Потреба в даних для управління здоров’ям у громаді
Управління здоров’ям, мережею надання медичних послуг та моніторинг діяльності закладів охорони здоров’я (управління системою охорони здоров’я) на місцевому рівні потребує наявності актуальних та доступних різноманітних наборів даних для органів місцевого самоврядування (ОМС).
Подальше прийняття зважених управлінських рішень на основі аналізу таких даних має на меті не тільки підвищити доступність та якість медичної допомоги, а й забезпечити належне врядування – управління здоров’ям у громаді, як сукупну здатність реагувати на різноманітні добре задокументовані виклики, з якими сьогодні стикаються системи охорони здоров’я: демографічні зміни, включаючи старіння, міграцію та зміну гендерних ролей; епідеміологічні зміни, такі як зростання хронічних та неінфекційних захворювань, а також постійна загроза спалахів інфекційних захворювань.
Звичайно, кількість та глибина наборів даних, які потрібні ОМС для належного врядування системою охорони здоров’я (СОЗ) залежить від розміру громад, чисельності населення, наявності власних закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів медзакладів інших громад та їх території. Зрозуміло, що більша громада та медична мережа потребують залучення значно більшої кількості фахівців з відповідними компетенціями для обробки масивів даних з різних джерел.
Але кожна громада та ОМС, незалежно від наявності закладів охорони здоров’я у своїй власності, несе відповідальність та підзвітність в рамках їх повноважень в сфері забезпечення здоров’я громадівців у тому числі відповідно до ряду статей (Статті 13, 41, 44) Закону України від 06.09.2022 № 2573-IX «Про систему громадського здоров’я», введеного в дію з 1 жовтня 2023 року.
Орім того, в основі спроможності територіальної громади, перспектив її розвитку та залучення інвестицій лежить наявність людського капіталу у т.ч. здорових осіб працездатного віку, що залежить не тільки від доступності медичної допомоги (до 20%), а від сукупності інших факторів, що впливають на здоров’я людини.
Рис. 1. Слайд з презентації БО «БФ «Здорові рішення для відкритого суспільства» під час Форуму для ОМС та партнерів 06.10.23)
Джерела даних для прийняття рішень в сфері охорони здоров’я
Традиційно, джерелами даних для прийняття рішень в сфері охорони здоров’я на різних рівнях була розгалужена система медичної статистики (Центр медичної статистики МОЗ України) та деякі набори даних Державної статистики (Державна служба статистики України).
Незважаючи на бурхливий розвиток електронної охорони здоров’я (ЕОЗ) на даному етапі вона не здатна забезпечити систему Державного управління необхідними даними і система медичної статистики залишається важливим джерелом інформації для прийняття рішень на рівні Держави та регіонів України.
Перелік щорічних статистичних звітів, які продовжують подавати установи та заклади охорони здоров’я зазначені у Додатку 1 (51 звіт) наказу МОЗ України «Про подання установами і закладами охорони здоров’я України статистичних звітів за 2023 рік» від 11 грудня 2023 року № 2107
Після ліквідації ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України», що мало наслідком втрату певного кадрового потенціалу фахівців та аналітиків з медичної статистики, забезпечення збору та обробки медичної інформації покладені на ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» та її мережу обласних центрів контролю та профілактики хвороб.
Але певні передчасні кроки з «депаперизації» медицини та відміна ряду статистичних форм у т.ч. на первинній ланці надання медичної допомоги, у зв’язку з надто оптимістичними сподіваннями на швидке отримання даних в електронному вигляді з ЕОЗ, призвели до втрати важливих даних щодо захворюваності населення на конкретних територіях та, що важливо, динаміки змін таких показників.
Належне врядування не можливе без розуміння ОМС громад потреб населення у здоров’ї та медичних послугах на основі широкого спектру даних щодо кількості і структури населення, уразливих груп населення, хронічних хворих, причин смертності та захворюваності в розрізі вікових груп і т.п.
Зміна адміністративно-територіального устрою України і формування нових територіальних громад, в яких ОМС мають здійснювати належне врядування здоров’ям громадівців, передбачено призвело до відсутності необхідних даних щодо здоров’я населення на рівні кожної окремо взятої громади.
Відсутність системного моніторингу роботи первинної медичної допомоги на території її обслуговування (окремої громади) та відтермінування впровадження базових показників якості зі стимулюючим компонентом капітаційної ставки (за кожну декларацію та лікаря ПМД) на Державному рівні не забезпечили можливість ОМС будь-якого розміру управляти здоров’ям громадівців, порівнювати діяльність мережі ПМД з іншими громадами та приймати відповідні управлінські рішення.
