У межах реалізації Угоди про партнерство між Всеукраїнською асоціацією об’єднаних територіальних громад та Представництвом ЮНІСЕФ в Україні «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» експерти Асоціації продовжують системний моніторинг урядових рішень та здійснюють їх правовий аналіз з урахуванням інтересів територіальних громад, дітей, сімей та інших вразливих категорій населення.
У межах моніторингу проаналізовано нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті з 1 по 14 серпня 2026 року, з метою визначення їх впливу на забезпечення прав дітей, розвиток місцевого самоврядування, освіту, молодіжну політику, інклюзивність, безпеку населення, відновлення інфраструктури та ефективність використання публічних ресурсів.
Особливу увагу приділено рішенням, які створюють нові правові або фінансові можливості для територіальних громад, впливають на організацію освітнього процесу, забезпечення безпеки дітей, розвиток молодіжної політики та реалізацію проєктів відновлення.
За результатами аналізу визначено 5 урядових рішень , які мають найбільше практичне значення для органів місцевого самоврядування у контексті дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення.
До таких рішень належать:
- Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 року № 1000 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо державних стандартів закладів загальної середньої освіти» — оновлює нормативну базу державних стандартів базової та профільної середньої освіти, зокрема уточнює положення щодо організації освітнього процесу та відповідних базових навчальних планів. Постановою , зокрема, передбачено нову редакцію Державного стандарту базової і профільної середньої освіти.
Важливе практичне значення мають положення, які розширюють можливості індивідуалізації освітнього процесу, проведення індивідуальних консультацій та групових занять, у тому числі для подолання освітніх втрат. Окремо визначаються навчальні плани та обсяги корекційно-розвиткової роботи для дітей з різними особливими освітніми потребами.
Для територіальних громад зміни мають безпосереднє значення під час формування та розвитку мережі закладів загальної середньої освіти, організації базової та профільної освіти, розроблення освітніх програм та планування освітньої інфраструктури.
З огляду на триваючі освітні втрати, спричинені війною, дистанційним навчанням, вимушеним переміщенням дітей та іншими кризовими факторами, можливість застосування більш гнучких форм організації освітнього процесу є важливим інструментом забезпечення права кожної дитини на якісну освіту.
У контексті дитиноцентричного відновлення особливе значення має забезпечення рівного доступу до таких можливостей для дітей незалежно від місця проживання, стану здоров’я, наявності інвалідності, соціального статусу чи інших обставин. Прямого гендерного компонента постанова не містить, однак під час її реалізації на місцевому рівні доцільно враховувати можливі відмінності у доступі дівчат і хлопців до освітніх можливостей та підтримки.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2026 року № 1021 « Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін з питань професійної освіти та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» — комплексно оновлює нормативне регулювання професійної освіти відповідно до Закону України «Про професійну освіту».
Зміни охоплюють питання організації освітнього процесу, практичної підготовки здобувачів освіти, харчування, пільгового кредитування, підвищення кваліфікації педагогічних працівників та інших аспектів функціонування закладів професійної освіти.
Особливе значення для забезпечення прав дітей та молоді мають зміни до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах професійної освіти. Зокрема розширюються можливості супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами асистентами здобувачів професійної освіти, соціальними працівниками, волонтерами, батьками та іншими законними представниками. Передбачено також ширше застосування допоміжних цифрових технологій, зокрема програмного забезпечення для розпізнавання тексту на екранах електронних пристроїв.
Для територіальних громад це створює додаткові правові можливості для формування доступного та інклюзивного освітнього середовища, підтримки молоді з інвалідністю та іншими особливими освітніми потребами, розвитку професійної освіти відповідно до потреб місцевого ринку праці та посилення кадрового потенціалу громад.
Водночас реалізація нових можливостей у сфері професійної освіти потребує врахування гендерних аспектів, зокрема забезпечення рівного доступу дівчат і хлопців до професійної підготовки, практичного навчання та подальшого працевлаштування. Особливо актуальним це є для подолання традиційної гендерної сегрегації у виборі професій та формування рівних можливостей для професійної реалізації молоді.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 року №999 «Про внесення змін до Типового положення про молодіжний центр» — розширює можливості молодіжних центрів щодо залучення до молодіжних заходів та реалізації державних, регіональних і місцевих цільових програм громадян України, які проживають за кордоном, на територіях, де ведуться або велися бойові дії, на тимчасово окупованих територіях, а також закордонних українців.
Для територіальних громад це створює додаткові правові можливості для підтримки зв’язків із молоддю незалежно від її фактичного місця проживання, залучення молодих людей до місцевих ініціатив, формування громадянської активності та використання людського потенціалу молоді у процесах відновлення і розвитку громад.
З огляду на значну кількість молодих людей, які внаслідок війни були вимушені переміститися в межах України або за кордон, рішення може сприяти збереженню їхнього зв’язку з територіальними громадами та залученню до реалізації місцевих програм.
У контексті дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення важливо, щоб реалізація таких можливостей забезпечувала рівний доступ дівчат і хлопців, молоді з інвалідністю, внутрішньо переміщеної молоді та інших груп, які можуть стикатися з бар’єрами участі.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2026 року № 1023 «Про внесення змін до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій» — комплексно оновлює механізми організації евакуації населення, зокрема в умовах воєнного стану та з територій можливих і активних бойових дій.
