22 травня 2025 року на базі НУОЗ ім. П. Л. Шупика в Києві відбувся Національний форум охорони здоров’я України – 2025. Участь у цьому представницькому заході стала великою честю для ВАОМС «Асоціація ОТГ», адже Форум зібрав ключових гравців сфери медицини. Подія була організована Українською федерацією професійних медичних об’єднань (УФПМО) за підтримки МОЗ України, Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, НСЗУ, НАМН України, РНБО та НУОЗ ім. П. Л. Шупика. Захід пройшов у форматі пленарного засідання і трьох панельних дискусій, що стали майданчиком для відкритої розмови між представниками держави, експертами та медичною спільнотою про найважливіші виклики у системі охорони здоров’я.
Відкриваючи Форум, Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив на важливості чесного аналізу реформ та виконання стратегічних планів на практиці. «Форум — це простір, де ставлять правильні запитання та разом шукають відповіді. Ми часто говоримо про реформу, але рідко зупиняємось, щоб озирнутись назад: що вдалося реалізувати, а що потребує перегляду… Важливо, щоб [стратегічні документи] не залишались на папері. Моє прохання до спільноти — працювати за цими документами», – зазначив Віктор Ляшко у своєму виступі. Міністр підкреслив, що фінансовий захист у сфері охорони здоров’я має однаково стосуватися і пацієнтів, і медичних працівників, тобто бути рівнозначним пріоритетом державної політики. Ця теза про двосторонній фінансовий захист стала одним із ключових акцентів Форуму.
Голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації Михайло Радуцький у своєму слові відзначив стійкість вітчизняної медицини, досягнуту завдяки попереднім реформам, навіть перед обличчям пандемії та війни. «Завдяки реалізації медичної реформи Україні вдалося пройти пандемію коронавірусу та забезпечити стабільну роботу системи охорони здоров’я в умовах повномасштабної війни», – підкреслив Михайло Радуцький. Він також відмітив позитивний ефект створення «єдиного медичного простору» в Україні: налагоджені механізми співпраці між військовою та цивільною медициною дозволяють лікувати більшість поранених бійців у комунальних і державних лікарнях, причому інститути НАМН України з початку 2025 року також підключені до цього процесу через контракти з НСЗУ. За словами Радуцького, цей досвід взаємодії підтверджує, що навіть в умовах війни українська медицина продовжує розвиватись і ефективно реагувати на виклики. Також необхідно внести зміни в організацію роботи сімейних лікарів: запровадити KPI з чіткими критеріями, за які медики первинної ланки можуть отримувати доплати. Наприклад, якщо за ініціативи сімейного лікаря пацієнт-декларант із групи ризику вчасно пройшов обстеження та не потрапив до лікарні.
Ключові тези виступу міністра охорони здоров’я
Віктор Ляшко презентував на Форумі ключові напрями реалізації останніх стратегічних документів у сфері охорони здоров’я, пріоритети медичної реформи в умовах війни та очікувані регуляторні зміни. Зокрема, він детально розповів про нові стимули для медиків, інновації в системі моніторингу якості медичної допомоги та плани створення для цього спеціальної державної установи, флагманські інвестиційні проєкти, перезавантаження системи профілактичних оглядів і комунікацію з пацієнтами в новому форматі. Міністр нагадав, що наразі затверджено 27 стратегічних документів різного рівня, головний із яких – Стратегія розвитку системи охорони здоровʼя до 2030 року. Її стратегічні цілі охоплюють універсальний доступ до якісних медпослуг, посилення управління та координації в системі охорони здоров’я, а також розвиток людського капіталу і інвестицій в медичну інфраструктуру.
Ляшко особливо акцентував, що фінансовий захист повинен стосуватися і пацієнта, і медичного працівника – держава має дбати і про мінімізацію витрат пацієнтів, і про гідні умови оплати та страховий захист медиків. Для цього МОЗ планує запровадити нові мотиваційні механізми. Зокрема, міністр озвучив ініціативу виплати 200 тисяч гривень підйомних для молодих лікарів-випускників, які погодяться працювати там, де є найбільша потреба – у сільській місцевості та прифронтових районах. Також у бюджеті передбачені кошти на забезпечення таких медиків службовим житлом, а до капітаційної ставки на первинці вводяться підвищувальні коефіцієнти: 1,1 для всіх сільських територій і 1,2 – для районів, що постраждали від бойових дій. За словами Ляшка, ці кроки спрямовані на те, щоб пацієнти по всій країні мали рівномірний доступ до медичної допомоги, а медпрацівники – належний фінансовий захист навіть у складних умовах.
Ще один пріоритет – цифровізація та нові підходи до управління якістю в медицині. Віктор Ляшко повідомив, що МОЗ ухвалило рішення перетворити одну зі своїх установ на Національний центр контролю якості медичної допомоги, який стане своєрідним аналітичним хабом та інструментом нагляду за якістю послуг. Нова установа залучатиме експертів на контрактах, котрі виїжджатимуть у регіони та перевірятимуть якість меддопомоги в закладах – за тими напрямами, що визначатиме МОЗ. Одночасно триває розвиток системи eHealth і впровадження електронних інструментів, аби комунікація з пацієнтами переходила у сучасний формат, а процес надання послуг ставав прозорішим та ефективнішим. Міністр навів приклад, як цифровий моніторинг та планування маршруту пацієнта допомагають оптимізувати мережу лікування інсультів: дороговартісне обладнання тепер постачається цілеспрямовано, відповідно до потреб спроможної мережі, а не хаотично.
За останні 4 роки лікарні, що лікують інсульти, отримали 233 комп’ютерних томографи на суму 3,56 млрд грн, і це дозволило підвищити показник доставлення пацієнтів з інсультом до профільних відділень за маршрутом до 92%. Так само збільшено кількість закладів, що надають допомогу при інфарктах – з 60 у 2020 році до 90 у 2025-му, причому у 2023–2024 роках закуплено та введено в експлуатацію 56 ангіографів. Ці цифри, за словами Ляшка, ілюструють, що оптимізація мережі – це не про «закриття лікарень», а про їхнє переоснащення і розвиток спроможності надавати високотехнологічну допомогу там, де вона найбільш потрібна. Для закріплення результату МОЗ уже працює над оновленням тарифів програми медгарантій за цими напрямами і консультується з кардіохірургами, щоб кожен пацієнт міг отримати необхідну допомогу якісно і безоплатно в межах своєї територіальної доступності.
Виступ Віктора Ляшка був насичений конкретикою і стратегічним баченням розвитку галузі. Деякі ілюстративні слайди з презентації міністра будуть додатково опубліковані на нашому сайті для детального ознайомлення. Загальний висновок від Ляшка оптимістичний: попри виклики воєнного часу, реформа охорони здоров’я триває, держава інвестує в медицину, дбає про пацієнтів і лікарів та формує міцний фундамент для повоєнного відновлення системи.
► Презентація Міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка
Панельна дискусія: «Фінансування охорони здоров’я України в умовах глобальних викликів…»
Другу панельну дискусію Форуму – «Фінансування охорони здоров’я України в умовах глобальних викликів. Забезпечення фінансового захисту пацієнтів та медичних працівників» – співмодерував експерт ВАОМС «Асоціація ОТГ» Євген Прилипко разом із Андрієм Віленським, радником Міністра охорони здоров’я, Медичним директором Superhumans Сenter та ексочільником НСЗУ.
У дискусії взяли участь голова НСЗУ Наталія Гусак, генеральний секретар УФПМО, в.о. директора Інституту громадського здоров’я НАМН Ігор Шкробанець, Володимир Івчук директор Центр інноваційної діяльності та інвестицій НУОЗУ ім. П. Л. Шупика, експерт міжнародних проєктів програми U-LEAD with Europe, USAID, GIZ, WB, UNDP та Володимир Красьоха, в.о. директора КНП ЛОР Львівського обласного госпіталю ветеранів війни і репресованих ім. Ю. Липи, а також заступниця міського голови м. Коростень Наталія Чижевська. Панель об’єднала представників національного рівня і громад, щоб обговорити, як фінансувати систему охорони здоров’я в умовах війни та інших глобальних викликів, водночас забезпечуючи фінансовий захист і пацієнтів, і медиків.
