Через сайти і соціальні мережі ми комунікуємо зі світом – нас читають і бачать не лише жител_ки наших громад, а й сусіди, партнери, конкуренти. Все це вимагає від нас подання інформації, яка б не просто привертала увагу, а «працювала на нас», приваблювала і показувала нас з кращої сторони.
В межах діяльності платформи «З питань гендерної рівності» нами було проведено аналіз гендерної чутливості інтернет-ресурсів громад-членів Асоціації, за результатами чого напрацьовано низку рекомендацій щодо підвищення гендерної чутливості проваджуваної комунікації.
На що ж саме громадам потрібно звернути увагу для того, щоб комунікація дозволяла досягати кращого ефекту, несла повагу до кожної людини та підкреслювала її цінність, а громаду характеризувала як цивілізовану та прогресивну?
Почнемо з гендерної чутливості невербальної комунікації, адже для більшості з нас чи не головну роль в сприйнятті інформації відіграє не слово, а образ. Таким чином, ми окреслимо роль світлин/зображень, які використовуються на інтернет-ресурсах громад, у відображенні та просуванні гендерної рівності.
- Як свідчить статистика, кількість жінок і чоловіків в Україні не однакова. І ця різниця простежується й у межах окремо взятих громад та населених пунктів. Крім того, жінки й чоловіки по-різному представлені в різних видах діяльності в громадах. Це є причиною того, що на світлинах та зображеннях на сайтах ми часто бачимо незбалансоване представництво різних статей, причому часто чоловіків, яких менше, ми бачимо, як не дивно, в більшій кількості. Але, якщо звертати увагу на цей факт, та намагатися в фотографіях і зображеннях відображати і жінок, і чоловіків в приблизно рівному співвідношенні, то таким чином ми висвітлимо і більш реалістичний образ своєї громади, і фактичний внесок жінок і чоловіків у розбудову громади, і визнаємо важливість внеску обох статей.
- Ролі жінок і чоловіків за характером робіт, які ми можемо простежити за світлинами/зображеннями на інтернет-ресурсах громад, часто є гендерно стереотипізованими. Це підтверджує горизонтальну та вертикальну гендерну сегрегацію в публічній та приватній сферах в Україні в цілому та в громадах зокрема. Чоловіки частіше представлені в професійній ролі – керують, рятують, захищають, змагаються, працюють в кабінетах, дотримуються ділового стилю в одязі тощо. Жінки ж частіше зображені менш офіційно, в побуті або на вулиці (у тому числі будучи при цьому керівницями, депутатками), виконують менш престижну роботу. Все це не лише відображає гендерно стереотипізовану реальність, а й формує та закріплює її. Але, якщо намагатися, відображаючи жінок і чоловіків навіть в різних ролях, підкреслювати їх рівноцінність, а ще краще – помічати і відображати більше жінок на заходах представницького рівня, у професії, в спорті, а чоловіків – у соціально-гуманітарній сфері діяльності, в сім’ї, то таким чином ми визнаємо важливість і різних сфер життя людини, і різних ролей жінок і чоловіків в них, а також сприятимемо більш справедливому розподілу ролей в перспективі. Тоді і самі сфери, де стабільно переважає одна стать над іншою, почнуть ставати більш привабливими і доступними в очах іншої статі.
Не менш важливою є вербальна комунікація, яка «повідомляє» нам деталі. Адже те, що не може відобразити зафіксована кадром мить, нам донесе слово. Тому зміст повідомлень на інтернет-ресурсах громад заслуговує окремих рекомендацій на предмет підвищення їх гендерної чутливості. При цьому варто зауважити, що поєднання образу і слова в повідомленні може як посилювати одне одного, так і вступати в протиріччя, що впливає на досягнення комунікацією головної мети – донесення об’єктивного, неупередженого та вичерпного сенсу повідомлення. Нижче інформація про те, як вербальна комунікація та її поєднання з невербальною впливає на відображення та просування гендерної рівності.
