Минуло два насичених подіями тижні з часу проведення першого форуму «Переосмислення та відновлення мережі надання медичних послуг України: фокус на потребах громад» за ініціативи платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ у партнерстві з ДП «Прем’єр Експо», а команда Асоціації продовжує отримувати позитивні відгуки та запити на додаткову інформацію та матеріали, пропозиції партнерства від національних та міжнародних партнерів.
Форум, як головна подія відкриття 33-ї міжнародної медичної виставки «Public Health» 02 жовтня 2024 року зібрала представників уряду, ключових установ та організацій, міжнародних партнерів, місцевого самоврядування та експертів у сфері охорони здоров’я, соціальної допомоги та громадянського суспільства з метою налагодження процесу об’єднання зусиль, ресурсів та знань різних зацікавлених сторін для формування спільного бачення вирішення викликів, пов’язаних із забезпеченням рівного доступу до якісної медичної та медико-соціальної допомоги в умовах війни та децентралізації.
Робота учасників Форуму відбулась з акцентом на потреби громад і органів місцевого самоврядування в управлінні здоров’ям населення, створення умов для відновлення та сталого розвитку системи охорони здоров’я України з урахуванням локальних потреб та можливостей.
| • Наскрізна Презентація Форуму: Євген Прилипко | • е-Ліфлет Форуму |
| • Відеозапис Форуму: опис містить таймкоди | • Програма Форуму |
| • Всі презентації та матеріали Форуму |
Відкриття Форуму, акценти та пріоритети
Відкриваючи Форум, виконавчий директор ВАОТГ Тарас Добрівський підкреслив важливість напряму охорони здоров’я в роботі Асоціації та платформи «Охорона здоров’я», зокрема у взаємодії з центральними органами виконавчої влади, громадами та іншими стейкхолдерами. В умовах війни особливе значення має підтримка ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та людей з особливими потребами, і саме об’єднання зусиль та ефективна співпраця є нашою силою для досягнення результатів.
Багаторічним стратегічним партнером ВАОТГ є Шведська асоціація місцевих влад та регіонів «SALAR». З вітальним словом до учасників Форуму звернувся Айдер Сейтосманов, керівник компоненту “Підтримка асоціації місцевого самоврядування”, Шведсько-української Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні». Основною метою Програми Polaris є сприяння реалізації реформи децентралізації та посилення спроможності українських громад під час війни та післявоєнного відновлення. Проект розрахований на 4 роки та фінансуватиметься Урядом Швеції через Агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (SIDA). В рамках Програми Polaris SALAR International буде підтримувати процес відновлення громад, допомагати органам місцевого самоврядування розробляти та реалізовувати плани відновлення, що охоплюють сферу муніципальних послуг та критичну інфраструктуру.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко у своєму вітальному зверненні наголосив на повній підтримці таких заходів і дискусійних майданчиків, де можна почути першоджерела рішень, що обговорюються в кулуарах або в соціальних мережах. Він зазначив, що важливо розуміти причини ухвалених рішень, вести дискусії, шукати компроміси та разом рухатися вперед у розвитку медичної допомоги. Ключові принципи доступності, якості та безоплатності медичних послуг для пацієнтів мають бути центральними на таких заходах.
Робочу програму Форуму відкрив експерт платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ та модератор Форуму Євген Прилипко з акцентами на викликах, потребах та пріоритетах розвитку ОМС в сфері управління здоров’ям громади:
- Підвищення спроможності та суб’єктності ОМС (Компетенції; Освітні програми; Технічна підтримка; Фахові мережі; Обмін досвідом; Співпраця ОМС та ЦОВВ)
- Вдосконалення системи збору та аналізу даних (Методики; Е-інструменти; Уніфікована оцінка потреб та мереж; Моніторинг здоров’я; Аналіз ефективності, доступності та якості)
- Інтеграція медичних та соціальних послуг, координація (Інтегрований догляд; Розвиток медико-соціальних послуг; Підтримка ВГН та ВПО; Міжсекторальна співпраця; Координація)
- Переосмислення та відновлення мережі медичних послуг (Мережі та моделі НМП; Ролі та Функції ЗОЗ; Розширення ПМД; Реновація; Підтримка сільських територій)
- Цільове залучення міжнародної підтримки (Гармонізація та координація МТД; Підтримка управління здоров’ям; Залучення в проєкти МТД в ОЗ; Поширення та Адаптація практик)
При цьому експерт зафіксував що, широкі повноваження та зобов’язання, які покладаються та очікуються від ОМС відповідно до різних нормативно-правових актів, що вже діють в Україні у т.ч. Закону України «Про систему громадського здоров’я (Стаття 13), або розробляються в рамках затверджених концепцій та стратегій, можуть поступово набути реальних ознак виконання та імплементації лише за умови спільної роботи стейкхолдерів над озвученими вище потребами ОМС та громад.
