Реформа НУШ: Уряд оновив дорожню карту до 2029 року

213

Концепцію Нової української школи Уряд схвалив у 2016 році, а план її реалізації до 2029 року затвердив у 2017-му. Від початку реформа передбачала поетапну трансформацію всієї загальної середньої освіти: спочатку початкової школи, потім базової та зрештою профільної середньої.

Більшість заходів першого та другого етапів уже реалізовано. Сьогодні реформа продовжується у базовій школі та переходить до наступного великого етапу – профільної середньої освіти. Однак змінилися й умови, у яких працює українська освіта.

План 2017 року створювався без урахування наслідків повномасштабної війни: руйнування та пошкодження шкіл, переміщення дітей, дистанційне й змішане навчання, необхідність зберігати зв’язок з українською освітою для дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, питання безпеки, психологічної підтримки та подолання освітніх втрат.

Тому Кабінет Міністрів України оновив план заходів із реалізації Нової української школи до 2029 року – щоб синхронізувати зміни, які вже впроваджуються, визначити наступні етапи реформи та врахувати нові виклики для української освіти.

Мета Нової української школи залишається незмінною – дати кожній дитині якісну сучасну освіту, допомогти розвивати компетентності, робити усвідомлений вибір і будувати власну освітню траєкторію.

Один із головних акцентів – повноцінне впровадження профільної середньої освіти. План синхронізує розроблення програм і підручників для 10–12 класів, підготовку педагогів, формування мережі закладів профільної середньої освіти та розвиток кар’єрного консультування. Модельні навчальні програми та матеріали для профільної школи передбачено впроваджувати послідовно: для 10 класу – у 2027 році, 11 класу – у 2028 році, 12 класу – у 2029 році.

Підготовка до цього етапу вже триває. Зокрема, з 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв розпочали навчання в межах пілоту старшої профільної.  До повноцінного впровадження профільної освіти план передбачає підготувати не менш як 80% учителів 10 класів і керівників відповідних закладів.

Система професійної орієнтації та кар’єрного консультування для учнів. Разом із реформою розвиватиметься система, яка допомагатиме підліткам усвідомлено обирати подальшу освітню та професійну траєкторію. План передбачає запровадження професії кар’єрного освітнього радника та підготовку щонайменше 15 тисяч таких фахівців, як для базової, так і для старшої школи.

Новий цикл створення підручників. Оновлена дорожня карта враховує досвід попередніх етапів НУШ і передбачає перехід до дворічного циклу підручникотворення. Більше часу на підготовку й апробацію має дати змогу перевірити навчальні матеріали на практиці, доопрацювати їх і лише після цього масштабувати для всіх учнів.

Для профільної школи підготовка підручників синхронізована з її поетапним упровадженням: 10 клас – 2027 рік, 11 клас – 2028 рік, 12 клас – 2029 рік.

Більше системної підтримки для педагогів. План передбачає вдосконалення професійного розвитку вчителів, розвиток супервізії та педагогічної інтернатури, а також цифрові інструменти для цієї сфери. Частина цих механізмів уже впроваджується, зокрема політика «Гроші ходять за вчителем», за якою педагоги самостійно можуть обирати курси для підвищення кваліфікації та запровадження платформи «Вектор».

Оновлення оцінювання. План передбачає створення системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання, а також підготовку до поетапного впровадження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання після відновлення ДПА, коли це дозволятиме безпекова ситуація.

Дані для оцінювання результатів реформи. Оновлена дорожня карта посилює систему моніторингу якості освіти та участь України в міжнародних дослідженнях, зокрема PISA та TALIS.  Дані мають допомагати оцінювати не лише виконання окремих заходів, а й те, наскільки система освіти є стійкою та ефективною, зокрема в умовах війни.

Також упродовж 2026–2029 років передбачено розвиток аналітичних інструментів на основі даних АІКОМ для управління реформою, підвищення прозорості та поступового зменшення бюрократичного навантаження на заклади освіти.

Деталі за посиланням