На численні запити від територіальних громад фахівці Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру роз’яснюють:
- Який статус мають земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами?
- За якою землевпорядною документацією можна сформувати земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами та зареєструвати їх в Державному земельному кадастрі. Хто має це зробити?
- За які кошти може бути виготовлена землевпорядна документація?
- Які можна надати рекомендації щодо виготовлення землевпорядної документації?
- Хто може набути в оренду земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами.
- Якщо масив земель сільськогосподарського призначення не сформовано і у ДЗК відсутні відомості про нього, то чи можна надавати в оренду земельні ділянки під полезахисними лісосмугами, що розташовані уздовж масиву?
- Які умови договору оренди землі під полезахисними лісосмугами.
- Хто є власником дерев (лісового фонду), розташованих на земельних ділянках під полезахисними лісосмугами.
- Які заходи має здійснювати сільгосппідприємство, яке взяло в оренду лісосмугу?
Більше відповідей на часті запитання тут.
Який статус мають земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами?
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України, земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами та польовими дорогами є землями сільськогосподарського призначення, несільськогосподарські угіддя. Стаття 5 Лісового кодексу України уточнює, що до земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.
Земельні ділянки, зайняті полезахисними смугами можуть перебувати в приватній, державній, комунальній та залишатися в колективній власності.
Щодо земельних ділянок приватної власності. Якщо земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами перебувають у приватній власності, їх власник здійснює володіння, користування розпорядження ними відповідно до земельного законодавства. Лісові насадження на такій ділянці також належать власнику ділянки.
Щодо земельних ділянок державної власності сільскогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) зайнятих полезахисними лісосмугами. Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, в державній власності залишилися
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті. Таким чином, земельні ділянки зайняті полезахисними лісосмугами можуть перебувати в державній власності виключно у випадках коли вони розташовані на вищеперелічених землях.
Решта земель всіх категорій з 27.05.2021 року вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст. Земельні ділянки, право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Реєстрація права комунальної власності здійснюється в силу закону без дотримання вимог статті 117 Земельного кодексу України. В даному випадку передачі за актом-приймання не відбувається. З вищезазначеної дати право комунальної власності на такі ділянки реєструється на підставі заяви. В разі, якщо земельні ділянки не сформовані, вони є землями комунальної власності і речове право буде зареєстровано в Державному реєстрі прав після їх формування та реєстрації в Державному земельному кадастрі.
Щодо земельних ділянок, які передавалися в колективну власність.
З 01.01.2019 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” (далі Закон від 10 липня 2018 року
№ 2498-VIII). Зазначеним Законом розділ X “Перехідні положення” Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Відповідно до п. 21 з дня набрання чинності Закону, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Згідно пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, зазначені землі вважаються власністю територіальних громад.
По перше, відбувся автоматичний, одномоментний перехід права власності на землю до територіальних громад
По друге, в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст перейшли землі, що передавалися в колективну власність підприємствам що припинені і не передані у приватну власність.
По третє, такі землі вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.
Щодо припинення колективних сільгосппідприємств. Згідно чинного законодавства, припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників. Відповідно до статті 37 Цивільного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.2004) реорганізація шляхом перетворення не була підставою для припинення юридичної особи. Тому колективні підприємства, реорганізовані шляхом перетворення до 01.01.2004 не являються припиненими.
Тому необхідно перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, чи припинено юридичну особу КСП, якому передавалися землі в колективну власність. В разі, якщо буде з’ясовано, що КСП як юридична особа не ліквідована, не реорганізована чи реорганізована шляхом перетворення 01.01.2004 та в подальшому не була припинена згідно Господарського кодексу України, право комунальної власності на такі землі не виникає.
Землі, що передавалися в колективну власність таким підприємствам так і залишаються землями колективної власності, їх подальша доля законодавством не врегульована. Як аналогію права, можливо застосувати ст. 49-1 Закону України «Про землеустрій», ст. 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» і передати такі землі до комунальної власності в порядку, визначеному статтею 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .
Також до комунальної власності не переходять ділянки, які вже перебувають в приватній власності. Для того щоб бути певними, що за період з дати реєстрації державного акта на право колективної власності до 01.01.2019 року земельні ділянки не перейшли у приватну власність, бажано отримати інформацію про земельні ділянки від територіального органу Держгеокадастру.
За якою землевпорядною документацією можна сформувати земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами та зареєструвати їх в Державному земельному кадастрі. Хто має це зробити.
Щоб відповісти на це запитання, звертаємося до ст. 79-1 Земельного кодексу України. Зазначена норма надає виключний перелік видів землевпорядної документації, за якою формуються земельні ділянки.