Прилипко навів певні статистичні дані та порівняння із адміністративно-територіальним устроєм Швеції її населенням, підкреслюючи суб’єктність та спроможність єдиної асоціації ОМС Швеції SALAR у прийнятті та імплементації рішень на національному та регіональному рівнях в умовах більш як сторічної історії становлення та розвитку місцевого самоврядування Швеції. В офісі SALAR працює біля 500 співробітників і функціонує потужний Health and Social Care Department, а питання збору муніципальної статистики повністю делеговані асоціації, яка отримує окреме фінансування на реалізацію таких повноважень.
В поточних умовах існування в Україні декількох всеукраїнських асоціацій місцевого самоврядування питання суб’єктності та спроможності в сфері охорони здоров’я ОМС на рівні держави залишаються слабо реалізовані через розпорошеність ресурсів та компетенцій в умовах екстериторіального принципу надання медичних послуг та концентрації спеціалізованих медичних послуг в великих містах та громадах.
Така ситуація, на думку експерта, спонукає до розгляду можливості створення об’єднаної Координаційної ради з питань охорони здоров’я та соціального захисту (Coordination council on health and social care), яка б виступала єдиним центром прийняття узгоджених рішень від імені асоціацій ОМС для подальшої комунікації та взаємодії, соціального діалогу з законодавчою та виконавчою владою України.
Такий підхід міг би значно підвищити ефективність адвокації та відстоювання інтересів громад, їх мешканців та закладів охорони здоров’я, власниками яких є ОМС. Підсилення спроможності, компетенцій та суб’єктності ОМС у співпраці з ЦОВВ та міжнародними партнерами в сфері управління здоров’ям громади значно підвищило б ефективне управління мережею медичних закладів та моніторинг системи охорони здоров’я на регіональному та локальному рівні.
Далі, експерт презентував деякі проміжні результати опитування для ОМС та ЗОЗ щодо потреб і викликів в сфері охорони здоров’я (публікація з результатами станом на 20.05.24) з акцентом на оцінці потреб у запропонованому комплексі заходів з підвищення здатності та потенціалу мережі надання медичної допомоги з фокусом на людину, який складається з таких компонентів:
| 1. Попередній ситуаційний аналіз на основі відкритих даних | 6. Розробка (оновлення) моделі закладу охорони здоров’я та/або мережі надання медичних послуг |
| 2. Аналіз надавачів медичних послуг, базова оцінка мережі, структури та потреб населення в МП | 7. Оцінка інвестиційних потреб ЗОЗ та/або мережі відповідно затвердженої (оновленої) моделі |
| 3. Аналіз витрат та медичної роботи закладів охорони здоров'я громади | 8. Впровадження місцевих програм підтримки СОЗ та розробка основ ММС громад в сфері ОЗ |
| 4. Впровадження системи управління медичною інформацією на локальному рівні | 9. Розробка місцевих програм та планів інтервенцій в сфері ГЗ, профілактики захворювань та ЗСЖ |
| 5. Оцінка фінансових ризиків, прогалин та втрат, варіантів збільшення доходів | 10. Юридичний та організаційний супровід комплексу заходів та процесу реорганізації ЗОЗ |
► Наскрізна презентація Форуму: Євген Прилипко
Інтерактивне тестове опитування «Здорова громада»
На основі розробленого експертами HTF (ГС «Форум трансформації охорони здоров’я», відповідно до міжнародних підходів) інструменту Оцінки (самооцінки) потреб громади у послугах охорони здоров’я та необхідності адаптації мережі ЗОЗ до поточних та майбутніх потреб її мешканців, експерт запропонував провести вибіркове Інтерактивне тестове опитування «Здорова громада» для офлайн і онлайн учасників Форуму з 8 вибіркових питань, які стосуються 8 напрямків повноважень ОМС в сфері охорони здоров’я.
| 1. Соціально-демографічна ситуація | 5. Реабілітація та відновлення |
| 2. Захворюваність населення | 6. Медико-соціальні послуги |
| 3. Доступність медичної допомоги | 7. Профілактичні заходи |
| 4. Здоровий та активний спосіб життя | 8. Залучення та підтримка громади |
Результати інтерактивного опитування (завантажити pdf) були проаналізовані та представлені учасникам на Форуму після першої панельної дискусії.
Відео представлення результатів інтерактивного опитування учасників Форуму
Стратегічні пріоритети відновлення системи медичних послуг: взаємодія ЦОВВ та співпраця з ОМС
Модератор Андрій Длігач, голова AdvanterGroup та Центру соціальних змін і поведінкової економіки, розпочав першу панельну дискусію, наголошуючи на важливості щирого обговорення ключових проблем у сфері охорони здоров’я. Він запросив представників центральних органів виконавчої влади, керівників органів місцевого самоврядування, а також експертів громадського здоров’я до дискусії, яка зосередилася на доступності та універсальності медичних послуг у місцевих громадах.
