Тривалі періоди дистанційного навчання, соціальна ізоляція та наслідки пандемії COVID-19 суттєво вплинули на психоемоційний стан дітей, педагогів і батьків. Повномасштабна війна ще більше посилила потребу в якісній психосоціальній та психологічній підтримці. Водночас наявна модель роботи психологічної служби вже не повною мірою відповідає сучасним потребам.
Документ визначає стратегічні напрями розвитку психологічної служби та передбачає створення цілісної, доступної й стійкої системи психосоціальної та психологічної допомоги для всіх учасників освітнього процесу до 2030 року.
Концепція передбачає перехід від реагування на окремі випадки до системної моделі підтримки, інтегрованої в освітній процес. Вона має забезпечити раннє виявлення психоемоційних труднощів, безперервність допомоги, взаємодію із закладами охорони здоров’я та надавачами соціальних послуг, а також узгодженість із державною політикою у сфері психічного здоров’я.
Нова модель психологічної служби ґрунтується на чотирьох взаємопов’язаних рівнях надання психосоціальної та психологічної допомоги.
Перший рівень передбачає створення психологічно безпечного освітнього середовища. Йдеться про формування культури безпеки, розвиток доброзичливої комунікації, профілактику насильства й булінгу, а також інтеграцію соціально-емоційного навчання в освітній процес.
Другий рівень – базова психосоціальна та психологічна допомога. Її забезпечуватимуть педагогічні та науково-педагогічні працівники, які зможуть вчасно помічати зміни в емоційному стані здобувачів освіти, надавати первинну підтримку та, якщо потрібно, залучати фахівців психологічної служби.
Третій рівень охоплює цілеспрямовану допомогу, яку надаватимуть практичні психологи та соціальні педагоги. Концепція передбачатиме психодіагностику, індивідуальні й групові консультації, психологічний супровід, соціально-педагогічний патронаж та підтримку педагогів у плануванні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти.
Четвертий рівень передбачає взаємодію із системою охорони психічного здоров’я. Якщо потреби дитини виходять за межі компетенції психологічної служби закладу освіти, буде забезпечено переспрямування до інклюзивно-ресурсних центрів або інших профільних фахівців із подальшим урахуванням їхніх рекомендацій в освітньому процесі.
Реалізація Концепції потребуватиме оновлення нормативної бази та професійних стандартів, розвиток системи супервізії для працівників психологічної служби, перегляд підходів до визначення навантаження, цифровізацію роботи служби, запровадження електронного кабінету працівника психологічної служби та удосконалення механізмів міжсекторальної взаємодії.
Очікується, що впровадження Концепції сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища, зменшенню проявів насильства та булінгу, розвитку соціально-емоційних навичок здобувачів освіти, підвищенню доступності психосоціальної та психологічної допомоги, а також зміцненню кадрової спроможності психологічної служби в системі освіти.
Переглянути Концепцію можна за посиланням
