Поточні виклики та потреби ОМС в сфері управління здоров’ям громади – результати дослідження. Опитування триває!

ЗМІСТ:

ПРО ОПИТУВАННЯ
ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМАТИКА
ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ ТА ДЕЯКІ ВИСНОВКИ

► Структура респондентів
► Членство респондентів в ВАОМС «Асоціація ОТГ»
► Підвищення компетенцій та спроможності
► Оцінка потреб ОМС громад у консалтинговій та технічній підтримці (комплексу заходів)
► Визначення «цінності» реалізації обраних ініціатив (етапів) Комплексу заходів
► Питання від респондентів за напрямками та адресатами

В березні 2024 року платформа «Охорона здоров’я» ВАОТГ впровадила опитування для всіх органів місцевого самоврядування (далі – ОМС) та керівників медичних закладів щодо викликів та потреб в сфері організації та забезпечення охорони здоров’я на локальному (місцевому) рівні.

Опитування проводиться з метою подальшої адвокації потреб ОМС перед центральними органами виконавчої влади (далі – ЦОВВ), експертами та стейкхолдерами, а також пошуку відповідей/рішень в рамках проведення інформаційних, навчальних заходів, реалізації проєктів та ініціатив.

Форма опитування не має часових обмежень, оскільки процес формування суб’єктності, спроможності та компетенцій ОМС в сфері забезпечення здоров’я та збереження життя мешканців громад, управління мережею медичних закладів є поступовим та еволюційним процесом в умовах децентралізації та продовження медичної реформи.

ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

ОМС територіальної громади за законодавством України незалежно від наявності ВЛАСНОГО закладу охорони здоров’я (далі  – ЗОЗ) несе відповідальність, підзвітність та обов’язки в сфері охорони здоров’я перед своїми мешканцями та державою у т.ч. в рамках Закону України «Про систему громадського здоров’я» (Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері громадського здоров’я), який введений в дію 01 жовтня 2023 року.

З іншого боку, ОМС є найбільшими роботодавцями в сфері охорони здоров’я і саме вони наймають КЕРІВНИКА закладу охорони здоров’я. Покладення на місцеве самоврядування, як власника переважної кількості ЗОЗ в яких працює абсолютна більшість працівників галузі охорони здоров’я, повноважень щодо формування інфраструктури спроможної мережі ЗОЗ, зумовлює нагальну потребу долучення місцевого самоврядування до процесу соціального діалогу на стороні роботодавців та набуття ними суб’єктності (Закон України «Про соціальний діалог в Україні»).

Для здійснення належного врядування ОМС потребують постійної сталої комунікації з центральними органами виконавчої влади, зовнішньої технічної, експертної підтримки, фінансування інформаційних та освітніх заходів, використання інструментів збору, аналізу даних на рівні громади, проведення оцінки потреб населення та самооцінки мережі ЗОЗ для подальшого зваженого прийняття управлінських рішень, і залучення коштів та інвестицій для здійснення реструктуризації, зміни моделі надання медичних послуг, залучення та перенавчання персоналу, закупівлі та встановлення обладнання і т.п.

Понад 80% територіальних громад в Україні мають населення менше 30 тисяч. Це переважно сільська місцевість, низька щільність населення, великі площі та відстані, важка доступність та низька якість дорожнього покриття, брак медичного персоналу, невисока спроможність та фінансова стійкість громад та відсутність відповідних компетенцій в сфері охорони здоров’я у ОМС, а часто і окремої відповідальної особи, що опікується здоров’ям в громаді.

Мережа закладів охорони здоров’я первинного та спеціалізованого (у т.ч. «малі» лікарні) рівнів надання медичної допомоги, які опинилися у власності невеликих громад мають різну конфігурацію, надають різні види медичної допомоги, мають різну ступінь доступності (територіальну, фінансову) та якості медичних послуг.

Отже, на території невеликої громади може:

• бути мережа власних місць надання первинної медичної допомоги (далі – ПМД) та структурні підрозділи суміжних територіальних громад при цьому відсутня власна лікарня, що надає спеціалізовану медичну допомогу (далі – СМД);
• знаходитись власний заклад ПМД та власна мала лікарня за однією адресою, що може потребувати реструктуризації та/або об’єднання;
• знаходитись власна невелика лікарня, але не бути власного надавача ПМД, а лише структурні підрозділи ПМД інших територіальних громад;
• не бути власної мережі ПМД, а лише структурні підрозділи (амбулаторії, ФАПи) суміжних територіальних громад і повна відсутність доступу до СМД на території громади;
• і т.п.

При цьому на території громади можуть знаходитись приватні надавачі медичних послуг різного рівня, а доступність до ЗОЗ затвердженої спроможної мережі госпітальних округів (загальних, кластерних, надкластерних лікарень) в кожному випадку є різною.

