Особливості стратегічного планування в сфері охорони здоров’я в ОТГ

Стратегічне планування в сфері охорони здоров’я в ОТГ можна розглядати у таких варіантах як:

1. один з стратегічних напрямів у Стратегії розвитку ОТГ;
2. окрему Стратегію розвитку сфери охорони здоров’я в ОТГ;
3. стратегічний план розвитку комунального некомерційного підприємства – надавача послуг з медичного обслуговування населення.

У разі вибору варіантів “а” та “б” рекомендуємо використовувати такі методичні розробки:

• Наказ Мінрегіону України від 30.03.2016 № 75 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування і реалізації прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку об’єднаної територіальної громади”.
• Методологія планування регіонального розвитку в Україні. Інструмент для розробки стратегій регіонального розвитку і планів заходів з їх реалізації (із застосуванням підходу смарт-спеціалізації) у редакції 2018 року. /Підтримка політики регіонального розвитку в Україні EuropeAid/132810/C/SER/UA. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://surdp.eu/RDS
• Методологія стратегічного планування розвитку об’єднаних територіальних громад в Україні. / Підтримка політики регіонального розвитку в Україні EuropeAid/132810/C/SER/UA. [Електронний ресурс]. Режим доступу:  https://surdp.eu/Methodology-of-strategic-planning-for-hromadas
• Берданова О. В., Вакуленко В. М., Валентюк І. В., Ткачук А. Ф.
  Стратегічне планування розвитку об’єднаної територіальної громади: навч. посіб. / [О. В. Берданова, В. М. Вакуленко, І. В. Валентюк, А. Ф. Ткачук] – К. : – 2017. – 121 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.slg-coe.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/04_Strateg_Plan-PRN-5.pdf

З огляду на те, що наразі немає наукових праць та методичних розробок щодо  стратегічного планування розвитку комунального некомерційного підприємства – надавача послуг з медичного обслуговування населення можна використовувати загальну методологію стратегічного планування регіонального розвитку та/або об’єднаної територіальної громади, посилання на які наведені вище. Водночас у процесі стратегічного планування слід враховувати особливості формування стратегії саме для підприємства, яке належить до комунального сектора економіки та є неприбутковим.

З цією метою необхідно зважати на природу та сутність комунального некомерційного підприємства, як суб’єкта господарювання комунального сектору економіки, як будуються відносини таких підприємств із засновниками – органами місцевого самоврядування та які повноваження мають ОМС у сфері охорони здоров’я.

За статтею 3 ГК України господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Комунальне некомерційне підприємство, яке надає послуги з медичного обслуговування населення – є суб’єктом господарювання, який здійснює свою діяльність без мети одержання прибутку.

Така організаційна форма господарювання як підприємство визначена у статті 62 ГК України. Підприємство є самостійним суб’єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Комунальне некомерційне підприємство, у т.ч. з надання медичних послуг, є унітарним комунальним підприємством, що діє на базі комунальної власності територіальної громади та самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Окрім цього, за ПК України комунальне некомерційне підприємство віднесено до неприбуткових організацій, доходи (прибутки) яких використовуються виключно для фінансування видатків на власне утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених в установчих документах (абзац перший підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПК України).

Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина перша статті 24 ГК України)

У статті 17 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері охорони здоров’я та в управлінні комунальними підприємствами передбачені в Законі Україні “Про місцеве самоврядування в Україні”, зокрема:

• управління закладами охорони здоров’я, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;
• забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності медичного обслуговування на відповідній території;
• забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі лікувальних закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів;
• прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;
• здійснення заходів щодо розширення та вдосконалення мережі таких підприємств та ін.;
• управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;
• встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
• заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
• встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів;
• об’єднання на договірних засадах коштів відповідного місцевого бюджету та інших місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств;
• розгляд проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням.

Отже, для розробки стратегічного плану розвитку комунального некомерційного підприємства (КНП) з надання послуг з медичного обслуговування населення можна використовувати також методологію стратегічного планування підприємств та некомерційних організацій з огляду на особливості діяльності суб’єктів господарювання комунального сектору економіки та їх засновників – органів місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що під час розробки стратегії КНП обов’язково необхідно враховувати положення статті 11 ГК України про те, що здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб’єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Суб’єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в програмних документах економічного і соціального розвитку, не можуть надаватися передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності.

Таким чином, при розробці стратегічного плану розвитку КНП – надавача послуг з медичного обслуговування населення обов’язково необхідно спиратися на положення програми соціально-економічного та культурного розвитку та, за наявності, на стратегію розвитку об’єднаної територіальної громади, а також відповідним чином затвердити і погодити її у засновника.

У пунктах 7.3.1. та 7.5.6. Примірного статуту для комунального некомерційного підприємства, яке надає первинну медичну допомогу (Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства оновлена версія, 2018 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://moz.gov.ua/uploads/0/3562moz_metod_recomendations_autonomization_2018_ua_final_web.pdf передбачено, що засновник визначає головні напрямки діяльності підприємства, затверджує плани діяльності та звіти про його виконання, а керівник підприємства у межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов’язкові для всіх підрозділів та працівників.

Для інституційного закріплення стратегічного планування в КНП керівник закладу затверджує своїм наказом рішення про утворення робочої групи зі стратегічного планування, персональний склад групи та положення про її роботу. До складу робочої групи, крім працівників КНП, можуть входити представники засновника, місцевого бізнесу, громадських та інших організацій, депутати, жителі громади.

Розроблений Стратегічний план КНП спочатку затверджується керівником КНП, а потім виноситься на погодження виконкому відповідної місцевої ради згідно з положеннями підпункту 4 пункту “а” статті 27 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Номативно-правове та методичне забезпечення процесу стратегічного планування у сфері охорони здоров’я в громаді узагальнено в таблиці 1.