25 серпня в онлайн-форматі відбулася презентація кращих практик функціонування системи цивільного захисту на місцевому та регіональному рівнях з особливим фокусом на віддалені населені пункти від місць дислокації підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС). Близько 170 учасників з усієї України обговорили інноваційні підходи до забезпечення безпеки громад.
Відкрила захід Тетяна Нехайчук, керівниця Проєктного офісу Всеукраїнської асоціації ОТГ, підкресливши революційні зміни у відносинах між ДСНС та місцевим самоврядуванням. За її словами, вдалося зламати головний стереотип, коли ДСНС сприймалася як орган контролю. Натомість побудовано місток партнерства, де будь-які ініціативи служби сприймаються громадами як дружні, а самі громади стають пліч-о-пліч зі службою цивільного захисту.
Заступник Голови ДСНС Володимир Демчук наголосив, що в умовах повномасштабної війни питання безпеки в громадах стало «надскладним і надактуальним», а створення безпечного середовища має починатися саме на місцевому рівні. ДСНС позиціює себе модератором у цій взаємодії — «містком» між громадами, донорами та органами влади — і відкрита до постійної комунікації та підтримки.
Окремо він відзначив практичні результати партнерства: завдяки ухваленим рішенням уже передано понад 600 одиниць пожежної техніки з державної у комунальну власність для посилення спроможностей громад. «ДСНС сьогодні повинна працювати задля вас — задля безпеки ваших територій», — підкреслив Володимир Демчук, окресливши також ініціативу зі створення мережі офіцерів-рятувальників громади та готовність до регулярного діалогу з громадами.
До вітального слова долучилася Анна Стороженко, аналітикиня з верховенства права та громадської безпеки ПРООН в Україні. Вона підкреслила, що ПРООН системно підтримує безпекові ініціативи на місцевому рівні: з 2019 року — центри безпеки громадян у Донецькій і Луганській областях, а з 2022 року — розвиток місцевих пожежних охорон у Харківській та Дніпропетровській областях. Окремий акцент зроблено на віддалених населених пунктах, які стикаються з дефіцитом не лише фінансових, а й людських ресурсів.
«Важливо, що стратегія ДСНС до 2030 року врахує потреби найменших і найвіддаленіших громад. Дуже цікаво, як розвиватиметься ініціатива офіцера-рятувальника громади та як вона буде реалізована», — зазначила Анна Стороженко, наголосивши на готовності ПРООН і надалі підтримувати місцеві ініціативи у сфері цивільного захисту.
Олександр Гутник, начальник відділу розвитку місцевої, добровільної та відомчої пожежної охорони ДСНС, окреслив базову модель співпраці з громадами: правова координація, підготовка кадрів, оперативна взаємодія, матеріально-технічна підтримка та профілактика/інформування. За його даними, у громадах уже працюють 181 добровільний і 1 тис. 26 місцевих пожежно-рятувальних підрозділів; від початку 2025 року створено 33 нові (з них 3 — у складі центрів безпеки). В Україні на сьогодні функціонують 42 центрів безпеки. ДСНС також просуває зміни до законодавства. (законопроєкт №11345 та новий порядок обліку членів і учасників пожежно-рятувальних підрозділів та їх залучення до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт), щоб пришвидшити розбудову місцевої та добровільної пожежної охорони. Як зазначив пан Олександр: впровадження на регіональному і місцевому рівнях єдиної системи залучення усіх активних пожежно-рятувальних підрозділів ДПО і МПО до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт — це першочергове завдання.
Віктор Вітовецький, директор Департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС, представив проєкт «Офіцер-рятувальник громади», впровадження якого стартувало у 2025 році. Це контактна особа ДСНС у громаді, що допомагає голові громади з плануванням заходів цивільного захисту, навчанням населення, оповіщенням/укриттями та питаннями пожежної й техногенної безпеки. Уже підготовлено 1 650 офіцерів (план — 2 300), діяльністю охоплено майже 900 ТГ.
