Згідно з «Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році», затвердженим постановою КМУ від 24 грудня 2024 р. № 1503, пунктом 25 запроваджено механізм розрахунку суми щомісячної оплати у 2025 році за пакетом «Первинна медична допомога», який вводить відповідні понижуючий коригувальний коефіцієнт вартості декларації (0,8) та індивідуальний коефіцієнт звернень надавача первинної медичної допомоги (ПМД).
Застосування зазначеного механізму розрахунку призвела до того, що лише незначна частина надавачів ПМД, які увійшли в 10% закладів з найкращим показником коефіцієнту звернень, отримають фінансування в повному обсязі за пакетом ПМД. На даний час інформація про точну кількість таких надавачів відсутня, а сам повний рейтинг поки не опублікований з боку НСЗУ.
Значна частина надавачів ПМД не лише не отримала очікуваного підвищення фінансування внаслідок збільшення капітаційної ставки та запровадження сільського коефіцієнта в ПМГ 2025 року, а й за січень 2025 року отримала менше коштів порівняно з місячним фінансуванням у 2024 році.
Застосування цього механізму викликало багато запитань, спричинило маніпуляції та взаємні звинувачення у його несправедливості для надавачів ПМД, а також у непрозорості розрахунків з боку НСЗУ. Критика лунала як від медичної спільноти, так і від органів місцевого самоврядування (ОМС) — власників комунальних некомерційних підприємств (КНП).
Як наслідок, виконавчий офіс ВАОТГ отримав пропозиції від ОМС щодо внесення змін до Бюджетної декларації на 2025–2027 роки. Основна вимога — збереження для комунальних некомерційних підприємств можливості планувати свою діяльність, надавати якісні медичні послуги та не допустити зменшення базової мінімальної капітаційної ставки через застосування понижуючих коефіцієнтів, які мають бути частиною мотиваційного компоненту фінансування ПМД.
Окрім того, на сайті КМУ 20.02.25 була розміщена петиція для голосування: «Переглянути та встановити справедливий механізм оплати медичних послуг за пакетом «Первинна медична допомога» у 2025 році, встановленого у «Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році».
НСЗУ ініціювало офлайн та онлай зустрічі (17 та 19 лютого 2025 року) з надавачами ПМД для додаткового роз’яснення причин та механізмів застосування понижуючих коефіцієнтів для надавачів ПМД у 2025 році, відкритого обговорення та відповідей на запитання.
В цій публікації надаємо матеріали з онлайн зустрічі з НСЗУ, а також коментарі та зауваження від експертів та медичної спільноти щодо недоліків та елементів несправедливості у застосуванні зазначеного механізму коригування поточної суми фінансування надавачів ПМД у 2025 році.
ПРЕАМБУЛА
Згідно з публічною інформацією від голови НСЗУ (інтерв’ю lb.ua) серед 1935 закладів, яким було сформовано звіт за січень 2025 року щодо фінансування первинної медичної допомоги:
- 846 закладівотримали збільшення фінансування порівняно з груднем 2024 року;
- 1088 закладівзіткнулися зі зменшенням виплат;
- у 521 закладісімейної медицини зменшення не перевищило 5%.
Такі результати кардинально суперечать очікуванням надавачів ПМД щодо потенційного зростання доходів після підвищення капітаційної ставки у 2025 році, що спровокувало хвилю обурення, як у керівників закладів охорони здоров’я так і органів місцевого самоврядування – власників цих комунальних закладів охорони здоров’я. На даний час немає зведеної інформації, наприклад, наскільки збільшилось фінансування у 846 закладах і чи задоволені вони таким збільшенням.
У Всеукраїнську асоціацію об’єднаних територіальних громад входить понад 800 громад, переважна більшість яких мають населення менше 25 тис. осіб та розташовані у сільській місцевості. Орієнтовно 475 громад (за даними 2024 року) мають у своїх закладах (КНП) пакет послуг первинної медичної допомоги.
Очевидно, що поступове розширення вимог та обов’язків ПМД, зокрема включення базової психологічної допомоги у вартість капітаційної ставки, а також інфляція в Україні на тлі тривалої відсутності її підвищення, сформували у надавачів ПМД очікування зростання ставки у 2025 році та, відповідно, збільшення фінансування.