Основні питання, запропоновані для обговорення, стосувалися стратегічних кроків для поліпшення управління охороною здоров’я на місцевому рівні, зміцнення суб’єктності органів місцевого самоврядування та подолання ключових викликів у цій сфері. Спікерам було запропоновано спочатку розглянути виклики, а потім перейти до стратегічних рішень і можливостей для співпраці.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко акцентував увагу на необхідності дотримання початкового соціального діалогу між державою та ОМС, який передбачає розділення відповідальності за оплату медичних послуг та розвиток матеріально-технічної бази лікарень. Ляшко наголосив, що ОМС, як власники лікарень, часто сприймають допомогу держави у забезпеченні матеріально-технічної бази як можливість не виконувати власні зобов’язання. Він підкреслив, що частина коштів, які залишаються у громадах через ПДФО, отримані від фінансування медичних послуг, повинні спрямовуватися на розвиток медичної інфраструктури, а не на інші пріоритети.
Міністр також підкреслив важливість пріоритизації сфери охорони здоров’я і закликав до постійного діалогу між різними рівнями влади. Він нагадав, що жодна країна не може повністю профінансувати медичну систему з урахуванням постійних інновацій, але завдяки поступовим крокам, стратегії та чітким планам розвитку можна досягти покращення. Ляшко зазначив, що госпітальне планування, розробка трирічних перспективних планів та їх виконання, а також здатність адаптуватися до викликів воєнного часу є ключем до успіху системи охорони здоров’я України.
Віктор Ляшко не зміг обійти увагою та відвертим спілкування найбільш резонансні теми останніх тижнів у сфері управління та фінансування закладів охорони здоров’я щодо можливого переведення розрахункових рахунків КНП ЗОЗ на небюджетні рахунки Державної казначейської служби України (проєкт Державного бюджету України на 2025 рік, прим.) та питання верифікації декларацій пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги.
Михайло Радуцький, голова Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування підкреслив, що внаслідок децентралізації місцева влада отримала не лише додаткові повноваження, а й відповідальність за медицину. За медичні послуги сплачує НСЗУ, але затвердження фінансових планів лікарень та контроль за роботою їх керівництва є завданням місцевих громад. Він зазначив, що, попри скарги громадян до МОЗ чи Верховної Ради, вплив на керівництво лікарень залишається у руках місцевої влади, і саме вона має відповідати за ефективність медичних послуг.
Радуцький також зосередив увагу на викликах війни, таких як доступність медичних послуг та ліків у селах і прифронтових зонах. Лише 11% сіл мають аптеки, але ухвалення закону про онлайн торгівлю ліками, мобільні аптеки та програма “Доступні ліки” покращують ситуацію. Щодо дефіциту кадрів, міністр підкреслив важливість стимулів для медиків на місцевому рівні, включаючи компенсації за житло, зазначивши, що місцева влада має активно пропонувати лікарям умови для роботи у громадах.
Наталія Гусак, Голова НСЗУ, підкреслила, що реформи децентралізації та медицини в Україні розпочалися одночасно, і їх основним пріоритетом залишається людина, пацієнт. Вона зазначила, що реформи проходять на тлі трьох ключових викликів: супротив систем, пандемія та війна. Жодна система охорони здоров’я у світі не стикалася з такими обставинами, але Україна вже на цьому шляху. Завданням є не повернутися назад і не втратити довіру пацієнтів, що вимагає взаємодії та діалогу між усіма учасниками процесу.
НСЗУ продовжує вдосконалювати систему закупівлі медичних послуг, орієнтовану на потреби пацієнтів, зокрема через автоматичні та фактичні моніторинги. Це дозволяє ефективно використовувати обмежені фінансові ресурси та зосереджувати їх на реальних потребах суспільства. Вона наголосила, що розуміння цих процесів є критично важливим для розвитку медичних послуг на рівні громад, особливо в контексті суспільного запиту на справедливість. На сьомому році реформ настав час для прийняття відповідальних рішень та ефективного управління – заради людей.
Олексій Даниленко, заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, наголосив на важливості одночасного впровадження реформ децентралізації та медицини в Україні. Він зазначив, що базовий закон про систему громадського здоров’я підкреслює співпрацю всіх учасників, починаючи від вищих органів влади і закінчуючи звичайними громадянами. Ключові принципи, такі як участь, відповідальність та міжгалузеве співробітництво, підтверджують необхідність колективної роботи для досягнення ефективності в охороні здоров’я.
Даниленко також представив регіональні ради громадського здоров’я як важливу платформу для реалізації заходів у цій сфері. Він повідомив, що в Україні вже створено більшість з цих рад, хоча не всі з них функціонують належним чином. Основні питання, які обговорюються на засіданнях, охоплюють теми імунізації, фінансування та місцеві ініціативи. Проте результати опитувань свідчать про низькі показники проведення профілактичних заходів, що вказує на потребу в активнішій участі органів місцевого самоврядування.
