Це сталося! Прозора структура тарифу на надання первинної медичної допомоги: важливі акценти, наслідки та наступні кроки

2296

9 листопада відбувся Форум з розрахунку вартості та фінансування первинної медичної допомоги (ПМД), організований Бюро ВООЗ в Україні. Захід відбувся в Києві за участі експерта платформи «Охорона здоров’я» Всеукраїнської Асоціації ОТГ Євгена Прилипка.

Під час форуму учасники обговорювали прогрес у фінансуванні первинної медичної допомоги в Україні в умовах війни. Представники ВООЗ представили результати досліджень, включаючи аналіз, методику та інструменти розрахунку витрат на послуги ПМД, вплив війни на витрати надавачів ПМД та використання часу персоналу для обгрунтованого визначення базової мінімальної капітаційної ставки.

Дослідження були проведені серед 100 надавачів ПМД в Україні за останні два роки за участю робочої групи, до складу якої входили представники Міністерства охорони здоров’я, Міністерства фінансів, Національної служби здоров’я, Асоціації міст України та міжнародних експертів.

Фактично, ВПЕРШЕ з початку трансформації охорони здоров’я відбулась презентація і обговорення проведеного прозорого дослідження реальних витрат надавачів первинної медичної допомоги, структури тарифу та відповідної методології. За цим підходом всі надавачі ПМД зможуть використати методику та інструмент (файл Excel в матеріалах Форуму) для розрахунку своїх витрат та порівнювати себе з іншими закладами.

Результат дослідження дозволяє оцінити реальні потреби для покриття витрат надавачів ПМД і врахувати дані для визначення та щорічного перегляду базової мінімальної капітаційної ставки в рамках Державної програми медичних гарантій.

Забезпечення доступності первинної медичної допомоги для мешканців громад, зміцнення та розширення функцій закладів ПМД – є пріоритетом для органів місцевого самоврядування.

Таким чином, навіть в складних умовах війни, ми рухаємось до реального покриття витрат в рамках Державної програми медичних гарантій, яку реалізує НСЗУ.

Під час заходу, звертаючись до спікерів та учасників, експерт платформи «Охорона здоров’я» Євген Прилипко зауважив, що проведена кропітка робота, розробка методики та інструменту, розрахунок витрат та прозора демонстрація структури тарифу, що закладається в капітаційну ставку програми медичних гарантій надавачів ПМД – надзвичайно важливий та знаковий крок у реформі системи охорони здоров’я.

Цей етап, в свою чергу, матиме важливі наслідки для продовження трансформаційних змін та потребує оперативних додаткових кроків, основаних на таких факторах.

  1. В розрахунок закладаються поточні витрати надавачів ПМД, із відповідним рівнем заробітної плати та інших складових витрат, а також діючи встановлені або орієнтовні нормативи (наприклад, 4 відвідування на рік, середній час прийому, 1500 задекларованих пацієнтів на лікаря ПМД і т.п.), що фактично демонструє поточну структуру витрат та тарифу «статус-кво». Це означає, що встановлення капітаційної ставки на рівні розрахованих витрат – це мінімальна базова капітаційна ставка, яка покриває витрати на задоволення потреб населення в послугах первинної медичної допомоги на тому рівні доступності та якості, як є зараз.
  2. Для проведення розрахунків були використання дані 100 закладів первинної медичної допомоги, які забезпечили репрезентативність дослідження. Це дуже велика вибірка і величезний масив роботи, адже в деяких країнах Європи достатньо 10 референтних закладів для щорічного проведення перерахунку капітаційної ставки через аналіз їх витрат та інших факторів.
    «Референтний заклад ПМД” це такий, який забезпечує повний обсяг ПМД належної якості та доступності у всіх точках входу. Відсутність критеріїв доступності та якості ПМД призвела до необхідності підміни референтності репрезентативністю. Це і змусило значно збільшити кількість досліджуваних закладів, що дало об’єктивний зріз фактичної, невизначено віддаленої від взірцевої чи бажаної, ситуації щодо доступності та якості медичної допомоги. Отже й відпрацьована методологія ймовірно дає можливість підтримувати існуючий рівень якості і доступності ПМД (наразі некерований і невідомий), але не ставити і обґрунтовувати амбітні цілі щодо створення ефективної моделі на майбутнє.
  3. Варто якнайшвидше переходити до наступного етапу – розробки методики для розрахунку інших додаткових складових мультикомпонентного тарифу, який має сприяти розвитку ПМД за принципом «краще ніж було…»:
  • Додаткові коефіцієнти (або стимули), які мають забезпечувати (компенсувати) доступність та наближення медичної допомоги (гірська, сільська місцевість, індивідуальні стимули для медичного персоналу працювати в сільській місцевості з низькою щільністю населення, додатковий середній медичний персонал, мобільна медична допомога та/або утримання Пункту здоров’я (ФАП)  і т.п.). Ці коефіцієнти покликані покрити ті потреби, що не увійшли у мінімальну базову капітаційну ставку, адже охоплення населення (кількість підписаних декларацій на певній території), ще не означає забезпечення доступності медичної допомоги.
  • Стимулюючий компонент за результатами оцінки якості надання медичної допомоги при досягненні відповідних показників, які мають враховувати ДИНАМІКУ змін на краще відповідних індикаторів в певному діапазоні «від і до», а не лише жорсткий поріг досягнення відповідного рівня.

