Дацишин, експерт Шведсько-українського проекту “Підтримка децентралізації в Україні”.
“Хоча 68% представників громад цільових регіонів (з-поміж опитаних 165 учасників вебінару із 14 областей) уже розпочали роботу над залученням переміщених підприємств, 38% визнали, що попри зусилля наразі ніхто не зацікавився їхніми пропозиціями для релокації. Відтак важливо зрозуміти як бізнес обирає місце для переїзду та що місцева влада може зробити у цій сфері. Для цього пропонуємо ознайомитися з реальними історіями переїзду підприємств з “перших уст”: від бізнесменів та працівників місцевої влади, які супроводжували такий переїзд”, – Маркіян Дацишин. Відеоцитата з виступу – за посиланням.

Ознайомитися зі презентацією Маркіяна Дацишина можна за посиланням.
Дарина Лисак, директорка швейної фабрики, розповіла свій досвід релокації з Харкова до Хотина, який розпочався як історія внутрішньо переміщеної особи.
“Ми приїхали у село Хотинської громади випадково, у режимі евакуації, рятуючи сім’ю від обстрілів. За кілька днів почали спілкуватися з місцевою владою і були приємно здивовані їхнім ставленням. Тому вирішили перевезти з Харкова частину обладнання сюди і відновити виробництво. Тим більше, що тут нам запропонували хостели для наших працівників”, – Дарина Лисак. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
Руслан Садовський, власник ТОВ “Еліксель Ентерпрайз”, мав наміри перевозити своє виробництво електрофурнітури з Харкова до Бережан Тернопільської області, однак уже в дорозі змінив рішення і повернув на Хотин, захопившись швидкістю роботи та відкритістю команди Хотинського міського голови Андрія Дранчука.
“Мені порадили заповнити гугл-анкету державної програми релокації Мінекономіки, про яку, до речі, я і не знав. Уже в дорозі я зупинився в кафе і заповнив гугл-форму. Не чекав зворотнього зв’язку, бо це була п’ятниця, восьма вечора. Але вже через півгодини мені зателефонувала Любов Петрова, працівниця Хотинської міськради. Під час розмови, я відчув, що з цими людьми можна працювати, бо нас об’єднує спільне бажання для розвитку. Я не вагаючись прийняв відповідне рішення і наступного дня вранці вже зустрівся з міським головою. Подивився приміщення, одразу побачив, що мені потрібно і навіть не було ніяких сумнівів, що я потрапив саме туди куди хотів”, – Руслан Садовський. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
Андрій Дранчук, Хотинський міський голова (Чернівецька область) поділився досвідом організації роботи своєї команди, у результаті якої до громади переїздить уже третє за останній місяць підприємство.

