Вебінар 26 грудня 2024 року «Стаціонарна медична допомога а ПМГ-2025, тарифи на платні послуги, аналітика для ОМС та ЗОЗ» став продовженням серії заходів «НСЗУ та ОМС: Платформа співпраці та управління здоров’ям громад», яка платформою «Охорона здоров’я» ВАОТГ у співпраці з НСЗУ та партнерської підтримки Українська асоціація районних та обласних рад (УАРОР).
Ініціатива спрямована на об’єднання зусиль задля підтримки місцевого самоврядування та органів влади у зміцненні управлінської спроможності в сфері охорони здоров’я, підвищення суб’єктності ОМС в управлінні здоров’ям громад та мережами надання медичних послуг.
Понад 600 учасників – представники та фахівці ОМС різних рівнів, медичних закладів, регіональних структур охорони здров’я, експерти та міжнародні партнери приєдналися онлайн, щоб отримали інформацію та обговорити «стаціонарні» пакети ПМГ-2025, визначення медичної послуги в ПМГ, розрахунок планової собівартості та тарифів на медичні послуги (з метою надання їх за оплату), досвід та пілотування управління мережею медзакладів.
► ВСТУПНИЙ БЛОК
Модератор вебінару, Євген Прилипко, експерт платформи «Охорона здоров’я» ВАОТГ, акцентував увагу на тому, що інтегрована система медичних послуг в Україні повинна забезпечувати екстериторіальний принцип надання медичної допомоги. Цей підхід спрямований на усунення адміністративних бар’єрів, які досі обмежують доступ пацієнтів до необхідних послуг, та на стимулювання ефективної співпраці між громадами, обласними радами та містами, що є власниками спеціалізованих медичних закладів. Він також підкреслив, що одним із головних завдань цієї ініціативи є координація маршрутів пацієнтів між закладами, яка дозволить забезпечити рівний доступ до якісної медичної допомоги незалежно від місця проживання.
Євген наголосив, що ця пілотна ініціатива є лише першим кроком у межах Меморандуму між ВАОТГ та УАРОР у сфері управління охороною здоров’я. Спільне майбутнє, на його думку, полягає в розвитку реабілітаційних послуг, систем підтримки психічного здоров’я та соціального захисту. Для досягнення цих цілей необхідна синергія зусиль між різними рівнями влади, медичними закладами та громадськістю, а також створення Координаційної ради як єдиного експертного органу. Такий орган має стати платформою для об’єднання ресурсів і компетенцій, що дозволить ефективно взаємодіяти із законодавчою владою, центральними органами виконавчої влади та ключовими стейкхолдерами у сфері охорони здоров’я та соціального захисту.
Олена Жук, віце-президент УАРОР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова Запорізької обласної ради, у своїй промові нагадала про виклики, з якими стикаються громади, зокрема ті, що знаходяться в прифронтовій зоні. Вона зазначила, що Запоріжжя є одним із регіонів, які найбільше постраждали внаслідок війни, і це створює безпрецедентні труднощі для надання медичної допомоги. Олена Жук підкреслила, що в умовах кризи важливо бачити потенціал для зростання та використовувати нові можливості для розбудови системи охорони здоров’я.
Особливу увагу вона приділила важливості стаціонарної медичної допомоги в нинішніх умовах. Це включає лікування важких поранень і травм, надання спеціалізованої допомоги, забезпечення постійного медичного моніторингу та, в певній мірі, навіть захист цивільного населення. «Наші лікарі сьогодні працюють у надзвичайно складних умовах, але ми маємо дивитися в майбутнє та спільно працювати над його побудовою», — наголосила вона.
Вона також звернула увагу на внесення понад 50 поправок до чинного законодавства, які подала УАРОР. Ці зміни спрямовані на покращення функціонування медичних закладів, зокрема в громадах, які перебувають у зоні ризику. Висловлюючи вдячність за організацію заходу, вона відзначила, що серія вебінарів платформи «Охорона здоров’я» має не лише змістовний характер, але й практичну цінність для громад.