Крім того, представник ЦГЗ України підкреслив, що недостатня спроможність фінансування та утримання медичних закладів у сільських громадах є однією з ключових проблем. Він вказав на необхідність вивчення індивідуальних потреб кожної громади, щоб вирішити питання утримання медичних закладів. Також важливим аспектом є дефіцит медичних кадрів, і він закликав до пошуку нових підходів для залучення та утримання лікарів у цих громадах. 
Розпочинаючи другий блок Форуму, Євген Прилипко стисло представив розроблену за підтримки експертів концепцію комплексу заходів з переосмислення та відновлення мережі надання медичних послуг України з фокусом на потребах громад (U-CARE – Ukraine Comprehensive Assistance: Rethinking and Enhancing Community Needs), яка складається з 4 блоків:
| 1. Суб’єктність та спроможності ОМС в сфері охорони здоров’я / Subsidiarity and Capacity of LSG’s in Healthcare Sector |
| 2. Оцінка потреб населення та медичної мережі громади / Population Needs and Community Health Care Network Assessment |
| 3. Основи управління здоров’ям громади / Basics of Community Health Management (online course) |
| 4. Переосмислення та відновлення мережі надання медичної допомоги / Rethinking and Recovery of the Healthcare Delivery Network |
Експерт наголосив на важливості підтримки міжнародними партнерами пріоритетних заходів і закликав центральні органи виконавчої влади та проєкти міжнародної технічної допомоги до співпраці з ВАОТГ. Він підкреслив, що розвиток спроможності ОМС та їх активна участь у сфері охорони здоров’я, зокрема через соціальний діалог, є ключовим для ефективного управління системою охорони здоров’я.
Координація та взаємодія всіх стейкхолдерів на вертикальному та горизонтальному рівнях допоможе забезпечити фізичне та психічне благополуччя жителів громад, що є критично важливим для їхньої продуктивності та сталого розвитку. Це сприятиме відновленню та загальному розвитку громад і держави в цілому.
Ефективне партнерство: гармонізація міжнародних ініціатив для спільного відновлення та розвитку системи медичних послуг
У 2024-2025 роках в Україні стартують нові п’ятирічні проєкти та наступні етапи діючих проєктів міжнародної технічної допомоги (далі – МТД). Це вимагатиме узгодження та координації зусиль усіх залучених сторін і бенефіціарів, адже лише об’єднавши зусилля, можна знайти ефективні рішення для покращення здоров’я та добробуту населення в умовах децентралізації та сучасних викликів.
Учасники другої панельної дискусії, запрошені керівники та представники проєктів МТД представили свої напрацювання в Україні, плани їх імплементації на наступні роки, окреслили перспективи, стратегічні завдання цілі та пріоритети сприяння відновленню та підтримки розвитку охорони здоров’я в Україні.
Арон Арегай, в.о. Глави Бюро ВООЗ в Україні, підкреслив координаційну роль ВООЗ у сфері охорони здоров’я в Україні, зокрема в об’єднанні зусиль гуманітарних та розвиткових партнерів. ВООЗ очолює кластер з питань здоров’я, забезпечуючи взаємодію міжнародних і національних організацій, що дозволяє ефективно реагувати на гуманітарні виклики. Він відзначив масштабність наданої допомоги та важливість координації зусиль для успішної реалізації гуманітарних та відновлювальних проєктів, особливо під час війни.
Арегай наголосив на важливості реформ у сфері охорони здоров’я, зокрема у сферах ментального здоров’я та психосоціальної підтримки. ВООЗ підтримує національні та місцеві ініціативи, координуючи роботу на різних рівнях – від центральної влади до обласних центрів психічного здоров’я. Важливою частиною роботи є також розвиток кадрового потенціалу та фінансове забезпечення медичних закладів, зокрема на рівні первинної медичної допомоги.
► Презентація: Арон Арегай
Девід Елкінс, керівник проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я”, акцентував увагу на важливості координації та співпраці між урядом, донорами та громадянським сектором для успішної реалізації реформ. Він зазначив, що бачить прогрес у взаємодії стейкхолдерів в Україні, але підкреслив необхідність активнішого залучення громадянського сектору до процесу прийняття рішень. Елкінс також звернув увагу на те, що для досягнення максимального ефекту необхідна єдина політика та чітко визначений напрямок для всіх залучених сторін.
Проєкт USAID з 2019 року працює на національному та місцевому рівнях, підтримуючи реформи первинної та спеціалізованої медичної допомоги, а також відновлення після повномасштабного вторгнення Росії. Основними напрямками є зміцнення кадрового потенціалу, трансформація фінансової моделі охорони здоров’я, підвищення прозорості систем та боротьба з корупцією. Особливий фокус проєкту спрямований на прифронтові регіони та громади з обмеженим доступом до медичних послуг, а також на підтримку вразливих груп населення.