Одним із найбільш важливих аспектів постанови є деталізація механізму обов’язкової евакуації дітей, у тому числі можливості її здійснення у примусовий спосіб у порядку, визначеному законодавством. Водночас передбачено можливість евакуації дітей разом із батьками, іншими членами сім’ї , родичами або законними представниками. У разі евакуації дитини без супроводу передбачено її передачу органам опіки та піклування відповідно до законодавства про захист прав дитини.
Важливим є також передбачений механізм залучення спеціалізованих евакуаційних груп ДСНС та Національної поліції для пошуку та евакуації дітей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та інших вразливих категорій, якщо проведення евакуації силами місцевих органів влади неможливе через загрозу життю та здоров’ю.
Для органів місцевого самоврядування постанова має безпосереднє практичне значення, оскільки потребує актуалізації місцевих планів евакуації, визначення категорій населення, які потребують першочергової допомоги, транспортних ресурсів, місць тимчасового розміщення та алгоритмів взаємодії між органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, правоохоронними органами, службами цивільного захисту та органами опіки та піклування.
Окреме значення має закріплення права евакуйованих із територій активних та можливих бойових дій осіб на забезпечення житлом із фонду житла для тимчасового проживання.
У контексті дитиноцентричного відновлення постанова має безпосередній правозахисний характер, оскільки спрямована на забезпечення права дітей на життя, безпеку та захист від наслідків збройного конфлікту. Під час організації евакуації також необхідно враховувати гендерні та інші особливі потреби дітей і дорослих, зокрема дітей з інвалідністю, дітей, які перебувають без супроводу, а також сімей, які потребують додаткової соціальної підтримки.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2026 року № 991«Про внесення змін у додаток 1 до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» — затверджує розподіл у 2026 році 1,734 млрд гривень субвенції з державного бюджету між місцевими бюджетами для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.
Водночас для визначених місцевих бюджетів встановлено мінімальний обсяг співфінансування за рахунок місцевих бюджетів у сумі 346,864 млн гривень, що становить 20 відсотків обсягу відповідної субвенції.
Кошти розподілено між місцевими бюджетами 18 областей України, у тому числі бюджетами територіальних громад та окремими обласними бюджетами. Найбільші обсяги субвенції передбачено, зокрема, для місцевих бюджетів Полтавської, Львівської, Дніпропетровської, Київської, Хмельницької, Запорізької та Закарпатської областей.
Для органів місцевого самоврядування рішення має безпосереднє фінансове значення, оскільки реалізація проєктів за рахунок субвенції передбачає підтвердження встановленого обсягу співфінансування з місцевих бюджетів. Крім того, громади мають враховувати подальші витрати на утримання та фінансування об’єктів, що фінансуються за рахунок субвенції.
У контексті дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення державне фінансування проєктів відновлення має важливе значення, оскільки стан інфраструктури безпосередньо впливає на доступ дітей та сімей до освітніх, соціальних, медичних та інших базових послуг. Під час визначення та реалізації таких проєктів доцільно враховувати потреби дітей, сімей з дітьми, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, жінок та інших груп населення, зокрема шляхом застосування принципів безбар’єрності, універсального дизайну, доступності та гендерної чутливості.
Проведений аналіз урядових рішень за 1 – 14 серпня 2026 року засвідчує, що принципи дитиноцентричності, гендерної рівності, безбар’єрності та підходу, заснованого на правах людини, поки що не однаковою мірою інтегровані до всіх проаналізованих нормативно-правових актів. Частина рішень має безпосередній правозахисний та соціальний ефект, тоді як інші впливають на права дітей та рівність опосередковано — через фінансування інфраструктури, цифровізацію, розвиток освіти або вдосконалення системи публічного управління.
У зв’язку з цим на етапі реалізації державної політики на місцевому рівні особливого значення набуває врахування фактичного впливу управлінських та бюджетних рішень на різні групи населення, у тому числі дітей, дівчат і хлопців, жінок і чоловіків, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та сімей з дітьми.
Для територіальних громад проаналізовані рішення створюють практичні можливості для залучення державного фінансування, розвитку освітньої та соціальної інфраструктури, підвищення безпеки населення, удосконалення інклюзивних послуг, розвитку молодіжної політики та посилення людського потенціалу.
Водночас ефективність реалізації цих можливостей залежатиме від спроможності органів місцевого самоврядування інтегрувати відповідні державні механізми до місцевих програм розвитку, бюджетного планування, стратегій відновлення та систем надання послуг.
Результати аналізу використовуватимуться Всеукраїнською асоціацією ОТГ як аналітична основа для подальшої експертної роботи, розвитку конструктивного діалогу з органами державної влади та місцевого самоврядування, а також підготовки пропозицій щодо вдосконалення державної політики у сфері дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення України.
Всеукраїнська асоціація об’єднаних територіальних громад і надалі здійснюватиме системний експертний моніторинг нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України у межах реалізації партнерства з ЮНІСЕФ, сприяючи інтеграції принципів дитиноцентричності, гендерної рівності, інклюзивності, безбар’єрності та підходу, заснованого на правах людини, у процеси відновлення та сталого розвитку територіальних громад України.