Водночас застосування коефіцієнтів для більшості надавачів фактично не тільки нівелювало це підвищення, особливо у поєднанні з іншими змінами, але і зменшило розмір фінансування у 2025 році.
Крім того, непрозорість та складність розрахунків, які потребують глибокого занурення у формули та цифри, а також публічне поширення терміну “коефіцієнт 0.8” без достатніх пояснень призвели до численних трактувань і маніпуляцій з боку різних сторін – ОМС, закладів ПМД, НСЗУ тощо.
МАТЕРІАЛИ ОНЛАЙН ЗУСТРІЧІ НАДАВАЧІВ ПМД З НСЗУ
Під час онлайн зустрічі 19.02.2025 року з представниками первинної медичної допомоги голова НСЗУ Наталія Гусак детально розповіла про особливості фінансування ПМД у 2025 році та новий підхід до оцінки активності пацієнтів. Вона наголосила, що капітаційна ставка на 2025 рік становить 844,40 грн, а загальний бюджет на фінансування первинної медичної допомоги закладений у розмірі 25 млрд грн.
► Заваантажити презентацію Н.Гусак в PDF
• Коефіцієнт звернень: як впливатиме на фінансування
Провідною темою зустрічі та обговорення стало запровадження понижаючого коефіцієнта звернень пацієнтів. За даними НСЗУ, понад 27% пацієнтів не зверталися до своїх лікарів протягом останніх трьох років. Особливо тривожною є ситуація у вікових групах 0-17 років, де понад 18% та 56+, де понад 24% пацієнтів відповідно жодного разу не відвідали сімейного лікаря впродовж 3 років, або запис в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) про таку взаємодію відсутній.
Рівень відсутності звернень залежить від форми власності закладів первинної медичної допомоги:
- Комунальні заклади – 22% пацієнтів не зверталися упродовж трьох років.
- Приватні заклади – 36% пацієнтів без звернень.
- ФОПи – 27% пацієнтів без жодного запису про відвідування лікаря.
НСЗУ також проаналізувала рівень відсутності звернень у різних закладах ПМД. Майже 15% надавачів мають низький рівень таких пацієнтів (до 10%), що свідчить про активну взаємодію лікарів із пацієнтами. Водночас понад 60% надавачів стикаються з суттєвою проблемою, адже у них понад 25% пацієнтів не зверталися до лікаря впродовж останніх трьох років, а в окремих випадках цей показник перевищує 70%, що є критичним сигналом для системи охорони здоров’я.
Саме тому у 2025 році для закладів, де відносно високий відсоток пацієнтів не відвідував (не мав ЕМЗ) впродовж останніх трьох років, застосовується понижуючий коригувальний коефіцієнт вартості декларації (0,8) та індивідуальний коефіцієнт звернень надавача ПМД.
Це означає, що фінансування для таких закладів в поточному періоді 2025 року може бути зменшене* в порівнянні з повною сумою фінансування за той самий об’єм роботи. Коефіцієнти застосовуються до всіх активний декларацій у вікових групах 0-17 років та 56+ років за підсумками кожного місяця.
• 10% найкращих закладів – без понижуючого коефіцієнта
Для того щоб забезпечити справедливий розподіл коштів, НСЗУ застосовує механізм підтримки закладів із високою активністю пацієнтів. 10% закладів із найкращими показниками звернень (так званий 10-й перцентиль) отримують 100% виплат без застосування понижуючих коефіцієнтів.
Розрахунок цього показника базується на аналізі відвідувань лікарів у розрізі всіх закладів первинної медичної допомоги.
Понижуючі коефіцієнти застосовуватимуться щомісяця, враховуючи трирічний період, відрахований від поточної дати. Він діятиме доти, доки заклад не увійде до 10% надавачів із найкращим мінімальним рівнем відсутності відвідувань (високим рівнем індивідуального коефіцієнту звернень надавача ПМД) за останні три роки, після чого до нього застосовуватиметься базова капітаційна ставка без знижувальних коефіцієнтів.
• Чому це важливо?
«Ми розуміємо, що досягнути 100% відвідуваності неможливо, але лікарі мають працювати над залученням пацієнтів до профілактичних оглядів. Це питання не лише фінансування, а й боротьби з хронічними захворюваннями, які зростають, особливо серед людей старшого віку», – підкреслила Наталія Гусак.