Перший вид такої документації, це проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності. Звертається до органу місцевого самоврядування особа, зацікавлена в отриманні в користування земельної ділянки (ділянок) з клопотанням про надання дозволу на виготовлення такої землевпорядної документації. Перелік документів, який долучається до клопотання, визначений ст. 123 ЗКУ. На підставі рішення ради виготовляється проект землеустрою та після реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі, подається на затвердження до відповідної ради. Рішенням ради про затвердження проекту землеустрою здійснюється надання земельної ділянки в користування. Після чого укладається договір оренди і вносяться відповідні про право оренди в Держреєстр прав.
Другий вид землевпорядної документації, це технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель. Якщо формуються декілька і більше земельних ділянок, то доцільно замовляти виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Рішення ради є підставою для виготовлення землевпорядної документації. Технічна документація подається до територіального органу Держгеокадастру для реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель затверджується рішенням ради та надається в оренду (ст. 186 Земельного кодексу України).
Якщо замовником технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель є орган місцевого самоврядування, то він здійснює заходи з державної реєстрації права комунальної власності на сформовані земельні ділянки.
Третій вид землевпорядної документації, за яким формуються вищезазначені земельні ділянки є проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Такі проєкти розробляються з метою формування земельних ділянок сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), а також земельних ділянок, що передаються з колективної у комунальну власність (ст. 491 Закону № 858). Порядок надання дозволу, погодження та затвердження таких проектів землеустрою врегульовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
За які кошти може бути виготовлена землевпорядна документація?
Звичайно, якщо є особа, яка зацікавлена в отриманні в користування земельних ділянок, вона замовляє і оплачує землевпорядні роботи. Також рада може фінансувати із власного бюджету виконання землевпорядних робіт. Кошти, що надходять до бюджетів відповідних рад у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, можуть бути використані на проведення інвентаризації земель комунальної власності, в тому числі під полезахисними лісосмугами (ст. 209 ЗКУ).
Які можна надати рекомендації щодо виготовлення землевпорядної документації?
При виготовленні землевпорядної документації, за якою формуються земельні ділянки для визначення місця розташування полезахисних смуг, площі і меж ділянок, зайнятих ними, слід вивчити землевпорядну документацію, в якій відображено як загальна площа всіх земель колективної власності так і місце розташування окремих ділянок. Такими документами є:
- державний акт на право колективної власності,
- проект роздержавлення і приватизації земель,
- схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї),
- проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Полезахисні лісосмуги позначені спеціальними топографічними знаками. В складі документації є картографічний матеріал, експлікація земель, що передавалися в колективну власність, де вказана загальна площа земель за видом угідь, поконтурна експлікація угідь, тощо. Ці матеріали ляжуть в основу землевпорядної документації, за якою будуть формуватися земельні ділянки комунальної власності.
Після формування за землевпорядною документацією та реєстрацією їх в Державному земельному кадастрі, земельні ділянки можуть бути надані в користування (оренду).
Хто може набути в оренду земельні ділянки, зайняті полезахисними лісосмугами.
Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам. Не зовсім зрозуміло, чому державні і комунальні підприємства повинні бути тільки спеціалізованими та на чому вони повинні спеціалізуватися. Рада може створити таке підприємство і надати йому в постійне користування земельні ділянки під полезахисними лісосмугами на всій території громади. Вже склалася практика, коли такі підприємства здійснюють заходи з охорони лісових насаджень, омолоджують лісосмуги, розчищають, насаджують енергетичні рослини та забезпечують населення і комунальні заклади паливом. При цьому зберігається їх агролісомеліоративна функція.
Що стосується оренди таких земельних ділянок юридичними (приватної форми власності) і фізичними особами, то обмеження щодо спеціалізованих підприємств відсутні. Таким чином, в оренду такі земельні ділянки можуть бути надані будь-якій особі.
Надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення здійснюється на неконкурентних засадах (ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України).
Якщо масив земель сільськогосподарського призначення не сформовано і у ДЗК відсутні відомості про нього, то чи можна надавати в оренду земельні ділянки під полезахисними лісосмугами, що розташовані уздовж масиву?
Відповідно до ст. 371 ЗКУ, земельні ділянки сільськогосподарського призначення під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, які обмежують масив та земельні ділянки, розташовані уздовж масиву можуть бути сформовані при інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення.
Якщо читати цю статтю Кодексу буквально, то виходячи з її норм без формування масиву не можуть бути сформовані і надані в оренду земельні ділянки, зайняті полезахисними смугами.
