31 жовтня 2023 року у приміщенні «Укрінформу» відбувся офлайн/онлайн-вебінар «Бізнес і територіальні громади».
Організатори: Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» у партнерстві з Всеукраїнською громадською організацією «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» (НАСДСУ) та з Громадською організацією «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» (АФЗУ) – в рамках реалізації Стратегії адвокації 2021-2025 ВАОТГ напрямку «Створені та належно функціонують сільськогосподарські кооперативи, фермерські господарства, індустріальні парки на територіях громад» на базі Платформи «Сільський розвиток: земельні відносини» за підтримки Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE)
Мета заходу — пошук шляхів стимулювання розвитку локального підприємництва, насамперед сільськогосподарського, у територіальних громадах, зокрема через покращання співпраці між бізнесом і громадами.
Понад 200 учасників — голови громад, заступники голів, старости, землевпорядники, керівники структурних підрозділів ОМС з питань сільського та економічного розвитку, фермери та підприємці, кооператори та сільськогосподарські дорадники – знайомилися з кращими практиками сільськогосподарського підприємництва у громадах.
«Економічний розвиток наших громад має важливе значення. Тому об’єднуємо наші зусилля задля розвитку громад. Рухаємося до перемоги разом!», — наголосив виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації ОТГ Тарас Добрівський.
«У липні 2023 року Всеукраїнська Асоціація ОТГ, Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України, Асоціація фермерів та приватних землевласників України» уклали тристоронній Меморандум про співпрацю, визначивши основні напрями співпраці Сторін, – нагадала учасникам заходу Тетяна Нужда, експертка секторальної платформи «Сільський розвиток: земельні відносини» Всеукраїнської Асоціації ОТГ. Цей захід є підтвердженням справжності наших намірів зміцнювати співпрацю між територіальними громадами і місцевими підприємцями, зокрема фермерами».
Ігор Лідовий, т.в.о. голови Платформи «Сільський розвиток: земельні відносини» Всеукраїнської Асоціації ОТГ, голова Сергіївської ТГ, Полтавської області, вважає, що тема співпраці між громадами і бізнесом є надзвичайно важливою в наш час. «Ворога не перемогти без розвитку бізнесу… У 2016 році ми говорили про вікна, дахи.. Але на зараз головними індикаторами розвитку громади стане рівень життя…Сьогодні хотілося б обговорити бачення, як ми можемо співпрацювати із бізнесом і створювати умови для його розвитку. Це не означає, що бізнес відокремлений від громади, від наших людей. Всі ми є частиною того середовища, що забезпечує поступальний розвиток громади».
На жаль, ще не завжди фахівці органів управління територіальних громад націлені на формування середовища, дружнього до місцевого бізнесу. Про це свідчать результати проведеного Всеукраїнською Асоціацією ОТГ та НАСДСУ у вересні-жовтні 2023 року опитування, у якому взяли участь представники понад 100 територіальних громад. «Дослідження засвідчує, що громади потребують більшого спілкування на економічну тематику. Більше навчання, обміну кращими практиками. Більше безпосереднього спілкування ОМС з представниками бізнесу та фермерами, можливими інвесторами та оптовими споживачами. А ще методичної, юридичної, дорадчої допомоги», — підкреслив директор НАСДСУ Роман Корінець, який презентував результати цього дослідження.
► З презентацією можна ознайомитися за посиланням
«Село — фермер – це сіамські близнюки», — так символічно висловився президент АФЗУ Віктор Гончаренко. Вони поєднали своє життя: ні фермера без села не може відбутися, ні села без фермера».
На його думку, особливо актуальним є орієнтованість громад на вирішення земельних питань на користь локального фермерства. Особливо після 1 січня 2024 року, коли розпочнеться другий етап земельної реформи — землю сільськогосподарського призначення зможуть купувати також юридичні особи, а дозволений розмір зросте до 10000 гектарів в одні руки. І це викликає занепокоєння у фермерів. Таку позицію фермерів поділяє й Ігор Лідовий, оскільки громади зацікавлені у розвитку місцевого багатогалузевого сільськогосподарського підприємництва, фермерства.
Доступ до ринків невеликих фермерських господарств, творення ними доданої вартості через сільськогосподарську кооперацію є світовою практикою. Про це добре знають у Заболотцівській громаді Львівської області, де вже багато років успішно працює молочарський сільськогосподарський (донедавна – сільськогосподарський обслуговуючий) кооператив «Покрова»: понад 130 членів кооперативу; сімейні фермери, що є членами кооперативу; пасовище; пункти заготівлі молока; власна переробка молока; магазинчик… Голова Заболотцівської територіальної громади Марія Дискант, наголошує, що в основі успішності кооперативу «Покрова» є спілкування з людьми, просвітництво, навчання. А ще організаційна робота громади. І переконаність у правильності кооперативної ідеї. «Ідея може бути найкращою. Гроші для ідеї завжди можна знайти. Але без натхненників, без тих людей, які будуть рухати ідею, які будуть жити нею складно її реалізувати. Завдання наше, як голів громад, знайти тих людей, які дадуть нашим ідеям життя, життєздатність», — переконана голова громади.
