Форум «ВОДА в Україні-2025: під призмою зміни клімату, війни та продовольчої безпеки» було проведено Асоціацією професіоналів довкілля PAEW, «Офісом сталих рішень», Всеукраїнською Асоціацією ОТГ за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні 10 січня.
Асоціація PAEW зібрала понад 360 учасників для консолідації зусиль довкола збереження і відновлення води в Україні: очільників громад (від великих міст до малих селищних рад) з усіх регіонів України, водоканали, проектні інститути, провідні наукові установи, екологи підприємств, фахівці-інженери, представники інфраструктурних проєктів, міжнародних донорських проєктів, міжнародні експерти і партнери PAEW з Нідерландів, США, Австрії, Польщі, Бельгії, Естонії.
«Насамперед, давайте домовимось, що Вода не повинна більше в Україні розглядатись лише, як ресурс, – це в першу чергу екосистемна послуга!», – звернулась до учасників Президентка асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок і додала: «Ресурсний підхід — це статичний підхід: як щось, що можна видобути й використати. Це спрощене бачення не враховує природні процеси, завдяки яким вода існує і відновлюється. Екосистемна послуга — це динамічний підхід: це вигоди, які люди отримують від природи.
У випадку води екосистеми забезпечують:
- Очистку води: Ґрунти, водно-болотні угіддя та річки фільтрують забруднення.
- Регулювання гідрологічного циклу: Ліси, річкові басейни та океани впливають на обіг води в природі (наприклад, через випаровування і дощі).
- Підтримку біорізноманіття: Екосистеми забезпечують середовище для існування організмів, які залежать від води.
- Зв’язок між екосистемами і водою: Вода не існує сама по собі, вона є продуктом функціонування екосистем.
Наприклад: Вода в річці залежить від стану лісів у її басейні. Якість води визначається екологічним станом водних екосистем. Таким чином, називаючи воду екосистемною послугою, ми звертаємо увагу на її зв’язок із природними процесами та залежність її доступності від здоров’я екосистем, а не лише розглядаємо її як ресурс для експлуатації.»
Каролін СПААНС, керівниця Відділу сільського господарства Посольства Нідерландів в Україні зазначила: «Вода необхідна для нашої продовольчої безпеки. Це зрозуміло в Україні та в Нідерландах. Нідерланди розташовані в дельті. Це низинна країна з річками та каналами, вразлива до повеней. Нашу історію та культуру сформувала вода.
Протягом століть нідерландці збиралися разом, щоб будувати дамби та захищати життя, житло та майно. Так ще у XII столітті були створенні нідерландські водні ради – найстаріші демократичні інституції нашої країни. Наш досвід працювати разом допомагає нам адаптуватися та створювати стійкі рішення в різних галузях, коли йдеться про виклики, пов’язані з водою.
В Україні також розуміють цінність і силу води. Річки допомагають стримувати ворога. А силу води ми всі пам’ятаємо після підриву Каховської дамби та катастрофічні наслідки для кількох областей України, зокрема для зрошення та продовольчої безпеки.
В підході Нідерландів, на мій погляд, є дві важливі особливості, на які слід звернути особливу увагу при пошуку правильних рішень для України.
По-перше, це тісна співпраця між зацікавленими сторонами. По-друге, пам’ятаємо, що не існує універсальних рішень для різних галузей.
В Нідерландах компанії, наукові центри та урядові організації тісно співпрацюють для розробки технологій та рішення майбутнього. Ми працюємо в різних секторах і «об’єднуємо думки», щоб знайти рішення поточних і майбутніх суспільних проблем. Надійні та стійкі процеси управління водними ресурсами вимагають належного управління та координації.
Нідерландські міністерства економіки, міністерство кліматичної політики та міністерство інфраструктури та водного управління, центри водної експертизи, як-от Deltares, університети та приватний сектор об’єднуються у Нідерландську пріоритетну водну та морську галузь (Top Sector). Це дозволило Нідерландам сформувати міцну базу знань у водному секторі.
Чотири міністерства Нідерландів об’єднали зусилля, щоб сформувати комплексну водну політику під назвою «Нідерландські міжнародні водні амбіції» (всупереч деяким протиріччям, які ми спостерігаємо наразі між міністерствами в Україні).