«Це вже третій захід у межах цієї серії, і я вдячна організаторам за те, що він справді працює. Скриншоти та матеріали, які громади передають своїм лікарям, свідчать про практичність отриманої інформації», — додала Олена Жук.
Таким чином, цей вебінар не лише став майданчиком для обговорення актуальних питань, але й ще одним кроком до створення єдиної платформи для співпраці держави, місцевих органів влади та громад у сфері охорони здоров’я.
► Повне відео вебінару на каналі YouTube ВАОТГ містить тайм-коди в своєму описі
► СТАЦІОНАРНІ МЕДИЧНІ ПОСЛУГИ В ПРОЄКТІ ПМГ-2025: СТРУКТУРА, ВИМОГИ, ТАРИФИ, ОПЛАТА
Світлана Дудник, директорка Департаменту стратегічного охоплення населення медичними послугами НСЗУ, зазначила на вебінарі, що у 2025 році НСЗУ приділяє особливу увагу стаціонарній медичній допомозі. Особливий акцент зроблено на пакетах медичних послуг, таких як хірургічні операції дорослим і дітям, хірургія одного дня, а також терапія. Ці напрями визначено базисними для надання медичної допомоги, і саме вони зазнали значних змін у програмі медичних гарантій на наступний рік. Прийнятий Порядок реалізації ПМГ встановлює нові специфікації та умови закупівлі медичних послуг, які вже доступні для ознайомлення на офіційному сайті НСЗУ. Одним із ключових нововведень стало впровадження індикаторів хірургічної активності, які визначатимуть можливість закладу укладати договори з НСЗУ.
З 2025 року медичні заклади, які прагнуть співпрацювати з НСЗУ за напрямком хірургії, мають відповідати новому індикатору хірургічної активності. Відповідно до вимог, вони повинні були виконати щонайменше 200 хірургічних втручань у період із квітня по вересень 2024 року або 400 втручань за рік. Винятки передбачені для закладів, які перебувають у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях, а також для установ Національної академії медичних наук та Міністерства охорони здоров’я, які вперше долучаються до програми. Новий підхід спрямований на покращення якості медичної допомоги та забезпечення її доступності для пацієнтів у межах програми медичних гарантій.
Крім того, у кластерних і надкластерних лікарнях розпочнуть роботу експертні команди, які займатимуться оцінюванням повсякденного функціонування особи. Їхня діяльність регламентується положенням, затвердженим постановою КМУ №1338 від 15 листопада 2024 року. Для цих команд передбачено окреме фінансування: 92 360 грн на місяць за команду, але не більше 333 000 грн для одного закладу. Такий підхід дозволить покращити якість надання медичних послуг та оптимізувати їх обсяг відповідно до потреб пацієнтів.
Фінансування стаціонарної медичної допомоги також зазнає змін. У 2025 році базова ставка за пролікований випадок становитиме 8735 грн, а глобальна ставка на місяць розраховуватиметься на основі показників за квітень-вересень 2024 року. Вперше до розрахунку включені коефіцієнти, які враховують особливості медичних випадків. Зокрема, коефіцієнт 0,45 застосовуватиметься до глобальної ставки протягом всього 2025 року для всіх надавачів, коефіцієнт 1,1 – до пролонгованої медичної допомоги, якщо тривалість лікування перевищує 75-й перцентиль середніх показників. Для планової терапевтичної допомоги дорослим передбачено коефіцієнт 0,8, а для лікування окремих випадків визначених ДСГ, яке триває до 5 днів або включає лише один день, – 0,6. Усі розрахунки базуються на даних електронної системи охорони здоров’я, що забезпечує прозорість та ефективність використання коштів.
Ухвалені зміни є важливим кроком до вдосконалення системи охорони здоров’я в Україні. Вони спрямовані на підвищення ефективності, якості та доступності медичної допомоги для населення. Медичні заклади мають можливість ознайомитися з деталями змін та своєчасно підготуватися до їхнього впровадження. Залучення нових механізмів фінансування та управління дозволить оптимізувати використання ресурсів та забезпечити сталість функціонування медичної системи навіть у складних умовах.
► Завантажити презентацію С. Дудник «Стаціонарна медична допомога дорослим та дітям в ПМГ 2025»
► ПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПО ПАКЕТАХ СТАЦІОАНРНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ПМГ-2025
Під час вебінару учасники активно ставили запитання, що свідчить про високу зацікавленість і практичну потребу у деталізації впроваджених змін. Значна частина питань стосувалася нових тарифів, умов контрактування та специфіки оплати послуг у загальних, кластерних і надкластерних закладах охорони здоров’я. Нижче викладено ключові аспекти, які обговорювалися.
Учасників цікавило, як тариф на амбулаторну медичну допомогу покриває витрати цілодобового травмпункту, зокрема роботу медичного персоналу, інфраструктури та допоміжних служб. Виникли питання щодо відповідності тарифів для таких відділень, які функціонують без госпіталізації. Водночас значну увагу приділяли ситуаціям із хірургічними відділеннями. Було зазначено, що втрата права контрактування та оплату по хірургічному пакету (у разі не виконання умови кількості оперативних втручань більше 200 за 6 місяців 2024 року) призводить і до виключення і оплати послуги “хірургія одного дня”. Це, в свою чергу, обмежує можливості утримання амбулаторної хірургії в рамках амублаторного пакету.
Крім того, було піднято проблему контрактування відділень трансфузіології та відповідності їх вимогам третього пакета ПМГ. Важливими також стали питання, пов’язані з оплатою пролікованих випадків, особливо якщо пацієнту в межах одного епізоду проводиться декілька оперативних втручань. Учасники цікавилися, чи є можливість перегляду підходів до відшкодування таких випадків.
Дискутували й про функціонування експертних команд у загальних лікарнях, про застосування коригувальних коефіцієнтів та глобальних ставок для різних пакетів. Зокрема, було зазначено, що 6 областей не мають затвердженої спроможної мережі (на період воєнного стану: Запорізькій, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській), що може вплинути не ефективність функціонування експертних команд в таких закладах, де є високе навантаження та брак медичного персоналу. Учасники цікавилися, чи планується враховувати навантаження експертних команд при розрахунках оплати в першому кварталі 2025 року.
Окремо обговорювали виклики, з якими стикаються заклади в умовах географічної віддаленості. Наприклад, забезпечення ургентної хірургічної допомоги в гірських регіонах, де найближча кластерна лікарня розташована на значній відстані, а загальна лікарня не має відповідних пакетів. Також порушувалося питання зміни підходів до оплати випадків, які тривають менше доби, але потребують значних ресурсів.
Додатково учасники цікавилися деталями щодо 57 пакета медичних гарантій, а саме механізмом його розрахунку та можливим переглядом ставок у 2025 році. Обговорювалися умови подання пропозицій на нові пакети, особливо реабілітаційні, ендопротезування та ситуації з оплатою повторних випадків госпіталізації пацієнтів із коморбідною патологією, доставлених екстреною медичною допомогою.
Цей обсяг запитань свідчить про те, що медична спільнота очікує на подальшу роз’яснювальну роботу з боку НСЗУ, адже багато практичних моментів потребують уточнення і вдосконалення для забезпечення якісної та доступної медичної допомоги. 
► ВИЗНАЧЕННЯ МЕДИЧНОЇ ПОСЛУГИ В ПМГ, РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОЇ СОБІВАРТОСТІ ТА ТАРИФІВ НА ПЛАТНІ МЕДПОСЛУГИ
Євген Прилипко у своєму виступі, відкриваючи другий блок вебінару, зосередив увагу на ключових аспектах фінансування системи охорони здоров’я та змінах, які впливають на роботу медичних закладів. Він наголосив на важливості розуміння базових принципів, що лежать в основі Програми медичних гарантій, а також на нових підходах до визначення медичних послуг і тарифів. Зокрема, було акцентовано, що нормативні зміни, закладені в урядових постановах, покликані оптимізувати оплату медичних послуг, але водночас створюють виклики для фінансової стійкості медичних закладів.
