Всеукраїнська Асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад» інформує щодо особливостей формування та отримання запитів від розпорядників вихідних даних. Роз’яснення підготували експерти Програми USAID АГРО та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України», реалізуючи проєкт з підтримки впровадження просторового планування у громадах Харківщини.
У статті розглянемо основні аспекти збору вихідних даних при розробленні комплексного плану, способи ефективної взаємодії з розпорядниками даних, а також надамо рекомендації щодо оптимізації цього процесу.
Розроблення комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади (далі – комплексний план) є складним і багатоступеневим процесом. Комплексний план, як містобудівна документація на місцевому рівні, має розробити та затвердити кожна із 1469 територіальних громад України. Важливу роль у процесі розроблення будь-якої містобудівної документації та комплексного плану зокрема, відіграє планування на основі точних, повних та актуальних даних. Саме такі дані стають основою для прийняття комплексних управлінських рішень у громаді. Вихідні дані для комплексного плану формуються на основі надання запитів та отримання відповідей від розпорядників даних.
Для початку, трохи статистики: у червні 2024 року ми опитали представників 44 із 56 громад Харківської області. Більшість із них – 65.7% – зараз вперше за період своєї професійної діяльності стикається із розробленням містобудівної та землевпорядної документації у ролі її замовника – міської, селищної чи сільської ради. Серед питань та проблем, які виділяють фахівці територіальних громад Харківщини, чи не на першому місці постає питання збору вихідних даних. Громади часто вагаються, з чого варто починати роботу над комплексним планом:
«Не знаємо, з чого почати – у нас немає вихідних даних і не зрозуміло, як їх збирати». При цьому, за результатами опитування, 70.1% громад відзначають, що вихідні дані для розроблення комплексного плану у них є цілком відсутніми, а ще у 14.9% вони зібрані частково – в неповному обсязі, або потребують актуалізації. Проблеми та побоювання громад Харківщини щодо збору вихідних даних, на наше переконання, є характерними і для інших регіонів України: «Хотілося би бачити чітку дорожню карту, куди нам йти», «Ми розуміємо що саме вихідні дані є основою роботи. Але куди треба звернутися для отримання потрібних даних?».
«Якщо не знаєш звідки почати – почни з початку»
Для того, щоб чітко структурувати початок роботи над збором вихідних даних у процесі розроблення комплексного плану, пропонуємо одразу розділити їх на чотири основні категорії:
Щодо особливостей формування та отримання запитів від розпорядників вихідних даних
Саме такий перелік вихідних даних регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», а сам процес збору вихідних даних є одним із ключових пунктів підготовчого етапу у межах розроблення комплексного плану.
Спробуємо далі визначити, хто, в які терміни та користуючись якими документами має надавати вихідні дані для комплексного плану.
Першими розглянемо відомості щодо державних інтересів.
Державні інтереси – це вимоги щодо переважного функціонального використання окремих територій, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, відновлення та сталого використання природних ресурсів, необхідності розміщення об’єктів, що мають загальнодержавне та/або регіональне значення.
Хто визначає: Районні, обласні держадміністрацій, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також профільні міністерства;
Терміни отримання відповіді: до 15 робочих днів з дня отримання запиту*;
Термін дії матеріалів: три роки з дати їх отримання (якщо орган, який їх видав не повідомив раніше про втрату актуальності).
Державні інтереси визначаються на основі:
- Генеральної схеми планування території України;
- Схем планування окремих частин території України;
- Схем планування окремих частин Автономної Республіки Крим;
- Схем планування територій області (району);
- Інших документів державного планування державного та регіонального рівня**
**До документів державного планування відносяться стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.
Наступна виділена категорія вихідних даних – інтереси суміжних територіальних громад.
Інтереси суміжних територіальних громад визначаються, на запит громади, яка перебуває у процесі розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, суміжними відносно неї громадами. Інтереси суміжних територіальних громад являють собою перелік планувальних чи стратегічних рішень, які передбачені суміжними територіальними громадами та мають (або можуть мати) вплив на визначення рішень у комплексному плані для громади, де він зараз розробляється.
Хто визначає: уповноважені органи містобудування та архітектури відповідних сільських, селищних, міських рад, до яких надійшов запит;
Терміни отримання відповіді: до 15 робочих днів з дня отримання запиту*;
Термін дії матеріалів: три роки з дати їх отримання (якщо орган, який їх видав не повідомив раніше про втрату актуальності).
Інтереси суміжних територіальних громад можуть визначатися на основі:
- Концепції інтегрованого розвитку суміжної території територіальної громади;
- Стратегії розвитку територіальної громади;
- Містобудівної документації на місцевому рівні;
- Інші стратегічні, планувальні та концептуальні матеріали, які мають вплив на розвиток суміжної територіальної громади.
