Громади засвоюють принципи гендерно чутливої комунікації

Наприкінці 2021 року Всеукраїнською Асоціацією ОТГ вже вдруге було проведено моніторинг інтернет-ресурсів громад-членів ВАОТГ щодо дотримання принципів гендерної чутливості в проваджуваній через сайти комунікації.

Важливість конструктивної комунікації важко переоцінити, тим більше в умовах становлення громад. Спілкування зі своїми громадами та всім світом через інтернет-сайти дозволяє не лише інформувати, а розвивати співпрацю, гуртуватись, знаходити партнерів. Правили успішної комунікації при цьому передбачають використання зображень, мови і змісту, які були б інклюзивними, чутливими, поважали різноманіття. За цих обставин місцеві ЗМІ виконують подвійну роль – відображають ситуацію в громаді та формують суспільну думку.

Для аналізу гендерної чутливості комунікації громад через їхні інтернет-ресурси рандомним шляхом було відібрано сайти 60-и громад, що склало близько 10% від загального числа громад – членів Асоціації. Основні результати проведеного моніторингу можна викласти таким чином.

1. Фото та зображення на сайтах громад часто є гендерно не чутливими. Частіше за все причиною цього є незбалансоване представництво жінок і чоловіків у складі керівництва громади. Відповідно, у стрічці новин ми частіше бачимо чоловіків-голів громад. Крім того, горизонтальна сегрегація на ринку праці демонструється й на фото, а саме – жінки превалюють на фото новин, які стосуються освітньої, соціальної, сімейної тематики, а чоловіків – у сферах прийняття рішень та виробництва.
2. В текстах, розміщених на сайтах, бракує гендерно чутливої мови та фемінітивів. Водночас, варто відзначити, що аналіз не виявив відверто дискримінуючих практик оголошення про прийом на роботу.
3. Матеріали про гендерну рівність зустрічались на сайтах майже всіх проаналізованих громад. Сприятливим для цього можна вважати й період проведення моніторингу, а саме – час проведення акції «16 днів проти гендерно зумовленого насильства». Водночас, були й випадки того, що акція жодним чином не була відображена на сайті громади. Крім того, наразі в Україні реалізуються доволі чисельні проєкти, присвячені уповноваженню жінок, розвитку жіночого підприємництва, соціально орієнтованих проєктів, які основною цільовою групою виокремлюють жінок. Тому можна говорити про те, що тематика гендерної рівності, прав жінок є «на слуху», актуальною та орієнтованою на локальний рівень, і якщо громада не ігнорує цю тему, то вона з’являється в її комунікації.
4. Гендерно стереотипний контент на сайтах громад залишається одним з найбільших викликів, оскільки заходи, які ґрунтуються на гендерних стереотипах, реалізуються в різноманітних сферах життєдіяльності громад та, відповідно, потрапляють до уваги місцевих ЗМІ. Найчастіше гендерно стереотипною залишається сфера спорту – частіше за все в стрічці новин опиняються повідомлення про хлопців чи юнаків-переможців. Та навіть більше – спортивні змагання серед голів  територіальних громад та старост старостинських округів проводяться за видами спорту, в яких традиційно більше представлені чоловіки, а саме – футзал, більярд, боулінг, гирьовий спорт, дартс, настільний теніс, шашки, шахи. Це підтримує та закріплює гендерні стереотипи навіть якщо організатори змагань не мали такого наміру.

В цілому ж результати моніторингу свідчать про те, що поступово громади більше залучаються до перетворень, які стосуються встановлення гендерної рівності. Разом з тим зрозумілим стає те, що забезпечення фактичної гендерної рівності можливо за умови роботи у різних напрямках – у всіх сферах життя, в комунікації та наскрізно. Адже системні зміни потребують комплексності та постійного закріплення у практиках.

З більш детальною версією моніторингового звіту з прикладами можна ознайомитись за цим посиланням.