Нідерланди підтримують програми, які просувають міжнародні проекти адаптації до води та клімату через Нідерландське агентство міжнародного бізнесу та співпраці (RVO).
До них належать програми зменшення ризиків стихійних лих, як-от Dutch Risk Reduction (DRR), довгострокові зобов’язання, як-от програма Partners for Water і Reversing the Flow, запущена у 2022 році.
Програма Delta є національною координаційною та інвестиційною програмою для довгострокового управління водними ресурсами в Нідерландах. Вона забезпечує безпечність та достатнє постачання прісної води до 2050 року. Універсального рішення не існує. Бо кожна ситуація різна. Ось чому важливо взяти географічну зону як відправну точку для визначення оптимального використання води, енергії та виробництво продуктів харчування.
Це вимагає від нас, перш за все, розуміння того, як системи взаємопов’язані.»
Сандра КОЛОДЗІНСЬКІ, координаторка програми Reconstruction Ukraine & Circular Economy International, Команда International Climate & Energy (ICE)/Afdeling Internationale Samenwerking en Innovatie Hoofddirectie Dienstverlening Rijksdienst voor Ondernemend Nederland (RVO) свій виступ спрямувала на програми фінансування, їх роботу та можливості в Україні.
Анжеліка ЛІВІЦЬКА, віцепрезидентка Асоціації PAEW з міжнародної взаємодії, партнерка юридичної компанії Arzinger, керівниця практики енергетики та природних ресурсів, співкерівниця практики нерухомості та будівництва, концентровано окреслила ситуацію з водними ресурсами в Україні під час війни. Анжеліка підкреслила, що консолідованої інформації в державі немає і для збору всіх даних довелось написати безліч звернень до держструктур, щоб презентувати єдину цільну картину.
Валентин ЩЕРБИНА, віцепрезидент Асоціації професіоналів довкілля PAEW продовжив:
«Українське суспільство досі не усвідомлює усі ризики негативних наслідків глобального потепління для забезпечення населення водною належної якості. Держава загалом та органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування зокрема – не готові до викликів сьогодні та не мають реалістичних планів підготовки на середньострокову перспективу. Мешканці громад не усвідомлюють усю небезпеку негативних наслідків змін клімату для громади та для себе особисто.
Державна водна політика продовжує розвиток радянського ресурсного підходу до використання води, базується на довоєнних сценаріях розвитку держави та спрямована, в основному на збереження та розподіл існуючих водних ресурсів і декларативне досягнення їх «доброго стану». Підвищення водності річкових басейнів у довоєнній Водній стратегії України на період до 2050 року заплановане на завершення 4 етапу – через 25 років. Плани управління водними басейнами річок на загал мають аналогічну стратегічну мету – розподіл наявних водних ресурсів між користувачами. Комплексний підхід до планування заходів з адаптації до зміни клімату в межах водозбірних річкових басейнів, результатом якого буде збільшення водності малих річок – не реалізовано.
Така політика держави має наслідком зниження середнього річного стоку більшості річок та пересихання малих річок не лише через зміни клімату. Зниження водності відбувається в основному через:
- високу частку сільськогосподарських угідь у водозбірному басейні,
- недотримання вимог законодавства у межах водоохоронних зон і прибережних захисних смуг,
- масове розорювання і забудову водних екосистем і заплавних земель,
- зарегульованість стоку та наявності значної кількості гребель і ставків,
- недостатній лісистості річкових басейнів, знищення дерев та чагарників, випалюванні рослинності,
- осушення/знищення боліт та водно-болотних угідь,
- значних втратах водних ресурсів як під час їх міжбасейнового перерозподілу для потреб зрошення.
Асоціація професіоналів довкілля PAEW пропонує докорінно змінити водну політики держави, основану на ресурсному підході, та запровадити екосистемний підхід до управління господарською діяльністю в межах водозбірних річкових басейнів.
Реалізація екосистемного підходу у водній політиці передбачає відновлення у річкових басейнах близьких до природних ландшафтів, внаслідок чого буде адаптовано водозбірний басейн до змін клімату та, серед іншого – відновлено водність водотоків.
