Світлана Спажева, очільниця платформи Всеукраїнської Асоціації ОТГ «З питань гендерної рівності», голова Покровської громади долучилась до Лондонської конференції з відновлення України. Говорили про гендерно орієнтоване та інклюзивне відновлення нашої країни. Пропонуємо ознайомитись з виступом пані Світлани.
Ваша громада знаходиться поряд з Донецькою областю, а відповідно близько до лінії фронту. Як змінилося життя в громаді після повномасштабного вторгнення? Чи змінилися підходи до управління громадою?
Дозвольте мені щиро подякувати за можливість долучитись до участі в конференції такого високого рівня. Для мене є велика честь бути присутньою серед такої кількості цікавих людей та репрезентувати свою Покровську громаду.
Наша робота є вкрай необхідною і для розуміння повоєнного суспільства, і для розробки та реалізації майбутніх практик і політик, які необхідні будуть для відновлення, вдосконалення і розвитку українських громад.
Війна значно погіршила становище як жінок, так і чоловіків. Мова йде про значне навантаження на жінок (доглядова праця, ведення домогосподарства, питання безпеки), складність пошуку роботи для жінок ВПО, які мають малолітніх дітей, підвищення рівня загрози життю для жінок та чоловіків пенсійного віку, які залишилися в наближених до лінії фронту населених пунктах, складність у наданні послуг постраждалим від сексуального насильства пов’язаного з війною, зокрема чоловікам та хлопчикам тощо. Тому у питаннях відновлення не слід говорити лише про інфраструктуру чи землю, а, в першу чергу, про різні групи людей та проблеми, з якими вони стикаються, виходячи з їх гендерних ролей та очікувань суспільства.
В перші дні повномасштабного вторгнення Покровська громада стала однією з тих, що першими прийняли внутрішньо переміщених осіб, насамперед з Харківської, Донецької, Запорізької областей. Ми всі були в розпачі, але швидко оговталися, і стати переорганізовувати свою роботу в громаді: надавати першу медичну, психологічну допомогу, годувати, шукати житло тощо. З числа працівників виконкому створено групи за напрямками: забезпечення харчування, облік житла для поселення, соціальні послуги, забезпечення паливно-мастильними матеріалами, перенаправлення в інші громади тощо. Ми чітко розуміли, які запити є від різних груп жінок та чоловіків (сільських жінок, чоловіків з інвалідністю, жінок ВПО з малолітніми дітьми та ін.), комунікували різними каналами, оперативно мінімізовували виклики.
Якими ви бачите перспективи для громади, зважаючи, що досить багато ВПО залишаться в громаді, більшість з них – вразливі категорії населення? Чи розглядаєте ви шляхи створення умов для інтеграції ВПО в громаді, удосконалення публічних послуг?
Більшість переміщених осіб – жінки з дітьми, люди пенсійного віку, яким немає куди повертатися, а відповідно вони мають стати ресурсом для нашої громади. Наша громада вже зараз працює над розширенням спектру послуг, що пропонуються в громаді, зокрема щодо створення умов для працевлаштування, психологічної підтримки сімей загиблих, зниклих безвісти, реабілітації чоловіків та жінок, що повернуться після перемоги, інтеграцією ВПО, зокрема людей пенсійного віку, облаштуванням гендерно чутливих місць компактного проживання тощо. Так, в громаді облаштовано місце для проживання ВПО на 90 осіб, де зараз проживають жінки з дітьми, пенсіонери, люди з інвалідністю. І наше завдання забезпечення їм гідних умов відповідно до міжнародних стандартів.
На сьогодні в рамках реалізації проєкту Міцні регіони «Соціальна інтеграція внутрішньо переміщених осіб в обраних партнерських громадах Дніпропетровської та Львівської областей» в адмінприміщенні селищної ради створено мультимедійний коворкінг-центр. Коворкінг-центр використовується як інформаційний простір для проведення різноманітних заходів. Одним із напрямків роботи центру є ведення спільного телеграм каналу у Дніпропетровській області щодо розміщення вакансій та контактів «гарячих ліній». У центрі працює психологиня, яка до речі працевлаштована в нашій громаді з числа вимушено переміщених осіб.
Покровська громада наразі реалізує проект «Покращення якості надання адміністративних послуг для жителів громади шляхом придбання робочої станції для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі картки та для реєстрації/зняття з реєстрації місць проживання/перебування осіб внесення змін до ID карток) з комплектом обладнання». Результатом проекту стане запровадження у ЦНАП послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі ID картки.