Девід Елкінс також зазначив, що термін дії поточного проєкту спливає у квітні 2025 року, проте робота продовжується з фокусом на забезпеченні стійкості результатів. Проєкт орієнтований на передачу українському уряду та партнерам знань і найкращих практик для управління реформами та процесом відновлення. Він підкреслив, що всі інтервенції та інвестиції, зроблені за попередні п’ять років, ляжуть в основу нової програми, яка буде продовженням поточних зусиль, а не перервою
Олексій Яременко, керівник проєкту USAID “Реабілітація в Україні” (Rehabilitation for Ukraine Activity – Rehub4U), розповів про новий проєкт, який розпочнеться у 2024 році та триватиме п’ять років. Проєкт реалізується консорціумом на чолі з Momentum Wheels for Humanity, а також за участі Project HOPE та інших організацій. Основна мета — покращення доступу до реабілітаційних послуг на національному рівні та в 15 обраних регіонах України. Проєкт буде зосереджений на зміцненні управління реабілітацією, покращенні якості послуг та залученні людей з інвалідністю до процесів формування політики.
Проєкт також передбачає посилення кадрового потенціалу реабілітаційної системи, розробку протоколів надання медичних та реабілітаційних послуг, а також аналіз доступності послуг у регіонах. Крім того, значна увага приділятиметься розвитку реабілітаційних послуг на рівні громад і первинної медичної допомоги. У фокусі також будуть питання доступності та безбар’єрності для людей з обмеженими можливостями.
Важливим компонентом стане розвиток кейс-менеджменту, який сприятиме координації між медичними та соціальними послугами, допомагаючи пацієнтам отримати доступ до необхідної реабілітації та повернутися до активного життя. Проєкт також вирішуватиме проблему кадрового дефіциту через співпрацю з університетами та центрами досконалості, забезпечуючи навчання та підготовку фахівців для надання якісних реабілітаційних послуг.
Євген Прилипко стисло представив потужний діючий проєкт USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який входить в новий етап його реалізації. Представники проєкту не змогли долучитися до Форуму, оскільки 3-4 жовтня відбувається велика Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю в м.Ужгороді «Роль системи громадського здоров’я в імплементації «Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року» за участю команди проєкту. Метою проєкту є зміцнення спроможності Уряду України попереджувати, виявляти та реагувати на загрози громадському здоров’ю, виконувати критичні функції в кризові періоди, захищати здоров’я населення, включаючи вразливі групи, та розширювати послуги з охорони психічного здоров’я для постраждалих від війни.
Також, експерт платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ анонсував ще два майбутніх великих п’ятирічних проєкти в сфері охорони здоров’я за підтримки USAID, які знаходяться в різних стадіях оголошення та проведення конкурсних процедур:
- USAID Furthering Health Reform and Recovery in Ukraine Activity (FHR) | Подальше впровадження реформи охорони здоров’я та відновлення.
Цей 5-річний проєкт спрямований на посилення системи охорони здоров’я України та підтримку уряду в продовженні медичних реформ. Основні завдання проєкту включають забезпечення сталого фінансування медицини, покращення управління та надання медичних послуг, зокрема у відповідь на виклики, пов’язані з війною. Загальний бюджет проєкту становить від 50 до 99 мільйонів доларів США.
- USAID Ukraine Mental Health Initiative for National Development (U-MIND) | Ініціатива з психічного здоров’я для національного розвитку в Україні.
Цей 5-річний проєкт має на меті створення всеохоплюючої системи психічного здоров’я в Україні. Ініціатива включає інтеграцію послуг з психічного здоров’я у національну систему охорони здоров’я, підвищення кваліфікації медичних працівників і підтримку психічного благополуччя на рівні громад. Проєкт оцінюється в бюджет до 50 мільйонів доларів США.
Під час панельної дискусії також було представлено низку важливих міжнародних проєктів, що реалізуються в Україні з метою покращення системи охорони здоров’я.
Владислав Збанацький, заступник керівника Офісу впровадження Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», розповів про ініціативу, спрямовану на скорочення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні. Проєкт має на меті зміцнення профілактичних заходів, просвіту населення та підвищення обізнаності про здоровий спосіб життя для зниження рівня хронічних захворювань.
► Презентація: Владислав Збанацький
«Всетурбота»: фільм про маломобільних людей і їхніх доглядальників в рамках Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я»
Альона Нестерець, експертка проєкту Уряду Канади «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підкреслила, що їхній проєкт зосереджений на відновленні територіальних громад, зокрема, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Особливу увагу приділяють відновленню доступу до базових послуг, залученню громади до процесів відновлення та підтримці вразливих категорій населення. Проєкт працює в 19 громадах із семи регіонів України, співпрацюючи мультисекторально для розв’язання ключових проблем, таких як управлінська спроможність громад, відновлення медичних послуг, розвиток цифрових сервісів та забезпечення кадрів.