“На перших стадіях ніхто не розумів, як має відбуватись робота з переміщеним бізнесом, ми вчились по ходу і кожен день перед нами були нові виклики. Ми отримали від ОДА списки близько 400 підприємств, які бажають переїхати, і ми відразу розпочали їх обдзвонювати. В нас не було окремої команди, саме відділ економіки взяв перший удар на себе. Ми максимально докладали зусиль, щоб бути швидкими і уважними до потреб кожного, не скільки, щоб підприємство функціонувало безпосередньо на нашій території, а хотіли допомогти людям, чувши їх біль, проблеми та виклики. Крім того, паралельно готували приміщення для проживання працівників та їх сімей, що є дуже важливим аргументом. Так крок за кроком все це і дало результат чому уже три підприємства зупинилися саме в Хотині” , – Андрій Дранчук. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
Антон Мяновський, генеральний директор компанії Gemini Espresso, однієї з найбільших виробників кави і чаю, розповів, як компанія перевезла частину виробництва з Київської області до Львівської.
“Серед основних проблем релокації було те, що люди, які пропонували переїзд не уважно ознайомились з анкетою, з тити даними які були критичні для нас. Це – висота стель, наливна підлога, об’ємні та важкі лінії, ліфт – це перше. Друге – всі пропонували тільки приміщення, в тому числі на умовах оренди, але ніхто не запропонував розселення людей, а в нас в компанії це близько 190 людей. Але ми, як бізнес, готові працювати, якщо звичайно є допомога і це дуже важливо” , – Антон Мяновський. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
Олег Авер’янов, генеральний директор ТОВ ПК “Пожмашина”, лідера з виробництва пожежної техніки, розповів, як підприємство перевезло частину виробництва з Чернігівської області до Львівської.
“Рішення щодо релокації бізнесу важке, це не комп’ютер, що закрив і переїхав. В нашому випадку ми перемістили 40% обладнання та налагоджуємо роботу. По-дружньому дякую департаменту Львівської ОДА, які допомогли підібрати локацію, це приміщення колишнього автобусного заводу. Ми для себе усвідомили, що складнощі – це і можливості, тому вирішили розпочати виробництво вантажних автомобілів, яких в Україні дефіцит. А для себе прийняв рішення вже не повертатись повністю, а залишити два заводи – розвивати підприємство у Львові (вантажні авто) та після війни частково повернутись в Прилуки (пожежнатехніка)”, – Олег Авер’янов. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
“Якщо говорити про релокацію, то важливо, щоб команди ОМС були дуже швидкими в комунікації і говорили з підприємцем на одній мові. Чому? Коли ми зрозуміли, що перед нами стоїть виклик релокації підприємств, ми почали шукати “зілля”, яким би вирішити цю проблему. Звичайно, було багато варіантів – формувати бази даних, створювати карти, готувати аналітику і т. д., але це все зайняло багато часу і коштів. Тому ми побудували цей процес “напряму”, вирішивши багато зайвих питань через спеціальний Telegram-канал “Релокація Львівська область”, виключно через який ми поширюємо запити на релокацію підприємств, які надходять до ОВА”, – Степан Куйбіда, директор департаменту економічної політики Львівської ОВА. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
“Сьогодні ми маємо напрацьовані локації, в тому числі щодо індустріального парку для переведення і створення нових підприємств. Наразі ведемо дискусію про будівництво фермерським господарством тваринницького комплексу, заводу по виробництву скла та фабрики по виробництву каркасних будинків. Велике швейне підприємство, яке переїжджає в Чортків, створює 300 робочих місць. Ми б хотіли, щоб там передусім працювали переселенці, бо ми дуже хочемо, щоб вони залишились жити в місті. Саме релокація бізнесу – це номер один завдання для мене. Ми зацікавлені в підтримці для переселенців, які готові почати власну справу, або відновити її. Для цього приймаємо місцеву програму, у рамках якої виділяємо по дві тисячі доларів з бюджету міста для підприємців”, – Володимир Шматько, голова платформи “Економіка та інвестиції”, голова Чортківської громади Тернопільської області. Відеоцитата з виступу – за посиланням.

“Якщо йде мова про Всеукраїнську Асоціацію ОТГ, то ми маємо говорити перш за все не про великі міста, а малі, які складають 80% від всіх міст України з населенням до 50 тис. осіб. З мого досвіду роботи можу сказати, що за цей місяць змінились підходи для бізнесу, ринок попиту і пропозицій великих міст перенасичений. Ми маємо мислити, як бізнес, а не як місцеве самоврядування – робота має бути в трьох напрямках: виробництво, житло та соціальна інфраструктура”, – Олександр Карпенко, радник Чортківського міського голови з питань залучення інвестицій та релокації бізнесу. Відеоцитата з виступу – за посиланням.
Можливості використання ОМС інтернет-платформ для розміщення інформації про локації для переміщеного бізнесу презентували Аліна Близнюк, замісниця директора майданчику Е-тендер та Василь Кашевський, керівник Волинського ресурсного центру.
Презентацію Аліни Близнюк можна переглянути за посиланням. Відеоцитата з виступу Аліни Близнюк – за посиланням. Відеоцитата з виступу Василя Кашевського – за посиланням.
“Визначіться, у якому напрямку підприємство буде найбільш корисним для розвитку та релевантним з огляду на можливості громади, і полюйте саме за ним, пропонуючи найкращі умови. Намагання, користуючись моментом, позбутися неліквідних приміщень чи закинутих ділянок комунальної власності, навряд чи приведе до успіху”, – такого висновку за підсумками вебінару дійшов старший консультант Шведсько-української програми Маркіян Дицишин, акцентувавши на важливості стратегічних пріоритетів місцевого економічного розвитку. Відеоцитата – за посиланням.
На всі питання, що надійшли під час реєстрації на вебінар та питання, які були задані під час заходу надано змістовні та фахові роз’яснення та відповіді. Детальніше з матеріалами спікера можна ознайомитись за посиланням.
“Наприкінці березня 2022 року Уряд України запровадив програму сприяння релокації (переміщення) українських підприємств з територій, де відбуваються бойові дії або є такий ризик, у відносно безпечні регіони. Ми плануємо продовжувати вивчати та публікувати практики і механізми релокації підприємств для територіальних громад”, – Тетяна Нужда, експертка платформи “Економіка та інвестиції” Всеукраїнської Асоціації ОТГ.
Організатор заходу SKL International у рамках проекту “Спроможна громада наближає Перемогу”, Швецько-український проєкт “Підтримка децентралізації в Україні” у партнерстві з Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування “Асоціація об’єднаних територіальних громад” на базі платформи “Економіка та інвестиції”.
