Роз’яснення на запитання за результатами вебінар «Запитання – відповіді щодо реформи старшої профільної школи».
Чи можна для пілотних ліцеїв закупити обладнання для кабінетів інформатики (бо за старим стандартом, який лишається чинним для старших класів, вони входять у технологічну галузь)?
►МОН готує окреме розʼяснення щодо використання субвенції НУШ для пілотних ліцеїв. З адміністраціями цих закладів освіти буде окремо прокомуніковано всі деталі.
У 2026 не набираємо 10 клас, де ці діти будуть набувати повну загальну середню освіту?
Де зможуть здобути повну середню освіту випускники 9-х класів у 2026 році?
Прошу надати відповідь на запитання. У 2026 році ми не набиратимемо учнів 10 класу у ті заклади, що з 01.09.2027 року стануть гімназіями. Де можуть продовжити здобуття повної загальної середньої освіти учні, котрі у 2026 році завершать навчання у 9 класі?
►Якщо ви знаєте, що певна школа вашої громади стане гімназією (до 9 класу) з 1 вересня 2027 року і відповідно перестане набирати 10 класі з 1 вересня 2026 року, ці учні мають піти в 10 клас закладу, який стане ліцеєм, тобто навчатиме 10-12 класи. Такий заклад може бути у вашій громаді або в сусідній. Якщо ліцей заплановано створити в сусідній громаді, то старшокласники з вашої громади зможуть здобуватися освіту там. Варто вже поспілкуватися з головою й управлінцями цієї громади для того, щоб визначити оптимальні строки переходу ваших старшокласників на навчання в їхній ліцей та забезпечити підвезення цих дітей до ліцею.
У 2026 році ще усі ЗЗСО ліцеї у нашій громаді. Яка підстава не брати дітей у 10 клас. І ліцензії своїй відповідатимуть вони ще на той час. Законодавчо немає підстави. Тільки з 01 вересня 2027 року. Там так – за літо ступінь понизили, ліцензію нову отримали і все у 2026 не набираємо 10 клас, де ці діти будуть здобувати освіту?
►Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України “Про освіту” засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) ухвалює рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти.
Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що засновник закладу освіти зобов’язаний у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти.
Крім того, відповідно до частини 5-2 Закону України “Про повну загальну середню освіту” Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні (з урахуванням пропозицій міських, сільських, селищних рад), Київська та Севастопольські міські ради до 1 вересня 2024 року мали затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти. Мало бути враховано вимоги цього закону до ліцеїв щодо безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього простору, демографічних показників розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, спроможності територіальних громад, профілізації старшої профільної школи.
Отже, засновники закладів загальної середньої освіти мають повноваження щодо формування оптимальної мережі закладів освіти, з урахуванням демографічної ситуації в регіоні й запитів батьків (законних представників дитини) / здобувачів освіти.
Чи існуватиме опорний заклад?
►ЗУ “Про повну загальну середню освіту” визначає, що заклад загальної середньої освіти може мати статус опорного. Положення про опорний заклад освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 532. Це Положення визначає правовий статус, порядок утворення та основні засади діяльності опорного закладу освіти.
Питання функціонування опорного закладу освіти (зміна моделі, певних функцій тощо) може бути розглянуто після формування планів формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, які мали бути сформовані до 1 вересня 2024 року.
Чи може мати академічний ліцей філії?
►Відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України “Про повну загальну середню освіту” у складі закладів загальної середньої освіти можуть функціонувати такі внутрішні структурні підрозділи:
- дошкільний підрозділ (у складі початкової школи або гімназії);
- позашкільний підрозділ;
- пансіон (у складі ліцеїв, спеціальних закладів загальної середньої освіти та закладів спеціалізованої освіти);
- інші внутрішні структурні підрозділи.
►Заклад загальної середньої освіти може мати у своєму складі філію (філії).
Крім того, нормами частини шостої цієї ж статті передбачено, що філії у своєму складі має опорний заклад освіти.
Чи може селищна рада отримувати за свої кошти заклади освіти з меншою кількістю учнів ніж 45?
►Так, громада може оплачувати роботу педагогічних працівників таких шкіл з місцевого бюджету. Проте ми закликаємо органи місцевого самоврядування насамперед керуватися мотивами якості освіти в питаннях мережі закладів освіти.
Чи можна прописати механізм пониження ступеня з 2026 року?
►Відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про освіту” засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) ухвалює рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом.
