Належна практика первинної медичної допомоги – пріоритет для громад: матеріали конференції

1146

У День місцевого самоврядування 7 жовтня 2023 року платформа «Охорона здоров’я» ВАОТГ виступила модератором особливої окремої секції з питань організації первинної медичної допомоги (ПМД) «Практичний досвід та інновації: ключові аспекти належної практики» в рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Здоров`я нації – пріоритет діяльності первинної медичної допомоги» (7-8.12.2023), яка присвячена пам’яті професора, президента Української Асоціації Сімейної Медицини Лариси Федорівни Матюхи 

Таким чином ВАОТГ розширює коло партнерів в сфері охорони здоров’я, налагоджуючи співпрацю не тільки з центральними органами виконавчої влади, а і з професійними асоціаціями та об’єднаннями.

Розпочинаючи захід у якості модератора, експерт платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ Євген Прилипко подякував за пропозицію модерації цього заходу, підкреслив мотивацію та зацікавленість у поглиблені експертної співпраці з Українською асоціацією сімейної медицини, як експерта платформи «Охорона здоров’я» і представника виконавчого офісу Всеукраїнської асоціації ОТГ.

Євген Прилипко нагадав, що органи місцевого самоврядування мають відповідні повноваження, зобов’язання та підзвітність в рамках чинного законодавства щодо охорони здоров’я та громадського здоров’я (Закон Про систему громадського здоров’я вступив в силу з 1 жовтня 2023 року) 

Такі функції не є і не мають бути тягарем для ОМС, а можуть стати потужним політичним і соціально-економічним інструментом залучення та утримання людського капіталу громад, їх розвитку та фінансової стійкості в майбутньому в основі чого і лежить «належна практика» ПМД і ми знаходимось ледве на старті шляху до усвідомлення цих викликів.

Українське слово «належна» майже не вживається та не сприймається місцевим самоврядуванням в контексті ПМД, а слово «спроможна» вже дискредитоване через множинне застосування і кожен закладає в нього своє розуміння.

Існують і інші запозичені терміни, коли оцінюється стан ПМД та її доступність, такі як «зрілість» – «maturity».  В будь-якому разі сьогодні мова йде про широкий спектр критеріїв належної практики ПМД – не тільки наборів медичних послуг, показників доступності та якості, але і про пошук гнучких, адаптивних моделей надання первинної медичної допомоги населенню та їх фінансової стійкості для наближення базових медичних послуг до місця проживання мешканців громад, що відображається в іншому терміні «Rethinking Primary Healthcare» – переосмислення ролі ПМД.

Звідси і з’являються формулювання «інтегрований догляд», «інтегрована мережа медичних послуг», мультидисциплінарний підхід та «розширена первинна медична допомога», або “at-scale primary  care” (за публікаціями ВООЗ) – масштабована ПМД. 

Оскільки членами ВАОТГ є понад 800 громад, мешканцями яких є понад 11млн. жителів,  та біля 700 громад мають населення менше 50тис. – це означає сільську місцевість, великі площі, низьку щільність населення, а значить питання оцінки «зрілості» або «належності» практики ПМД є пріоритетом для цих територій, ОМС та їх мешканців НЕЗАЛЕЖНО, чи має громада у своїй власності заклад ПМД чи на її території працюють структурні підрозділи закладів суміжних громад.

Матеріали секції «Практичний досвід та інновації: ключові аспекти належної практики» за посиланням:

З вступним словом виступив Президент УАСМ член. кор. НАМН проф. Олександр Толстанов та привітав присутніх, висловив подяку за виступи підготовлені представникам сімейних лікарів Туреччини і Великобританії а також акцентував увагу на участь в заході представників громад України (ВАОТГ) як власників ЗОЗ і одного з найбільших сьогодні роботодавців в сфері охорони здоров’я і соціальній сфері в цілому.