- Гендерні стереотипи в новинах та інших повідомленнях на інтернет-ресурсах громад визначають що є жіночою, а що – чоловічою долею. Ролі, закріплені у назвах заходів у громадах, як-от «Мій дідусь – ветеран», у промовах про «справжніх чоловіків-воїнів» і «справжніх жінок-берегинь», залишаються викарбувані в нашій свідомості. Тематичні та персональні звернення в повідомленнях мають свої гендерні відмінності. Коли згадують жінок, то зазвичай їх асоціюють із сімейним затишком, любов’ю, добротою, в той час як чоловіків – зі статусними посадами та добробутом. Це ж відображено і на вітальних зображеннях та емоджі: де жінки – там квіточки і сердечка, де чоловіки – автівки і гроші. Натомість варто утримуватись від гендерно стереотипних вербальних і невербальних асоціацій щодо жінок і чоловіків та не давати оцінку будь-якій справі як жіночій чи чоловічій, натомість відображати людину, яка, незалежно від статі, заслуговує на достойне життя та реалізацію в ньому, зважаючи на власний вибір, а не на чиїсь стереотипи.
- Згадування жінок і чоловіків в текстах залежать від змісту повідомлення, а також від необхідної для даної інформації експертизи, тобто її спеціалізації. Як і в решті ситуацій, в цій справі в Україні спостерігається гендерний дисбаланс. Гендерна стереотипізація сфер зайнятості зумовлює специфіку експертизи жінок і чоловіків та актуальність теми в цілому. Через поширення гендерної нерівності в українському суспільстві на сьогодні ми маємо превалювання так званих «чоловічих» тем та чоловічої експертизи в текстах. Переважно чоловічими є питання управління громадою, підприємствами, політики в цілому; в той час як жінки рідше виступають експертками і в основному представлені у соціально-гуманітарній сфері – освіті, медицині, соціальному захисті. Згадування чоловіків у публікаціях в декілька разів перевищує згадування жінок, а в черзі згадувань чоловіки зазвичай є першими. Отже, варто прагнути балансу у представлених темах повідомлень – відображати різні сфери людського життя як рівноцінні, в яких жінки і чоловіки виступають рівно значимими експерт_ками.
- Фемінітиви, які позначають жіночий рід соціальних статусів, поки що не увійшли у широкий вжиток наших повідомлень, не дивлячись на те, що це було й залишається притаманним нашій культурі. Часом в повідомленнях відсутність фемінітивів просто спотворює сенс інформації, але в більшості своїй – відверто ігнорує присутність в нашому суспільстві жінок. Але не варто приховувати участь жінок і у без того обмежених для них суспільством можливих проявах – експерток, керівниць, депутаток, спортсменок тощо. Фемінітиви роблять видимими жінок і їхній внесок у життєдіяльність громади, акцентують на жіночих рольових моделях для наслідування і сприяють встановленню рівності жінок і чоловіків.
- Інколи невідповідність гендерного акценту у вербальній і невербальній комунікації стає навіть згубною – коли зображення «повідомляє» нам одне, а текст – інше. Так, дуже цінною на рівні громад є інформація-застереження щодо шахра_йок, які час від часу псують нам життя. Але, згідно поширеного гендерного стереотипу, прийнято зображувати усталений типаж злодіїв, що не відповідає істинній небезпеці. Це дозволяє нечесним людям безперешкодно ошукувати довірливих громадян_ок, адже, маючи сформований таким повідомленням гендерний стереотип, ми поводимось менш пильно.
Отже, виходячи з вище означеного, можемо зробити висновок про те, що вербальна і невербальна комунікація, проваджувана через інтернет-ресурси громад, здатна не лише відображати реальний стан гендерної рівності в громаді, а й впливати на неї. Якщо взяти до уваги запропоновані рекомендації щодо підвищення гендерної чутливості інтернет-ресурсів громад, можна реально сприяти встановленню гендерної рівності як в межах своїх громадах, так і далеко за ними.
Звичайно, що для просування ідей гендерної рівності бажаним також є розміщення на інтернет-ресурсах громад матеріалів про гендерну рівність, а також уникнення репортажів, що популяризують гендерно стереотипні заходи як, наприклад, конкурси краси чи сили. Все це вимагає гендерної чутливості осіб, відповідальних за комунікацію в громаді, включення принципів рівності і недискримінації до комунікаційної стратегії громади, розуміння основ гендерного аналізу. Але увага до цих питань варта того, адже інтернет-ресурси для громади є не лише візитівкою, а й ресурсом для пошуку та встановлення партнерств.