Всі ці конфігурації потребують гнучкого та адаптивного підходу до оцінки потреб населення та мережі кожної громади з переосмисленням (Refocusing) мережі надання медичної допомоги громади з фокусом на людину (пацієнта) з метою наближення базових (essential) медичних послуг до місця проживання громадівців.

Вирішення цих питань потребує особливої уваги з боку ОМС, відповідних ресурсів, компетенцій, наявності актуальних соціально-демографічних даних, інформації про захворюваність населення, причини смертності, де та які медичні послуги отримують громадівці на даний час у т.ч. причини та місце госпіталізації, викликів екстреної медичної допомоги. 

При цьому уразливі групи населення (люди похилого віку, з обмеженими фізичними можливостями і т.п.) потребують доступної медико-соціальної допомоги, що передбачає координації, тісної співпраці та інтеграції роботи медичних та соціальних працівників.

Маючи такий комплекс питань в сфері здоров’я та безліч інших викликів, зобов’язань та повноважень місцеве самоврядування малих міст та громад часто фактично само-усувається від управління здоров’ям громади, перекладає відповідальність значною мірою чи повністю на мережу закладів охорони здоров’я та їх керівників, що також знайшло підтвердження під час опитування.

Таким чином, для підвищення ефективності та структуризації опитувальника в нього були додані питання з варіантами відповідей та рішень (ініціатив), що потенційно мають сприяти поступовому подоланню різноманітних викликів ОМС малих міст та громад в сфері управління здоров’ям громади. 

В рамках Меморандуму «Про спільні наміри щодо розбудови ефективного управління мережею медичних закладів на рівні громад» між ВАОТГ та ГС «Форум трансформації охорони здоров’я» (далі – HTF) експерти запропонували додати в опитувальник оцінку потреб:

• у підвищення компетенцій ОМС в сфері охорони здоров’я на локальному рівні через проходження навчально-практичного онлайн курсу «Основи управління здоров’ям громади»;
• у впровадженні комплексу заходів з підвищення здатності та потенціалу мережі надання медичної допомоги з фокусом на людину «Переосмислення мережі надання медичної допомоги громади» та окремих його компонентів.

Спільна робота та приділення належної уваги до потреб та викликів ОМС з боку ЦОВВ, міжнародних партнерів та донорів, експертів та громадських організацій сприятиме підвищенню компетенцій місцевого самоврядування в сфері ефективного управління здоров’ям громади та набуття ними суб’єктності, як справжніх  ВЛАСНИКІВ закладів охорони здоров’я, а не лише ЗАСНОВНИКІВ, що сприятиме підвищенню якості та доступності медичної допомоги.

ОПИС РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАННЯ ТА ДЕЯКІ ВИСНОВКИ

► Завантажити результати (технічний звіт PDF)

• Цей описовий звіт містить проміжні результати опитування, що триває, та результати заповнення форми-опитувальника респондентами за період з 20.03.24 по 20.05.24
• Потрібно враховувати, що результати опитування в частині профілей респондентів та їх типів громад охоплюють в основному сільську місцевість (малі міста та громади), оскільки розповсюджуються каналами та від імені ВАОТГ, членами якої є переважно громади з населенням до 25 тисяч.
• Великі міста та обласні центри переважно мають свої відділи/управління/департаменти охорони здоров’я, що дозволяє їм бути більш спроможними в питаннях управління здоров’ям населення на регіональному/локальному рівні, хоча при цьому понад 84% громад в Україні мають населення менше 30 тисяч.

► Структура респондентів

Результати:
за неповні два місяці в опитуванні взяли участь респонденти 21 області України. Понад 60% це представники малих міст та громад: сільських (35%) і селищних (25%) громад. Передбачувано, що оскільки в невеликих громадах вирішення більшості питань (у т.ч. анкетувань та опитувань), пов’язаних з охороною здоров’я, ОМС автоматично доручають керівникам закладів охорони здоров’я, незалежно від їх рівня, понад 56% відповідей надали респонденти, які зазначили у своєму профілі  – представник ЗОЗ (35% ПМД + 21% СМД).

Переважна (35%) кількість респондентів від закладів первинної медичної допомоги також пояснюється наявністю широкої мережі ЗОЗ ПМД та їх структурних підрозділів на території малих міст та громад.

52% громад, що взяли участь в опитування мають у своїй власності ЗОЗ первинної та вторинної ланки надання медичної допомоги. При цьому варто зазначити, що частка селищних громад, які активно відгукнулися на опитування та мають ЗОЗ обох рівнів, є значною, відносно міських громад, де два і більше ЗОЗ є нормою. Окрім того, 7% респондентів-громад зазначили, що не мають жодного ЗОЗ у своїй власності.

Найбільш активними за цей період були респонденти 5 областей: Одеська, Київська, Дніпропетровська, Полтавська та Миколаївська. Респонденти цих областей забезпечили 50% всіх заповнених анкет.

