Як гірські садочки імплементують закон про дошкільну освіту: досвід Ворохти

44

Минуло два роки від дня ухвалення Закону України «Про дошкільну освіту» (6 червня). Всеукраїнська асоціація ОТГ бере активну участь у вивченні питання його імплементації, водночас аналізує регіональні особливості у сфері дошкільної освіти, що, безумовно, впливають на специфіку роботи відповідних закладів освіти.

5 червня 2026 року експертка Платформи «Дитинство» Всеукраїнської асоціації ОТГ Людмила Мозгова відвідала гірські садочки, розташовані у мальовничій місцевості Українських Карпат ‒ Ворохтянській селищній громаді Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Як працюють гірські садочки в умовах нових освітніх змін і що на практиці означає імплементація Закону України «Про дошкільну освіту» розповіли голова громади Олег Дзем’юк, керівниця Відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Ворохтянської селищної ради Наталія Костюк і працівники Ворохтянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Лісова казка» (директор Уляна Палійчук) та Татарівського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Ліщинка» (директор Ганна Онуфрак).

Безумовною перевагою таких закладів освіти є можливість дітей дихати чистим гірським повітрям, а тому вони з величезною радістю граються на подвір’ї й ігрових майданчиках просто неба. Обидва садки мають наповнені сучасним дидактичним матеріалом групи, пристосовані укриття, кабінети психолога, логопеда, здійснюють самостійно харчування дітей, мають фінансову, кадрову та академічну автономію.

Проте розташування на гірській місцевості позначається на роботі цих закладів також. Хоча вони й переповнені дітьми дошкільного віку, намагаються створити умови для здобуття дошкільної освіти й соціалізації дітям з особливими освітніми потребами (для цього створено всі умови, є помічники вихователів), керівники зазначають, що батькам буває складно приводити таких дітей, бо важким є їх транспортування у гірській місцевості, особливо в зимовий період. Гірські садки без альтернатив повинні мати індивідуальне опалення (орган місцевого самоврядування створив усі умови для цього), проблемною є також організація водопостачання та водовідведення, адже нема у гірських районах централізованої системи. Адаптувались садки і до воєнних викликів: окрім пристосованих укриттів, як уже було зазначено вище, вони мають електричні, а у разі відсутності світла – пічні (на дровах) плити, а тому діти завжди харчуються гарячою їжею (50% вартості платить селищна рада, 50% вартості ‒ батьки, водночас громада покриває значну вартість харчування дітей пільгових категорій згідно із законодавством і запроваджує місцеві пільги для окремих категорій дітей).

Вдалось поспілкуватись і з педагогами. Варто зауважити, що всі схвально відгукнулись про новий Закон України «Про дошкільну освіту». Керівники у межах його імплементації уже зараз міркують, що слід робити у разі потреби батьків водити до садка дітей ясельного віку від трьох чи шести місяців (поки садок відвідують діти з двох років). Так, поступово послуги дошкільної освіти здійснюють переорієнтацію на потреби і запити мешканців громади.

Звісно, проговорили і критичні проблеми, які заважають сфері дошкільної освіти розвиватись. Ішлось насамперед про:

  • кадрову проблему, а саме про нестачу фахівців вузьких спеціальностей (логопедів дефектологів), низьку і неконкурентну заробітну плату педагогічних працівників (хоча у розмові педагоги відзначили, що відбулось підняття заробітної плати і засновник шукає можливості для преміювання педагогів, проте вихователі зауважують, що почуваються недооціненими, адже вчителі отримують заробітну плату від держави, а оплата праці вихователів садків прямо залежить від спроможності місцевого бюджету), нерівні умови оплати праці педагогічних і непедагогічних працівників (медичних сестер, працівників кухні та техперсоналу);
  • величезне бюрократичне навантаження (паперова робота забирає значний час у методистів та керівників, практичних психологів від безпосередньої роботи з педагогами, дітьми та батьками і не впливає прямо на якість освіти дітей у садку, а от зменшення кількості необхідних документів, уніфікація табличної звітності, в якій часто дублюються питання щодо певних показників, значно б покращили адміністративну й методичну роботу в садках);
  • необхідність регламентувати чіткіше наповнюваність груп (часто групи переповнені, а це не впливає на рівень заробітної плати вихователів, однак спричинює значне їх педагогічне навантаження).

Також під час зустрічей обговорили плани розвитку закладів дошкільної освіти, а їх чимало і вони потребують значних коштів. Варто відзначити, що змінився і світогляд керівників закладів дошкільної освіти з моменту отримання фінансової автономії ‒ вони вже міркують стратегічно й розуміють, що місцевий бюджет не вирішить усі питання, а тому на часі слід працювати над пошуком грантових ресурсів.

Всеукраїнська асоціація ОТГ дякує за гостинність і професійний діалог працівникам закладів дошкільної освіти Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, а також особисто голові громади Олегу Дзем’юку та керівниці Відділу освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Ворохтянської селищної ради Наталії Костюк за участь у цьому діалозі та можливість відвідати садки.