Наприклад, запровадження групи показників щодо впливу ПМД на «утилізацію»* спеціалізованої медичної допомоги на території громади могли б стати дуже помічними критеріями для органів місцевого самоврядування під час оцінки ефективності роботи лікарів ПМД та запровадження додаткових стимулів для них.
* Утилізація медичної допомоги – кількість госпіталізацій, амбулаторного відвідування, відвідування відділень невідкладної допомоги, викликів екстреної медичної допомоги та хірургічного втручання на 10000 мешканців громади та/або на одного лікаря ПМД.
Звичайно, окремі регіони та великі громади, маючи свою мережу закладів охорони здоров’я, управлінську та фінансову спроможність (або за підтримки міжнародних проєктів та партнерів), розуміючи важливість моніторингу роботи мережі медзакладів та показників захворюваності населення, співпрацюючи з медичними інформаційними системами ЗОЗ на їх території, почали впроваджувати різні варіанти регіональних інформаційних систем управління охороною здоров’я.
Як приклад, ви можете ознайомитись з аналітичними панелями та моніторингом діяльності закладів первинної медичної допомоги міста Дніпро (Рис.2) та міста Львів (Рис.3), або Аналітичним порталом «Охорона здоров’я» Полтавської області (Рис.4).
Рис. 2. Панелі індикаторів (дашборди) стану системи охорони здоров’я м. Дніпро
Рис. 3. Відкриті дані Львова: надання послуг первинної медичної допомоги (ПМД) м. Львів (Львівська МТГ)
Рис. 4. Аналітичний портал «Охорона здоров’я» Полтавської області
Особливо гострою є проблема якості місцевої медичної статистики в частині повноти й актуальності для забезпечення спроможності малих громад управляти здоров’ям населення, частка яких в Україні становить 84%. Малі громади не володіють достатніми людськими, фінансовими та технологічними ресурсами для самостійного формування якісних наборів даних про здоров’я громадівців та роботу мережі надання медичних послуг, залучення зовнішніх консультантів чи експертів для виконання робіт зі збору та аналізу таких даних.
Для ефективного впровадження управління на основі даних в малих громадах важливо не лише підвищувати якість даних, але й посилювати спроможність роботи з ними. Це вимагає комплексних рішень, як на Державному рівні, так і на рівні самоорганізації територіальних громад, адже рівень статистичної грамотності органів місцевого самоврядування суттєво впливає на якість процесів формування і використання місцевої статистики в цілому.
Таким чином вдосконалення, адаптація системи місцевої медичної статистики до нових реалій та нового територіального устрою, гармонізація цих процесів з розвитком електронної охорони здоров’я є надзвичайно складним та актуальним викликом для Держави та експертного середовища.
В галузі охорони здоров’я цифровізація триває вже кілька років поспіль шляхом поступового розвитку електронної охорони здоров’я (ЕОЗ, е-здоров’я, еНеаlth), під чим слід розуміти екосистему гармонічних та взаємоприйнятних інформаційних відносин усіх учасників медичного середовища держави.
Сьогодні eHealth складається з цілої низки інформаційних систем, реєстрів та цифрових продуктів, найвідомішою з них є ЕСОЗ – електронна система охорони здоровʼя, яка є ядром національної екосистеми цифровізації сфери охорони здоров’я.
У 2023 році МОЗ України завершило інвентаризацію наявних на сьогодні 7 інформаційних електронних систем серед яких ЕСЕН (електронна система епідеміологічного нагляду, ДП «Центр громадського здоров’я МОЗ України – ЦГЗ), MedData та e-Stock (ДП «Медичні закупівлі України» – МЗУ) та інші. На даний час на різних стадіях розробки та впровадження знаходиться понад 100 електронних систем, продуктів та цифрових рішень, які є складовими ЕСОЗ та ЕОЗ.
ЕСОЗ та центральна база даних, власником якої є Національна служба здоров’я України – найбільша IT-система України і одна з ключових систем цифрового простору української медицини ЕОЗ. НСЗУ управляє Державною програмою медичних гарантій завдяки роботі та розвитку ЕСОЗ, яка містить медичні дані про 35 мільйонів українців та обʼєднує більшість медичних закладів й аптек в Україні в єдиний медичний простір, а значить система має великий масив наборів даних та здатність генерувати цілу низку наборів даних (інформаційних панелей – дашбордів) та звітів.
