Відбувся Бучанський форум «Реформи. Децентралізація. Євроінтеграція»

950

6 грудня 2024 року в Бучі Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування провів масштабний форум «Реформи. Децентралізація. Євроінтеграція», присвячений ключовим питанням розвитку місцевого самоврядування, реформи децентралізації та підготовки України до євроінтеграції.

Участь взяли народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціації, міжнародні організацій, та експерти. Від Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад – Наталія Петренко, заступниця голови Асоціації, голова Платформи «Тимчасово окупованих та деокупованих громад», голова Луганського регіонального відділення ВАОТГ, голова Шульгинської громади, Григорій Рудюк – член Правління, голова Платформи «Законодавство» ВАОТГ, голова Новоборівської громади Житомирської області, Тарас Добрівський, виконавчий директор ВАОТГ, Тетяна Арсенюк, заступниця виконавчого директора, Сергій Шаршов, заступник виконавчого директора, Ольга Будейчук, експертка платформи “Сільський розвиток: земельні відносини”.

Учасники заслухали підготовлений на запит парламентського Комітету звіт Ради Європи щодо стану реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Документ містить детальний аналіз прогресу впровадження Концепції, рекомендації щодо її можливого оновлення та пропозиції щодо подальших кроків.

Від Всеукраїнської Асоціації об’єднаних територіальних громад участь в обговоренні взяла заступниця голови, голова Платформи «Тимчасово окупованих та деокупованих громад», голова Луганського регіонального відділення ВАОТГ, голова Шульгинської громади Наталія Петренко.

Вона окреслила бачення ключових акцентів, які варто врахувати при оновленні Концепції реформування місцевого самоврядування:

З прийняттям у 2014 році Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, яка базувалася на основних положеннях Європейської хартії місцевого самоврядування і принципах децентралізації та субсидіарності, розпочалась реформа, яку європейські партнери називають «децентралізаційною».

Попри низки невирішених завдань, визначених Концепцією, міжнародними інституціями Європейського Союзу і Ради Європи, ця реформа визнана найуспішнішою в Україні, але незавершеною і такою, що потребує продовження.

Суттєві зміни, які відбулися на першому етапі – реформування місцевого самоврядування, та на другому етапі – зміни адміністративно-територіального устрою на базовому та субрегіональному рівнях, вимагають узгодження всіх законодавчих актів, приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства а також корегування окремих завдань Концепції.

Крім того, з’явилися  проблеми, зумовлені повномасштабним військовим вторгненням рф в Україну, що призвело до тимчасової втрати територій; зміни функціональних типів територій; необхідності збереження і функціонування на таких територіях відповідних органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, а також визначення їх формату; розв’язання питань значної внутрішньої міграції населення та виїзду за кордон України, втрати працездатного населення репродуктивного віку; відновлення зруйнованої інфраструктури, економіки, боротьби з наслідками екологічних катастроф, зростанням бідності населення, що безпосередньо негативно впливає на життєдіяльність кожної територіальної громади та досягнення мети Концепції щодо «формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади для створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, надання високоякісних та доступних публічних послуг, становлення інститутів прямого народовладдя, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.»

З формальної точки зору етапи реалізації чинної Концепції застаріли і не відповідають сьогоднішнім реаліям.

Дискусійним залишається питання кількості рівнів адміністративно-територіального устрою та формування на відповідному рівні представницьких органів місцевого самоврядування з власними виконавчими органами.

У зв’язку із повномасштабним вторгненням російської федерації та утворення тимчасових державних органів – військових адміністрацій, потребують внесення змін до Концепції питання пов’язанні з відновленням діяльності реального місцевого самоврядування у повоєнний період замість тимчасових державних органів – військових адміністрацій.

На сьогодні, формування політики і нового законодавства у сфері місцевого самоврядування мають розглядатися крізь призму євроінтеграції, зокрема врахування рекомендацій Європейської Комісії, викладених у Звіті в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2024 року, який містить оцінку щодо річного прогресу України у реформах та трансформаціях на шляху до членства в ЄС по всіх переговорних розділах. Тому варто переглянути норми щодо адміністрування місцевих податків і зборів; забезпечення надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб за місцем реєстрації платника; забезпечення контролю та аудиту в органах місцевого самоврядування тощо.

Потребують вирішення питання: розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та між органами місцевого самоврядування різних рівнів адміністративно-територіального устрою; побудови в Україні професійної та ефективної служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням кращих міжнародних практик і національного досвіду не обмежуючись тільки прийняттям відповідного закону; запровадження механізму державного контролю за відповідністю Конституції та законам України рішень органів місцевого самоврядування; створення правових передумов для функціонування державних адміністрацій префектурного типу та внесення відповідних змін до Конституції України.

Щодо доцільності включення до оновленої Концепції механізмів, які б сприяли побудові більш системних і партнерських відносин між ЦОВВ, парламентськими комітетами та асоціаціями ОМС, Наталія Петренко озвучила позицію Асоціації.

Правові засади організації діяльності асоціацій органів місцевого самоврядування у їх взаємовідносинах з державними органами визначає Закон України «Про асоціації органів місцевого самоврядування».

Згаданий Закон було прийнято 15 років тому. Більшість його положень не відповідають реаліям сьогодення.

Не порівняльними є повноваження, фінансовий ресурс органів місцевого самоврядування, які діяли 10-15 років тому із сучасними органами місцевого самоврядування.

Тому і зазначених причин, концептуально потребує вирішення питання посилення участі всеукраїнських асоціацій у здійсненні державної політики щодо місцевого самоврядування шляхом перегляду положень діючого закону, який би розширяв механізми до встановлення дієвіших взаємовідносин всеукраїнських асоціацій із державними органами.

Насамперед потребує закріплення положень щодо обов’язковості участі всіх асоціацій ОМС в проведенні консультацій з органами державної влади, а не з однією асоціацією.

Крім того, потребує законодавчого посилення положень щодо права регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування брати участь в консультаціях і погодженнях проектів актів, які мають вплив на діяльність органів місцевого самоврядування, розробниками яких є місцеві органи виконавчої влади, зокрема місцеві державні адміністрації.

Діяльність Асоціації ґрунтується на визнаних у Європі підходах положень Європейської Хартії місцевого самоврядування та на базі методології рекомендованої Радою Європи для асоціацій органів місцевого самоврядування і практичного досвіду Шведської асоціації місцевих влад та регіонів (SALAR).

Разом з тим, реалізуючи свою діяльність, Асоціація зіштовхнулася з певними викликами, щодо участі органів місцевого самоврядування в асоціаціях національного рівня, що на нашу думку, створює додаткові загрози представництву і захисту інтересів місцевого самоврядування.

З метою приведення положень Закону до Європейської хартії місцевого самоврядування є необхідність в усуненні обмежень органів місцевого самоврядування у членстві лише в одній всеукраїнській асоціації, що порушує принципи свободи на асоціації.