Держбюджет-2026: застарілі дані чисельності населення можуть призвести до несправедливого розподілу ресурсів між громадами

1420

Верховна Рада України 3 грудня ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

У 2026 році до бюджетів місцевого самоврядування буде спрямовано  64 % ПДФО – пропозицію Всеукраїнської Асоціації ОТГ підтримано.

За інформацією голови Комітету ВРУ з питань бюджету Роксолани Підласої територіальним громадам буде рекомендовано встановити  для надходжень від 4% ПДФО цільове спрямування на проведення розрахунків за енергоносії та на погашення заборгованості з різниці в тарифах на енергоносії (у разі їх наявності). Власне, наразі чекаємо рекомендацій Мінфіну, як це буде реалізовано на практиці.

Також в Держбюджеті-2026 виключено субвенцію на компенсацію різниці в тарифах в розмірі 15,2 млрд грн. Асоціація мала з цього приводу застереження,  адже цю субвенцію отримають орієнтовно 130 громад, що становить 7% від загальної  кількості ОМС базового рівня. Тому позиція ВАОТГ була чітка – передбачити 64% ПДФО для ВСІХ громад. Крім того, передбачений розмір цієї субвенції не відповідає реальній заборгованості, сума якої в 5 разів уже більше. Вважаємо, що це питання варто вирішувати комплексно, провівши консультації з територіальними громадами та представниками їхніх інтересів – всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування.

У ДБ-2026 також збережено підходи щодо горизонтального вирівнювання місцевих бюджеті (передбачено реверсну та базову дотації). Зрозуміло, що Мінфін має здійснити нові обрахунки, адже до параметрів розрахунку горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів включено ПДФО, надходження якого у 2026 році становитимуть 64%.

Водночас, дуже прикро, що розрахунки до ІІ читання проекту Держбюджету були  здійснені на основі показників чисельності населення Держстату, які є неактуальними та застарілими. Всеукраїнська Асоціація ОТГ неодноразово наполягала на використанні актуальних даних з Реєстру територіальних громад, що розміщений на сайті Державної міграційної служби.

Така не зрозуміла політика урядовців призводить до несправедливого розподілу міжбюджетних трансфертів та недоотримання фінансування громадами.

Більше того, ігнорування актуальної демографічної інформації підриває довіру до бюджетного процесу та ставить у нерівні умови територіальні громади, які виконують свої повноваження, підтримують військових та мешканців під час війни, прийняли у себе значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Реальний стан справ має бути відображений у формульних розрахунках, адже саме на основі коректних даних формуються можливості громад забезпечувати базові послуги, підтримувати соціальну інфраструктуру та зберігати свою стійкість у воєнний час.

Нагадаємо, що Держбюджет підготовлений за сценарієм 2, який передбачає, що війна триватиме весь 2026 рік. Тому пріоритети державної політики на наступний рік визначено:  оборона, безпека, соціальний захист громадян, розвиток освіти, охорони здоров’я та підтримка економіки.

Особливістю Держбюджету-2026 є підвищення соціальних стандартів, заморожених у 2025 році. Зокрема, планується підвищення рівня мінімальної заробітної плати.

Інфляція наступного року може досягти 9,9%, а прожитковий мінімум – зрости до 3209 гривень.
У Держбюджет закладено і середній прогноз курсу: для долара – 45,7 гривні, для євро – 49,4 гривні.

Серед іншого за офіційною інформацією Мінфіну у ДБ-2026 передбачено:

Трансферти місцевим бюджетам передбачено в розмірі 293 млрд грн, а саме:

  • 162,9 млрд грн – оплата праці педпрацівників шкіл (враховано додатковий ресурс на підвищення престижності – 59,9 млрд грн);
  • 30,9 млрд грн – додаткова дотація органам місцевого самоврядування;
  • 29,2 млрд грн – базова дотація;
  • 14,4 млрд грн – субвенція на харчування дітей;
  • 14  млрд грн – субвенція на освіту / публічні інвестиційні проєкти;
  • 12 млрд грн – субвенції на соціальний захист;
  • 5,2 млрд грн – субвенції на охорону здоров’я / ПІП;
  • 5,2 млрд грн – додаткова дотація на функціонування територій, на яких ведуться бойові дії;
  • 4 млрд грн – інші субвенції та дотації.

Освіта:  278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року), зокрема:

  • 195,3 млрд грн (+55,4 млрд грн до 2025 року), що враховує підвищення на 30% зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників з 1 січня 2026 року. Також Уряду доручено розробити нову систему оплати праці освітян, яка має запрацювати з вересня 2026 року;
  • 14,4 млрд грн – безкоштовне шкільне харчування (протягом року реформа охопить 3,5 млн учнів 1-11 класів);
  • 6,6 млрд грн (+1,2 млрд грн) – підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня;
  • 2,1 млрд грн (+0,7 млрд грн) – придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів;
  • 17 млрд грн (+5,2 млрд грн до 2025 року) – інвестиційні проєкти (облаштування харчоблоків та укриттів, зокрема у дитячих садочках – 1 млрд грн, а також придбання автобусів).

