Уряд змінив правила організації шкільного харчування: що це означає для дітей, громад і місцевих бюджетів

181

Кабінет Міністрів України постановою від 24 червня 2026 року № 809 вніс зміни до Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку.

Ці зміни адаптують систему до запуску масштабної програми: з 1 вересня 2026 року всі учні 1–11 (12) класів комунальних шкіл по всій Україні, які навчаються очно або у змішаному форматі, отримають безоплатне гаряче харчування. Розширення програми є частиною реалізації Стратегії реформування системи шкільного харчування.

Експерти Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» у межах реалізації партнерської угоди з Представництвом ЮНІСЕФ в Україні «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» (GRACE) проаналізували ключові норми документа та роз’яснюють їхній зміст для громад.

Безоплатні обіди для всіх класів.

Перша зміна стосується значного розширення кола учнів, які мають право на безоплатне гаряче харчування. Офіційний текст документа визначає це так:

«В абзаці десятому пункту 4 слова “визначеної кратності харчування учні початкових класів” замінити словами “визначеного режиму (кратності) харчування учні, які здобувають початкову, базову та профільну середню освіту,”, а після слів “(сніданок або обід)” доповнити словами “, з урахуванням спроможності органов місцевого самоврядування забезпечити таке харчування”.»

«У пункті 7 слова “, що не підлягають безоплатному гарячому харчуванню за рахунок коштів місцевих бюджетів у закладах освіти” замінити словами “у закладах освіти, крім безоплатного гарячого харчування за рахунок бюджетних коштів”.»

Що це означає на практиці:

  • Для дітей та батьків: Раніше обов’язкове безкоштовне харчування охоплювало лише початкову школу. Тепер право на гарячі сніданки чи обіди поширено на учнів усіх класів. Це забезпечує рівний доступ дітей різного віку до здорової їжі в умовах війни. Окрім того, повне фінансове забезпечення харчування суттєво знижує витрати родин і зменшує побутове навантаження на батьків.
  • Для місцевих бюджетів: Формулювання «з урахуванням спроможності органів місцевого самоврядування» діє у синергії з державною підтримкою. На забезпечення програми у вересні-листопаді 2026 року держава додатково спрямовує понад 7,4 мільярда гривень субвенції місцевим бюджетам. Держава фінансуватиме вартість продуктів із розрахунку 50 гривень на день для одного учня початкової школи та 60 гривень – для учнів базової і профільної середньої освіти (в окремих прифронтових областях, де діє програма ВПП ООН, діятиме співфінансування: 35 грн субвенції та 15 грн від ООН). Обсяг коштів для кожної області визначали індивідуально (враховували кількість учнів на очному/ змішаному навчанні, дні, коефіцієнт відвідуваності та модель харчування). Розподіл коштів проводитимуть обласні та Київська міська державні адміністрації, що дасть змогу врахувати потреби кожної громади та спрямувати фінансування туди, де воно найбільш потрібне.

Фабрики-кухні та опорні кухні.

Уряд також детально врегулював роботу сучасних технологічних моделей харчування, доповнивши Порядок новим пунктом 15²:

«Під час організації харчування за технологічними моделями “опорна кухня” та “фабрика-кухня” оператор ринку харчових продуктів, який здійснює виготовлення та реалізацію готових страв, забезпечує наявність, обслуговування та експлуатацію технологічного обладнання їдалень (харчоблоків) закладів освіти або закладів оздоровлення та відпочинку, які є отримувачами готової гарячої або готової охолодженої їжі, а також забезпечує організацію процесу харчування в таких їдальнях (харчоблоках) своїми працівниками.»

Що це означає на практиці:

  • Для ОМС та керівників шкіл: Якщо харчування замовляється за моделями «опорної кухні» чи «фабрики-кухні», залучений оператор ринку (постачальник) бере на себе повний технічний та кадровий супровід. Він зобов’язаний самостійно експлуатувати й обслуговувати обладнання у школах-отримувачах, а процес видачі їжі організовувати виключно силами свого персоналу. Це знімає з керівництва шкіл навантаження зокрема щодо пошуку та утримання персоналу для кожної окремої їдальні.

Також за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI) розробляється цифровий інструмент, який дасть змогу відстежувати ціни на продукти харчування та вартість послуг харчування в школах.

Тимчасові обідні зони в умовах війни.

Найбільш очікуваною зміною для багатьох є адаптація простору шкіл під реалії воєнного стану. Новий пункт 30¹ Порядку регламентує це питання:

«Видача та/або споживання готової їжі здобувачами освіти здійснюється у приміщенні обідньої зали їдальні (харчоблоку) закладу освіти. У разі недостатньої місткості приміщення обідньої зали їдальні (харчоблоку) для організації харчування здобувачів освіти з урахуванням встановленого в закладі освіти режиму (кратності) харчування на період воєнного стану допускається використання для видачі та/або споживання готової їжі інших приміщень, зокрема приміщень актових залів або відкритих холів, класів або тимчасових обідніх зон закладу освіти… У разі організації харчування в інших приміщеннях засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи, керівник закладу освіти забезпечують:

  • створення належних умов для видачі та споживання їжі, зокрема шляхом використання наявних меблів, або облаштування у разі потреби мобільними, ергономічними меблями, що легко трансформуються…;
  • використання поточних потужностей та інфраструктури закладу освіти для організації умов для миття рук водою з милом перед прийомом їжі;
  • проведення вологого прибирання поверхонь столів, а також у разі потреби — підлоги приміщення після прийому їжі;
  • забезпечення збирання та своєчасного видалення харчових відходів у спосіб, що унеможливлює контамінацію приміщення та харчових продуктів;
  • визначення режиму провітрювання інших приміщень після приймання їжі та розмежування у часі їх функціонального використання.»

(Також Пунктом 4 Змін уточнено термінологію: слова «для прийому їжі (їдальня)» замінено на «обідньої зали їдальні (харчоблоку)»).

Що це означає на практиці:

  • Для дітей та батьків: Через безпекові виклики війни місткості звичайних їдалень часто не вистачає ( навчання у кілька змін, повітряні тривоги тощо). Гнучкий підхід дозволяє годувати дітей гарячими обідами в класах, холах чи в укриттях.
  • Для ОМС та керівників шкіл: Дозвіл на використання альтернативних зон не означає зниження стандартів безпеки. На засновників та керівництво шкіл покладається чіткий перелік жорстких обов’язків:від закупівлі ергономічних мобільних меблів до організації обов’язкового вологого прибирання, своєчасного видалення відходів та чіткого розмежування часу навчання й прийому їжі в одному просторі. Зміни також передбачають системний моніторинг організації харчування, що допоможе громадам точніше планувати потреби.

Прийняті зміни діятимуть на період воєнного стану. Вони адаптують систему шкільного харчування до складних реалій сьогодення, гарантуючи кожній дитині безпечний та рівний доступ до якісного гарячого харчування.

В умовах війни особливого значення набувають рішення, спрямовані на підтримку дітей та їхніх родин. Адже йдеться не лише про організацію навчального процесу, а й про турботу про здоров’я, добробут та рівні можливості кожної дитини. Такий підхід відповідає принципам дитино- та людиноцентричності, що є важливими для підтримки дітей, родин та молоді в умовах сьогодення.

Цей матеріал було створено за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через державний банк розвитку KfW у межах реалізації партнерської угоми «Партнерство заради дитиноцентричного та гендерно чутливого відновлення в Україні: врядування, реформи, адвокація, залучення» (GRACE).

Зміст матеріалу є виключно відповідальністю Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» та не обов’язково відображає позицію уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ.