У межах реалізації Угоди про партнерство між Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» та Представництвом ЮНІСЕФ в Україні «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» експерти Асоціації продовжують системний моніторинг урядових рішень та здійснюють їх правовий аналіз з урахуванням інтересів територіальних громад, дітей, сімей та інших вразливих категорій населення.
Під час моніторингу проаналізовано нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті з 17 по 31 серпня 2026 року, з метою визначення їх впливу на забезпечення прав дітей, підтримку сімей, розвиток соціальних послуг, освіту, молодіжну політику, інклюзивність, безпеку населення, стійкість територіальних громад та ефективність використання публічних ресурсів.
Особливу увагу приділено рішенням, які створюють нові правові або фінансові можливості для територіальних громад, впливають на доступ дітей та молоді до освіти і соціальної підтримки, сприяють розвитку безпечного середовища, посиленню стійкості громад та запобіганню соціальним ризикам.
За результатами аналізу визначено 4 урядових рішення, які мають найбільше практичне значення для органів місцевого самоврядування у контексті дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення.
Серед таких рішень належать:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2026 року № 1028 «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України».
Програма діяльності Кабінету Міністрів України є ключовим документом цього моніторингового періоду, оскільки визначає пріоритети та конкретні завдання Уряду на 2026–2027 роки, у тому числі у сферах захисту дітей, підтримки сімей, освіти, соціальних послуг, розвитку людського капіталу та стійкості громад.
Постановою № 1028 Програму діяльності Кабінету Міністрів України затверджено та подано на розгляд Верховної Ради України.
Для дитиноцентричного відновлення особливе значення має блок «Відновлення та розвиток людського капіталу», у межах якого визначено окрему операційну ціль «Захист дітей та підтримка сімей із дітьми».
Серед визначених завдань, зокрема:
- удосконалення механізмів захисту дітей та забезпечення їх права на сімейне виховання;
- реалізація нового пакета підтримки сімей з дітьми;
- розвиток доступних послуг догляду за дітьми та підтримки батьківства;
- посилення комплексної підтримки дітей з інвалідністю та їхніх сімей;
- реалізація програм наставництва (менторства) для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та молоді;
- створення умов для стабільності багатодітних, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу;
- забезпечення соціальної підтримки дітей, повернутих із депортації, примусового переміщення та тимчасово окупованих територій.
Важливим для територіальних громад є також передбачений Програмою розвиток доступних і якісних соціальних послуг, ведення випадку та інтегрованого маршруту підтримки, розвиток центрів життєстійкості, мультидисциплінарних команд і механізмів швидкої соціальної допомоги.
Для громад це означає потенційне посилення ролі місцевого рівня у забезпеченні комплексної підтримки дитини та сім’ї. Особливо важливо, щоб державні рішення у цій сфері супроводжувалися достатнім фінансуванням, кадровою спроможністю громад та доступністю послуг безпосередньо за місцем проживання.
Окремий блок Програми стосується освіти та безпечного освітнього середовища. Передбачено, зокрема, заходи щодо забезпечення функціонування закладів освіти в умовах відключень електроенергії, розвитку укриттів, модернізації харчоблоків, підвезення учнів, створення сучасного освітнього середовища, розвитку безоплатного шкільного харчування та трансформації психологічної служби в системі освіти.
Таким чином, Програма розглядає розвиток людського капіталу комплексно — через поєднання захисту дітей, підтримки сімей, освіти, соціальних послуг, безпеки та психосоціальної підтримки.
Водночас сама Програма визначає державні цілі та завдання, а їх практичне значення залежатиме від подальшого нормативного врегулювання, бюджетного забезпечення та реалізації відповідних заходів на державному і місцевому рівнях.
З огляду на масштаб Програми та її значення для територіальних громад Всеукраїнська Асоціація ОТГ здійснить окремий розгорнутий аналіз документа.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2026 року № 821-р «Про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою “Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст”».
Розпорядження №821-р передбачає розподіл 35,217 млрд гривень бюджетних призначень за бюджетною програмою, пов’язаною з реалізацією комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст.