* Термін розгляду запиту має завершитися не пізніше ніж за 5 робочих днів до оголошення процедури закупівлі робіт на розроблення містобудівної документації. Якщо розпорядник даних не встигає підготувати необхідну інформацію, то не пізніш, ніж за 5 днів до завершення встановленого строку розгляду запиту, може офіційним листом сповістити замовника документації щодо збільшення терміну розгляду. Термін розгляду може бути збільшеним додатково на 15 робочих днів, тобто, максимальний розгляд запиту на отримання державних інтересів – 30 робочих днів.
Важливо зазначити, що якщо відповіді на запити щодо визначення державних інтересів та інтересів суміжних територіальних громади надійшли після кінцевого регламентованого строку на надання відповіді, такі матеріали враховуються за рішенням замовника.
Для територіальних громад, які межують із іншими державами, врахуванням та узгодженням їх інтересів належить до категорії державних інтересів, а також компетенції міждержавних робочих груп в рамках транскордонного співробітництва (за наявності).
Відомості від уповноважених служб, третя визначена нами категорія вихідних даних, є тими даними, які будуть мати найбільш індивідуальних характер у процесі роботи над комплексним планом громади. Такі дані мають надаватися в обсязі, необхідному для врахування у планувальних рішеннях при розробленні комплексного плану.
Хто визначає: Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні Київська та Севастопольська міські держадміністрації, райдержадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а також підприємства, установи та організації, які володіють запитуваною інформацією;
Терміни отримання відповіді: до 10 робочих днів з дня отримання запиту;
Термін дії матеріалів: не регламентується (якщо термін дії не зазначений розпорядником даних).
Склад, джерела та формат надання таких даних має бути визначений замовником документації. Серед даних, які замовники мають отримати від уповноважених служб можна виділити інформацію щодо проходження залізничної мережі, автомобільної мережі, яка знаходиться не на балансі громади, існуючі обсяги споживання та перспективи їх збільшення щодо електроенергії, газопостачання, рівні затоплення окремих частин території громади, наявність лісовкритих територій, об’єктів водного фонду тощо.
Окреме місце тут варто виділити для інформації, яку необхідно запитати у діючих на території громади підприємствах, установах та організаціях. На цьому етапі необхідно визначити наміри щодо їх розвитку, їх потреби у забезпеченні інженерними комунікаціями, дорожньою мережею чи зв’язками із житловою територією громади для можливості організації пересування працівників.
Наостанок, необхідно зібрати дані, розпорядником яких є відповідна міська, селищна чи сільська рада, яка розробляє комплексний план.
Хто визначає: Міська, селищна чи сільська рада, яка розробляє комплексний план, а також її виконавчі органи;
Терміни отримання відповіді: до 10 робочих днів з дня отримання запиту;
Термін дії матеріалів: не регламентується (якщо термін дії не зазначений розпорядником даних, або об’єктивно не втрачає свою актуальність).
До даних, якими розпоряджаються місцеві ради, відносимо інформацію щодо площі громади та її окремих населених пунктів, чисельності населення у статево-віковому розрізі, перелік раніше розробленої містобудівної документації та документації із землеустрою, затвердженої стратегічної документації, а також програм, концепцій, намірів щодо розвитку території, перелік намірів суб’єктів містобудівної діяльності щодо будівництва у межах громади (видані будівельні паспорти, містобудівні умови та обмеження, дозвільна документація на будівництво), наявність закладів обслуговування, об’єктів промислового комплексу, кладовищ тощо.
Отож, ми визначили, які основні типи даних нам необхідно визначити і зібрати, коли ми розпочинаємо роботу над комплексним планом. Далі ж пропонуємо декілька лайф-хаків у процесі збору вихідних даних.
Як оптимізувати та раціонально організувати процес збору вихідних даних?
- Перед початком роботи обов’язково сформуйте реєстр запитів: кого і про що потрібно обов’язково запитати;
- При надсиланні листів-запитів фіксуйте дату, коли був направлений лист, щоб відстежувати орієнтовний час очікування на відповідь;
- Переконайтеся, що розпорядник інформації отримав запит;
- При отриманні відповідей одразу приводьте їх у відповідність до єдиного електронно-цифрового формату – це буде в майбутньому пришвидшувати процес оброблення такої інформації розробником;
- Забезпечуйте оцифрування інформації, яку отримуєте в паперовому вигляді;
- Формуйте базу геопросторових даних із отриманих вихідних даних, користуючись відповідними методичними рекомендаціями, створеними за підтримки програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International;
- Намагайтеся групувати окремі частини інформації за напрямками: про довкілля, про транспорт, про інженерні мережі тощо.
Наостанок, пам’ятайте: від якості та повноти зібраних вихідних даних буде залежати зміст та актуальність всього комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади. Запитуйте і формуйте сьогодні вихідні дані так, як би хотіли вже завтра їх врахувати у комплексному плані!