Хоча сама ЕСОЗ, враховуючи мету створення та використання на даному етапі розвитку, не може замінити медичну статистику, тим не менш, частина Е-ДАНИХ може бути корисними ОМС для моніторингу та управління мережею надання медичних послуг на всіх рівнях у т.ч. на рівні громади. Цей процес також потребує поступового підвищення якості та повноти даних, електронних медичних записів (ЕМЗ) та розширення наборів відкритих даних, структури та способу представлення даних на Аналітичних панелях (дашбордах) НСЗУ та у аналітичних звітах по регіонах (областях) щодо стану реалізації ПМГ.
В цій публікації ми розглянемо лише невелику частину аналітичних панелей (дашбордів) НСЗУ для фокусування уваги на них органів місцевого самоврядування, власників закладів охорони здоров’я у т.ч. з метою стимулювання роздумів щодо потреб їх вдосконалення.
Е-дані Національної служби здоров’я України
Аналітичні панелі (дашборди) НСЗУ – це інформаційні панелі РоwегВІ, що використовуються для візуалізації даних та аналізу в контексті реалізації програми медичних гарантій. Зокрема узагальнена та систематизована інформація про медичне обслуговування населення, укладені чинні договори в рамках реалізації ПМГ в розрізі груп медичних послуг, місця надання медичної допомоги та аптек-учасниць програми реімбурсації лікарських засобів тощо.
Загалом завдяки використанню сучасних електронних інструментів збору, обробки, аналізу та оприлюднення інформації створено понад ЗО аналітичних панелей, поділених на групи:
- Первинна медична допомога -19 дашбордів;
- Спеціальна медична допомога – 16 дашбордів;
- COVID-19 – 7 дашбордів;
- Реімбурсація (Доступні ліки) – 7 дашбордів;
- Екстрена медична допомога – 4 дашборди
Зі збільшенням наявних електронних даних в центральній базі даних ЕСОЗ цей перелік дашбордів та їх вміст оновлюється. Графічні зображення, які містяться на сторінках аналітичних панелей реалізовані за допомогою сервісу РоwегВІ з можливістю додавання фільтрів та містять дату останнього оновлення.
Для швидшого та ефективнішого отримання інформації про надавачів медичних послуг можна використовувати фільтри, зокрема на такі категорії;
- область;
- громада (на деяких дашбордах);
- населений пункт;
- надавач допомоги;
- вид допомоги;
- посада лікаря;
І т.п.
Для отримання деталізованої інформації можна також обирати заклад (заклади) безпосередньо на карті або таблиці, а також відповідний показник на діаграмах. Такий спосіб подачі інформації орієнтований на кінцевого користувача – громадськість та широку спільноту. Будь-хто, може зайти на сайт та в зрозумілому інтерфейсі знайти інформацію, яка його цікавить. Інструкції для максимально ефективного використання знаходяться в кінці кожного дашборду. Дані є динамічними та періодично оновлюються.
Безумовно, недоліком панелей є те, шо не у всіх аналітичних панелях дані доступні у розрізі місцевої статистики територіальних громад.
Також, на сайті НСЗУ є посилання на набори знеособлених відкритих даних Національної служби здоров’я України, що оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних у відкритому машнночитному форматі CSV (у вигляді таблиць для завантаження) про укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладені договори за програмою реімбурсації лікарських засобів, оплати аптечним закладам за договорами реімбурсації лікарських засобів з НСЗУ, оплати надавачам медичної допомоги за програмою медичних гарантій тощо.
Файли містять також інформацію про внесені до електронної системи охорони здоров’я декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, інформацію про виписані та погашені електронні рецепти за програмою реімбурсації лікарських засобів та іншу інформацію.
Для того, аби ОМС – засновники ЗОЗ приймали управлінські рішення на основі даних, фахівці НСЗУ запропонували окремий інструмент – аналітичні звіти по регіонах (областях) щодо стану реалізації ПМГ. Власники медичних закладів також отримують його щомісяця у вигляді таблиць EXCEL з вкладками, в яких зібрана вся інформація про медзаклади кожної області – суми оплат від НСЗУ, витрати на оплату праці медпрацівників та залишки коштів на рахунках, ефективність організованих маршрутів пацієнта, динаміку ведення електронних медичних записів за пакетами послуг та кількість та динаміку розгляду скарг, отриманих від пацієнтів за категоріями порушень, інформацію щодо лікування інсультів та інфарктів тощо.