Для правильного розуміння цього рішення принципово важливо зазначити: зазначена сума не є прямою субвенцією, переданою безпосередньо бюджетам усіх територіальних громад.
Частина коштів спрямовується через механізм субвенції обласним бюджетам та бюджету міста Києва, інша частина — через Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури для реалізації відповідних заходів і проєктів.
Тому практичне значення розпорядження для громад слід розглядати насамперед через механізм реалізації комплексних планів стійкості та подальше проходження коштів до конкретних проєктів, об’єктів і заходів.
Особливе значення мають заходи, спрямовані на підвищення стійкості критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення — зокрема енергопостачання, теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Стійкість таких систем безпосередньо впливає на можливість безперервного функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту та інших об’єктів соціальної інфраструктури.
У контексті дитиноцентричного відновлення стійкість критичної інфраструктури є не лише технічним або фінансовим питанням. Вона є необхідною передумовою забезпечення безпечних умов життя, доступу до освіти, медичної та соціальної допомоги для дітей і сімей.
Особливо важливо враховувати потреби дітей з інвалідністю, сімей з дітьми, маломобільних груп населення та інших осіб, для яких перебої у функціонуванні систем життєзабезпечення можуть створювати підвищені ризики.
Для органів місцевого самоврядування це означає доцільність оцінювати інфраструктурні проєкти не лише за показниками фізичної стійкості об’єктів, а й за їхнім впливом на безперервність та доступність базових послуг для населення.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2026 року № 1061 «Про внесення змін у додаток 1 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Програми з відновлення України».
Постанова №1061 має безпосереднє практичне значення для територіальних громад, оскільки передбачає оновлення розподілу у 2026 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Програми з відновлення України.
Загальний обсяг субвенції, розподілений у 2026 році відповідно до нової редакції додатка 1, становить 1,987 млрд гривень.
Кошти розподілено між місцевими бюджетами низки областей, у тому числі безпосередньо між бюджетами територіальних громад та обласними бюджетами.
Зокрема, найбільші обсяги передбачено для:
- Київської області — 736,9 млн гривень;
- Одеської області — 320,7 млн гривень;
- Дніпропетровської області — 254,3 млн гривень;
- Полтавської області — 218,9 млн гривень;
- Черкаської області — 124,8 млн гривень;
- Житомирської області — 85,3 млн гривень;
- Чернігівської області — 76,4 млн гривень;
- Кіровоградської області — 74,7 млн гривень.
При цьому рішення передбачає розподіл субвенції безпосередньо між бюджетами окремих територіальних громад, а також між обласними бюджетами.
Таким чином, на відміну від механізмів, за якими державне фінансування розподіляється переважно на рівні областей або державних розпорядників, постанова №1061 має чітко виражений місцевий вимір, оскільки визначає конкретні бюджети територіальних громад та обсяги коштів, передбачених для них.
Для територіальних громад це означає додатковий фінансовий ресурс для реалізації проектів відновлення, які мають забезпечувати відновлення та розвиток місцевої інфраструктури і створювати умови для повернення та утримання населення, відновлення нормального функціонування громад і підвищення якості базових послуг.
У контексті дитиноцентричного відновлення важливо оцінювати такі проекти не лише за обсягом освоєних коштів або фізичними показниками відновлення інфраструктури, а насамперед за тим, наскільки вони забезпечують безпечне, доступне та стале середовище для дітей і сімей.
Під час визначення пріоритетів використання коштів доцільно враховувати вплив проектів на функціонування закладів освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, об’єктів водо-, тепло- та енергопостачання, транспортної інфраструктури, укриттів та інших об’єктів, від яких безпосередньо залежить доступ дітей і сімей до базових послуг.
Особливої уваги потребують проекти, які сприяють забезпеченню безперервності послуг для дітей, зокрема дітей з інвалідністю, дітей із сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, внутрішньо переміщених дітей та інших груп, які можуть мати додаткові бар’єри у доступі до послуг.
Дитиноцентричний підхід також передбачає, що під час планування та реалізації проектів відновлення мають враховуватися безбар’єрність, фізична та цифрова доступність, безпека, гендерні особливості та потреби різних груп населення.