Нестерець також зазначила кілька основних викликів, з якими стикаються громади. Це, зокрема, фінансова неспроможність утримувати медичні заклади, що не ввійшли в спроможну мережу, а також гострий дефіцит лікарських кадрів, навіть за наявності мотиваційних програм. Крім того, війна значно ускладнила доступність медичних та фармацевтичних послуг, особливо в сільських громадах. Проєкт SURGe сприяє розробці рішень у співпраці з громадами, органами місцевого самоврядування та державними установами, аби покращити доступ до медичних послуг і їхню якість.
► Презентація: Альона Нестерець
Орест Сувало, координатор Україно-Швейцарського проєкту “Психічне здоров’я для України”, висвітлив аспекти психічного здоров’я, зокрема роботу над покращенням доступу до якісної психосоціальної підтримки в Україні. Проєкт спрямований на впровадження сучасних моделей психічного здоров’я та реабілітації, що відповідають потребам населення, особливо в умовах збройного конфлікту.
► Презентація: Орест Сувало
Катерина Павелко та Анастасія Фланаган, проєктні менеджери Swecare, представили проєкт “Шведська підтримка сталого розвитку охорони здоров’я в Україні”, який фокусується на зміцненні медичної інфраструктури та покращенні доступу до медичних послуг. Проєкт орієнтований на сталий розвиток системи охорони здоров’я України через використання інноваційних підходів та технічну підтримку з боку Швеції.
► Окрема відео-презентація від Swecare: Катерина Павелко та Анастасія Фланаган
Здорова громада: профілактика, координація та інтеграція медичних, соціальних та реабілітаційних послуг на місцевому рівні
Третя панельна дискусія під професійною модерацією Аркадія Водяника, національного фахівця Бюро ВООЗ в Україні з антимікробної резистентності та профілактики інфекцій та інфекційного контролю була присвячена експертному обговоренню окремих тем та напрямків діяльності проєктів та експертів в сфері збереження здоров’я та життя мешканців громад.
Михайло Довгопол, експерт з управління змінами Харківської експертної групи підтримки медичної реформи та консультант в рамках ініціативи “Здорова громада” , під час свого виступу підкреслив важливість підходу «здорової громади», що акцентує увагу не лише на інтеграції соціальних та медичних послуг, але й на залученні всіх ресурсів громади. Він навів приклад із Німеччини, де громади використовують фітнес-центри, роздрібні мережі та інші ресурси для створення здорового середовища. В Україні цей підхід потребує адаптації, оскільки аргументи на користь інвестицій у здоров’я часто не сприймаються належним чином головами громад через відсутність видимих короткотермінових результатів.
Довгопол також наголосив на важливості управлінських підходів, орієнтованих на результат, та необхідності створення інтегрованих центрів прийняття рішень у громадах, які можуть координувати медичні, соціальні та економічні аспекти. Він зазначив, що більшість громад не сприймає поняття “здорової громади” як стратегічний пріоритет і не має структур для інтеграції різних проектів та ініціатив. Це стає серйозною перешкодою для ефективного управління здоров’ям.
Експерт звернув увагу на те, що громади часто не враховують важливість збору та аналізу даних для прийняття рішень. Він підкреслив необхідність стратегічних закупівель послуг, залучення громадського сектору та створення конкурентного середовища. Основною метою ініціативи «Здорова громада» є розвиток громад, які беруть на себе відповідальність за здоров’я мешканців та активно працюють над поліпшенням якості життя через партнерські запити на міжнародну підтримку, а не просто споживання допомоги. У цьому контексті Довгопол також згадав про «Посібник з розбудови активованої громади», розроблений в рамках проєкту «Наша нова громада», який стане корисним ресурсом для місцевих органів влади в реалізації цих ініціатив.
► Презентація: Михайло Довгопол
Назарій Колачинський, заступник генерального директора з комунікації та розвитку ДУ “Львівський ОЦКПХ МОЗУ”, під час свого виступу акцентував увагу на важливості збору та аналізу даних в сфері охорони здоров’я на рівні громад. Він зазначив, що наразі багато громад не мають чіткого уявлення про кількість хворих у своїх населених пунктах. Для цього закликає створювати єдиний інформаційний медичний простір, де всі заклади охорони здоров’я можуть обмінюватися даними, що допоможе в плануванні заходів і забезпеченні медичних послуг.
Колачинський також розповів про ініціативу з розсилки СМС-повідомлень у громадах, що дозволяє інформувати населення про вакцинацію. Ця стратегія показала позитивний результат: після розсилок рівень вакцинації зріс, а сама акція підвищила обізнаність громадян щодо медичних послуг. Він наголосив на необхідності співпраці з провайдерами мобільного зв’язку для отримання даних про населення, що може допомогти у проведенні цільових кампаній.
Крім того, експерт підкреслив, що для належної реалізації медичних ініціатив важливо зосередитися на результатах. Він закликав до розробки дашбордів, які дозволять відстежувати ефективність проектів на рівні кожної громади. Таким чином, можна буде оцінити ситуацію до і після впровадження проектів, що стане основою для подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні.