На даний час зазначені дані щодо роботи мережі надання медичних послуг також не передбачають агрегацію на рівні територіальних громад, а дані щодо пацієнтів та ефективності медичного обслуговування прив’язані тільки до місця надання медичної допомоги, а не місця проживання пацієнта – територіальної громади та/або населеного пункту.
Але варто зазначити, що поступово на деяких дашбордах з’являється можливість обрати у якості фільтру територіальну громаду на території якої, згідно зазначеної адреси, перебувають місця надання медичної допомоги. Якщо все ж допустити, що переважна більшість мешканців малих міст та громад отримує первинну медичну допомогу на території власної громади проживання в межах пішої доступності, то застосування фільтру по територіальних громадах вже зараз надає дані ОМС на рівні громади для аналізу та прийняття рішень.
Так, набір панелей Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій має 5 розділів. Другий розділ «Карта місць надання послуг за договорами з деталізацією за групами послуг» (Рис. 5) містить можливість фільтру по територіальній громаді.
Таким чином можна побачити всі місця надання первинної або спеціалізованої медичної допомоги на території громади та групи послуг, які надаються зазначеними закладами, розташованими на території обраної громади незалежно від того, хто є власником закладу охорони здоров’я чи структурного підрозділу.
Рис. 5. Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, другий розділ «Карта місць надання послуг за договорами з деталізацією за групами послуг»
Набір панелей Аналіз ведення електронних направлень лікарями первинної та спеціалізованої медичної допомоги має 6 розділів. Другий розділ «Аналіз створених електронних направлень» (Рис.6) та третій розділ «Аналіз виконаних електронизх направлень» не містить можливості обрати за фільтром виключно місця надання медичної допомоги на території конкретної громади.
Наявність такого фільтру у другому розділі «Аналіз створених електронних направлень» забезпечило б можливість ОМС бачити кількість виписаних направлень за категоріями (наприклад, на Діагностичну процедуру та Консультацію, див. Рис. 6) в закладах первинної медичної допомоги мешканцям громади на її території та порівнювати обраний показник умовної «утилізації» (виписані направлення, це ще не «погашені») спеціалізованої медичної допомоги з іншими громадами, схожими за своїми розмірами, чисельністю та структурою населення.
Рис. 6. Аналіз ведення електронних направлень лікарями первинної та спеціалізованої медичної допомоги, другий розділ «Аналіз створених електронних направлень»
З іншого боку, наявність фільтру «громади» в Розділі 3 «Аналіз виконаних електронизх направлень», означав би представлення даних щодо «погашення» направлень за категоріями мешканцями різних громад переважно в закладах спеціалізованої медичної допомогина на території обраної за фільтром громади. Такі показники мають значення більше для управління закладом спеціалізованої медичної допомоги щодо об’ємів та видів наданих медичних послуг.
Натомість, потенційна можливість співставляти та відслідковувати маршрут пацієнта – мешканця громади відповідно створених направлень на отримання спеціалізованих медичних послуг забезпечило б ОМС наступною корисною інформацією:
- для ОМС мешканця громади, що отримав направлення від ПМД – фіксацію місця отримання відповідної спеціалізованої допомоги (після погашення направлення), що б надало органу місцевого самоврядування більш глибоке розуміння доступності (територіальної та фінансової) таких послуг для громадівців;
- для ОМС, власника спеціалізованого закладу охорони здоров’я – фіксацію географії обслуговування та кількості пацієнтів інших територіальних громад за відповідними категоріями направлень, що б надало інформацію для розрахунку сум договорів міжмуніципального співробітництва в сфері охорони здоров’я та подальшого взаємного прозорого моніторингу фактично наданих медичних послуг за певний період.
Слід зауважити, що Е-дані НСЗУ, аналітичні панелі та набори даних постійно вдосконалюються, змінюються та розширюються. Фахівці НСЗУ збирають запити та інформацію від користувачів, проводять опитування для збору питань щодо роботи з відкритими даними та дашбордами з метою формування тем для майбутнього розгляду на вебінарах.
Нещодавно, на сайті НСЗУ з’явився новий дашборд Електронний рецепт на медичні вироби: деталізація погашення (Рис. 7). Аналітична панель корисна виробникам медвиробів, представникам аптек, лікарям та органам місцевого самоврядування громад, оскільки містить фільтр «Громада» для аналізу:
- кількості погашених рецептів на медичні вироби;
- кількості пацієнтів, які погасили рецепти;
- кількості відпущених одиниць;
- кількості відпущених упаковок;
- обсягу розрахованого відшкодування
Електронний рецепт на медичні вироби було запущено в жовтні 2023 року в рамках розширення програми реімбурсації лікарських засобів та медичних виробів, тому ОМС вже зараз варто моніторити чи є можливість мешканцям їх громад отримати медичні вироби на території громади, чи потрбіно витрачати час та ресурси для проїзду в інші громади.