Олескандр Толстанов

  • Зазначив, що ПМД, є базисом системи медобслуговування, саме ПМД за належної організації, її якості і доступності  МОЖЕ визначально впливати на ефективність у т.ч. економічну ВСІЄЇ медичної галузі. 
  • Націлив на розгляд питань на підвищення якості ПМД та належної практики надання послуг ПМД, на чому власне сфокусована й місія всієї Української Асоціації Сімейної Медицини й на що, на його погляд, має бути спрямовані зусилля всього суспільна по формуванню національної моделі ПМД. 
  • Наголосив, що в Україні спостерігаються ознаки демографічної кризи (війна + демографічний зсув) й ми, як громадяни і як професіонали медики, зобов’язані думати, як змінити ці негативні тренди, адже саме ПМД з проміж усіх решти видів медичної допомоги здатна забезпечити найбільший внесок в зростання людського капіталу нації.
  • Запропонував розпочати роботу по формуванню методології належної практики ПМД. 

З вітальним словом виступили також представники Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я в Україні: Поліна Гук – спеціалістка з питань медсестринства та акушерства та Юлія Новак – спеціалістка з питань ПМД які також наголосили на важливості розгляду питань вдосконалення моделі ПМД, ініціативах ВООЗ в цій царині й, зокрема, щодо підвищення ролі медсестер в забезпеченні належної доступності і якості ПМД та резервах в цьому питанні в Україні.     

Ігор Найда – лідер платформи «Місія Здоров’я» розповів про ініціативу зі збереження і зміцнення здоров’я, що розгортається в Київській області в співпраці з громадським активом, вищими навчальними закладами, органами державної влади та показує приклад багатосекторального підходу до розподілу і координації відповідальності за здоров’я.

Ігор Гущук – завідувач кафедри громадського здоров’я і фізичного виховання Острозької національної медичної академії, д.мед.н , проф. доповів з проявами яких пандемій стикається людство зараз та акцентував увагу на надзвичайній, пандемічній поширеності метаболічного синдрому – предиктора (передумови) розвитку захворювань які у всіх на слуху, адже вони становлять основний пул смертності людей в цивілізованих країнах у т.ч. в Україні.  

Деякі інструменти управління змінами, як дозволяють тримати лідерство в світі, що швидко змінюється, як особливі компетенції керівника в будь якій галузі і будь якого рівня розкрила Ірина Чернишова – голова Правління ГО “ACMP Ukraine Chapter” 

Як знаходити дійсні, а не поверхневі й уявні, причини проблем і невідповідностей – ключ до ефективного управління, стисло подав Тарас Калита – Член правління Української асоціації досконалості та якості

Як виглядає належна практика ПМД в Туреччині (відео) і Великобританії (відео) розповіли Мехмед Унган – професор, віце-президент WONCA Europe (Туреччина) та Michael Harris – Professor, University of Bath, (Great Britain)

Власний досвід організації практики ПМД в комунальному ЦПМСД в прифронтовій зоні розкрив Олександр Власенко – член правління УАСМ, директор КНП ЦПМСД №1 м. Краматорськ 

Його доповнив власними напрацюваннями і ідеями Євгеній Черенок – заступник директора КНП Бориспільський міський ЦПМСД, консультант спільного проєкту МОЗ України та Світового Банку «HEAL Ukraine» 

ЦПМСД м. Бориспіль

Павло Владига – ФОП, с. Рахни Лісові, Вінницька обл., розкрив успішну стезю організації групової практики сімейного лікаря ФОП в сільській місцевості, який показав певні колізії взаємодії з комунальним ЦПМСД і ОМС та вказав на можливості подолання проблем, що виникають. 

Про успішну реалізації подібного проекту в місті, власні плани вдосконалення практики, підвищення її конкурентоспроможності та пацієнтоцентричності розказав Віктор Пенькач, ФОП – лікар ЗПСЛ, м. Кривий Ріг. 