Затвердження нормативно-правового акта, який би регулював процедуру трансформації мережі закладів загальної середньої освіти законодавством не передбачено. Це виключно повноваження органів місцевого самоврядування.
Водночас це питання у фокусі проєкту DECIDE. Наприклад, є запис вебінару “Реорганізація закладу освіти: види та нюанси застосування процедурних норм”.
Чи потрібно проводити громадське обговорення щодо створення ліцеїв в громаді міського типу? Рішення про створення мережі ліцеїв вже прийнято міською радою та погоджено з обласною радою.
►Згідно з чинним законодавством громадське обговорення щодо утворення ліцею потрібно проводити тільки в сільських і селищних громадах.
Підкажіть будь ласка, що робити,якщо батьки проти пониження ступеня ліцею, так як страхи за дітей, щодо навчання в іншому закладі та потрібно буде їхати дітям в інше місто? Як бути в цьому випадку? Профільне навчання – це очне навчання? Громадськість не підтримує закриття 10-11 класів. Один заклад на всю громаду.
►Засновник закладів освіти під час формування мережі має виходити з найкращих інтересів дитини щодо здобуття якісної освіти, зокрема профільної. Засновнику закладу освіти необхідно проводити комунікацію з громадою щодо формування мережі.
Наразі наші заклади освіти мають типи ЗОШ І-ІІІ ст. та опорні заклади загальної середньої освіти (працюють дистанційно). Згідно законодавства ми маємо привести у відповідність типи наших закладів освіти (гімназія/ліцей). Але це ми можемо зробити лише через обговорення. Наразі територія нашої громади окупована і провести обговорення немає жодної змоги. Як нам бути? Як до 1 вересня 2025 року нам змінити ЗОШ на гімназію чи ліцей?
►17 жовтня 2024 року Президент України підписав Закон України «Про публічні консультації» №3841-IX, який наразі набирає чинності.
Ним визначено основні засади (стандарти) проведення публічних консультацій під час формування та реалізації державної політики, розвʼязання питань місцевого значення. Відповідно до Статті 9 цього закону публічні консультації проводять у формі:
- Електронних консультацій шляхом оприлюднення консультаційного документа на онлайн-платформі для публічних консультацій та/або на офіційному вебсайті суб’єкта проведення публічних консультацій щодо предмета консультацій;
- Фдресних консультацій шляхом надсилання заінтересованим сторонам консультаційного документа, проведення опитування, анкетування.
Окрім того, публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах.
З огляду на наведене, орган місцевого самоврядування може провести громадське обговорення у формі електронних консультацій.
Чи можливо формувати в громаді два академічні ліцеї з кількістю учнів точно меншою 100 у кожному з них, якщо це розв’яже проблемні питання з довозом учнів.
►Чинний Закон України “Про повну загальну середню освіту” дозволяє такий варіант, якщо можливо відкрити мінімум два класи з трьома профілями на паралелі. Проте згідно з баченням МОН щодо реформи такий варіант можливий, якщо цей випадок підпаде під так званий виняток щодо кількості учнів на паралелі. Наприклад, це гірські громади, малонаселені тощо, в яких неможливо забезпечити територіальну доступність для учнів через завеликі відстані довезення або складний рельєф. МОН чекає на ухвалення змін законодавства щодо цього питання.
Чи має можливість в громаді існувати один ліцей з підрозділом гімназія
►Чинний Закон України “Про повну загальну середню освіту” дозволяє такий варіант. Проте згідно з баченням МОН щодо реформи такий варіант можливий, якщо ваш випадок підпаде під так званий виняток. Тобто, як правило, ліцеї мають бути відокремлені від початкової школи й гімназії. Проте в разі неможливості організувати розділити ліцей і гімназію (неможливість підвезення через умови місцевості, брак приміщень тощо), такі громади можуть потрапити в категорію винятків.
Чи може в одній будівлі розміщуватися два окремі заклади ліцей і гімназія?
►Якщо це два окремі заклади освіти, то вони повинні мати різні юридичні особи, тобто бути зареєстрованими як окремі установи з власними статутами, керівництвом і фінансуванням. Концептуальне бачення академічного ліцею передбачає автономність і спеціалізацію, тому розміщення разом із гімназією може суперечити ідеї створення повноцінного профільного освітнього середовища.
Покрокова методична рекомендація щодо створення профільної освіти та перепрофілювання шкіл
►МОН готуватиме рекомендації, ґрунтуючись на проміжних результатах пілотування.