Рис. 7. Дашборд НСЗУ Електронний рецепт на медичні вироби: деталізація погашення
Нещодавно фахівці НСЗУ внесли важливі зміни як у дизайн, так і в функціонал деяких дашбордів (Рис. 8). Наведемо приклад двох цікавих нововведень, які можуть покращити досвід використання панелей:
1.Гнучке табличне подання інформації:
Тепер у вас є можливість створювати та налаштовувати таблиці з показниками самостійно. Вибирайте та налаштовуйте рядки, стовбці та показники, створюючи індивідуальні конфігурації таблиць. Це дещо подібно до роботи конструктора зведених таблиць в EXCEL.
2. Порівняння показників в динаміці:
Тепер ви можете порівнювати до 10 об’єктів на одному графіку в різних розрізах. Наприклад, легко порівняти показники окремих закладів чи територіальних громад. Функціонал став значно зручнішим для аналізу динаміки.
Ці зміни вже доступні на декількох дашбордах, але невдовзі будуть також впроваджені на всіх дашбордах
Рис. 8. Дашборд НСЗУз прикладом нового функціоналу
Про Онлайн-курс «Управління здоров’ям громади
На завершення публікації слід зазначити, що члени платформи «Охорона здоров’я» та команда ВАОТГ свідомі того, що у багатьох громадах обмежене або відсутнє стабільне інтернет-покриття, недостатньо фінансових ресурсів для закупівлі обладнання та спеціалізованого програмного забезпечення, що створює додаткові перешкоди для належного врядування на основі даних в сфері охорони здоров’я. Нестача необхідних компетенцій в сфері управління здоров’ям громади та професійних кадрів, які володіють необхідними навичками для аналізу даних ще більше обмежує їхню здатність використовувати дані для прийняття рішень.
Саме тому, ВАОТГ у партнерстві з ГС «Форум трансформації охорони здоров’я» розробили Концепцію проєкту «Онлайн-курс «Управління здоров’ям громади», мета якого надати фахівцям із підтримки та управління здоров’ям у громаді комплексні знання та навички, які виходять за рамки звичайного надання медичної допомоги, вирішуючи багатогранні виклики належного врядування щодо турботи про здоров’я громадівців на локальному (регіональному) рівні, що сприятиме формуванню суб’єктності та спроможності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення благополуччя та збереження життя мешканців громад.
Онлайн-курс складається з 5 блоків (Рис. 9). Чотирьох навчальних блоків та одного практичного завдання в Блоці 5. Кожен навчальний блок (1-4) курсу містить модулі. Модулі включають серію відео-лекцій, які розкривають зазначені теми та тестування з метою оцінювання рівня засвоєння матеріалу.
Набуття необхідних компетенцій та наявність даних, розуміння потреб та розривів в наданні медичної допомоги сприятиме адресному, цільовому та ефективному витрачанню ресурсів органами місцевого самоврядування на необхідні інтервенції в збереження життя та зміцнення здоров’я мешканців громад, що і буде свідомими інвестиціями в збереження та нарощування людського капіталу – важливого фактору стратегічних перспектив існування та розвитку громади.
Рис. 9. Навчальні блоки та практичне завдання онлайн-курсу і час виконання (днів)
Створення онлайн-курсу передбачає залучення НУОЗ України імені П. Л. Шупика та участь фахівців МОЗ України, НСЗУ, ДУ «ЦГЗ МОЗ України», ДП «Медичні закупівлі України», ДП «Електронне здоров’я» із залученням інших профільних професійних асоціацій та об’єднань, міжнародних та національних експертів.
На даний час команда ВАОТГ та партнери шукають можливості реалізації проєкту щодо створення та запуску онлайн-курсу «Управління здоров’ям громади» та розраховують на підтримку міжнародних партнерів з метою сприяння формуванню суб’єктності та спроможності органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення здоров’я та збереження життя мешканців громад.
Матеріал підготовлений Євгеном Прилипком,
експертом платформи «Охорона здоров’я» ВАОМС «Асоціація ОТГ», головою експертної громадської спілки «Форум трансформації охорони здоров’я»