Яскравий приклад роботи закладу приватної форми власності з підрозділом ПМД в мегаполісі, який працює без контракту з НСЗУ, на прямих договорах з пацієнтами, розкрила Наталія Мішина – лікар ЗПСЛ, м.Київ 

В дискусії взяли участь Леонід Гінкота – директор Новомосковського міського ЦПМСД Дніпропетровська обл., який згадав успішний приклад проведення конкурсу на кращу практику ПМД в області, який тривав 3 роки й використовував для цього методику оцінки належної практики ПМД, розроблену УАСМ у 2018 році.  

Валентина Величко – голова Асоціації сімейної медицини Одеського регіону д. мед. н., проф. підтвердила, що УАСМ дійсно напрацювала цікавий методологічний матеріал по належній практиці ПМД, який не раз обговорювався на конференціях Асоціації, її підтримала Валентина Гесаль, директор КНП ЦПМСД м Хмельницький, голова Асоціації сімейної медицини Тернопільщини та зазначили важливість такого інструменту для керівників закладів і їх власників.  

Руслан Уйван – лікар ЗПСЛ з Тернопільщини зазначив про контрпродуктивність встановлення цільових значень індикаторів якості ПМД на рівні 95% від максимального рівня. На його думку така жорстка вимога повністю демотивує лікарів адже вхідний рівень може бути далеким від ідеалу, а стимули за поступове просування до ідеалу, що є реальним, відсутні. 

Також виступили експерти. 

Валерія Лехан – член Правління УАСМ, д.мед.н. проф., заслужений лікар України м. Дніпро доповіла надзвичайно цікаві результати опитування думки керівників закладів ПМД і лікарів щодо питань якості ПМД які засвічили наявність суттєвих проблем, які потребують розв’язання й уваги усіх сторін і менеджерів закладів, і власників і держави. Експертка також вказала, які індикатори застосовуються в світі для оцінки ефективності ПМД й чого на сьогодні в Україні на жаль поки немає, а деякі принципово важливі індикатори виміряти навіть неможливо через проблеми статистичного обліку.

Костянтин Надутий – член правління УАСМ, очільник сектору «Менеджмент ПМД» звернув увагу на когнитивний дисонанс в свідомості керівників закладів ПМД, виявлений в дослідженні, про яке доповіла попередня експертка. 

86% керівників вважають, що місією ПМД є здоров’я пацієнтів, натомість, на думку 2/3 опитаних, головним критерієм успішності закладів ПМД є фінансові результати їх діяльності. Таким чином громади – власники таких закладів фактично не можуть твердо розраховувати, що отримують в медичному закладі саме турботу про здоров’я, а не щось інше. 

Тож існує поки не усвідомлена потреба громад у критеріях, за якими можна виміряти якість і доступність ПМД у власному закладі, результати його діяльності, тобто те, заради чого він на думку громади існує. Експерт зазначив, що примирити, поєднати  місію здоров’я з економічними аспектами роботи ПМД здатна система оцінки належної практики. Згідно світовому і європейському досвіду, це не державна функція, а царина діяльності професіоналів й Асоціація професіоналів продовжить цю роботу та вбачає великі перспективи у подальшій співпраці з представниками громад і ОМС, а також бізнесу, як головними зацікавленими суб’єктами в зростанні людського капіталу – основи економічного розвитку.    

Під час обговорення пріоритетних завдань, експерт платформи «Охорона здоров’я», Євген Прилипко, висловив зацікавленість у створенні базового онлайн-курсу «Основи управління здоров’ям в громаді» із залученням кафедри громадського здоров’я і фізичного виховання Острозької національної медичної академії.

ВАОТГ та УАСМ планують поглиблювати співпрацю та висловили наміри щодо підписання меморандуму з метою створення екосистем турботи про здоров’я задля зростання людських активів громад і активного довголіття громадівців, як обов’язкової умови зміцнення економічних перспектив громад шляхом опрацювання та спільного здійснення заходів із запобігання та подолання викликів здоров’ю, формування умов для здорового життя.