20 січня у Києві відбувся круглий стіл: «Два роки Закону «Про адміністративну процедуру»: результати впровадження, перша практика та подальші роки», організований Міністерством юстиції України спільно з Секретаріатом Кабінету Міністрів України за підтримки проєктів ЄС «Право-Justice» та «Продовження підтримки комплексної реформи державного управління в Україні» (EU4PAR2).
Захід став майданчиком для відкритого діалогу між представниками і представницями уряду, професійною спільнотою експертів, представниками органів судової влади та органів місцевого самоврядування.
Учасники обговорили поточний етап впровадження та перші результати, включаючи вплив ЗАП на діяльність органів місцевого самоврядування, напрацювання правозастосовної практики, наявні виклики, а також подальші кроки з удосконалення процедур взаємодії органів державної влади з громадянами.
Ірина Кара, експертка Всеукраїнської асоціації ОТГ, під час дискусійної панелі «Як працює ЗАП. Перша практика в ЦОВВ і ОМС» представила результати дослідження щодо впровадження норм Закону «Про адміністративну процедуру» в громадах. Так, учасники круглого столу дізналися з якими проблемами на практиці стикаються ОМС під час застосування ЗАП, які норми викликають найбільше запитань, і які потреби для ефективного впровадженні ЗАП виникають в ОМС сьогодні.
Серед основних проблем, що, на думку учасників опитування, ускладнюють впровадженню ЗАП в ОМС, виокремлено такі:
- кадрова та організаційна неготовність працівників ОМС до реалізації вимог ЗАП;
- обмежений доступ до державних реєстрів, а також відсутність або недостатній рівень розвитку внутрішніх систем електронного документообігу, інтегрованих із ЗАП;
- стислі процесуальні строки, зокрема щодо залишення заяв без руху та інформування заявників про прийняте рішення;
- складність практичного застосування нових правил, зокрема процедур припинення дії актів (замість «анулювання»), забезпечення доступу до матеріалів справи, поводження з доказами (їх збирання та оцінка), а також реалізації принципів добросовісності та пропорційності в умовах обмежених ресурсів і необхідності визначення кола учасників та обсягу їхніх прав у кожній конкретній ситуації.
Саме такі заходи допомагають визначити ключові виклики та створити системний підхід до вирішення існуючих проблем у реалізації ЗАП, а також покращують комунікацію між усіма субʼєктами публічної адміністрації, які його застосовують.