• Зображення 1. Структура респондентів

Висновок:
опитування об’єктивно відображає значну залученість малих сільських та селищних громад, які (на даний час) мають більше викликів та меншу спроможність і де керівники ЗОЗ активно беруть участь у вирішенні питань управління здоров’ям замість ОМС, тоді як великі міста та обласні центри, маючи власні відділи охорони здоров’я та більшу спроможність, передбачувано демонструють меншу активність.

► Членство респондентів в ВАОМС «Асоціація ОТГ»

Результати:
80% респондентів з тих, що зазначили назву громади при опитуванні, є членами ВАОМС «Асоціація ВАОТГ». З іншого боку, якщо брати до уваги ЛИШЕ анкети, заповнені саме представниками ОМС (не ЗОЗ і т.п.), то частка громад-членів ВАОТГ складає 69%, а 24% респондентів з боку ОМС вирішили не зазначати назву громади і не заповнювати розгорнуту частину форми щодо потреб громад.

З іншого боку, серед респондентів 21 області, є такі, де жодна громада – член ВАОТГ не заповнила форму: Волинська, Кіровоградська, Луганська області. А у Вінницькій, Сумській, Тернопільській, Чернівецькій, Рівненський та Донецькій областях форму заповнили лише по одному респонденту, що представляють ВАОТГ. Таким чином, майже за два місяці, з понад 850 громад – членів ВАОТГ, відповіді надали лише 43 респонденти, що складає менше 5% від всіх членів асоціації.

• Зображення 2. Членство респондентів в ВАОМС «Асоціація ОТГ»

Висновок:
оскільки форма опитування хоч і призначена для ВСІХ територіальних громад України, вона  розповсюджується комунікаційними каналами та від імені ВАОТГ. Таким чином переважна кількість респондентів все ж є членами ВАОТГ. 

З іншого боку, загальна кількість відповідей ОМС – членів ВАОТГ та їх активність за зазначений період по відношенню до загальної кількості членів ВАОТГ є критично низькою, і може означати вплив одного або і двох одночасно факторів:

а) недостатню ефективність та/або перевантаженість каналів комунікації та донесення інформації членам ВАОТГ;

б) низькій рівень розуміння ОМС малих міст та громад власних зобов’язань, повноважень та відповідальності в сфері забезпечення здоров’я та збереження життя громадівців, як людського капталу, що є основою спроможності та фінансової стійкості громади.

► Підвищення компетенцій та спроможності

Опис питання:
розуміючи потребу ОМС в підвищенні компетенцій в сфері управління здоров’ям громади платформа «Охорона здоров’я» ВАОТГ залучила партнерів: ГС «Форум трансформації охорони здоров’я» та НУОЗ України імені П. Л. Шупика для розробки концепції онлайн-курсу «Основи управління здоров’ям громади» (Online course «Basics of Community Health Management»).

Мета курсу: надати фахівцям із підтримки та управління здоров’ям в громаді комплексні знання та навички, які виходять за рамки звичайного надання медичної допомоги, вирішуючи багатогранні виклики належного врядування щодо турботи про здоров’я громадівців на локальному (регіональному) рівні, що сприятиме формуванню суб’єктності та спроможності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення благополуччя та збереження життя мешканців громад.

► Онлайн курс буде містити 4 блоки:

• БЛОК 1 Як працює та фінансується система охорона здоров’я в Україні
• БЛОК 2 Управління здоров’ям громади та мережею надання медичної допомоги
• БЛОК 3 Центральні органи виконавчої влади для органів місцевого самоврядування
• БЛОК 4 Проєкти м/н технічної допомоги в сфері охорони здоров’я на рівні громад та успішні практики
• БЛОК 5 Практичне завдання з оцінки знань про охорону здоров’я в громаді

Рекомендована тривалість проходження онлайн-курсу + виконання практичного завдання (середня) до 40 днів (1,5-3 год. на день) та включає менторську підтримку експертів в практичному блоці №5. 

В опитуванні запропоновано оцінити потребу, мотивацію, спроможність та зацікавленість у навчанні –  проходженні  базового онлайн-курсу «Основи управління здоров’ям громади» для ОМС  (Команд громад) по шкалі від 1 до 10, де:

Результати:
Таким чином, з респондентів, що вирішили оцінити потребу, 65% це представники закладів охорони здоров’я (30% – ПМД та 35% СМД) і 26% саме представники ОМС. Понад 40% оцінили потребу за шкалою, як високу (в діапазоні потреби 1-4), а 27% як середню (в діапазону потреби 5-7).

Представники міських громад склали 44% та оцінили потребу у навчанні як високу та середню на рівні 78%. Респонденти, що представляють селищні громади, частина яких склала 29%, оцінили потребу у проходженні онлайн-курсу, як високу та середню на рівні 53%. Важливо відмітити, що представники сільських громад оцінили потребу у навчанні вище, ніж селищні територіальні громади.

• Зображення 3. Підвищення компетенцій та спроможності

Висновок:
на жаль, тенденція більшої активності та залученості представників закладів охорони здоров’я зберігається (понад 65%) і у відповідях на питання щодо потреб у проходженні онлайн-курсі для управління здоров’ям громади. Окрім того, що дане опитування могло бути переадресовано для надання відповідей медичним закладам самим власником, є очевидним, що керівники ЗОЗ малих міст і громад потребують налагодження більш тісної та конструктивної співпраці з власником (органом місцевого самоврядування), що може спиратися на зміцненні компетенцій ОМС в сфері управління охороною здоров’я громади.

Таким чином переважна більшість представників міських громад (70%) зазначили потребу у проходженні навчального онлайн-курсу як високу та вище середньої (1-6 за шкалою від 1 до 10).

55% представників сільських та селищних громад також підтвердили потребу у навчанні як  високу та вище середньої.

В цілому, для отримання більш репрезентативної вибірки у розрізі Типів громад, наявності в громадах власних закладів охорони здоров’я з дезагрегацією по областях України потрібно більше відповідей. Отже опитування триває і надалі. 

► Оцінка потреб ОМС громад у консалтинговій та технічній підтримці (комплексу заходів)

Опис питання:
Для структуризації потреб у технічній підтримці та визначення викликів ОМС в сфері управління здоров’ям громади ВАОТГ звернулась до експертів HTF в рамках меморандуму про співпрацю з метою сформулювати комплекс заходів (ініціатив/етапів), які можуть потребувати ОМС та їх ЗОЗ для підвищення доступності та якості основних видів медичної допомоги мешканцям громад.

Таким чином був сформований один з пріоритетних напрямків проєктних заходів та інтервенцій від ВАОТГ для органів місцевого самоврядування в сфері охорони здоров’я – «Комплекс заходів з підвищення здатності та потенціалу мережі надання медичної допомоги з фокусом на людину» (Refocusing of the Healthcare Delivery Network – Refocusing HDN).

Ознайомитись з загальним описом комплексу адаптивних заходів з переосмислення мережі надання медичної допомоги громади можна за посиланням тут – Refocusing HDN.

► Таким чином комплекс заходів складається з послідовних та підтримуючих ініціатив (етапів):

1. Попередній ситуаційний аналіз на основі відкритих даних
2. Аналіз надавачів медичних послуг, базова оцінка мережі охорони здоров’я, структури та потреб населення в медичних послугах
3. Аналіз витрат та медичної роботи закладів охорони здоров’я громади
4. Впровадження системи управління медичною інформацією на локальному рівні
5. Оцінка фінансових ризиків, прогалин та втрат, варіантів збільшення доходів
6. Розробка (оновлення) моделі закладу охорони здоров’я та/або мережі надання медичних послуг
7. Оцінка інвестиційних потреб ЗОЗ та/або мережі відповідно затвердженої (оновленої) моделі
8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ
9. Розробка місцевих програм та планів інтервенцій в сфері громадського здоров’я, профілактики захворювань та здорового способу життя
10. Юридичний та організаційний супровід комплексу заходів та процесу реорганізації закладів охорони здоров’я

Отже, в опитуванні було запропоновано оцінити розуміння запропонованого комплексу заходів та визначити необхідність допомоги в розробці, створенні та/чи впровадженні на рівні громади зазначених ініціатив (етапів).

Результати:
Серед всіх відповідей, які надали респонденти, варто відзначити домінуючу роль потреби «8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ»  – 14% від всіх визначених ініціатив.

При цьому найменшу потребу респонденти зазначили в ініціативі «1. Попередній ситуаційний аналіз на основі відкритих даних» (6%) та «4. Впровадження системи управління медичною інформацією на локальному рівні» (7%).

Варто звернути увагу, що серед всіх респондентів у розрізі Типів громад зазначили потребу (44%) у будь якому наборі ініціатив Комплексу заходів (від 1 до 10) виявили саме Селищні територіальні громади.

При цьому саме представники Селищних ТГ потребують найбільше саме ініціативи «6.Розробка (оновлення) моделі закладу охорони здоров’я та/або мережі надання медичних послуг», навіть більше ніж потреби «8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ» .

З всіх респондентів, що надали відповіді, представники Міських ТГ в середньому зазначили потребу в наборі з 4.8 ініціатив (етапів) комплексу заходів, а Селищних ТГ – 3.6 ініціатив (етапів).

Варто уважно розглянути графік частки зазначених потреб в ініціативах (етапах) від кількості відповідей в розрізі Типів громад. 

Міські ТГ у 69% відповідей зазначили необхідність впровадження ініціативи «8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ» , що перевищує потребу Селищних та Сільських ТГ.

