Пам’ять про полеглих сьогодні оживає не лише у скульптурах чи меморіальних дошках. Вона звучить у вулицях, названих на честь героїв, у QR-кодах, що розповідають їхні історії, у зелених зонах пам’яті, створених громадами. Про те, як зробити культуру пам’яті сучасною та об’єднавчою, говорили на Міжрегіональному форумі з політики меморалізації на місцевому рівні, що відбувся на базі Київського регіонального відділення ВАОТГ за підтримки шведсько-української Програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні».
Подія стала майданчиком для діалогу між представниками територіальних громад, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, культурних та освітніх інституцій, експертного середовища й міжнародних партнерів. Модераторкою заходу виступила Юлія Ревака, експертка ветеранської платформи «Незламні разом».
Форум розпочався хвилиною мовчання та вітальними словами від секретаря Гатненської сільської ради Дмитра Шульгана, голови ветеранської платформи «Незламні разом», в.о. міського голови Полтави Катерини Ямщикової, заступника голови ВАОТГ Володимира Міцука, виконавчого директора ВАОТГ Тараса Добрівського та операційної менеджерки Програми Polaris Марії Захарченко.
У своїй промові Катерина Ямщикова наголосила, що меморіалізація — це цілісний процес, який виходить далеко за межі традиційних форм, та підкреслила, що це набагато ширше поняття ніж соціальні борди чи пам’ятні дошки:
«І це наше велике домашнє завдання, яке ми можемо виконати лише пліч-о-пліч із консультативними радами родин загиблих захисників і захисниць. Принцип «нічого для нас без нас діє й тут. Тільки разом із військовими, ветеранами та родинами полеглих ми зможемо зробити цей процес коректним, толерантним і справедливим — без тих помилок, які інколи залишаються непоміченими для цивільних. Наше спільне завдання — залучати якомога ширшу аудиторію».
Також голова Платформи підкреслила, що наступним завданням для неї та викликом для всіх є героїзація. «Це наступний шабель, коли ми ми не лише вшановуємо пам’ять загиблих, а й правильно прославляємо подвиги живих. Їхні вчинки мають бути закарбовані у свідомості суспільства й передані далі. Тому пам’ятність — це дія. А пам’ятування — це великий і комплексний процес».
Заступник голови Всеукраїнської Асоціації ОТГ Володимир Міцук акцентував на важливості співпраці:
«Питання, які ми обговорюємо сьогодні, хвилюють кожного мешканця громади. Саме тому наша Асоціація створена для того, щоб голови могли ділитися своїм досвідом і проблемами. Ми виносимо ці питання на рівень асоціації і працюємо над їх вирішенням разом. Це наша спільна робота і наше спільне
Підкреслюючи важливість системного підходу та обміну досвідом між громадами, виконавчий директор Всеукраїнської Асоціації ОТГ Тарас Добрівський зазначив:
«Меморіалізація ефективна лише тоді, коли вона системна і підтримується на всіх рівнях — від окремої громади до Асоціацій. Спільна робота допомагає уникати помилок і робить кожну ініціативу значущою для суспільства. Наша мета як Асоціації —створити середовище, де громади можуть обмінюватися досвідом, надихатися успішними практиками та спільно впроваджувати проєкти пам’яті. Лише разом можна забезпечити сталість і ефективність цих ініціатив».
Окремо виступила операційна менеджерка Програми Polaris Марія Захарченко. Вона наголосила, що пам’ять — це активний процес, який визначає майбутнє нації:
«Сьогодні ми говоримо про пам’ять і про меморіалізацію. Менше – про самі історичні події, у вирі яких ми живемо, і більше – про індивідуальне переживання та особистий досвід. Бо пам’ять нерозривно пов’язана з ідентичністю. Вона не виникає сама собою — пам’ять створюється. Це дія, це акт, це жест. Ми не лише формуємо пам’ять, але й пам’ять формує нас: нашу особистість, нашу ідентичність, наш народ, націю й Україну».
Протягом форуму громади презентували власні напрацювання у сфері меморіалізації. Серед прикладів — встановлення меморіальних дощок і скульптур, створення книг памʼяті, створення зелених зон, проведення публічних акцій, цифрові інструменти на кшталт QR-кодів, які відкривають доступ до історій героїв. Також було представлено соціальний проєкт «Київщина. Місце пам’яті», дорожню карту хвилини мовчання, та інші приклади як вшановувати пам’ять загиблих.
За підсумками роботи форуму учасники окреслили ключові висновки та рекомендації. Зокрема, меморіалізація визнається важливим елементом формування національної ідентичності, а саме громади відіграють провідну роль у збереженні колективної пам’яті. При цьому наголошено на необхідності системної підтримки державних і регіональних інституцій — як фінансової, так і методичної.
Одним із ключових акцентів учасників стала сучасна мова пам’яті: цифрові платформи, інтерактивні архіви та нові інклюзивні практики, які дозволяють активно залучати молодь і широку громадськість. Особливу увагу приділено міжрегіональній співпраці та партнерствам, що є важливою передумовою ефективної політики пам’яті.
Серед рекомендацій форуму — збір і збереження персональних історій, регулярні практики вшанування, зокрема Хвилина мовчання, розробка місцевих стратегій меморіалізації, залучення молоді та освітніх закладів, а також створення Національної стратегії меморіалізації в умовах війни.
Форум став платформою для відкритого діалогу та спільного вироблення підходів, які дозволять зробити культуру пам’яті живою, сучасною та об’єднувальною для українського суспільства.
