Програма візиту була дуже насиченою і складалася з 3 частин. Навчальний візит відкрив тренінг, який було присвячено темі застосування методу Design Thinking у місцевому самоврядуванні. Цей метод є водночас дослідницьким і творчим, тому надає інструменти для глибшого вивчення поточних потреб людей. Під час тренінгу учасники розглянули соціальну сферу з точки зору отримувача послуги, провели дослідження його реальних потреб і на основі результатів дослідження визначили проблему, яку необхідно вирішити, потім із застосуванням допоміжних методів (наприклад, brainstorming) генерували ідеї для вирішення проблеми, а використовуючи 3d-моделювання протестували наскільки ефективними можуть бути запропоновані рішення. Цей тренінг надихнув учасників на пошук креативних рішень для вирішення проблем у громадах серед практик, які вивчалися у польських ґмінах протягом наступних 5 днів.
Географія відвіданих ґмін включала Мазовецьке (ґміна Козеніце, ґміна Грабув-над-Пилицею, ґміна Гловачув) і Лодське воєводства (ґміна Блашкі, ґміна та місто Серадз, ґміна та місто Здунська Воля).
Під час візитів учасники мали змогу ознайомитися з досвідом створення та реалізації Стратегій вирішення соціальних проблем. Польські колеги наголосили, що для створення ефективної Стратегії важливим є етап діагностики соціальної ситуації, а для її реалізації –організація оптимального використання кадрового, фінансового і матеріального ресурсу, який відповідає потребам. Серед основних практик, успішно впроваджених у Польщі, українських представників найбільше зацікавили:
- Надання суспільних послуг
- Створення будинків самодопомоги
- Міжмуніципальне співробітництво
- Впровадження послуги ерготерапії
На завершення навчального візиту було проведено тренінг у форматі open-space. Хоча учасники відвідували різні ґміни, практики, які їх зацікавили, були переважно однаковими. Відтак, під час тренінгу вони мали змогу обговорити можливість впровадження кожної з практик у своїх громадах, напрацювати механізми їх реалізації, визначити потенційні проблеми і сформувати рекомендації, котрі можуть допомогти у подоланні цих проблем.
Для української делегації ця поїздка була сповнена корисними знаннями та методиками для майбутнього розвитку соціальної сфери своїх громад. Під час спілкування з учасниками стало зрозуміло, що навчання дозволило їм розширити погляд на підходи до роботи соціального сектору. Зокрема, йдеться про людиноцентричність соціальних послуг, які пропонує громада.
Про підхід “не створювати ініціативи для людей без людей” розповіла психологиня центру професійного розвитку Тульчинської територіальної громади Оксана Романюк.
“Тренінг з Дизайну-мислення (Design Thinking) дозволив оцінити надзвичайну важливість аналізу потреб, болей та бажань потенційного отримувача послуг. Саме з їх урахуванням варто планувати свою діяльність, тому при написанні Багаторічного Плану Вирішення Соціальних Проблем обов’язково використаємо цей метод. Також зауважу, що насправді ця методика є універсальною, тому після повернення додому розповідала про неї і колегам з освітньої сфери, які нині втілюють реформу профільної середньої освіти”.
Відтак варто додати, що цей візит мав ще один позитивний аспект — мультиплікація досвіду на місцях. Адже після повернення додому учасники поїздки активно ділилися та показували своїм колегам побачене, розповідали про нові практики та враження. А дехто навіть встиг презентувати методики з відвіданих тренінгів, які згодом можна буде інтегрувати в роботу в різних сферах.
Серед установ, які відвідали українські фахівці, найбільше запам’яталися заклади денного догляду для різних вразливих груп населення. Адже вони спрямовані на покращення добробуту не лише людей з інвалідністю чи маломобільних людей літнього віку, але й їхніх опікунів. У той час, поки людина перебуває в закладі денного догляду, опікун має можливість ходити на роботу, тим самим залишаючись економічно активним. Учасники відзначають, що така практика є надзвичайно затребуваною, особливо в маленьких містечках та селах, де кількість людей похилого віку зростає, а догляд за ними подекуди змушує родичів звільнятися з роботи через перевантаження чи брак вакансій з необхідним графіком.
До того ж, заклади денного догляду активно залучають методи ерготерапії для покращення самопочуття людини як фізичного, так і ментального.
“У Польщі ерготерапія пояснюється як терапія через діяльність. Фахівці, які працюють у цьому напрямку, підбирають певну активність для людини, аби покращити її моторні навички, побутові та комунікаційні. Таке залучення до певного роду діяльності, навіть без медикаментозної терапії, може значно покращити стан людини, а тому, зважаючи на поточну ситуацію, апробація такої моделі в Україні є дуже затребуваною“, — говорить директорка Тульчинського центру комплексної реабілітації для осіб та дітей з інвалідністю “Промінь надії” Наталія Воротнюк.
Також пані Наталія додала, що важливим аспектом є широка спрямованість закладів на різні групи населення, різного віку та з різними запитами.
“Ми побачили, що на кожну потребу держава пропонує рішення та об’єднує заклади, аби використати їхні можливості з максимальною ефективністю. Заклади багатогранні та починаються для дітей віком від 0+ до людей похилого віку. Наприклад, в одному з центрів ми зустріли пані Зосю, якій уже 96 років. В Україні, на жаль, людьми такого віку, як правило, вже не займаються, хоча і люди пенсійного віку, сеньйори, як їх називають у Польщі, можуть вести досить активний спосіб життя, відвідувати різного роду заняття та заходи“.
Про принцип ефективного використання ресурсів, як людських, так і фінансових, також зауважує начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Курненської територіальної громади Світлана Боковенко. Вона наголосила, що польські колеги показали, що для втілення різних проєктів, створення центрів не потрібне залучення великої кількості коштів. Нерідко одне приміщення може діяти почергово. Таким чином, один простір може вміщувати в себе як гурток розвитку комп’ютерних навичок для людей похилого віку, так і бібліотеку, художній гурток для школярів та навіть коворкінг для громадських організацій, де вони обмінюються досвідом і створюють нові ідеї чи ініціативи.
Інші колеги також додають, що участь у грантових програмах чи конкурсах може значно диверсифікувати джерела фінансування. І нині багато громад уже активно користуються цим інструментом.
Останнім, але не за значущістю, аспектом таких поїздок, про який розповіли учасники, є мотивація та натхнення впроваджувати дієві методи в роботу соціального сектору та створювати нові послуги для покращення добробуту мешканців своїх громад. Це підтверджує і директорка КЗ “Центр надання соціальних послуг Білозірської сільської ради Черкаської області” Ірина Віра.
“Такі поїздки є завжди плюсом, оскільки вони дають розуміння, до чого варто прагнути і яким може бути кінцевий результат втілення певних ініціатив, запровадження нових інструментів у роботі. Ну і звісно, завжди краще побачити практичний приклад реалізації того чи іншого закладу, проаналізувати свої якісь помилки і вже озброївшись цими знаннями, покращити такі послуги у своїй громаді“.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща, а також Офісу Координатора програм допомоги США в Європі та Євразії Державного департаменту США в рамках 10-го раунду програми “Development Cooperation Partnership Program”.