Разом з тим, потреба у впровадженні ініціативи «6. Розробка (оновлення) моделі закладу охорони здоров’я та/або мережі надання медичних послуг» саме Сільськими та Селищними ТГ оцінюється значно вище (55%), ніж Міськими ТГ (38%).

Незважаючи на відносно невелику проміжну кількість респондентів, варто звернути увагу на графік наданих відповідей – потреб в ініціативах по областях України у співвідношенні до кількості відповідних Типів громад респондентів в області, що надали відповідь.

Наприклад: 

В Одеські області 4 респонденти (1 Міська та 3 Селищних ТГ) зазначили малу кількість (всього 7) ініціатив (етапів), які вони потребують. 

Разом з тим, 3 (три) респонденти Чернігівської області (1 міська, 1 Селищна і 1 сільська громади) зазначили потребу сумарно у 15 ініціативах (етапах) комплексу заходів.

• Зображення 4. Оцінка потреб ОМС громад у консалтинговій та технічній підтримці (комплексу заходів)

Висновок:
Важливо зазначити, що фактично єдина ініціатива (етап) в якому пропорційна потреба Міських ТГ менше, ніж Сільських та Cелищних ТГ це «6. Розробка (оновлення) моделі закладу охорони здоров’я та/або мережі надання медичних послуг».

Пріоритизація респондентами даної ініціативи для малих міст та громад підтверджує, що в умовах децентралізації та формування спроможних мереж госпітальних округів з концентрацією спеціалізованої медичної допомоги у великих лікарнях, власники закладів ПМД та лікарень, що не потрапили в спроможну мережу у сільській місцевості, стикаються з невизначеністю моделі надання медичних послуг на локальному рівні, майбутньої ролі та набору функцій закладів охорони здоров’я, які потребують реструктуризації. 

Забезпечення доступності та наближення основних медичних послуг до місця проживання громадівців через запровадження нових моделей (переосмислення) їх надання з фокусом на потреби населення, підвищення доступності спеціалізованої медичної допомоги в закладах охорони здоров’я спроможної мережі госпітального округу на основі належного врядування та керівництва медичними закладами відповідно до поточних викликів реформи охорони здоров’я в Україні є для ОМС пріоритетним завданням.

Лідируюча в результаті опитування визначена потреба в реалізації ініціативи «8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ», підтверджує:

• хоча і вузьке, але часткове розуміння ОМС зобов’язань та повноважень в сфері охорони здоров’я;
• виражену потребу чіткого визначення напрямків підтримки та фінансування охорони здоров’я на локальному рівні з метою ефективного використання коштів місцевого бюджету;
• актуальність комплексу питань з налагодження діалогу та міжмуніципального співробітництва суміжних територіальних громад (субкластерів) в сфері охорони здоров’я, особливо в сільській місцевості.

Проте, понад 50% громад, що визначили потребу у ініціативі (етапі) «8. Впровадження місцевих програм підтримки системи охорони здоров’я та розробка основ міжмуніципального співробітництва громад в сфері ОЗ», зазначили потребу лише у 3 трьох і менше етапах серед 7 інших, хоча всі вони, в тій чи іншій мірі, обов’язково передують ефективному впровадженню 8-го етапу.

Очевидно, що запроваджувати місцеві програми підтримки охорони здоров’я чи вести результативний діалог про ефективне міжмуніципальне співробітництво із суміжними територіальними громадами можна лише після ретельної оцінки соціально-демографічних даних та потреб у здоров’ї населення групи громад (субклдастеру), аналізу роботи медичної мережі, впровадження інструментів та систем моніторингу та управління медичною інформацією, розробки (оновленні) моделі мережі надання медичних послуг на локальному рівні т.п.

На цьому фоні порівняно низький показник визначеної потреби респондентами (останнє і передостаннє місце) в ініціативах 1 (Попередній ситуаційний аналіз…) та 4 (Впровадження системи управління медичною інформацією…) підкреслює необхідність підвищення компетенцій ОМС. 

Змінення компетенцій потребують, як ОМС так і керівники ЗОЗ саме в методиці та алгоритмі визначення потреб мешканців громад в охороні здоров’я на основі соціально-демографічних даних та даних медичної статистики у т.ч. через оцінку роботи існуючої мережі охорони здоров’я громади в комплексі (як цілісну інтегровану систему). А наступний моніторинг охорони здоров’я та належне врядування (у т.ч. міжмуніципальне співробітництво громад) неможливі без використання сучасних інформаційних технологій та інструментів збору, аналізу та обробки статистичних, медичних даних з економічною складовою. 

► Визначення «цінності» реалізації обраних ініціатив (етапів) Комплексу заходів

Опис питання:

На цьому етапі опитування, респондентам пропонується визначити еквівалент розуміння “цінності” впровадження обраних ініціатив (етапів) Комплексу заходів У ВІДСОТКАХ до загального РІЧНОГО бюджету охорони здоров’я громади. 