- Такий підхід має комплексний характер, у повній мірі враховує закони розвитку екосистем, їх динаміку, стійкість до антропогенних навантажень та природні можливості до самовідновлення. Реалізація екосистемного підходу дозволяє відновлювати ушкоджені в результаті військових дій ландшафти та їх невід’ємну складову – водні екосистеми у стан, близький до природного. Лише близькі до природних водні екосистеми можуть забезпечити по-справжньому добрий стан води.
- Ми живемо у помірному поясі, де рівнинні річки мають змішаний тип живлення – як за рахунок дощового чи снігового живлення, так і за рахунок ґрунтового стоку (верховодки), який може складати третину від загального (Дніпро). Взимку, у літнє маловоддя – майже виключно за рахунок підземного стоку, який поступово доходить до русла річки, якщо потрапив до ґрунтових вод!
- Якщо це мала річка, розорана до урізу води, замулена і засмічена, навколишні поля мають плужну підошву і укатані важкою технікою до стану асфальту, то переведення поверхневого стоку у підземний буде лише на території луків, пасовищ, полезахисних смуг, лісів і чагарників – там, де природня рослинність зберегла і підтримує водопроникну здатність ґрунтів і переводить поверхневий стік у підземний. Величина підземного стоку відповідно залежить від площі близької до природної рослинності. Це азбука природокористування.
- Не існує методів відновлення водності лише міста (крім привозної води). Водність міста відновлюється як наслідок відновлення водності водозбірного басейну в межах громади. Єдиний, він же найшвидший і найефективніший метод відновлення водності – захопити УСІ атмосферні опади над територією громади і надійно заховати їх від випаровування та забруднення у ґрунтові води. Кожна крапля води, що потрапила на територію громади, має бути збережена. Водяний “павербанк”! Ще є небагато часу, щоб навчитись це робити.
- Упродовж тисячоліть існування Людства клімат вже неодноразово змінювався, часто знищуючи ледачих і недалекоглядних жителів на значних територіях, зникали навіть цивілізації. Однак є дуже ефективні, прості до примітивності методи накопичення та збереження водних ресурсів, придумані винахідливими пращурами, які вижили і передали знання нам. Потрібно лише серед величезної кількості існуючих методів обрати ті, що будуть гарантовано ефективно працювати у природних умовах громади.
- Основні заходи мають бути спрямовані не на розчищення русел, для наповнення яких відсутня вода у водозбірному басейні. Від прочистки труб – кількість води на вході не збільшиться! Потрібно детально дослідити весь водозбірний басейн та розробити план заходів відновлення водності річки водозберігаючими та водозбірними методами, у першу чергу – агролісомеліоративними, збереженням боліт, залуженням і залісненням водозбірних схилів та ін. Необхідно терміново провести заліснення і залуження усієї вільної від забудови землі, якщо навіть дерево засохне – воно вже частково зцілило землю, пробивши коренями шлях для наступного, розпушило землю для переведення поверхневого стоку води у підземний.
Олена ПОТАПЕНКО, начальник відділу з екологічної безпеки ДТЕК Мережі, PhD додала про лнеобхідність дерегуляції в сфері управління водними ресурсами:
«Доцільно скасувати дублювання оформлення дозволу на спеціальне водокористування вторинними споживачам з мереж первинних споживачів при оформленні дозволу на водокористування зі свердловин. Наразі є практика, що Держводагенство для оформлення дозволу на спеціальне водокористування декількох свердловин примушує розраховувати ліміти забору води на кожний об’єкт підключення до мереж водоканалів та оформлювати пакет документів (мапи, схеми підключення, дані про повірки лічильників тощо) – 40 – 65 шт. на одне підприємство. Що збільшує термін оформлення документів на 2-3 місяці. Має місце дублювання дозвільної процедури первинного та вторинного водокористування. Потребує доопрацювання і Водний кодекс. Має місце і дублювання звітності про водокористування – підприємства змушені вносити дані в дві різні інформаційні системи. Міненерго та Укренерго щорічно запитують звітність, що за змістом дублює статистичну звітність № 2 – тп (водгосп), а за формою інша.
Це додаткове навантаження на підприємства та підрозділи Міненерго та Укренерго, зайва витрата ресурсів на формування звітності, системи обліку та адміністрування.