Для органів місцевого самоврядування постанова №1061 є важливою також з точки зору планування місцевого бюджету та інвестиційної діяльності, оскільки отримання державної підтримки дає можливість синхронізувати державні та місцеві ресурси для реалізації пріоритетних проектів відновлення.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1031 «Про затвердження Порядку надання державної підтримки молодіжним та дитячим громадським об’єднанням шляхом надання бюджетних грантів як інституційної підтримки за рахунок коштів державного бюджету та внесення зміни до пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів державної молодіжної політики та утвердження української національної та громадянської ідентичності».
Постановою №1031 запроваджено механізм надання у 2026 році молодіжним та дитячим громадським об’єднанням бюджетних грантів як інституційної підтримки за рахунок коштів державного бюджету.
Гранти на конкурсних засадах надаватиме Український молодіжний фонд. Загальний обсяг фінансування механізму у 2026 році становить 5 млн гривень, а максимальний розмір одного гранту — до 1 млн гривень.
Важливо зазначити, що постанова не передбачає прямого фінансування територіальних громад за цим механізмом. Отримувачами грантів є відповідні молодіжні та дитячі громадські об’єднання, які проходять конкурсний відбір.
Йдеться саме про інституційну підтримку, а не лише про фінансування окремого заходу. Кошти можуть спрямовуватися, зокрема, на навчання команди, посилення управлінської та фінансової спроможності, стратегічне планування, розвиток управління і комунікацій, цифрові інструменти та програмне забезпечення, а також придбання необхідного обладнання.
Для територіальних громад це створює додаткові можливості для розвитку партнерства з дитячими та молодіжними громадськими об’єднаннями, які працюють на місцевому рівні, а також для посилення громадянської активності молоді, соціальної згуртованості та участі молодих людей у розвитку громад.
З точки зору дитиноцентричного відновлення позитивним є те, що підтримка спрямована на посилення спроможності організацій, які працюють із дітьми та молоддю. Це створює передумови для більш сталого залучення молоді до громадського життя та процесів прийняття рішень.
Важливим є також врахування під час реалізації грантового механізму принципів інклюзивності, доступності, недискримінації та безпечної участі дітей і молоді.
Територіальним громадам доцільно розглядати цей механізм не як джерело прямого бюджетного фінансування ОМС, а як додатковий ресурс для розвитку локального громадянського суспільства та партнерства з організаціями, що працюють із дітьми та молоддю.
Проведений аналіз урядових рішень за 17–31 серпня 2026 року засвідчує, що у цей період Уряд одночасно формував стратегічні рамки державної політики та запроваджував окремі практичні механізми підтримки дітей, молоді, сімей і територіальних громад.
Особливе значення має Програма діяльності Кабінету Міністрів України, яка системно поєднує питання захисту дітей, підтримки сімей, розвитку соціальних послуг, освіти, психосоціальної підтримки та розвитку людського капіталу. Водночас інші проаналізовані рішення доповнюють цю політику конкретними інструментами.
Для територіальних громад ці рішення створюють можливості для залучення державних ресурсів, розвитку соціальної та освітньої інфраструктури, посилення молодіжної політики, підтримки сімей та підвищення стійкості систем життєзабезпечення.
Результати аналізу використовуватимуться Всеукраїнською асоціацією ОТГ як аналітична основа для подальшої експертної роботи, адвокації інтересів територіальних громад та розвитку конструктивного діалогу з органами державної влади і місцевого самоврядування в межах партнерства з ЮНІСЕФ.
Всеукраїнська Асоціація об’єднаних територіальних громад і надалі здійснюватиме системний експертний моніторинг нормативно-правових актів та інших рішень Кабінету Міністрів України, приділяючи особливу увагу їхньому впливу на дітей, сім’ї, молодь, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та інші вразливі категорії населення, а також сприятиме інтеграції принципів дитиноцентричності, гендерної рівності, інклюзивності, безбар’єрності та підходу, заснованого на правах людини, у процеси відновлення та сталого розвитку територіальних громад України.
Цей матеріал було створено за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW. Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об`єднаних територіальних громад» та не обов’язково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ.