Відповіді допоможуть оцінити важливість заходів для збереження та розвитку людського капіталу громад, а також стануть основою для планування бюджетів проєктів, включаючи співпрацю з міжнародними партнерами та донорами.

• Пропонується рахувати загальний річний бюджет охорони здоров’я громади спираючись на такі статті доходів/витрат (приклад розрахунку у Висновку до цього пункту):

1. Суми надходжень від НСЗУ в заклади охорони здоров’я громади по ПМГ 2023
2. Платні медичні послуги та інші надходження ЗОЗ громади (не з бюджету громади)
3. Місцеві бюджетні програми підтримки охорони здоров’я у т.ч. в сфері громадського  здоров’я (без закупівлі обладнання, реконструкції та будівництва приміщень)
4. Оплата комунальних услуг, утримання приміщень та інфраструктури закладів охорони здоров’я 
5. Оплата ІНШИМ громадам в рамках міжмуніципального співробітництва в сфері охорони здоров’я.

Отже, в опитуванні пропонується визначити “цінність” реалізації обраних заходів У ВІДСОТКАХ до загального РІЧНОГО бюджету охорони здоров’я громади.

Результати:
Більше половини респондентів (55%) визначили для себе «цінність» обраних ініціатив (етапів) у відсотках від річного бюджету ОЗ громади на рівні 2-5% (38%) та 5-10% (27%). Варто зазначити, що саме ці респонденти обрали сумарно переважну кількість ініціатив (етапів) із запропонованого комплексу заходів – 72%. 

Варто звернути увагу на графік розподілу загальної кількості ініціатив (етапів) Комплексу заходів, що були зазначені респондентами та визначену ними «цінність» в комплексі з іншими ініціативами.

В діапазон «цінності» 2-5% потрапили всі 10 ВИДІВ ініціатив (етапів) орієнтовно в рівній (однаковій) кількості –  в середньому 6,7 ініціатив одного виду на респондента. Зазначимо, що саме в цей діапазон «цінності» 2-5% потрапила найбільша кількість ініціатив 2 (Аналіз надавачів медичних послуг…) та 9 (Розробка місцевих програм та планів інтервенцій в сфері громадського здоров’я…).

З іншого боку, найбільш затребувана ініціатива 8 (Впровадження місцевих програм підтримки СОЗ та ММС…) в кількості більше половини (52%) була оцінена разом з іншими ініціативами більш високо, а саме в діапазоні «цінності» від 5% до 15% (40% у діапазоні цінності 5-10%)

Цікавим є розуміння, яким чином респонденти оцінили комплекс заходів в залежності від кількості ВИДІВ ініціатив, які були ними обрані (див. графік в галереї цього розділу). 

«Цінність» різної кількості видів ініціатив, обраних респондентом, може бути однаковою, що скорше означає загальну оцінку потреби та характеризує уявлення про ймовірну «справедливу» та прийнятну (сумірну) вартість обраного набору ініціатив по відношенню до бюджету ОЗ громади.

Наприклад, була визначена однакова «цінність» на рівні 2-5 % від річного бюджету ОЗ громади:

• 5 (п’ятьма) респондентами лише за 1 (одну) ініціативу з десяти видів;
• 4 (чотирма) респондентами лише за 3 (три) ініціативи з десяти видів;
• 2 (двома) респондентами за всі 10 (десять) ініціатив з десяти видів

В цілому, в діапазон «цінності» 2-5% потрапили майже всі ВИДИ ініціатив – 8 (вісім) з 10 (десяти) запропонованих.

• Зображення 5. Визначення «цінності» реалізації обраних ініціатив (етапів) Комплексу заходів

Висновок:
Для більш практичного розуміння наведемо орієнтовний розрахунок сумарного бюджету охорони здоров’я громади та «цінності» комплексу заходів у грошовому еквіваленті на прикладі селищної територіальної громада Дніпропетровської області: 

• Населення громади 12 000 мешканців. Сумарне оціночне охоплення основними медичними послугами, що мають бути наближені до місця проживання населення самої громади та частково суміжних територіальних громад складає 20-23 тисячі мешканців.
• Громада має на своїй території медичну мережу (за даними ЕСОЗ), що складається з трьох місць надання (МН) первинної медичної допомоги (ЦПМСД – 2 МН, ФОП – 1 МН) та одного закладу, що надає спеціалізовані медичні послуги (Центральна лікарня). 
• Сумарний бюджет ОЗ громади (орієнтовно, 2023 рік): 

– Договори з НСЗУ (надходження в рамках ПМГ): ЦПМСД + Лікарня + ФОП = 30,5 млн. грн.
– Інші надходження ЗОЗ: 400 тис. грн.
– Видатки з місцевого бюджету на охорону здоров’я: 8,5 млн. грн.
– Комунальні витрати на ЗОЗ: 3,2 млн. грн.