Соціальний захист:  468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн до 2025 року), зокрема:

  • 251,3 млрд грн (+14,4 млрд грн) – трансферт Пенсійному фонду (з 1 березня буде здійснено щорічну індексацію пенсій. Коефіцієнт зростання пенсії буде визначено в лютому 2026 року);
  • 133,5 млрд грн (+3,8 млрд грн) – соціальні виплати вразливим категоріям:
  • 9,2 млрд грн (+4,8 млрд грн) – базова допомога;
  • 48,4 млрд грн – підтримка ВПО,
  • 42,3 млрд грн – пільги та субсидії;
  • 24,5 млрд грн – програми підтримки сімей із дітьми (зокрема, нові програми):
    – підвищення одноразової виплати при народженні з 10 000 грн до 50 000 грн;
    – збільшення розміру щомісячної допомоги для догляду за дитиною до однорічного віку з 860 грн до 7 000 грн;
    – запровадження нової  щомісячної допомоги для догляду за дитиною від року до трирічного віку «єЯсла» при виході батьків на роботу – 7000 грн;
    – продовження надання одноразової грошової допомоги учням перших класів «Пакунок школяра» – 5000 грн,
  • 9,9 млрд грн (+3,2 млрд грн) – підтримка осіб з інвалідністю;
  • 2,4 млрд грн (+0,8 млрд грн) – надання загальнонаціональних соцпослуг ((Центри життєстійкості, доглядові послуги та притулок для ВПО, підтримане проживання “гроші ходять за людиною”).

 Ветеранська політика:  18,9 млрд (+ 6,3 млрд грн до 2025 року), зокрема:

  • 5,7 млрд грн (+1,7 млрд грн) – компенсація на житло ветеранам з інвалідністю;
  • 4 млрд грн (+2,6 млрд грн) – національне військове меморіальне кладовище;
  • 4 млрд грн (+0,5 млрд грн) – заходи підтримки та допомоги ветеранам, зокрема:
  • 1,4 млрд грн (0,2 млрд грн) – “єДопомога на спорт”, навчальні сертифікати, Український ветеранський фонд
  • 0,3 млрд грн – нові проєкти: переобладнання авто, паліативний догляд, лікування опіків, адаптація осіб, які втратили зір
  • 2,9 млрд грн (+0,9 млрд грн) – фахівці із супроводу;
  • 1,1 млрд грн (+0,6 млрд грн) – ветеранські простори;
  • 1 млрд грн (+0,2 млрд грн) – зубопротезування й стоматологічне лікування.

Охорона здоров’я: 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року), зокрема:

  • 191,6 млрд грн (+16,1 млрд грн) – програма медичних гарантій, зокрема це:
  • 141,9 млрд грн (+8,6 млрд грн) – лікування, реабілітація, важкі травми, опіки, кардіохірургія, онкологія
  • 41 млрд грн (+5,1 млрд грн) – підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн;
  • 8,7 млрд грн (+2,4 млрд грн) – безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань.
  • 15,2 млрд грн – централізовані закупівлі ліків (онко препарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо);
  • 10 млрд грн – нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років (адресні виплати по 2000 грн для 5 млн людей);
  • 19,1 млрд грн (+8,3 млрд грн) – публічні інвестиційні проєкти: материнство та дитинство, реабілітація, психіатрична допомога, медичне обладнання тощо.

Підтримка людей, які залишили свій дім через війну (внутрішньо переміщені особи): 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн до 2025 року), а саме:

  • 39,6 млрд грн – допомога на проживання;
  • 14 млрд грн – житло для ВПО з тимчасово окупованих територій (нова програма);
  • 4,4 млрд грн – єОселя (покриття першого внеску та відсотків за перший рік);
  • 4 млрд грн – єВідновлення (компенсація за пошкоджене й знищене житло);
  • 2,5 млрд грн – Програма «HOME» (компенсація за знищене житло зі спецфонду України);
  • 2,4 млрд грн – соціальні послуги для ВПО (“гроші ходять за людиною”, притулок, адаптація, стаціонарний догляд);
  • 1,8 млрд грн – компенсація за енергоносії (електроенергія, тверде паливо);
  • 1,5 млрд грн – ремонтно-будівельні роботи фондів житла тимчасового проживання (субвенція);
  • 1,1 млрд грн – програма «Прихисток» (компенсація комунальних витрат власникам житла);
  • 0,5 млрд грн – Субсидія на оренду (часткова оплата оренди + податкові пільги орендодавцям);
  • 0,4 млрд грн – програма зайнятості (оплата суспільно-корисних робіт для ВПО, збільшення терміну компенсації роботодавцю витрат на зарплату за працевлаштованих ВПО. Кошти Фонду безробіття)

Публічні інвестиції:  111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн до 2025 року), зокрема:

  • 41,2 млрд грн – транспорт;
  • 19,1 млрд грн – охорона здоров’я;
  • 17,0 млрд грн – освіта і наука;
  • 13,6 млрд грн – енергетика;
  • 9,4 млрд грн – муніципальна інфраструктура та послуги;
  • 5,7 млрд грн – соціальна сфера;
  • 2,0 млрд грн – державний фонд регіонального розвитку;
  • 3,5 млрд грн – інші напрями (правова діяльність, громадська безпека, цифровізація, довкілля, житло, публічні фінанси).

Детальніше: джерело сайт Мінфіну