Безпекова ситуація в країні вимагає чіткого законодавчого та процедурного врегулювання питання примусової евакуації дітей із зони бойових дій в Україні. На сьогодні сформовано достатню нормативно-правову базу, яка дозволяє реагувати швидко, рятувати життя неповнолітніх навіть у разі категоричної відмови їхніх батьків чи опікунів від евакуації дітей із зони бойових дій.
Свого часу Законом № 4779-IX було внесено відповідні зміни до Сімейного кодексу України, якими закріплено положення, що право дитини на життя є абсолютним і вищим за право на повагу до сімейного життя. Батьки зобов’язані забезпечити безпечні умови (стаття 150 СК). За невиконання цього припису передбачено відповідальність.
Тобто, якщо батьки чи родичі відмовляються виїжджати, а факт відмови зафіксовано поліцією на відео, дитину евакуюють примусово без їхнього супроводу. Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб покладається на працівників Національної поліції України та органи опіки й піклування (служби у справах дітей). Якщо цивільні органи на лінії фронту не функціонують, поліція має право діяти самостійно.
На виконання та у розвиток зазначеного Закону постановою від 15 липня 2026 р. № 953 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 20 серпня 2021 р. № 893» Уряд деталізував окремі важливі приписи щодо повноважень служб, причетних до забезпечення прав та інтересів дитини, примусово евакуйованої із зони бойових дій.
Внесено зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” та Порядку створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя, влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 “Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною” стосовно обов’язкової евакуації дитини в примусовий спосіб з територій активних воєнних (бойових) дій.
Зокрема, мова йде про роль кожного органу і служби у забезпеченні інтересів дитини, а саме про: орган опіки та піклування, службу у справах дітей облдержадміністрації (військової адміністрації), юрисдикція якої поширюється на територію, з якої здійснено евакуацію дитини, поліцейських, що здійснюють евакуацію, Державну службу у справах дітей тощо.
Запроваджено чітке правове поняття для таких дітей. Постанова офіційно запроваджує статус «евакуйована дитина» та визначає, що відбуватиметься після її вивезення (встановлює обов’язковий алгоритм після вивезення: медичний огляд, оцінка потреб, психологічна допомога). Евакуйовану дитину насамперед намагаються передати родичам у безпечних регіонах. За їхньої відсутності дитину влаштовують до патронатних чи прийомних сімей, Дитячих будинків сімейного типу або спеціалізованих закладів.
Попри наявність чітких юридичних алгоритмів, правозахисники та виконавці на місцях зазначають, що практична реалізація залишається складною через безпекові ризики під час рейдів поліції безпосередньо під обстрілами.
Окремо документ визначає, як мають діяти служби у випадках, коли батьки після відмови евакуюватися залишаються в зоні бойових дій і тривалий час не виходять на зв’язок чи не цікавляться дитиною, не піклуються про дитину.
Для органів місцевого самоврядування (особливо тих, які знаходяться на прифронтових територіях) ці зміни мають практичне значення, адже визначають чіткий порядок взаємодії служб у справах дітей, органів опіки та піклування, поліції, обласних військових адміністрацій та інших суб’єктів, які беруть участь у примусовій евакуації дітей. Громадам варто ознайомитися з новими правилами, переглянути внутрішні алгоритми взаємодії відповідних служб та забезпечити їхню готовність до їх застосування. Також органам місцевого самоврядування доцільно завчасно передбачати необхідні організаційні, кадрові та фінансові ресурси для реагування на такі надзвичайні ситуації, адже оперативність ухвалення рішень і злагодженість дій усіх служб безпосередньо впливають на безпеку дітей, своєчасне надання їм допомоги та захист їхніх прав.
Ознайомитися з постановою можна за посиланням