► Презентація: Назарій Колачинський
Владислав Збанацький, заступник керівника Офісу впровадження Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я», підкреслив важливість інтегрованих медико-соціальних послуг на рівні громад. Проєкт запроваджує мобільну допомогу в чотирьох областях, де медичні сестри, соціальні працівники і соціальні робітники відвідують маломобільних та соціально вразливих мешканців. Це дозволяє забезпечити комплексну допомогу – як медичну, так і соціальну, адаптовану до потреб кожної громади. Крім того, проєкт робить акцент на підтримці родин та доглядальників, які піклуються про своїх близьких.
Особливу увагу приділено підготовці соціальних працівників та доглядальників через спеціальні тренінги. За період 2023-2024 років було надано понад 10 000 послуг, що свідчить про ефективність цього підходу. Збанацький також наголосив на важливості підтримки доглядальників, пропонуючи їм можливість короткого відпочинку та особистого часу.
Проєкт також працює на рівні нормативно-правового регулювання, розробляючи спільний наказ Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров’я, щоб забезпечити сталу взаємодію між медичними та соціальними службами. Важливо зробити цих людей видимими не лише для соціальних чи медичних служб, але й для всієї громади, а також популяризувати ініціативу через мобільний сайт та інформаційні матеріали.
Юрій Коваленко, заступник керівника Центру рентгенівських технологій Асоціації радіологів України, під час виступу зосередився на проблемах доступності первинної променевої діагностики в Україні. Він відзначив, що в Україні більшість радіологічного обладнання зосереджена в медичних закладах другого та третього рівня, що обмежує доступ пацієнтів до необхідних діагностичних процедур. Внаслідок цього, люди часто змушені подолати значні відстані, щоб отримати рентгенівське обстеження, що, за словами Коваленка, призводить до недообстеження тих, хто насправді потребує медичної допомоги.
Коваленко акцентував увагу на інтеграції медичних та соціальних послуг, а також на важливості підготовки операторів рентгенівського та ультразвукового обладнання на первинній ланці. Він підкреслив, що не потрібно створювати спеціалізовані кабінети, а достатньо мати окрему кімнату для проведення досліджень, де медсестри можуть виконувати базові рентгенографічні та ультразвукові дослідження. Це допоможе скоротити час на діагностику та забезпечити швидкий доступ до медичних послуг.
Завершуючи свій виступ, Коваленко підкреслив, що впровадження пацієнтоорієнтованої променевої діагностики є важливим кроком до підвищення ефективності системи охорони здоров’я. Він відзначив значення переходу на цифрові технології, підготовки кваліфікованих операторів та забезпечення інтеграції в лікувально-діагностичний процес. Це, на його думку, дозволить не лише зменшити витрати, а й покращити доступність медичних послуг для населення.
► Презентація: Юрій Коваленко
Наталія Мельниченко, заступник керівника проєкту USAID «Реабілітація в Україні» (Rehab4U), акцентувала увагу на важливості роботи з громадами для впровадження реабілітаційних послуг в Україні. Вона підкреслила, що проєкт спрямований на інтеграцію медичних і соціальних послуг, що є критично важливим для вразливих верств населення, які часто стикаються з бар’єрами у доступі до таких послуг. Проєкт передбачає активну діяльність в 15 громадах, щоб розробити робочі моделі надання реабілітаційних послуг у співпраці з первинною медичною ланкою.
Ключовим елементом проєкту стане проведення глибокого аналізу потреб громад, що включає вивчення доступності реабілітаційних послуг та допоміжних засобів. Мельниченко також зазначила, що проект передбачає надання міні-грантів, які дозволять апробувати модель на другому році реалізації. Співпраця з Міністерством охорони здоров’я, Національною службою здоров’я та іншими партнерами допоможе забезпечити належне впровадження цієї моделі.
Нарешті, Мельниченко підкреслила необхідність навчання та тренінгів для фахівців, що працюють на первинній ланці, оскільки це сприятиме кращій інтеграції реабілітаційних послуг. Вона зазначила, що недостатня обізнаність медичних працівників про специфіку реабілітації є перешкодою на шляху до ефективного надання медичних послуг. Завдяки навчанню та створенню тренінгових матеріалів, проєкт має на меті забезпечити успішну реалізацію реабілітаційних програм в громадах.
Всеволод Боровець, Співголова Технічної робочої групи України з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, обговорив важливість інтеграції послуг психічного здоров’я у громадах. Він підкреслив, що стан психічного здоров’я населення значно погіршився внаслідок тривалого COVID-19 і повномасштабного вторгнення, зазначаючи, що близько 22% українців можуть мати психічні розлади, а 50% населення страждає від дистресу. Боровець наголосив на необхідності безпрецедентних дій з боку уряду та громадських організацій для покращення психічного здоров’я національного масштабу, підкреслюючи важливість створення міжвідомчої координаційної ради для стратегічних рішень у цій сфері.