НСЗУ також враховує специфіку регіонів, зокрема ситуацію у Донецькій, Луганській та Херсонській областях, де вплив воєнних дій значно ускладнив доступ пацієнтів до медичних послуг. Водночас у низці інших регіонів, таких як Чернівецька, Полтавська та Рівненська області, показники звернень є значно вищими за середні.
* Прим. ред.: Моделювання та визначення діапазону фінансових втрат у відсотках або абсолютних значеннях для надавачів ПМД за запропонованою формулою в Постанові КМУ є складним завданням, оскільки розрахунок суттєво залежить від локального контексту, історії розвитку надавача ПМД за 3 роки та конкретних його показників, таких як: Кількість (середній відсоток декларацій) та Середня капітаційна ставка у вікових групах 0–17 та 56+ років; Унікальна кількість всіх пацієнтів, що мають звернення за 3 роки (по всіх вікових групах); Унікальна кількість пацієнтів (декларантів) за 3 роки (по всіх вікових групах).
Попереднє моделювання та звіти за січень 2025 року свідчать, що значна кількість закладів можуть втрачати 25-35% фінансування від суми, яку вони отримували б за той самий обсяг послуг без застосування понижуючого коефіцієнту. Але збільшення капітаційної ставки у 2025 році, запровадження сільського коефіцієнта та інші зміни у вимогах до надання медичних послуг впливають на загальний обсяг фінансування закладу у січні 2025 року. Отже, абсолютне значення зміни фінансування в січні 2025 року, порівняно з груднем 2024 року, яке наводить НСЗУ, не є релевантним показником фінансових втрат конкретного надавача від застосування понижуючих коефіцієнтів.
• Запитання, відповіді та окремі пояснення
Під час вебінару учасники активно ставили запитання як у чаті, так і з голосу. Головні теми, які хвилювали надавачів ПМД, стосувалися:
- Механізму розрахунку коефіцієнта звернень – багато питань було про те, як саме обраховується відсоток звернень, які декларації враховуються, та чому для розрахунку береться загальна кількість декларацій за три роки.
- Справедливість застосування коефіцієнта до всього закладу – деякі лікарі вважали, що вони стають «заручниками» ситуації, коли інші лікарі в закладі неактивно працюють із пацієнтами.
- Можливі маніпуляції з медичними записами – було висловлено занепокоєння, що деякі заклади можуть в найближчі місяці штучно збільшувати кількість звернень, аби уникнути застосування понижуючого коефіцієнта.
- Вплив реорганізації закладу на коефіцієнт звернень – у випадках, коли ФОП перетворюється на ТОВ, історія звернень не зберігається, що впливає на застосування коефіцієнта.
- Перевірки лікарів щодо перебування за кордоном – НСЗУ анонсувала перевірки перебування медичних працівників за кордоном, що викликало дискусію серед учасників.
- Проблеми з верифікацією пацієнтів та оновленням їхніх даних – учасники порушили питання затримок у внесенні змін до декларацій, що ускладнює отримання медичних послуг пацієнтами.
- Коефіцієнт для селищ та його застосування – були уточнення щодо того, що селища не прирівнюються до сільської місцевості при розрахунку із застосуванням сільського коефіцієнту.
- Проблеми з верифікацією пацієнтів із посвідками на проживання – у деяких випадках система не підтверджувала статус пацієнтів, навіть якщо їхні дані були внесені коректно.
• Відповіді на окремі запитання
Чому при розрахунку враховується більша кількість декларацій, ніж заклад отримує оплату?
- Розрахунок проводиться не за поточними активними деклараціями, а за загальною кількістю декларацій, які були чинними протягом останніх трьох років. Якщо декларація була активною будь-який період, але пацієнт не звертався жодного разу, вона враховується у розрахунках коефіцієнта.
Чи можуть лікарі самостійно розривати декларації з пацієнтами, які понад три роки не зверталися або перебувають за кордоном?
- НСЗУ готує офіційний алгоритм для розірвання декларацій за ініціативою надавача. Найближчим часом буде опублікована процедура, яка дозволить коректно проводити такі дії без негативних наслідків для закладу.
Чому коефіцієнт застосовується до всього закладу, а не до окремих лікарів?
- НСЗУ пояснює, що коефіцієнт справедливіший у розрахунку на рівні закладу, оскільки є випадки, коли частина лікарів має дуже низький рівень звернень, але отримує таку ж оплату, як і їхні колеги, які активно працюють із пацієнтами. Водночас закладам рекомендовано переглянути внутрішні механізми розподілу фінансування, щоб врахувати реальний внесок кожного лікаря.
