Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 13 серпня 2026 року № 1051 «Деякі питання підготовки проектів публічно-приватного партнерства та удосконалення процесу управління публічними інвестиціями», якою внесено комплексні зміни до порядку підготовки, оцінки та реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм.
Зміни стосуються всіх рівнів управління публічними інвестиціями – державного, регіонального та місцевого – та, зокрема, удосконалюють механізми, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 року № 527 «Деякі питання управління публічними інвестиціями».
Для територіальних громад це означає подальший перехід від формального формування переліків проєктів до повноцінного управління інвестиційним циклом: від підготовки проєктної ідеї та її оцінки до включення проєкту до єдиного проєктного портфеля, визначення джерел фінансування, реалізації та постійного моніторингу.
Передінвестиційна підготовка стає диференційованою
Однією з важливих новацій є уточнення вимог до передінвестиційної документації.
Вимоги до змісту техніко-економічного обґрунтування диференціюються залежно від прогнозованої вартості публічного інвестиційного проєкту.
Для громад це принципово важливо. Підхід до підготовки невеликого місцевого проєкту не повинен бути ідентичним підходу до складного та фінансово масштабного інфраструктурного проєкту.
Водночас ОМС варто звернути увагу: якість передінвестиційної підготовки набуває ще більшого значення. Уже на ранніх стадіях необхідно обґрунтувати проблему, яку вирішує проєкт, його цілі, очікувані результати, альтернативні варіанти реалізації, вартість та подальші експлуатаційні витрати.
Нові наскрізні критерії оцінки
Оновлюється і секторальна оцінка публічних інвестиційних проєктів.
Запроваджуються чек-листи оцінки проєктів за наскрізними цілями, серед яких:
- енергоефективність;
- цифровізація;
- адаптація до зміни клімату;
- безбар’єрність.
Це означає, що громаді вже на етапі підготовки проєкту доцільно оцінювати його значно ширше, ніж лише з позиції будівництва чи реконструкції конкретного об’єкта.
Наприклад, проєкт реконструкції школи має розглядатися не тільки з точки зору вартості будівельних робіт, а й енергоефективності будівлі, доступності для маломобільних груп населення, цифрових рішень, стійкості до кліматичних ризиків та вартості подальшої експлуатації.
Таким чином, якісний інвестиційний проєкт громади має демонструвати не лише потребу у фінансуванні, а й довгостроковий суспільний ефект від інвестиції.
Проєкт можна буде коригувати під час передінвестиційного циклу
Важливою практичною зміною є запровадження механізму коригування параметрів публічного інвестиційного проєкту на стадіях передінвестиційного циклу.
Це дозволяє уточнювати параметри проєкту за результатами проведених оцінок, доопрацювання документації або отримання нової інформації.
Для громад це позитивна зміна, оскільки передінвестиційна підготовка перестає бути процедурою, за якої будь-яке уточнення первинних параметрів фактично змушує повертатися до початку процесу.
Водночас кожне коригування має бути належним чином обґрунтоване та відображене в інформації про проєкт.
Єдиний проєктний портфель стає більш керованим
Постанова також уточнює порядок внесення змін до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій.
Відповідні рішення прийматимуться інвестиційними радами.
Для державного рівня зміни до портфеля передбачено вносити не частіше одного разу на квартал, а на регіональному та місцевому рівнях – не частіше одного разу на місяць.
Для ОМС це дає можливість оперативніше реагувати на появу нових інвестиційних можливостей, уточнення проєктів та зміни пріоритетів громади.
Водночас громадам важливо не перетворювати щомісячну можливість перегляду ЄПП на постійне хаотичне оновлення портфеля.
ЄПП має залишатися інструментом реалізації стратегічних пріоритетів громади, а не просто переліком усіх потенційних об’єктів, для яких громада хотіла б знайти фінансування.
Уточнюються ролі ініціатора та виконавців
Оновлений порядок чіткіше розмежовує функції ініціатора публічного інвестиційного проєкту та виконавців його окремих компонентів.
Це особливо важливо для комплексних проєктів, у реалізації яких можуть одночасно брати участь структурні підрозділи ради, комунальні підприємства, установи та інші суб’єкти.