Попереду багато викликів, але я вірю і знаю, що знамениті слова українського поета Івана Франка є гарним дороговказом для тих, хто дійсно прагне змін на краще:
«Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу й голод… Бо вам призначено скалу сею розбить!»
Які потреби населення актуалізувалися в умовах війни та якими ви бачите потреби в період відновлення? Чи задовольняєте ви потреби різних груп жінок та чоловіків вже зараз? Застосування яких підходів допомагає вам пріоритезувати завдання?
Є потреба в безпеці. І я впевнена, ця потреба нікуди не зникне і після перемоги. Вже зараз маємо облаштувати укриття, які будуть доступними, зокрема маломобільним групам населення, забезпечити інформування населення про потенційні ризики вибухонебезпечних предметів, які не зникнуть з нашої території швидко та ін.
Звісно, фінансова спроможність громад погіршилася. Тому варто застосовувати гендерно орієнтованого бюджетування. В короткому списку завдань мають бути ті, що забезпечують доступність та інклюзивність послуг для різних груп жінок та чоловіків. Ми маємо чітко розуміти взаємозв’язок між потребами різних груп жінок та чоловіків, фінансовими ресурсами, які вкладаються для їх забезпечення та результатом. Тому відновили рух соціального автобуса по Покровській громаді, який дозволяє найбільш вразливим категоріям жінок та чоловіків громади безкоштовно приїхати в Покровське для отримання послуг, придбання необхідних товарів. Це стало вирішенням ряду проблем для жінок з сільської місцевості, які зазвичай опікуються домогосподарством, родиною та є найбільш фінансово залежними.
Ми розуміємо необхідність широкого залучення жінок та чоловіків до процесів відновлення, тому місцеві механізми участі мають створювати такі можливості.
На базі центральної бібліотеки запроваджено послугу «MAKERSPACE в бібліотеці – простір можливостей». Особливою популярністю користується мейкерзона, з наданням послуг «Швейної майстерні», де спеціаліст надає безоплатні послуги з шиття та ремонту речей, навчає основам шиття та рукоділля ВПО. Вміння шити, в’язати, вишивати цілком може стати вигідним хобі, приносити задоволення та радість від творчості, а також виготовляти речі і сувеніри для продажу, дасть досвід для початку власного бізнесу.
Також на базі дитячої бібліотеки діє культурно-дозвілевий простір «Бібліоняня» для проведення змістовного дозвілля та творчого розвитку дітей віком від 4 до 10 років в комфортному та безпечному середовищі. В рамках даного проєкту створено та функціонує клуб молодих мам, де жінки мають змогу отримати юридичні, психологічні консультації, майстер класи по рукоділлю, роз’яснення щодо оформлення державних допомог.
Чи є у вас розроблений План відновлення громади? Які ключові аспекти мають бути враховані в післявоєнний період?
Громада вже має розроблену та затверджену Концепцію відбудови та сталого економічного розвитку, якою визначено, наприклад, забезпечення безпеки, формування умов сталого економічного розвитку, соціальний та гуманітарний захист. Це живий документ, який ми плануємо переглядати, удосконалювати, зокрема шляхом застосування гендерного підходу. А тому ми вже зараз ставимо собі такі завдання:
- провести гендерний аналіз в різних сферах для максимальної ефективності дій в післявоєнний період.
- провести гендерний аудит безпеки території громади та визначати шляхи покращення ситуації. Гендерний аудит безпеки – процес спостереження, аналізу та оцінки об’єкта або території стосовно рівня їх безпеки для жінок і чоловіків та/або їх груп, який проводиться безпосередньо на об’єкті або території із залученням усіх зацікавлених сторін.
- збирати та аналізувати статистичні дані, розподілені за статтю, віком, інвалідністю тощо.
- застосувати гендерно орієнтоване бюджетування.
Гендерна рівність – це про досягнення справедливості незалежно від статі. Тому відновлення країни має максимально базуватися на розумінні реального становища жінок та чоловіків, бути зорієнтоване на врахування їх потреб та підкріплене фінансовими ресурсами.
Ми багато втратили, але багато й здобули. Наші здобутки мають дорогу ціну і ми маємо їх шанувати.
Адже Україна – країна щасливих, реалізованих людей, людей з хорошим рівнем добробуту. І ми цього варті! Треба лише трохи попрацювати, вірити в свої сили і мати надійних партнерів.
І доречно завершити виступ словами Ліни Костенко:
«А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни…
Дякую за увагу! Мирного неба всім нам!