Офіцери додатково навчаються ідентифікації вибухонебезпечних предметів (ВНП) та первинній радіаційній і хімічній розвідці. Модель працює у вертикалі ДСНС і не передбачає підпорядкування голові громади, але побудована на партнерстві з ОМС та є своєрідним каталізатором оновлення нормативної бази, спираючись на практичний досвід (евакуація, укриття тощо).
«Офіцер-рятувальник — це радше вудка, а не риба: інструмент, який допомагає громаді нарощувати власну спроможність у цивільному захисті», — підкреслив Віктор Вітовецький.
Микола Силенко, експерт з розвитку громад і стратегічного планування, представив огляд кращих міжнародних практик цивільного захисту. Ключові акценти: принцип «усі загрози — усі фази — усі учасники» (Sendai), центральна роль місцевого рівня та ціль стійкості. В Європі рішення ухвалюються якнайближче до людей і координуються через Механізм цивільного захисту ЄС.
Серед прикладів: Німеччина — широка інтеграція волонтерів (THW), потужне оповіщення; Франція — чітка міжвідомча координація (SDIS, DGSCGC) і сильний авіакомпонент; Польща — злагоджена робота PSP й OSP під координацією RCB; США — підхід Whole Community та програма CERT; Японія — надшвидка система J-Alert і мережа волонтерських пожежних команд. Рекомендації для України: системно інтегрувати добровольців, розвивати Центри безпеки як локальні хаби, формувати культуру готовності та впроваджувати цифрові інструменти (оповіщення, аналітика ризиків).
«Україна може бути флагманом: адаптуючи кращі підходи, ми водночас формуємо власні стандарти, перевірені війною», — підсумував Микола Силенко.
Ярослав Шпак, експерт з безпекових політик на регіональному рівні, окреслив українські підходи до посилення цивільного захисту в умовах поєднання воєнних, природних і техногенних ризиків. Запропонована модель спирається на п’ять принципів: інтеграцію з міжнародними стандартами (Механізм цивільного захисту ЄС, Sendai, методології НАТО), прозорість і цифровізацію (публічні карти укриттів), інклюзивність (доступність укриттів), мультиканальне оповіщення (включно з Cell Broadcast) та автономність регіонів (резервні ЦУ, генератори, супутниковий зв’язок).
Пріоритети впровадження: оповіщення, укриття, захист критичної інфраструктури, евакуація/логістика та медична готовність — із конкретними орієнтирами: доведення сигналу менш ніж за 30 секунд до ≥95% населення, доступність укриття в межах нормативних радіусів збору населення (300-500м) для ≥80% громадян, максимально швидке відновлення роботи критичного об’єкта, регулярні навчання, орієнтовані на реагування на інциденти з великою кількістю постраждалих, евакуації населення, роботи органів управління з цивільного захисту.
Сесія «питання-відповіді» вийшла практичною й концентрованою. Ключовий блок стосувався проєкту «Офіцер-рятувальник громади»: він працює паралельно з МПО/ДПО та Центрами безпеки і доповнює їх (організація ЦЗ, алгоритми реагування, оповіщення, евакуація, укриття). Офіцер — кадровий співробітник ДСНС із власною вертикаллю (не обирається з команди МПО/ЦБГ), але взаємодіє з ОМС і може в перспективі координувати підрозділи МПО/ДПО під час складних подій. Як підсумував Віктор Вітовецький: «Паралельні проєкти впроваджуємо одночасно; офіцер-рятувальник буде там, де це ресурсно можливо», — із закликом громадам максимально залучати цей ресурс.
На завершення організатори анонсували регіональні зустрічі у вересні (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська області). Захід модерувала Олена Матвійчук — фасилітаторка, експертка зі стратегічного планування.
Відповіді на питання аудиторії: Q&A: офіцер-рятувальник, добровольці, фінансування та закупівлі
Ініціативу «Розробка стратегії розвитку ДСНС України на період до 2030 року» впроваджує Асоціація об’єднаних територіальних громад за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансової підтримки Уряду Данії.
Думки, висновки, рекомендації, висловлені учасниками/-цями заходу, необов’язково відображають офіційну позицію ПРООН, ООН та/або Уряду Данії.