Чи планується зміна коефіцієнта для селищ?
- Наразі сільський коефіцієнт застосовується виключно до сіл. Проте НСЗУ разом з партнерами працює над удосконаленням механізму, і в майбутньому можливі зміни, які врахують особливості селищ.
Як бути із закладами, які змінили юридичну форму (наприклад, ФОП → ТОВ) та втратили історію звернень?
- НСЗУ поки що не планує змінювати підхід до розрахунку коефіцієнта в таких випадках, оскільки укладання нової декларації передбачає первинний контакт лікаря з пацієнтом, який мав би фіксуватися в медичній інформаційній системі.
Чому неверифікованих пацієнтів у закладі може бути більше, ніж показує медична інформаційна система?
- Деякі медичні інформаційні системи оновлюють дані із затримкою. Також система може не коригувати статус пацієнтів, які змінили прізвище чи податковий номер.
Як НСЗУ буде моніторити можливі маніпуляції зі зверненнями, щоб уникнути штучного збільшення активності?
- НСЗУ застосовує різні ризикоорієнтовані підходи для моніторингу звернень, зокрема аналіз подобових звернень і аномальних стрибків у статистиці. Якщо буде виявлено невідповідність між фактичними навантаженнями та обсягом внесених даних, заклад може потрапити під додаткову перевірку.
Чому коефіцієнт 0,8 застосовується до всієї вікової групи, а не лише до тих, хто не звертався?
- Постанова чітко визначає, що коефіцієнт розраховується на основі загальної кількості звернень і застосовується до відповідної вікової групи: 0-17 років і 55+ років.
Пояснення щодо мінімального залишку 20%
- При проведенні розрахунків (костингу) витрат ПМД на пацієнта було враховано, що не всі витрати безпосередньо залежать від звернень пацієнтів. У будь-якому випадку надавач медичних послуг (незалежно від форми власності) несе щонайменше 20% витрат, які не залежать від кількості звернень.
Ці витрати включають: функціонування медичних інформаційних систем (МІС); оплату роботи адміністративного та технічного персоналу (бухгалтерія, податковий облік, звітність); інші операційні витрати, необхідні для безперервної роботи закладу.
Саме для покриття цих базових витрат було передбачено застосування коефіцієнта 0.8, що дозволяє залишити 20% фінансування, навіть якщо рівень звернень пацієнтів у закладі є нижчим за визначений поріг.
Чи буде можливість отримувати розшифровки неверифікованих пацієнтів у розрізі лікарів?
- Це питання розглядається, і НСЗУ шукає варіанти, як зробити такі дані доступними без порушення правил захисту персональної інформації.
Як діяти, якщо пацієнти з посвідками на проживання не проходять верифікацію?
- У разі проблем із верифікацією таких пацієнтів необхідно перевірити правильність внесених даних і звернутися до податкової. Якщо помилок немає, можна звертатися до НСЗУ для точкового вирішення ситуації.
• Наступні кроки
За підсумками вебінару НСЗУ анонсувала такі подальші дії:
- Розробка та публікація алгоритму розірвання декларацій для надавачів первинної медичної допомоги.
- Вдосконалення аналітичних звітів, щоб заклади могли краще відстежувати свої показники звернень та верифікації.
- Запуск комунікаційної кампанії серед пацієнтів, щоб підвищити рівень їхньої обізнаності про важливість відвідувань лікаря.
- Зустрічі із засновниками закладів первинної медичної допомоги, щоб надати їм детальну інформацію про стан системи та потенційні точки зростання.
КОМЕНТАРІ ТА ЗАУВАЖЕННЯ ВІД ЕКСПЕРТІВ ТА МЕДИЧНОЇ СПІЛЬНОТИ
За редакцією Є. Прилипка,
Експерта платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ,
Голова ГС «Форум трансформації охорони здоров’я
• Мотиваційний аспект показника звернень
Складові фінансування: Фінансування ПМД формується із простої капітації (Simple capitation), скоригованої капітаційної ставки (Adjusted capitation) та змішаної оплати (Blended payment), яка зазвичай включає додаткові елементи фінансування, наприклад: Плата за результати (Pay-for-Performance, P4P) – додаткові виплати надавачам за досягнення певних показників якості або ефективності.