Особливості здійснення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення передбачені положеннями статті 35 Закону № 858. Пунктом «а» частини четвертої, частиною п’ятою ст. 35 Закону № 858 передбачено, що підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є:
- для земель державної власності – рішення органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою;
- для інших земель – рішення сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться масив.
За результатами проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення відомості про такий масив та про земельні ділянки, розташовані в ньому (у разі їх формування або за відсутності відомостей 3 про них у Державному земельному кадастрі), вносяться до Державного земельного кадастру, про що замовник документації із землеустрою письмово повідомляє власників та користувачів земельних ділянок.
Формування масиву не є обовязковою умовою для укладення договору оренди земельних ділянок під полезахисною смугою з наступних підстав.
Обов’язок власників, користувачів земельних ділянок, щодо замовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та подальше забезпечення внесення відомостей про такий масив земель сільськогосподарського призначення до Державного земельного кадастру, чинним законодавством не передбачений.
На сьогодні в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відсутня функціональна можливість, необхідна для реалізації положень Закону, щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення. Держгеокадастром та адміністратором Державного земельного кадастру опрацьовується питання щодо запровадження в програмному забезпеченні Державного земельного кадастру відповідної функціональної можливості.
Для реалізації прав власників щодо володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками, що входять до масиву земель сільськогосподарського призначення, умова щодо обов’язкового внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такий масив чинним законодавством не передбачена.
Закон України «Про Державний земельний кадастр» містить лише вимоги про внесення відомостей про такі масиви до Державного земельного кадастру, проте не передбачає заборони надання в користування земельних ділянок, якщо інформація про масиви земель сільськогосподарського призначення відсутні у Державному земельному кадастрі
Таким чином, відсутність у ДЗК відомостей про масив земель сільськогосподарського призначення не є перешкодою для надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісосмугами.
Які умови договору оренди землі під полезахисними лісосмугами.
Законодавство передбачає укладення договору оренди земельних ділянок, зайнятих полезахисними смугами з обов’язковим включенням до договору оренди умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації. Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 650 затверджено Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення. На жаль цією постановою, як врегульовано, так і ускладнено надання в оренду земельних ділянок, зайнятих полезахисними лісосмугами.
Згідно змін, внесених до Типового договору оренди землі, у разі оренди земельної ділянки (земельних ділянок) під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, у пункті 17 “Умови збереження стану об’єкта оренди” договору зазначаються:
- вид полезахисної лісової смуги;
- її конструкція;
- віковий період дерев;
- головна порода;
- інші характеристики.
Згідно п 4 Правил, цю інформацію можливо отримати виключно у разі виготовлення матеріалів лісовпорядківання полезахисних лісових смуг.
Хто є власником дерев (лісового фонду), розташованих на земельних ділянках під полезахисними лісосмугами.
Ці дерева в свій час висаджували колгоспи і ставили їх на баланс свого підприємства. Аналіз документів, які видавалися при паюванні майна, реорганізації колгоспів, колективних сільськогосподарських підприємств дає можливість зробити такі висновки:
- частина насаджень передавалась правонаступникам і на даний час знаходиться у них на балансі;
- частина насаджень передавалися до комунальної власності і має знаходитися у них на обліку;
- частина насаджень передавалися державним лісогосподарським підприємствам і знаходяться у них на балансі (у їх правонаступниках);
- переважна частина насаджень залишалася безхазяйною, хоча визнати їх безхазяйним майном у судовому порядку практично неможливо.
Так чия ж власність полезахисні насадження? Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Враховуючи цю норму можна стверджувати, що право власності на полезахисні насадження, що розташовані на землях комунальної власності має відповідна територіальна громада, в межах якої розташовані земельні ділянки.
Які заходи має здійснювати сільгосппідприємство, яке взяло в оренду лісосмугу?
Орендар полезахисних лісових смуг має забезпечити такі умови і заходи (Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення затверджені постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 650):
- утримувати полезахисні лісові смуги, тобто здійснювати комплекс лісівничих та агротехнічних заходів, спрямованих на поліпшення стану або складу насаджень, підтримання відповідних конструкцій;
- зберігати полезахисні лісові смуги – здійснювати комплекс заходів щодо організації охорони і захисту насаджень від пожеж, незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, захисту від шкідників і хвороб та іншого шкідливого впливу.
Лісовпорядкування полезахисних лісових смуг забезпечує отримання характеристики лісомеліоративного стану насаджень та розроблення комплексу заходів для продовження строку їх експлуатації. Лісовпорядкування проводиться за такими додатковими показниками: вид, площа, довжина, ширина, кількість рядів, головна порода, конструкція, віковий період та лісівничо-меліоративна оцінка.