Громадам доцільно вже на етапі формування проєкту чітко визначити:
хто є ініціатором; хто відповідає за підготовку документації; хто реалізує окремі компоненти; хто відповідає за внесення та актуальність інформації в DREAM; хто здійснює фінансовий та результативний моніторинг.
Чіткий розподіл відповідальності має зменшити ризик ситуацій, коли проєкт формально включений до портфеля, але фактично не має визначеного відповідального за його підготовку та реалізацію.
DREAM: від реєстру проєктів до постійного моніторингу
Ще один важливий акцент – посилення моніторингу реалізації публічних інвестиційних проєктів.
Передбачається щомісячна звітність у системі DREAM.
Для ОМС це означає, що робота з DREAM не завершується після внесення проєкту до системи чи включення його до портфеля.
Інформація про реалізацію проєкту повинна постійно актуалізуватися.
Тому громадам варто визначити відповідальних осіб не лише за створення проєктів у DREAM, а й за регулярне оновлення інформації, контроль строків, фінансування та досягнення встановлених результатів.
Публічно-приватне партнерство інтегрується в систему публічних інвестицій
Окремий блок змін стосується проєктів публічно-приватного партнерства та концесій.
ППП більше не повинно розглядатися як відокремлений від загального інвестиційного процесу механізм.
На етапі оцінки проєкту аналізуватиметься можливість його реалізації із залученням приватного партнера.
Для територіальних громад це відкриває додаткові можливості.
Якщо громада планує значний інфраструктурний проєкт – у сфері енергетики, водопостачання, поводження з відходами, транспортної, соціальної чи іншої інфраструктури – необхідно аналізувати не тільки можливість його фінансування з місцевого або державного бюджету.
Має бути поставлене питання: чи може цей проєкт бути реалізований із залученням приватного капіталу?
Такий підхід поступово змінює саму логіку публічних інвестицій: бюджетне фінансування стає одним із можливих інструментів реалізації проєкту, а не єдиним варіантом.
Що варто зробити громадам уже зараз?
З урахуванням оновлених правил рекомендуємо громадам провести внутрішній аудит сформованої системи управління публічними інвестиціями.
Насамперед доцільно перевірити актуальність місцевого єдиного проєктного портфеля та відповідність включених до нього проєктів стратегічним пріоритетам громади; визначити відповідальних за кожний проєкт; переглянути стан передінвестиційної документації; врахувати нові наскрізні критерії під час підготовки проєктів; налагодити регулярне оновлення інформації в DREAM; а для потенційно комерційно привабливих інфраструктурних проєктів – додатково проаналізувати можливість застосування механізмів ППП.
Окремої уваги потребує Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій громади. Проєкти, ЄПП, бюджетне планування та стратегічні документи громади мають працювати як взаємопов’язана система, а не як окремі паралельні документи.
Удосконалення процедур управління публічними інвестиціями є необхідною складовою переходу України до європейських принципів планування та фінансування розвитку.
Водночас ефективність реформи на місцевому рівні залежатиме не лише від нормативного регулювання, а й від інституційної спроможності територіальних громад виконувати нові процедури.
Зростання вимог до передінвестиційної підготовки, секторальної оцінки, роботи з DREAM, моніторингу та аналізу альтернативних механізмів фінансування потребує належної методологічної підтримки ОМС, навчання фахівців та максимально зрозумілих алгоритмів застосування нових правил.
Особливо важливо не допустити, щоб удосконалення системи управління публічними інвестиціями перетворилося для невеликих громад на додатковий адміністративний бар’єр.
Головний результат реформи має вимірюватися не кількістю заповнених форм чи внесених до DREAM проєктів, а здатністю громад перетворювати стратегічні пріоритети на якісно підготовлені, фінансово обґрунтовані та реально реалізовані інвестиції.
Саме тому Всеукраїнська асоціація ОТГ продовжуватиме працювати над посиленням спроможності громад у сфері управління публічними інвестиціями, узагальнювати практичні проблеми ОМС та формувати пропозиції щодо подальшого вдосконалення нормативної і методологічної бази реформи.
