У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання» від 22.07.2026 № 15438, попередньо схвалений Кабінетом Міністрів України. Законопроєктом передбачено внести зміни до 18 законодавчих актів України, серед яких Сімейний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, закони «Про охорону дитинства», «Про органи і служби у справах дітей» та «Про державну допомогу сім’ям з дітьми, з метою вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання.
Законопроєкт № 15438 розроблено Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України з метою реалізації права кожної дитини на зростання в безпечному та сприятливому для розвитку сімейному оточенні шляхом зміцнення системи органів і служб у сфері охорони дитинства, забезпечення їх якісної взаємодії, покращення функціонування сімейних форм виховання, впровадження ефективних механізмів реагування на загрози благополуччю дітей.
В умовах повномасштабної війни питання захисту прав дітей набуває особливого значення. Війна призвела до суттєвого зростання кількості дітей, які потребують державної підтримки, соціального супроводу, сімейних форм виховання та комплексних соціальних послуг. Вимушене переміщення, втрата житла, розлучення сімей, психологічні травми, загибель або поранення батьків значно посилили навантаження на систему захисту дитинства. Саме тому принцип дитиноцентричності має бути визначальним під час формування державної політики та ухвалення управлінських рішень на всіх рівнях.
Всеукраїнська асоціація ОТГ підтримує посилення державної політики у сфері захисту прав дітей, адже саме в умовах війни громади першими стикаються з новими викликами у цій сфері. Питання дитиноцентричності та людиноцентричності сьогодні мають бути в центрі державних і місцевих політик, адже йдеться не лише про соціальний захист, а й про майбутнє України. Органи місцевого самоврядування вже сьогодні приділяють значно більше уваги розвитку сімейних форм виховання, підтримці дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, сімей військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та дітей, які постраждали внаслідок війни. Запропоновані законодавчі зміни мають стати дієвим інструментом посилення цієї роботи, водночас їх реалізація повинна супроводжуватися достатнім фінансовим та організаційним забезпеченням територіальних громад.
Законопроєкт № 15438 є важливим кроком у реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки, виконанні міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України щодо забезпечення права кожної дитини на сімейне виховання.
Так, законопроєктом запропоновано:
– суттєве збільшення державної підтримки дітей, які виховуються в сімейних формах. Виплати на дітей зростають у 2 – 3 рази:
- допомога на дитину під опікою/піклуванням, а також дитину, влаштовану до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу, з 7 042 – 8 780 збільшується до 15 750 – 20 250 грн залежно від віку.
- для дітей з інвалідністю виплати зростають з 9 860-12 292 грн до 24 750 – 29 250 грн.
– запровадити одноразову виплату 36 000 грн при встановленні опіки/піклування або влаштуванні дитини до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу.
Розрахунки орієнтовні відповідно до чинного розміру базової величини – 4 500 грн. Остаточний розрахунок виплат визначатиметься відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2027 рік.
- запровадження цілодобового реагування служб у справах дітей на повідомлення про загрозу життю або здоров’ю дитини у нічний час, вихідні та святкові дні. У зв’язку з цим запропоновано переглянути норматив чисельності працівників служб у справах дітей на рівні територіальних громад (для міських громадах – не більше 1 500 дітей на одного працівника; у сільських та селищних громадах – не більше 800 дітей на одного працівника; у громадах із меншою кількістю дітей служба повинна складатися щонайменше з трьох працівників.). Законопроєкт пропонує пов’язати цілодобове реагування з питанням оплати праці. Зокрема, чергування має обліковуватися і оплачуватися як окремий режим роботи. (Якщо надходить повідомлення і працівник фактично виконує службові обовʼязки, такий час має оплачуватися як фактично відпрацьований. Якщо робота виконується вночі, у вихідний або святковий день, застосовуються відповідні правила оплати роботи у такий час).