Екологічна спільнота вітає реформу дерегуляції. Важливо активізувати спільні зусилля в діалозі з бізнесом та громадськістю.»
Ольга ТРОФІМЦЕВА, Керівниця напряму агрофуд Миколаївського водного хабу, в.о. Міністра агрополітики (2019 р.) акцентувала увагу учасників на Нексус-підході до управління водними ресурсами в АПК
Україна давно повинна використовувати кращий міжнародний досвід, ефективність якого перевірено на практиці.
Виступи продовжив Дмитро НОВИЦЬКИЙ, президент Асоціації «Укрводоканалекологія» і поділився поглядом на воду від учасників ринку, водоканалів, у контексті інфраструктури та готовності до модернізації.
Марина АРХІРІЙ, голова Красносільської громади Одеської області, голова Одеського регіонального відділення Всеукраїнської Асоціації ОТГ, голова платформи «Безпека: Екологія» поділилась досвідом ефективного управління водними ресурсами Красносільської громади. Окреслила виклики та перспективи, що постають перед громадами Одеського регіону в умовах кліматичних змін і воєнних реалій.
Пол ДЕ ЛАНГЕ, директор BouwCoach Engineering BV / Dutch Civil Design розповів про систему та політику з управління водними ресурсами у Нідерландах і зокрема зупинився на корисному досвіді для України.
Сергій КАРЕЛІН, технічний консультант з водопостачання «DOBRE USAID», експерт з ТЕО UNDP, експерт «Expert Platform for Energy Efficiency», консультант з водопостачання «SWECO», «GFA Consulting Group», засновник групи підприємств «ГідроАвтоматизація» досить грунтовно підійшов до розгляду питання ефективності роботи систем водопостачання в Україні та їх перспективи розвитку.
За проханнями учасників у №2, 2025 журналу «Sustainability leaders guide» буде деталізовано цю тему в авторській статті.
Значний інтерес учасників викликав виступ Оскара АЛЬВАРАДО, старшого менеджера LG Sonic, який розповів про інструменти та нові технології в управлінні та моніторингу поверхневих вод.
Едуардо МАРІН САЛІНАС, керівник досліджень та асоційований партнер у Felixx Landscape Architects & Planners; біолог і ландшафтний архітектор, що спеціалізується на інтегрованому дизайні кліматичної стійкості та природно-орієнтованих рішеннях і системах запропонував розглянути воду та природу як рушійні сили проєктування.
Пол ДЕ ЛАНГЕ, директор BouwCoach Engineering BV / Dutch Civil Design поділився досвідом децентралізованої біологічної очистки стічних вод: дешевше, швидше, гнучкіше та надійніше.
Геральд МАЄР, представник компанії BEFA презентував ефективність австрійських систем очищення води
Роман КІЗИМА, виконавчий директор Асоціації «Львівська агломерація», заступник директора КВ «Львівводоканал», відповідальний за управління поверхневими водними ресурсами Львівської громади презентував водний менеджмент у Львівській громаді і відверто окреслив труднощі, здобутки і досягнення.
Володимир КОБИЛЯНСЬКИЙ, директор ТОВ «Науково-аналітичний центр якості води», додав про деякі аспекти імплементації в Україні європейських вимог до якості питної води
Лоуренс ДОМІНҐЕС, науковець, член Асоціації PAEW, експерт із США (компанія EcoAssets Environmental, International) поділився, як природні засоби можуть максимізувати природні процеси серед основних об’єктів інфраструктури під час відновлення.
Олексій М’ЯСОЄДОВ, COO, Інженер технолог Esmil Process Systems Ltd, експерт PAEW поділився новаціями у відновленні води та технологіями покращення стану водних об’єктів України.
Наостанок Валентина МОВЧАН, директор Інституту біомедичних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», к.б.н. звернула увагу присутніх на можливості екотехнологій відновлення та збереження водних ресурсів України.
Замовити відеозапис та робочі матеріали ФОРУМУ можна, зробивши ЗАПИТ за посиланням
Організатор – Асоціація професіоналів довкілля PAEW дякує партнерам, учасникам, експертам, що вже долучились до ініціативи «Водний щит України». Детальніше
Запрошуємо до співпраці всіх, кому небайдужий стан довкілля в Україні, здоровʼя екосистем та відновлення водних ресурсів.