Кооператив «Покрова» є членом Кооперативного об’єднання «Рівноправність», а також одним із співзасновників кооперативного молокозаводу — ТОВ «НАБІЛ» в селі Утішків біля Буська, що на Львівщині. Цьогоріч завод розпочав випуск із «фермерсько-кооперативного» молока продукції з доданою вартістю – йогурт і кефір, що продаються під торговою маркою «Білобока». Про це розповів Ігор Петришин, директор ТОВ «Набіл», директор Кооперативного об’єднання «Рівноправність». На його переконання, «сімейне фермерське господарство — сільськогосподарський кооператив – кооперативне об’єднання – кооперативний молокопереробний завод» є поширена у світі і життєздатна практика. Її варто реплікувати в нашій країні.
Надзвичайно великий внесок у започаткування та розвиток цієї моделі зробила Львівська аграрна дорадча служба (ЛАДС). В тому числі завдяки співпраці з місцевими громадами. Завдяки позиції їх керівників.
«Якщо би у Заболотцях і тих селах навколо Заболотців не було таких лідерів як Марія Дискант, її однодумців їх не було тоді багато, то напевно кооператив «Покрова» не відбувся б… Якщо будуть кошти, будуть ресурси, а не буде лідерів, не буде ініціаторів, то тих грошей освоювати не буде кому», – так вважає Іван Паньків, директор ЛАДС, президент НАСДСУ.
Ще однією можливістю для розвитку локального бізнесу є індустріальні парки. І тут також потрібна тісна співпраця бізнесу, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Світлана Роїк, головний спеціаліст зв’язків з громадськістю, міжнародного співробітництва, інвестиційної діяльності та проєктного менеджменту Привільненської територіальної громади, що на Рівненщині, поділилася досвідом створення першого у світі та Європі еко-індустріального парку “HEMPY UA“, діяльність буде пов’язана з переробкою технічних конопель.
«Тема нова, але тема дуже цікава кожній територіальній громаді, оскільки це можливість, шанс територіальній громаді стати фінансово незалежними від будь-яких субвенцій, дотацій. Або ж стати реверсними, чого дуже прагнемо. І прагнемо не так фінансової незалежності, як нових робочих місць для наших людей, як створити умови, щоби наша молодь, навчаючись в ВУЗах вже бачила, що в наші територіальній громаді знайде собі місце…».
► Презентація за посиланням.
На думку директорки Департаменту АПР Рівненської ОВА Надії Переходько, створюваний індустріальний парк позитивно вплине на сільськогосподарську економіку області: «Зміна у структурі вирощування сільськогосподарських культур на часі. Сьогодні аграрії кажуть: будемо бачити, що є переробка коноплі, ми будемо вирощувати цю культуру».
Планують створення індустріального парку й у Суворовській селищній територіальній громаді, що на Одещині. Про це розповіла депутатка Суворовської селищної ради Ірина Пукалова.
Світлана Павленко, аналітик проєкту «Німецько-Український Агрополітичний Діалог», який тісно співпрацює з Суворовською територіальною громадою, розповіла про розроблені проєктом інструменти, які можуть допомогти громадам у співпраці з місцевим бізнесом – агроекономічний паспорт територій, радники з питань аграрного і сільського розвитку у складі громад.
Не менш цікавим і перспективним механізмом місцевого розвитку є кластери. Олександр Паларієв, керівник Громадської спілки «Агро-еколого-рекреаційний кластер «Фрумушика-Нова» вже кілька років працюють над створенням однойменного кластеру у Одеській області. «Фрумушика-Нова» набирає обертів і вже сьогодні є центром етнографічного, сільського зеленого туризму і сімейного відпочинку.
Кластер «Фрумушика-Нова» є ініціатором та співзасновником – разом з Одеським технологічним університетом – Бессарабського технологічного хабу та ініціатором практичного застосування ГІС-систем в Бородинській та Петропавлівській громадах. У питаннях застосування ГІС-технологій «Фрумушика-Нова» тісно співпрацює з компанією ESRI Ukraine, про що розповів заступник директора цієї компанії Андрій Стефанович.
Підбиваючи підсумки заходу, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов наголосив на необхідності та важливості розвитку людини для місцевого економічного розвитку, на що, власне, спрямована діяльність усіх організаторів заходу: «Бажаю вам успіхів, щоб разом досягти Перемоги. І далі розвивати людей, розвивати свої території. Розвиватися».