Обговорення було жвавим і змістовним. Звучали питання про стійкість Програми медичних гарантій під час війни, про роль місцевих бюджетів та донорів у підтримці медичної сфери, про необхідність страхових механізмів для медпрацівників, а також про виклики, з якими стикаються лікарні на місцях – від зростання цін на енергоносії до відтоку кадрів. Наталія Гусак акцентувала, що НСЗУ продовжує своєчасно фінансувати заклади навіть у прифронтових областях, забезпечуючи безперервність надання допомоги.
Особливу увагу учасників привернула презентація Володимира Івчука. У своїй презентації він зосередився на аналізі госпіталізацій пацієнтів із хронічними станами, їх частці у структурі стаціонарної допомоги та фінансовому навантаженні на операційний бюджет кластерної лікарні в Житомирській області. Івчук підкреслив, що багато таких госпіталізацій можна було б уникнути або скоротити за рахунок розвитку сильнішої амбулаторної ланки та впровадження ефективних програм контролю хронічних захворювань на рівні госпітального округу та громади.
► Презентація Володимира Івчука.
Спільно з Євгеном Прилипком він свого часу працював над проєктами USAID, присвяченими аналізу даних, моделюванню госпітальних округів. Уже тоді було видно, що напрями пролонгованого лікування, стаціонарної допомоги хронічним хворим та послуг тривалого догляду не охоплені належним чином — бракує ліжок, а питання фінансування залишається відкритим.
В своїй доповіді експерт запропонував конкретні аналітичні підходи. Зокрема, було показано, як використання даних НСЗУ може допомогти громадам і лікарням виявити «вузькі місця» – наприклад, випадки повторних госпіталізацій через відсутність належного контролю за станом пацієнтів після виписки.
Модератор Євген Прилипко резюмував, що оптимізація витрат повинна йти поряд із підвищенням якості допомоги.
«Причина не лише в недофінансуванні. Ми завжди наполягаємо — спершу слід аналізувати структуру витрат і ефективність їх використання, порівнюючи витрати на пролікований випадок між закладами. Ці відмінності часто суттєві навіть у межах закладів одного рівня. Очевидно, що маємо справу з необґрунтованими госпіталізаціями і неоптимальною організацією процесів. Але й не менш важливо: через відсутність мережі закладів тривалого догляду клініки змушені виконувати функції, які їм не притаманні — надавати довготривалу підтримку замість зосередження на складних клінічних випадках, як цього вимагає роль кластерної лікарні», – підсумував Прилипко, наголошуючи на необхідності переосмислення підходів до управління мережею медзакладів на рівні громад.
Володимир Красьоха, відомий успішним менеджментом Вознесенської багатопрофільної лікарні, поділився власним досвідом фінансового оздоровлення медзакладу. Нещодавно очоливши Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи, він буквально за пів року зумів збільшити фінансування закладу від НСЗУ з 18 до 30 млн грн. Це стало можливим завдяки активній роботі над розширенням пакетів медичних послуг за Програмою медгарантій: госпіталь почав надавати нові послуги для ветеранів, уклав додаткові договори з НСЗУ та залучив фахівців, здатних надавати високоспеціалізовану допомогу. «У Вознесенську ми вчилися виживати в умовах пандемії та війни, а у Львові застосовуємо цей досвід для розвитку унікального центру для ветеранів – тепер це буде зовсім інший рівень лікарні», – підкреслив Красьоха, додаючи, що для нього пріоритетом є не лише збільшення фінансування, а й підвищення якості послуг і умов перебування пацієнтів. Він розповів, що у Вознесенській лікарні свого часу вдалося провести модернізацію, залучити кошти від міжнародних партнерів, і тепер подібні кроки плануються для госпіталю ветеранів, який потребує оновлення матеріально-технічної бази та підготовки до збільшення кількості пацієнтів (враховуючи як нинішніх захисників, так і цивільних, що постраждали від війни).
