Всеукраїнська асоціація об’єднаних територіальних громад за сприяння програми U-LEAD з Європою провела круглий стіл, присвячений обговоренню проблематики оподаткування земель природно-заповідного фонду (ПЗФ) та пошуку справедливих механізмів наповнення місцевих бюджетів із одночасним забезпеченням належного рівня охорони природних територій.
Захід об’єднав представників органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади, Верховної Ради України та експертного середовища. Учасники обговорили результати масштабного опитування територіальних громад щодо стану сплати земельного податку за землі природно-заповідного фонду та можливих шляхів удосконалення чинного законодавства.
Із вітальним словом до учасників звернулася заступниця виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ Тетяна Арсенюк, яка наголосила, що питання оподаткування земель природно-заповідного фонду стало одним із нових викликів земельної децентралізації. Передавши громадам відповідальність за розвиток територій, держава має забезпечити зрозумілі правила оподаткування таких земель та справедливі механізми компенсації втрат місцевих бюджетів у випадках, коли природоохоронний режим обмежує можливості їх використання.
До обговорення долучилися народний депутат України Віталій Безгін, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, а також заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький. У своїх виступах запрошені представники наголосили на важливості забезпечення єдиного підходу до оподаткування земель природно-заповідного фонду, чіткої координації та взаємодії між профільним Міністерством, Верховною радою України та громадами України задля ефективного і швидкого вирішення питання. Також озвучили про готовність підтримувати Всеукраїнську асоціацію ОТГ в напрацюванні консолідованого підходу до вирішення питання оподаткування земель ПЗФ.
Під час заходу було презентовано результати опитування 192 територіальних громад України. Отримані відповіді засвідчили, що питання оподаткування земель природно-заповідного фонду залишається одним із найбільш дискусійних у сфері місцевих фінансів та природоохоронної політики.
Голови громад під час обговорення відзначили, що сьогодні громади часто стикаються з ситуаціями, коли землі ПЗФ розташовані на їхній території, однак механізми оподаткування таких земель залишаються нечіткими. У багатьох випадках виникають суперечки щодо визначення платника податку, порядку адміністрування платежів та застосування податкових ставок. Як наслідок, місцеві бюджети втрачають потенційні доходи, а органи місцевого самоврядування змушені витрачати додаткові ресурси на врегулювання таких питань.
Результати опитування продемонстрували, що переважна більшість громад підтримує необхідність внесення змін до законодавства. Серед ключових пропозицій, висловлених респондентами, домінує підхід до запровадження диференційованого оподаткування земель ПЗФ залежно від їх функціонального призначення та режиму використання.
Зокрема, громади пропонують встановити мінімальні ставки для територій із найбільш суворим природоохоронним режимом, водночас передбачивши вищі ставки для рекреаційних та господарських зон, де допускається більш активне використання земельних ресурсів. Частина громад також підтримує запровадження єдиної базової ставки на рівні, аналогічному оподаткуванню лісових земель.
Окремим блоком обговорення стали інституційні та правові зміни. Представники громад наголошували на необхідності внесення змін до Податкового кодексу України та гармонізації його положень із законодавством про природно-заповідний фонд. Важливим завданням учасники назвали чітке визначення статусу земель ПЗФ, порядку їх обліку та визначення суб’єкта, який має виступати платником податку.
Надзвичайно важливою темою стала компенсація можливих втрат місцевих бюджетів. До обговорення долучилися експерти програми Polaris, які відзначили, що громади підтримують запровадження державних компенсаційних механізмів у разі зменшення ставок земельного податку для окремих категорій земель ПЗФ. Серед запропонованих інструментів – державні субвенції, компенсації громадам із високою часткою природоохоронних територій та спрямування частини екологічних платежів на розвиток територій, де розташовані об’єкти ПЗФ.
Учасники круглого столу також звернули увагу на необхідність пошуку балансу між екологічними інтересами держави та фінансовою спроможністю громад. Саме тому значна частина пропозицій була спрямована на формування системи, яка б враховувала не лише нормативну грошову оцінку земель, а й екологічну цінність природних територій та їхній внесок у збереження довкілля.
Особливу цінність заходу становила активна участь голів територіальних громад, які поділилися практичним досвідом застосування чинного законодавства та окреслили проблеми, з якими стикаються на місцях. У ході дискусії учасники не лише представили власне бачення розв’язання проблеми, а й напрацьовували спільні підходи, здатні забезпечити баланс інтересів держави та місцевого самоврядування.
Модерувала круглий стіл експертка Всеукраїнської асоціації ОТГ Ольга Будейчук, яка забезпечила фахову дискусію та консолідацію пропозицій усіх сторін.
За результатами зустрічі буде підготовлено узгоджену позицію Всеукраїнської асоціації ОТГ щодо вдосконалення механізмів оподаткування земель природно-заповідного фонду. Після узагальнення пропозицій територіальних громад та експертного середовища документ буде подано на розгляд і затвердження Правління Асоціації.
Напрацьована позиція стане основою для подальшого діалогу з Верховною Радою України, Урядом та профільними міністерствами щодо формування справедливої, прозорої та збалансованої системи оподаткування земель природно-заповідного фонду, яка одночасно забезпечуватиме захист природної спадщини України та фінансову стійкість територіальних громад.
Відеозапис за посиланням.