Показник звернень: Виконує роль мотивуючого чинника і, за задумом, має впливати лише на мотиваційну частину фінансування ПМД, а не на мінімальну базову капітаційну ставку у бік її зменшення. Остання покриває лише основні витрати надавачів ПМД, розраховані за мінімальними показниками, зокрема рівнем заробітної плати, і не містить мотиваційної складової.
Стимулювання активності: Механізм стимулювання має передбачати додаткові бонуси для закладів з високим рівнем звернень. Проте його застосування у вигляді зменшуючого коефіцієнта до базової мінімальної капітаційної ставки, яка суттєво не зростала протягом декількох років, призводить до негативних наслідків. Заклади, які не входять до топ-10% за коефіцієнтом звернень, стикаються зі значними фінансовими ризиками, що загрожує їхній стабільності.
• Недоліки механізму розрахунку
Неврахування актуальності даних: «Штрафні» санкції накладаються на фінансування ПМД для всіх поточних декларантів у вікових групах 0–17 та 55+ років, а також на поточну роботу медичних працівників, спираючись на показники закладу за минулі три роки. Механізм розрахунку базується на історичних даних і фактично карає за результати попередніх періодів, не враховуючи реальний стан роботи з пацієнтами в поточний період часу.
Невідповідність реальності: До розрахунку включаються пацієнти, які розірвали декларацію в різні періоди після настання трирічного терміну, більше не є активними або навіть померли/загинули, що штучно завищує показник «не звернулися». Також не враховуються зміни в загальній кількості декларантів або структурі надавачів ПМД: звільнення лікарів, їхній виїзд за кордон, а також зменшення кількості декларацій у закладі, зокрема через міграцію населення, особливо за три роки після початку війни.
Подвійне покарання: Заклади отримують фінансові втрати не лише через відсутність звернень у пацієнтів певних вікових груп, а й через невходження до топ-10% за коефіцієнтом звернень. Це означає, що навіть ті надавачі, які фактично надавали допомогу й мали значну кількість звернень в поточному та минулому періоді, можуть зіткнутися зі зменшенням фінансування лише через те, що їхній показник звернень виявився нижчим за визначений поріг. Такий підхід створює нерівні умови для закладів і призводить до несправедливого перерозподілу поточного фінансування та ресурсів.
• Прозорість та доступність даних
Відсутність публічності: Дані, на основі яких формується рейтинг надавачів ПМД, не оприлюднюються, що унеможливлює зовнішній аналіз та перевірку коректності розрахунків. Відсутність чітких критеріїв і відкритого доступу до методології створює ризики помилок і неправильного трактування.
Складність розрахунків та недостатня увага до впровадження: Надавачам ПМД складно самостійно розрахувати свій понижуючий коефіцієнт звернень або перевірити коректність врахованих даних, що посилює відчуття несправедливості та фінансової невизначеності. Попри те, що формула розрахунку була опублікована в проєкті Потсанови КМУ щодо ПМГ 2025 за кілька місяців до впровадження, зазвичай остаточна редакція зазнає змін, що ускладнює прогнозування.
В умовах війни та кадрового дефіциту керівники медзакладів, особливо малих комунальних і ФОПів, часто поєднують управлінську роботу з медичною практикою, що обмежує можливість детального аналізу складного, нестабільного та/або не затвердженого механізму завчасно.
Відсутність адаптаційного періоду: Якщо метою запровадження механізму було саме підвищення рівня звернень пацієнтів, а не фінансові санкції за минулі періоди, то логічним було б ще у 2024 році провести публічне моделювання, надати надавачам ПМД прогнозні розрахунки та дати їм час на адаптацію. Поступове впровадження з можливістю коригування показників дозволило б закладам краще підготуватися до змін і уникнути значних фінансових втрат.
Потреба в поетапному впровадженні: Одним із можливих варіантів могло б бути поступове впровадження механізму у 2025 році, наприклад, помісячне зниження порогу перцентиля – 40%, 30%, 20%, 10% найкращих показників коефіцієнта звернень. Це дозволило б закладам адаптуватися до нових умов та поступово покращувати свої показники без різкого фінансового удару.