- пропонується забезпечити служби у справах дітей службовим транспортом/альтернативними способами перевезення (зокрема, через транспорт комунальних підприємств, договори з перевізниками або компенсацію витрат на використання власного транспорту відповідно до законодавства), сучасними засобами зв’язку, мобільною комп’ютерною технікою;
- розмежувати функції і повноваження служб у справах дітей місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, інших органів, зміцнити спроможність державних та місцевих органів влади у частині виконання повноважень у сфері охорони дитинства;
- посилити відповідальність органів опіки та піклування (Якщо суд ухвалить рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування буде зобов’язаний подати суду у встановлений строк звіт про вжиті заходи. У разі неподання звіту без поважних причин пропонується запровадити персональний штраф для керівника органу опіки та піклування. Якщо бездіяльність посадових осіб призвела до ненадання необхідної допомоги дитині або сім’ї, суд повідомлятиме про це органи досудового розслідування);
- гарантувати захист права дитини на належне сімейне виховання та безпеку (пропонується перегляд дискримінаційної норми щодо права батьків залишати дитину у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров’я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення; конкретизуються обов’язки батьків щодо піклування над своїми дітьми; пропонується віднесення виключно до повноважень суду прийняття рішень у сімейних спорах стосовно прізвища, імені дитини, місця її проживання, участі батьків у вихованні дитини; забезпечується перегляд підстав для позбавлення осіб батьківських прав та правових наслідків окресленого заходу впливу; переглядаються підходи до процедури відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав; передбачаються чіткі строки, протягом яких батьки мають шанс на повернення дитини в родину за умови зміни їх поведінки й обставин, що призвели до відібрання дитини, тощо).
Також у цьому законопроєкті вдосконалюються механізми реалізації права дитини на врахування її думки при вирішенні питань, що стосуються її життя; унормовується функціонування єдиної інформаційно-аналітичної системи «Діти», що передбачає впровадження єдиних стандартів і процедур у сфері забезпечення та захисту прав дітей, та запроваджуються інші важливі для захисту прав дітей норми.
Крім того, законопроєкт передбачає створення спеціалізованих прийомних сімей для дітей, які потребують особливого догляду.
Прийомні батьки та батьки-вихователі також отримають ширші соціальні гарантії. Серед них:
- право на соціальну послугу тимчасового відпочинку;
- можливість залучення помічника прийомних батьків;
- надання обладнаного житла спеціалізованим прийомним сім’ям та сім’ям, у яких виховується п’ятеро і більше дітей. Також пропонується змінити порядок сплати ЄСВ (передбачено, що страхові внески сплачуватимуть за кожного з двох прийомних батьків або батьків-вихователів із суми грошового забезпечення, розрахованої на сім’ю в цілому).
Водночас запропоновані законопроектом № 15438 зміни матимуть безпосередній вплив на діяльність органів місцевого самоврядування та потребуватимуть додаткового фінансового забезпечення з місцевих бюджетів. Зокрема, йдеться про необхідність збільшення чисельності працівників служб у справах дітей відповідно до нових нормативів, запровадження цілодобового чергування та оплати праці за роботу в нічний час, вихідні й святкові дні, забезпечення служб службовим транспортом, засобами зв’язку, комп’ютерною технікою, а також створення належних організаційних умов для виконання розширених повноважень. Такі рішення потребують детального аналізу їх фінансового впливу на місцеві бюджети, визначення джерел покриття додаткових видатків та недопущення покладання нових державних повноважень на громади без відповідного фінансового ресурсу.
Невдовзі Всеукраїнська асоціація ОТГ проведе консультації з органами місцевого самоврядування та збере практичні пропозиції для проведення оцінки можливих наслідків його реалізації. Узагальнена позиція громад буде представлена під час доопрацювання законопроєкту та його розгляду у профільних парламентських комітетах з метою забезпечення належного врахування захисту прав дітей і фінансових можливостей місцевого самоврядування.
Водночас ефективність реалізації запропонованих змін безпосередньо залежатиме від наявності достатнього фінансового ресурсу для територіальних громад, адже саме вони є основними виконавцями більшості передбачених законопроєктом повноважень. Без належного фінансового забезпечення існує ризик, що окремі положення закону матимуть переважно декларативний характер та не забезпечити очікуваних змін у громадах.