Всього річний бюджет ОЗ селищної громади: 42,5 млн. грн.

Таким чином, орієнтовний розрахунок “Цінності” в грошовому еквіваленті комплексу заходів з наведеного прикладу у % до річного бюджету охорони здоров’я селищної громади, який дорівнює 42,5 млн.грн. можна побачити у таблиці.

Варто зазначити, що за проведеними розрахунками та досвідом реалізації проєктів експертною спілкою HTF на комерційній основі та в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги сумарна вартість технічної підтримки та залучення експертів для впровадження всіх 10 ініціатив (етапів) комплексу заходів впродовж терміну до 5 місяців складає від 14 до 18 тисяч дол. США з розрахунку на мережу медичних закладів, яка охоплює до 25 тисяч населення суміжних громад субкластеру, що може складати всього від 2 до 4 % від поточного річного бюджету охорони здоров’я громади.

Оскільки понад 70% обраних ініціатив Комплексу заходів та понад 65% респондентів, що їх визначили потрапили в діапазон «цінності» від 2 до 10% до річного бюджету охорони здоров’я селищної громади можна з великою вірогідністю засвідчити, що респонденти (громади), які відповіли на це питання, в цілому адекватно оцінюють потребу, фінансові, політичні та соціальні вигоди в середньостроковій та довгостроковій перспективі від впровадження комплексу заходів.

Обрані інтервенції та витрати, їх поступове впровадження з будь-яких джерел* сприятимуть збереження та розвитку людського капіталу громади, залученню інвестицій у відновлення та розвиток громади, зміцненню фінансової стійкості та спроможності громади.

Опитування підтвердило, що найбільш зрозумілою ініціативою для ОМС в сфері охорони здоров’я в рамках реалізації делегованих їм повноважень є впровадження місцевих програм підтримки та міжмуніципального співробітництва громад в сфері охорони здоров’я. Тому визначаючи «цінність» зазначеного етапу респонденти частіше відносили цей етап до групи ініціатив, які можуть потребувати більше фінансових та організаційних ресурсів ніж інші (від 5% до 10% річного бюджету ОЗ громади).

Аналізуючи потребу кількості ВИДІВ ініціатив (від 1 до 10 ініціатив), які зазначали респонденти з наступним визначенням їх «цінності», можна зробити загальний висновок:

на даному етапі розуміння потреб, глибини викликів та їх важливості в цілому ОМС вважають прийнятним та релевантним витрати на технічну та консультативну підтримку впровадження Комплексу заходів в розмірі від 2 до 5% від загального річного бюджету громади на охорону здоров’я. При цьому кількість обраних ВИДІВ ініціатив, які мають, зрештою, вирішити їх проблеми та виклики не має значення.

* Можливі джерела фінансування Refocusing HDN: Місцеві бюджетні програми (бюджет міста/громади); Грантові програми, донори, добровільні пожертви; Місцеві підприємства (опікунські ради); Заклади охорони здоров’я; Обласний бюджет; Бюджети громад в рамках ММС; Інвестиційні проєкти.

► Питання від респондентів за напрямками та адресатами

Опис питання:
При заповненні форми-опитувальника респондентам пропонується визначити Теми питань, які вони збираються задати та безпосередньо зазначити запитання щодо викликів та потреб ОМС громад та їх медичних закладів в сфері охорони здоров’я.

► Запропоновані Теми запитань для групування:

1. Питання до органів центральної виконавчої та законодавчої влади України (МОЗУ, НСЗУ, Комітети ВРУ, КМУ…)
2. Питання до державних підприємств (установ) (ЦГЗ України, Медичні закупівлі України інші…)
3. Питання/запити міжнародним партнерам та донорам, проєктам м/н технічної допомоги
4. Питання щодо управління мережею надання медичних послуг на місцевому (регіональному) рівні
5. Питання щодо управління здоров’ям громади, громадського здоров’я, профілактики та здорового способу життя
6. Питання щодо управління закладом охорони здоров’я
7. Питання щодо організації роботи ВАОМС “Асоціація ОТГ” в сфері охорони здоров’я

Результати:
► ВСІ запитання, що залишили респонденти та згруповані по Темах, можна переглянути в останньому блоці технічного звіту за посиланням

Найбільшу кількість запитань (50%) залишили респонденти, що представляють Селищні ТГ. Варто зазначити (як і в цілому по участі в опитуванні), що більшість запитань (70%) залишили представники закладів охорони здоров’я (ПМД 48% та СМД 22%).

• Найбільшу кількість запитань було віднесено до Теми 1 «Питання до органів центральної виконавчої та законодавчої влади України (МОЗУ, НСЗУ, Комітети ВРУ, КМУ…) – 48%.