Під час свого виступу Боровець акцентував на тому, що громади повинні стати основними замовниками послуг у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Він зауважив, що сьогодні багато громадах стикаються з проблемами доступності цих послуг, особливо в сільських районах, де показники незадоволення значно вищі, ніж у міських. Боровець навів дані досліджень, які підтверджують, що недостатній доступ до психічного здоров’я негативно впливає на довіру населення до місцевих інститутів.
У завершенні свого виступу Боровець зазначив, що реформа психічного здоров’я повинна базуватися на трьох принципах: деінституалізації, децентралізації та демедикації. Він підкреслив важливість інтеграції психічного здоров’я з іншими соціальними послугами, такими як первинна медична допомога та соціальні центри. Це дозволить не лише лікувати, але й активно попереджати психічні розлади, зміцнюючи психічне здоров’я населення через раннє виявлення і підтримку.
► Презентація: Всеволод Боровець
Ганна Свистун, менеджерка з комунікацій проєкту USAID «REACH 95: Доступність якісних послуг з ВІЛ в закладах охорони здоров’я України», представила основні напрямки та цілі проєкту, що реалізується в 16 регіонах України. Головною метою проєкту є забезпечення доступу до якісних послуг з ВІЛ та підтримка зусиль держави в контролі над епідемією до 2030 року. У рамках першого року проєкту було запущено пілот у Городнянській громаді Чернігівської області, яка пережила окупацію і стикається з проблемами в медичному обслуговуванні. Проєкт зосереджений на відновленні доступу до тестування на ВІЛ на рівні громади, інтегруючи послуги в уже існуючі медичні заклади.
Свистун зазначила, що в рамках пілоту було створено 12 пунктів скринінгу, де мешканці можуть проходити не лише тестування на ВІЛ, а й обстеження на неінфекційні захворювання. Це дозволяє розширити спектр медичних послуг, доступних для населення, включаючи проведення тестів на ВІЛ у нетрадиційних місцях, таких як бібліотеки та центри соціальних послуг. Важливим моментом стало активне залучення місцевої влади, що допомогло швидко та ефективно реалізувати ініціативу.
На завершення, Ганна Свистун представила інноваційний підхід у вигляді чат-бота, який дозволяє жителям проектних регіонів замовити додому тест для самотестування на ВІЛ. Цей цифровий інструмент має на меті зменшити бар’єри доступу до послуг, особливо в маленьких громадах, де stigma щодо ВІЛ залишається високою. Розповсюдження тестів для самотестування є важливим кроком у боротьбі з епідемією, забезпечуючи при цьому конфіденційність та зручність для населення. 
► Презентація: Ганна Свистун
На завершення панельної дискусії модератор Аркадій Водяник задав запитання спікерам та надав можливість учасникам Форуму задати питання. Обговорювалися ключові бар’єри у координації та інтеграції медичних, соціальних і реабілітаційних послуг на місцевому рівні. Однією з головних проблем, на думку спікерів, є відсутність центру прийняття рішень та запитів на місцях, що робить громади об’єктами дій центральної влади, а не активними учасниками процесу. Також обговорювалися труднощі у вимірюванні ефективності інтеграції послуг і необхідність розробки відповідних інструментів оцінки, над якими зараз працюють експерти у співпраці з Міністерством соціальної політики.
Інше важливе питання стосувалося забезпечення доступу до медичних послуг для найбільш вразливих категорій населення. Було підкреслено важливість розвитку послуг на місцях, щоб пацієнти могли отримувати допомогу без необхідності їхати до великих міст. Також обговорювалися інструменти моніторингу змін у потребах громад, зокрема збір даних через електронні системи охорони здоров’я.
Підсумок Форуму
Форум став платформою для об’єднання зусиль, ресурсів та знань для спільного вирішення викликів у сфері охорони здоров’я. Особливу увагу було приділено переосмисленню ролі ОМС в управлінні здоров’ям громади, структури фінансування, інтеграції медичних і соціальних послуг, зміцненню первинної медичної допомоги та профілактиці захворювань. Учасники наголосили на необхідності вдосконалення управління громадським здоров’ям на місцевому рівні, підвищенні доступності медичних послуг та забезпеченні комплексної підтримки реабілітації й психічного здоров’я населення, що є особливо важливим в умовах нинішніх викликів.
Особливо підкреслювалася важливість розвитку компетенцій органів самоврядування в сфері управління здоров’ям громади. Це включає впровадження сучасних методик, інструментів та інформаційних систем для управління здоров’ям на регіональному і локальному рівнях. Розвиток цих спроможностей та суб’єктності, а також гармонізація ресурсів та повноважень ОМС з законодавчими вимогами, дозволить покращити керованість системою охорони здоров’я, забезпечити фізичне та психічне благополуччя населення і підвищити продуктивність громад, що є основою для їхнього сталого розвитку та зростання держави в цілому.