• Вплив на фінансування та роботу закладів
Зниження фінансування та негативний вплив на персонал: За офіційними звітами, більшість закладів отримали менше коштів за січень 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року, попри підвищення капітаційної ставки. Це призводить до скорочення заробітних плат, що змушує медпрацівників шукати альтернативні джерела доходу або змінювати сферу діяльності.
Регіональні та локальні відмінності: Особливо критична ситуація у прифронтових та сільських регіонах, де заклади не можуть конкурувати за показником звернень через об’єктивні умови, зокрема масовий відтік кадрів, зменшення населення (декларантів) через міграцію та значну частку людей похилого віку. Це збільшує втрати надавачів ПМД через застосування понижуючого коефіцієнту. Механізм фінансування має враховувати ці локальні особливості, зміни в структурі закладів та демографічний контекст, щоб забезпечити справедливий розподіл коштів.
Дисбаланс у впливі на різні типи закладів: Приватні заклади охорони здоров’я, які активно контрактуються з НСЗУ, зазвичай мають значно менше навантаження та зобов’язань, ніж комунальні. Додатково, вони здатні компенсувати можливі фінансові втрати за рахунок інших платних медичних послуг, тоді як комунальні заклади в таких можливостях обмежені. Це створює нерівні умови та ставить у більш скрутне становище саме ті заклади, які забезпечують найбільше охоплення пацієнтів та уразливих груп населення.
• Зворотня дія коефіцієнтів: зменшення та збільшення фінансування
За всі роки фінансування ПМД не було впроваджено підвищуючого сільського коефіцієнту для надавачів ПМД, хоча, за даними НСЗУ та МОЗ, витрати на надання медичних послуг у сільській місцевості щонайменше на 20% вищі (за оцінками ВООЗ). Особливо це стосується вікових груп дітей до 17 років та осіб похилого віку, які можуть становити понад 50% всіх декларацій надавача в сільській місцевості.
Нинішнє застосування понижуючого коефіцієнту за показником звернень, який розраховується на основі даних за останні три роки, фактично карає заклади, навіть якщо вони вже страждають від багаторічної недоплати через неврахування підвищених витрат у сільській місцевості. Таким чином, заклади отримують менше фінансування, ніж могли б за належного підвищення капітаційної ставки.
Якщо держава може заднім числом зменшувати кошти за невиконання показників, на які очевидно вплинуло також визнане недостатнє фінансування, то справедливо було б одночасно провести перерахунок і повернення коштів за весь трирічний період недофінансування, з урахуванням підвищуючого сільського коефіцієнту. Це дозволило б компенсувати накопичені недоплати та забезпечити більш справедливе фінансування надавачів ПМД у сільських регіонах.
Станом на січень 2025 року впроваджено лише початковий етап – застосування сільського коефіцієнту у розмірі +10% для сіл (а не для селищ). Через депопуляцію та негативні демографічні тенденції цей коефіцієнт не покриває фактичних витрат надавачів, зокрема тих, що обслуговують мешканців селищ. Крім того, застосування механізму понижуючих коефіцієнтів призводить до того, що заклади, які вже страждають від багаторічної недоплати, отримують ще менше коштів, ніж необхідно для належного надання послуг у сільській місцевості.
Застосування понижуючих коефіцієнтів можна порівняти з ситуацією, коли водія штрафують за порушення правил дорожнього руху, яких він не скоював. Наприклад, на автомобілі, яким наразі керує водій, у минулому інший водій порушував правила, але санкції до нього не застосовувалися, оскільки відповідні штрафи не були передбачені на той час.
У такому випадку новий водій змушений нести відповідальність за порушення, які не є його власною провиною, що створює несправедливість, оскільки штрафи стосуються не лише актуальних порушень, а й тих, що мали місце в минулому, коли санкції не були визначені.
НСЗУ разом з надавачами ПМД повинні спільно працювати над покращенням показників через запровадження мотиваційних стимулів, попереджаючи про можливі фінансові санкції та надаючи час для виправлення ситуації. В іншому випадку, НСЗУ діє, як контрольний та караючий орган, штрафуючи за нововведені обмеження, не враховуючи, що порушення сталися в минулих періодах за інших обставин і вже не мають безпосереднього впливу на поточний стан. Така система штрафування, що застосовується до мінімальної базової капітаційної ставки, є підступно-несправедливою та призводить до невиправданих фінансових втрат надавачів ПМД, яких можна було б уникнути в умовах обмеженого фінансування.