Хто має забезпечити підвезення дітей до академічного ліцею? У штаті якого закладу перебуває посада водія автобуса?
►Законом України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що територіальну доступність здобуття повної загальної середньої освіти забезпечують органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зокрема і шляхом забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників до місць навчання та у зворотному напрямку.
►Крім того, частиною третьою статті 20 Закону України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що визначають порядок підвезення здобувачів освіти до місць навчання та забезпечують його за кошти відповідних бюджетів засновники закладів освіти.
►Фінансування та організація підвезення здобувачів освіти належить до повноважень засновника ліцею та здійснюється коштом відповідного бюджету.
►Водій шкільного автобуса може бути включений до штату як закладу освіти, так і іншого підприємства, створеного засновником (засновниками) ліцею з метою забезпечення підвезення здобувачів освіти.
За яких умов ліцей може фінансуватися обласною радою?
►Ліцей може фінансуватися обласною радою, якщо вона є його засновником.
Яким чином здійснюватиметься фінансування, якщо профільний ліцей буде один на декілька громад?
►Фінансування профільного ліцею, який обслуговує кілька громад, здійснюється відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, Бюджетного кодексу України та відповідних підзаконних актів. Основні механізми фінансування такого ліцею включають:
- Освітня субвенція – держава спрямовує кошти на оплату праці педагогічних працівників закладу. Якщо ліцей є комунальним, то субвенція спрямовується до бюджету громади, яка є засновником.
- Співфінансування громадами – у разі, якщо ліцей обслуговує кілька громад, *можливе* залучення коштів кількох місцевих бюджетів на умовах міжмуніципального співробітництва. Громади можуть укладати угоди про співфінансування закладу освіти для фінансування витрат на оплату праці непедагогічних працівників. Але обов’язку спільно утримувати такий заклад закон не передбачає, лише право.
- Міжбюджетні трансферти – одна громада (засновник ліцею) може отримувати кошти від інших громад, учні яких навчаються в ліцеї. Це може бути здійснено через механізм дотацій або субвенцій, передбачених Бюджетним кодексом.
- Додаткові джерела фінансування – можливе залучення коштів міжнародних донорів, грантових програм, благодійних внесків, спонсорської допомоги тощо.
- Обласне фінансування – якщо профільний ліцей є обласного підпорядкування, його фінансування може здійснюватися з обласного бюджету.
Також джерелом покриття видатків на розвиток МТД будуть державні субвенції (НУШ, автобуси, укриття тощо).
Яка доля загальної середньої освіти в сільській місцевості, в малокомплектних закладах за відсутності доріг.
►У віддалених районах із низькою щільністю населення та відсутністю належної інфраструктури основним рішенням для забезпечення доступу до якісної профільної середньої освіти є створення пансіонів при академічних ліцеях. Це дозволяє учням з віддалених місцевостей навчатися за єдиними стандартами, отримувати рівні освітні можливості та соціально інтегруватися в спільноту.
►Функціонування пансіонів сприятиме оптимізації мережі академічних ліцеїв, що дозволить уникнути проблеми малокомплектних шкіл, де неможливо забезпечити якісну профільну освіту. При цьому пансіони мають гарантувати комфортне та безпечне середовище, включно з житлово-побутовими умовами, збалансованим харчуванням, доступом до медичних послуг, просторами для самостійного навчання та дозвілля.
►Юридично створення та функціонування пансіонів регулюється:
- Законом України “Про освіту”
- Законом України “Про повну загальну середню освіту”
- Постановою КМУ від 3 листопада 2021 р. № 1131 “Про затвердження Порядку проживання та утримання учнів у пансіонах закладів освіти”
Чи має право громада залишити на своїй території гімназії, не понижуючи ступінь, якщо кількість учнів становитиме з 01.09.2025 року менше 45, і утримувати за кошти місцевого бюджету?
►Уряд і МОН не ухвалюють рішення про реорганізацію закладів загальної середньої освіти. Громада має право залишити школи з кількістю учнів менш як 45, проте їх не можна буде фінансувати коштом освітньої субвенції, лише місцевого бюджету та інших незаборонених законодавством джерел. Проте ми закликаємо органи місцевого самоврядування в питаннях мережі закладів освіти насамперед керуватися мотивами якості освіти.
Які вимоги та алгоритм відбору закладів до участі в пілоті старшої профільної
►МОН розробляє ці вимоги та критерії й буде готове їх презентувати навесні 2025 року.
Презентація за посиланням
Відеозапис вебінару за посиланням.
