Заступниця виконавчого директора Всеукраїнської Асоціації ОТГ Тетяна Арсенюк в ефірі каналу «Суспільне. Студія» розповіла про особливості передачі безхазяйного майна у комунальну власність громад.
Вона наголосила, що покинуті будівлі, склади, гуртожитки чи інші об’єкти інфраструктури можуть стати цінним ресурсом для розвитку громад. Їхнє переведення у комунальну власність відкриває можливості для:
- вирішення соціальних потреб (житло для ВПО, амбулаторії, укриття, ЦНАПи тощо);
- створення нових робочих місць;
- наповнення місцевих бюджетів (орендна плата, податок на майно, землю, єдиний податок від бізнесу, якщо це приміщення буде відповідно використовуватися)
«Безхазяйне майно — це не лише занедбані приміщення, а й додаткові ресурси для підтримки та розвитку громади. Чіткого механізму виявлення безхазяйного нерухомого майна законодавством не встановлено. Тому громади формують власну практику, спираючись на норми Цивільного кодексу України, Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», а також спеціальні нормативні акти. І на основі цих актів громади своїм рішенням місцевих рад затверджують Порядки виявлення безхазяйного майна, тобто свій внутрішній алгоритм», – підкреслила Тетяна Арсенюк.
Вона також зауважила, що після початку повномасштабної війни громади активніше почали обліковувати та використовувати таке майно, адже воно стало важливим ресурсом для розміщення ВПО і додаткових надходжень у бюджети. Водночас процедура передачі безхазяйної нерухомості громадам залишається складною та потребує вдосконалення законодавства.
Всеукраїнська Асоціація ОТГ виступає за спрощення процедури передачі безхазяйної нерухомості у власність громад. Серед ключових пропозицій:
- скорочення «річного строку» взяття на облік безхазяйного майна до 3 – 6 місяців;
- оцифрування публічних оголошень, заміна обов’язкових друкованих оголошень на сучасні онлайн-портали та офіційні сайти;
- надання громадам спрощеного доступу до державних реєстрів для перевірки та аналізу (чи зареєстроване право власності; перевіряються відомості про конфіскацію чи відумерлу спадщину);
- запровадження спрощеної процедури знесення/консервації зруйнованих/небезпечних об’єктів, які знаходяться на території ОМС, щоб не наражати людей на небезпеку та ризик;
- можливість тимчасового управління таким майном у прифронтових громадах, щоб запобігати його руйнуванню чи мародерству;
- запровадження державних програм підтримки реконструкції, які допоможуть громадам адаптувати цю нерухомість до використання чи проживання мешканців тощо.
Тетяна Арсенюк наголосила, що громади мають отримати більше правових інструментів для швидкого та ефективного управління безхазяйним майном. Це дозволить перетворювати занедбані об’єкти на ресурс для розвитку та підвищення добробуту мешканців. Особлива увага має бути приділена громадам, які знаходяться на лінії розмежування.
