Різні підходи та нерівні умови оплати праці педагогів: результати моніторингу

442

12 березня 2026 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув результати моніторингу виплати заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої, дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти, що фінансуються з місцевих бюджетів, за січень 2026 року.

Моніторинг охопив 1450 територіальних громад та був проведений Міністерством освіти і науки України. За дорученням парламентського Комітету додатковий моніторинг у вибіркових громадах провели експерти Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об’єднаних територіальних громад».

За даними МОН, у січні 2026 року заробітна плата без підвищення була виплачена:

  • у 6 громадах — у закладах загальної середньої освіти;
  • у 83 громадах — у закладах дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти.

Порівняно з листопадом 2025 року ситуація з надбавкою за престижність педагогічної праці виглядає так:

  • 578 територіальних громад (39%) — підвищили надбавку;
  • 603 громади (41%) — зменшили;
  • 226 громад (15%) — залишили без змін.

Розмір надбавки у громадах становить:

  • 30% — 187 громад (12,7%);
  • 20–25% — 495 громад (33,7%);
  • 10–20% — 507 громад (34,5%);
  • до 10% — 92 громади (6,3%);
  • мінімальні 5% — 102 громади (6,9%).

Всеукраїнська асоціації ОТГ підтвердила висновки парламентського Комітету щодо значної диференціації підходів громад до встановлення надбавки за престижність праці педагогів. Така ситуація фактично формує нерівні умови оплати праці педагогічних працівників у різних регіонах України.

Водночас рівень оплати праці безпосередньо впливає на мотивацію педагогів, стабільність кадрового складу та ефективність освітнього процесу, а відтак – на доступність та якість освіти для дітей. Забезпечення справедливих підходів до оплати праці має здійснюватися з урахуванням гендерно-орієнтовного бюджетування та дитино- і людиноцентричних підходів, що сприятиме підвищенню якості освітніх послуг і зміцненню людського капіталу громад.

У зв’язку з цим особливо актуальними є:

  •  регулярний державний моніторинг рівня оплати праці педагогів;
  •  публічна аналітика щодо виплат у громадах;
  •  посилення діалогу між МОН України та територіальними громадами щодо причин фінансової неспроможності здійснювати відповідні виплати;
  •  перегляд підходів до формування системи оплати праці педагогічних працівників.

Читайте також: Підсумки моніторингу: громадам потрібна уніфікована модель оплати праці педагогів, забезпечена з держбюджету