Респонденти задавали питання про маршрути госпіталізації, медичне страхування, лабораторні дослідження, перегляд вимог НСЗУ, розробку протоколів лікування, кадрове забезпечення, порядок надання медичних послуг військовослужбовцям, безоплатні ліки для онкохворих, розподіл медичного обладнання, оплату комунальних послуг, капітаційну ставку, розподіл молодих лікарів, роботу закладів поблизу лінії фронту, госпітальні округи, вимоги до контрактування з НСЗУ, та підвищення фінансування і кадрового забезпечення в сільській місцевості.

• Другою за кількістю запитань (26%) є Тема 4 «Питання щодо управління мережею надання медичних послуг на місцевому (регіональному) рівні»

Представники ОМС і керівники медзакладів задавали питання про встановлення інвалідності дітям з психічними розладами, співпрацю між ОМС і ЦПМСД, оплату послуг вузьких спеціалістів, функціонування і передачу ФАПів до ОМС, організацію первинної і вторинної медичної допомоги, нестачу лікарів у сільській місцевості, об’єднання закладів первинної та вторинної ланки медицини, вплив на управлінські рішення щодо розвитку госпітальних округів, кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я та законність злиття медичних закладів для створення клініки громади.

• На третьому місці з часткою 11% є група питань Теми 3 «Питання/запити міжнародним партнерам та донорам, проєктам м/н технічної допомоги», які стосувалися в основному запитів на фінансову підтримку у відновленні мережі ЗОЗ, закупівлі обладнання, оновлення матеріально-технічної бази ЗОЗ у т.ч. на умовах співфінансування.

► Завантажте технічний звіт в PDF із всіма запитаннями від респондентів в останньому Розділі 4, згрупованими за Темами і в розрізі Типів громад.»

• Зображення 6. Питання від респондентів за напрямками та адресатами

!!! Завантажте технічний звіт в PDF із всіма запитаннями від респондентів в останньому Розділі 4, згрупованими за Темами і в розрізі Типів громад.

Висновок:
Варто зазначити, що незважаючи на розповсюдження форми опитування в основному для органів місцевого самоврядування, найбільш активними в постановці запитань залишаються представники закладів охорони здоров’я і переважно заклади первинної медичної допомоги.

Це пояснюється низькою суб’єктністю та залученістю ОМС малих міст та громад в управління охороною здоров’я громади та перекладання питань, пов’язаних із здоров’ям населення, на керівників закладів охорони здоров’я в умовах браку спроможності (кадрів, ресурсів) та компетенцій. Враховуючи переважаючу кількість місць надання ПМД у сільській місцевості в порівнянні з спеціалізованою медичною допомогою та наближеність послуг первинної ланки до місця проживання населення – домінуюча роль представників ПМД в опитуванні є об’єктивною.

Позитивним можна вважати й той результат, що із 100% питань, що залишили органи місцевого самоврядування, майже 40% стосуються безпосередньо їх повноважень щодо управління мережею надання медичних послуг та громадським здоров’ям на місцевому (регіональному) рівні.

Питання респондентів мають доволі широкий спектр (див. тех-звіт за посиланням), але в основному стосувалися перегляду вимог НСЗУ, кадрового забезпечення, маршрутів госпіталізації, медичного страхування, фінансової підтримки для медзакладів, оплати послуг, організації медичної допомоги та забезпечення медпослугами в умовах війни, відновлення мережі ЗОЗ та покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. 

Респонденти також запитували про можливість об’єднання закладів первинної та вторинної ланки медичної допомоги у сільській місцевості, співпрацю між ОМС і ЦПМСД, оплату послуг вузьких спеціалістів, функціонування і передачу ФАПів до ОМС, та вирішення проблеми нестачі лікарів у сільській місцевості.

Варто відмітити, що не надійшло жодного запитання щодо організації роботи ВАОМС “Асоціація ОТГ” в сфері охорони здоров’я. Цей напрямок спільної роботи та зворотного зв’язку в рамках діяльності асоціації з метою дослідження викликів та проблем в сфері управління здоров’ям громади на локальному рівні, проведення експертних консультацій, залучення технічної підтримки м/н партнерів та подальшої адвокації потрібних рішень на рівні держави потребує більш активної позиції та розуміння ролі та суб’єктності об’єднань місцевого самоврядування в сфері забезпечення здоров’я та збереження життя мешканців громад, зміцнення та розвитку людського капіталу.

Розробка опитувальника щодо поточних викликів та потреб ОМС та ЗОЗ в сфері охорони здоров’я, підготовка технічного та описового звітів:

 

Євген Прилипко, Експерт платформи «Охорона здоров’я» Всеукраїнської Асоціації ОТГ, Голова ГС «Форум трансформації охорони здоров’я»