Наприклад, аналіз структури витрат ПМД показав дуже низьку долю (%) витрат на інформаційні технології та програмне забезпечення. Їх розвиток, розширення та впровадження додаткового функціоналу в медичних інформаційних системах для профілактики захворювань, ведення хронічних хворих є невід’ємною складовою поліпшення показників охоплення необхідними послугами цільових груп пацієнтів. Такі рішення та їх запровадження потребують додаткових витрат ПМД у порівняння із поточними зафіксованими та розрахованими витратами, які закладаються у мінімальну базову капітаційну ставку. 

Ці додаткові витрати можуть компенсуватися закладу ПМД з стимулюючого компоненту капітаційної ставки. Для керівника закладу ПМД та лікарів з’являється прямий фінансовий мотиваційний стимул для підвищення якості надання медичної допомоги, додаткові кошти для оплати розробникам відповідного програмного забезпечення, які, в свою чергу, мають мотивацію та додатковий ресурс для розробки відповідних програмних рішень

В умовах поточного обмеженого фінансування Державної програми медичних гарантій (далі – ПМГ) та оплати від НСЗУ ці додаткові коефіцієнти та стимулюючі компоненти можуть на даний час бути рівними «0». Але їх існування та методика розрахунку дозволить вже зараз надавачам ПМД приймати рішення щодо поліпшення якості надання медичної допомоги, моделювати вигоди від запровадження необхідних змін та планувати свою діяльність.

Також, існування прозорої методики розрахунку стимулюючого компоненту, які поки не покриваються державою та мінімальною базовою капітаціною ставкою в рамках ПМГ, дозволить закладам ПМД залучати інші джерела фінансування. Це можуть бути і місцеві бюджетні програми органів місцевого самоврядування (власників) у т.ч. на основі міжмуніципального співробітництва громад, кошти грантових програми та міжнародних партнерів (донорів), цільова фінансова підтримка від бізнесу та бюджетоутворюючих підприємств громад і т.п.

Коли є прозорий, затверджений механізм розрахунку тарифу та капітаційної ставки ПМД, розуміння того, що не входить та що не покривається цим тарифом в рамках ПМГ  – з’являється абсолютна законна можливість залучення коштів на покриття відповідних додаткових витрат та стимулюючого компоненту тарифу ПМД з різних джерел. Цю можливість додатково забезпечують заплановані законодавчі зміни, які передбачені проєктом Постанови КМУ «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб», який знаходиться на громадському обговоренні.

Такий прозорий процес може забезпечити плавність адаптації та переходу до мультикомпонентної капітаційної ставки та поступового її повного покриття Державною програмою медичних гарантій, стимулюючи підвищення доступності та якості надання медичної допомоги на первинному рівні.

В цілому, проведені дослідження вказують на динаміку розвитку системи первинної медичної допомоги в Україні під час і після війни, звертаючи увагу на виклики, що стоять перед надавачами послуг, та внесені зміни в цьому контексті. Також надається огляд майбутніх напрямків фінансування ПМД в Україні в умовах цього складного періоду.

Як результат форуму, організаторами були визначені кроки для поліпшення фінансування та організаційної моделі ПМД, зокрема:

  • Інституціоналізація (затвердження на рівні Наказу МОЗ України та Постанови КМУ) розробленої методології розрахунку витрат на послуги ПМД для постійного перегляду ставок.
  • Використання Національною службою здоров’я розробленої методології для оцінки бюджетних потреб ПМД та щорічного перегляду базової капітаційної ставки для ПМД; 
  • зміни в Програмі медичних гарантій відображають зміну потреб населення з акцентом на сфері психічного здоров’я та серцево-судинних захворюваннях
  • Визначення ролей і обов’язків персоналу первинної ланки для підвищення ефективності використання кадрового потенціалу.

Додатково, національний політичний діалог з питань фінансування ПМД, який відбувся напередодні 8 листопада, включав презентацію результатів нового дослідження ВООЗ “Фінансування первинної медичної допомоги в Україні: аналіз ситуації й політичні міркування”. Дослідження зосереджується на поточному стані фінансування ПМД в Україні та містить 5 політичних рекомендацій:

  1. зміцнення системи надання послуг ПМД;
  2. забезпечення комплексних і доступних за ціною послуг для всіх;
  3. забезпечення належного фінансування й пріоритизації ПМД при асигнуванні бюджетних коштів;
  4. оновлення та належного ресурсного забезпечення механізмів оплати послуг надавачів ПМД;
  5. використання ефективних механізмів контрактування для покращення надання

Матеріали, презентації, інструмент розрахунку витрат для закладу ПМД (файл Excel), документи та політичні міркування можна завантажити за посиланням