Війна має значний вплив на життя, здоров’я та розвиток дітей. Діти можуть переживати окупацію, вимушене переміщення, втрату близьких, незаконне утримання, насильство, психологічні травми та інші наслідки збройної агресії.
Для офіційного визнання таких обставин в Україні передбачено механізм надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Механізм надання такого статусу визначений Порядком надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» (далі – Порядок).
Експерти Всеукраїнської асоціації ОТГ у межах реалізації партнерської угоди з Представництвом ЮНІСЕФ в Україні «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» (GRACE) підготували коротке роз’яснення щодо того, хто може отримати цей статус та як його оформити.
Статус є одним із інструментів захисту прав дитини. Він підтверджує, що дитина зазнала негативного впливу війни, та дозволяє враховувати її потреби під час організації соціальної підтримки, психологічної допомоги, реабілітаційних та інших заходів.
Роль громад у захисті дітей, які постраждали через війну
Для органів місцевого самоврядування питання захисту дітей, які постраждали внаслідок війни, є одним із ключових напрямів роботи.
Саме громади забезпечують функціонування служб у справах дітей, органів опіки та піклування, організовують надання соціальних послуг та реалізують місцеві програми підтримки дітей і сімей.
Наявність актуальної інформації про дітей, які постраждали через війну, дозволяє громадам краще оцінювати потреби мешканців та планувати необхідні заходи підтримки.
Це важливо для забезпечення дитиноцентричного підходу та врахування найкращих інтересів дитини під час прийняття рішень щодо її захисту.
Хто має право отримати статус
Відповідно до пункту 3 Порядку, право на отримання статусу має дитина, а також особа з числа дітей, яка під час воєнних дій та збройних конфліктів не досягла 18 років, якщо внаслідок війни вона:
- отримала поранення, контузію або каліцтво;
- зазнала фізичного або сексуального насильства;
- була викрадена, депортована або примусово переміщена;
- залучалася до участі у військових формуваннях;
- незаконно утримувалася, у тому числі перебувала в полоні;
- зазнала психологічного насильства;
- її батьки або один із них, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) через поранення, контузію або каліцтво, отримані внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
- була позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Відповідно до пункту 4 Порядку, наслідками війни для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини, визначені пунктом 3 Порядку.
Під час звернення заявник визначає ту обставину, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
Чому важливо отримати статус
Отримання статусу дозволяє офіційно зафіксувати факт того, що дитина постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини та статті 7 Закону України «Про охорону дитинства», в усіх діях щодо дітей першочергово мають враховуватися найкращі інтереси дитини.
Наявність статусу:
- підтверджує пережиті дитиною обставини, пов’язані з війною;
- дозволяє враховувати ці обставини під час визначення потреб дитини;
- може бути підставою для організації соціальних послуг, психологічної допомоги, реабілітаційних та інших заходів підтримки;
- допомагає органам державної влади та місцевого самоврядування краще планувати заходи із захисту дітей.
Водночас сам факт отримання статусу не встановлює єдиного переліку заходів підтримки або однакового обсягу допомоги для всіх дітей. Необхідні заходи визначаються з урахуванням конкретної ситуації дитини, її потреб, законодавства та місцевих програм.
Куди звертатися для отримання статусу
Відповідно до пункту 6 Порядку, заява про надання статусу подається до служби у справах дітей.
Водночас у громадах, де відповідну адміністративну послугу організовано через центр надання адміністративних послуг, документи можуть подаватися через ЦНАП як через фронт-офіс органу місцевого самоврядування.
Перед зверненням рекомендується уточнити у своєму ЦНАП або службі у справах дітей громади, чи приймаються такі заяви через центр надання адміністративних послуг.
Рішення про надання або відмову у наданні статусу приймає орган опіки та піклування.
Згідно з пунктом 5 Порядку, статус надається органом опіки та піклування:
- за місцем звернення;
- або за місцем виявлення дитини чи особи з числа дітей.
Хто може подати заяву
Відповідно до пункту 6 Порядку, заяву можуть подати:
- один із батьків дитини;
- інший законний представник дитини;
- родич дитини, якщо дитина переміщується без супроводу батьків або осіб, які їх замінюють (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра);
- вітчим або мачуха;
- представник органу опіки та піклування;
- особа з числа дітей, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи (пункт 6-1 Порядку).
Які документи необхідні
Перелік основних документів визначений пунктом 6 Порядку.
Заявник подає:
- заяву про надання статусу;
- документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство дитини;
- документ, що посвідчує особу заявника;
- документ, що підтверджує повноваження законного представника або родинні відносини;
- документи, що підтверджують обставини, через які дитина постраждала.
Додаткові документи залежать від конкретної ситуації.
Строк розгляду заяви
Відповідно до пункту 10 Порядку, рішення про надання або відмову у наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дня реєстрації заяви.
Рішення приймається за результатами розгляду комісією з питань захисту прав дитини поданих документів.
У разі відмови у наданні статусу таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку.
Чи скасовується статус після досягнення 18 років
Відповідно до пункту 12 Порядку, досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.
Скасування статусу можливе лише у випадках, передбачених Порядком, зокрема у разі встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження відповідних обставин.
Детальніше за посиланням
Висновок
Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, є механізмом офіційного визнання того, що дитина зазнала наслідків війни.
Його оформлення дозволяє зафіксувати обставини, які вплинули на життя та розвиток дитини, і забезпечити врахування її потреб під час організації заходів захисту та підтримки.
Батькам, законним представникам та особам, які опікуються дітьми, що мають відповідні підстави, варто звернутися до служби у справах дітей або до центру надання адміністративних послуг (якщо така послуга організована через ЦНАП у відповідній громаді) для оформлення статусу.
Цей матеріал створено за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW у межах реалізації партнерської угоди «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» (GRACE).
Зміст матеріалу є виключною відповідальністю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» і не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини, KfW та/або ЮНІСЕФ.