Представниця місцевого самоврядування Наталія Чижевська, заступниця міського голови Коростеня, у своєму виступі сфокусувалася на перспективах громад у сфері охорони здоров’я. Вона наголосила на кількох важливих аспектах: доступність послуг, цифровізація та енергоефективність медичних закладів. Коростенська громада, яку презентувала Чижевська, зіткнулася з викликами воєнного часу (місто неодноразово потерпало від ракетних ударів), але продовжує розвивати свою медичну інфраструктуру. За її словами, цифрові рішення – від телемедицини до електронного документообігу – допомагають громаді підтримувати доступ до лікарів навіть тоді, коли пацієнти фізично не можуть до них дістатися. Крім того, громада інвестує в енергоефективність лікарень (наприклад, встановлення резервних джерел живлення, утеплення приміщень) аби медичні послуги були безперервними навіть за умов перебоїв з енергопостачанням. Наталія Чижевська окремо подякувала аналітикам Асоціації ОТГ за проведений аналіз стану мережі медичних послуг у Коростені, який допоміг визначити пріоритетні потреби громади. «Мати стратегію розвитку – це лише половина справи, не менш важливо втілювати її на практиці», – зазначила вона, підкресливши, що гарні плани повинні реалізовуватися у вигляді конкретних покращень для жителів громад. За словами Чижевської, такі форуми і експертна підтримка дають громадам розуміння, як саме реалізувати стратегії у повсякденній роботі місцевої медицини – від створення нових амбулаторій до впровадження електронних сервісів для пацієнтів.
Підсумки та подальші кроки
Панельна дискусія, модератором якої виступив Євген Прилипко, викликала жваве обговорення та значний інтерес аудиторії. Час, відведений на цю сесію, було перевищено – настільки активними були виступи спікерів і запитання із залу. Учасники згодилися, що тема фінансування медицини в умовах сучасних викликів є надзвичайно актуальною, і потребує продовження фахового діалогу. Більше того, за підсумками всього Форуму ухвалено рішення сформувати резолюцію з напрацьованими пропозиціями – цей документ має стати орієнтиром для уряду й парламенту у вирішенні озвучених проблем.
Як було заявлено Міністром, Національний форум охорони здоров’я відтепер стане постійним дискусійним майданчиком для обговорення стратегії розвитку галузі та захисту інтересів медиків і пацієнтів. У межах цієї ініціативи ректор НУОЗ ім. П. Л. Шупика В’ячеслав Камінський запросив учасників до подальших зустрічей і тематичних заходів.
Євген Прилипко від імені ВАОМС «Асоціація ОТГ» вже запропонував одну з тем для такого майбутнього обговорення – «Переосмислення та управління мережею надання медичних послуг на рівні громади». Ця проблематика, за його словами, наразі виходить на передній план, адже ефективна мережа медичних закладів у громадах є запорукою доступної і якісної медицини для кожного українця. Всеукраїнська Асоціація ОТГ готова долучитися до організації відповідної дискусії у співпраці з НУОЗ та МОЗ.
Національний форум охорони здоров’я – 2025 підтвердив, що навіть в умовах війни українська медицина тримає курс на розвиток. Для ВАОМС «Асоціація ОТГ» участь у цьому заході стала можливістю донести голос громад до високого зібрання, поділитися практичним досвідом та напрацюваннями, а також перейняти найкращі ідеї від лідерів галузі. Попереду – реалізація цих ідей. Спільними зусиллями держави, медичної спільноти та місцевого самоврядування ми рятуємо, перемагаємо і відбудовуємо систему охорони здоров’я України, наближаючи нашу перемогу та здорове майбутнє країни.
