ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕПУТАТСЬКОГО КОРПУСУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

910

Шановні пані і панове!

Наближається 8 Березня. Щороку в цей день демократична громадськість світу відзначає Міжнародний жіночий день, прагнучи привернути увагу урядів і країн до важливості досягнення якісних змін у суспільному статусі жінок.

Україна свого часу ратифікувала низку міжнародних документів щодо забезпечення гендерної рівності та подолання дискримінації за ознакою статі. Це, зокрема: «Загальна декларація прав людини», 1948 р.,  «Конвенція про політичні права жінок», 1952 р., «Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», 1981 р., Пекінська Декларація та Платформа Дій, 1995 р., Цілі сталого розвитку до 2030 року, 2015 р.  На виконання цих міжнародних зобов’язань було ухвалено низку національних законодавчих актів, серед яких найважливішими є Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (№2866-IV, набув чинності з 01.01.2006 р.).

Впродовж ХХ ст. уряди більшості країн світу зобов’язалися вживати спеціальних заходів на розширення можливостей жінок для суспільної, економічної і політичної участі. Визнаючи важливість таких зрушень, у 1977 р. Генеральна Асамблея ООН через підписання резолюції № 32/142 всім країнам-учасницям запропонувала  відзначати Міжнародний день боротьби за права жінок та міжнародний мир. Щороку ООН визначає тему цієї дати. Так, у 2023 році 8 березня пройде під гаслом «Інновації і технологічні зміни та освіта в епоху цифрових технологій для досягнення гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок і дівчат», наголошуючи на потребі визнати та шанувати жінок і дівчат, які виступають за розвиток трансформаційних технологій і цифрової освіти, адже це розширює рівність у економічній та соціальній сферах. Цьогоріч також буде привернуто увагу до важливості захисту прав жінок і дівчат у цифровому просторі та боротьби з гендерно зумовленим насильством в Інтернеті та за допомогою інформаційних комп’ютерних технологій.

Всупереч думці, на яку спирається законопроєкт щодо скасування відзначення 8 березня в сучасній Україні [1], Жіночий день не є «винаходом» Радянського Союзу. В СРСР абсолютно спотворили зміст цієї дати, наповнили її гендерними стереотипами та відвертим сексизмом. Наразі дійсно настав час відмовитись від пережитків радянщини, та від способів радянського святкування 8 березня, вітаючи жінок зі святом весни, краси, із побажанням кохання і благополуччя в особистому житті. Натомість відзначати 8 Березня – Міжнародний жіночий день – як привід для наголосу на тому важливому внеску, що роблять жінки задля збереження та розвитку незалежної України, а на сьогодні й зокрема – у боротьбі з російською агресією. У всьому прогресивному світі Міжнародний день жінок – це дата відзначення досягнень жінок у соціальному прогресі і встановленні миру.

У цей день та в майбутньому ми маємо всіляко сприяти формуванню гендерної чутливості та культури повсякчасного визнання та заохочення досягнень жінок, а також усуваючи гендерну дискримінацію на всіх рівнях. Адже попри помітний прогрес у сфері гендерної рівності, становище жінок в Україні залишає бажати кращого. Так,

  • представництво жінок у виборних та виконавчих органах влади надзвичайно низьке: серед депутатського корпусу Верховної Ради України жінки становлять ледь більше 20%[2]; незважаючи на збільшення кількості жінок в обласних радах (з 14,95% у 2015 р. до 27,79% у 2020 р.) і в складі районних рад (з 24,02% у 2015 р. до 34,32% у 2020 р.), маємо зниженням кількості жінок у сільських радах – 41,30% (у 2015 р. – 55,67%), у селищних радах – 37,85% (у 2015 р. – 46,10%), а серед сільських, селищних, міських голів кількість жінок знизилась майже удвічі – з 31,36% у 2015 р. до 16,56% у 2020 р.[3]
  • середня заробітна плата жінок майже у всіх галузях не дорівнює середній заробітній платі чоловіків; загалом по Україні платня жінок на 18,2% нижча за платню чоловіків[4];
  • рівень зайнятості жінок на ринку праці в середньому на 10% нижчий за рівень зайнятості чоловіків[5];
  • щонайменше 20% жінок України стикається з тією чи іншою формою насильства[6].

І це в той час як жінки в Україні складають більшу частку населення, мають в середньому вищий рівень освіти,  сумлінно поєднують працю на роботі з неоплачуваною працею вдома, доглядаючи дітей та залежних родичів.

Дуже важливо пам’ятати про ті чесноти, які підкреслюють важливість внеску жінок, адже на сьогодні жінки:

  • наближають перемогу України на фронті й у тилу,
  • впроваджують інновації за допомогою сучасних технологій,
  • реалізують креативні комерційні проєкти,
  • створюють інклюзивні громадські простори і робочі місця,
  • розширюють можливості для інших – заохочують до досягнення цілей, усунення упередженості та бар’єрів,
  • стоять на захисті здоров’я людства,
  • досягають успіху на спортивній арені.

Відтак, підтримка жінок, на яку ми сподіваємося від вас, має бути партнерською та змістовною, заохочувати та уповноважувати жінок! У цей день ми закликаємо вас до дій, що пришвидшать встановлення  рівності для жінок!

[1] https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41340

[2] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat_list

[3] https://cvk.gov.ua/actualna-informaciya/187243.html

[4] http://www.ukrstat.gov.ua/

[5] http://www.ukrstat.gov.ua/

[6] https://www.msp.gov.ua/news/18311.html