Особливу увагу доповідач приділив необхідності враховувати алгоритми та правила, які затверджує НСЗУ. Вони мають визначати, які послуги покриваються програмою медичних гарантій, а які можуть бути оплачені пацієнтами, ОМС та/або з інших джерел, що змушує заклади переосмислювати свої підходи до розрахунку собівартості. Це також стосується додаткових платних послуг, перелік яких потенційно розширюється, починаючи з 2025 року. Євген зазначив, що такі зміни вимагають від закладів і ОМС глибокого розуміння власних витрат, щоб ефективно управляти фінансами й адаптуватися до нових умов.
У ході виступу було наголошено на трьох ключових вимірах універсального охоплення медичними послугами, які визначають стратегію медичної реформи: це глибина послуг, їхнє охоплення серед населення, а також рівень фінансового захисту. Зміна умов контрактування й алгоритмів у рамках ПМГ може впливати на доступність послуг, що стає важливим викликом як для медичних закладів, так і для органів місцевого самоврядування. Євген також підкреслив, що трансформація медичної мережі, яка включає реструктуризацію закладів, потребує системного підходу до розрахунків собівартості й обґрунтування тарифів.
Завершуючи виступ, Євген також підкреслив важливість подальшого обговорення питань платних медичних послуг у рамках окремих вебінарів.
► Завантажити наскрізну презентацію Є.Прилипка «Вступ, акценти; визначення медичної послуги в ПМГ; про переосмислення медпослуги за оплату; досвід та пілотування управління мережею медзакладів»
Сергій Дяченко, консультант з аналізу фінансових ризиків медичних закладів, учасник проектів ЄС, Світового банку, ВООЗ, USAID, UNDP, ULEAD, пілотного проекту з впровадження ДСГ в Україні, член експертної ГС “Форум трансформації охорони здоров’я” (HTF) у своєму виступі зосередив увагу на ключових аспектах розрахунку собівартості медичних послуг, базуючись на локальних медичних протоколах, і поділився досвідом використання сучасних методик, які сприяють точному визначенню витрат закладів охорони здоров’я. Він зазначив, що його презентація не мала на меті стати навчальним семінаром, а радше слугувала джерелом для роздумів, акцентуючи на важливості окремого обговорення цієї тематики в майбутньому.
Доповідач почав із пояснення базових понять, таких як медична допомога, витрати на її надання та тарифікація послуг. Він наголосив, що для точного розрахунку вартості необхідно враховувати всі прямі й непрямі витрати закладу, включаючи витрати на лікарські засоби, медичні вироби, лабораторні й інструментальні дослідження, а також накладні видатки. Особливу увагу було приділено використанню міжнародної методики аналізу видатків Step-down Cost Accounting, яка дозволяє детально визначати й розподіляти витрати між структурними підрозділами.
Сергій Дяченко представив приклади розрахунків для різних рівнів медичних послуг: від амбулаторно-поліклінічних сервісів до комплексного стаціонарного лікування. Було показано, як за допомогою електронних інструментів, уніфікованих протоколів визначати вартість ліків, діагностичних процедур, операційних втручань і утримання пацієнтів у стаціонарі. Він підкреслив, що такі детальні розрахунки є важливими для надання платних медичних послуг, співпраці із страховими компаніями, адже вони демонструють прозорість і обґрунтованість кожної витрати.
Особливу увагу було приділено питанням рентабельності, порівнянню тарифів із ринковими, а також можливостям оптимізації витрат у закладах. Сергій зазначив, що ця методика, яка використовується в Україні з 2004 року, стала базовою для багатьох державних і приватних закладів охорони здоров’я, а також активно застосовується в умовах війни для аналізу витрат на довготривале лікування та екстрену медичну допомогу в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги.
У завершенні доповідач акцентував на перевагах стандартизованого підходу до розрахунків. Він підкреслив, що методика дозволяє швидко й ефективно адаптувати дані до змін у вартості ліків, заробітній платі чи структурі витрат, мінімізуючи помилки. Таким чином, вона не лише сприяє фінансовій стійкості закладів, але й забезпечує відповідність їхніх розрахунків нормативній базі.
► Завантажити презентацію С. Дяченка «Розрахунок собівартості медичного обслуговування за протоколом та відповідного тарифу медичної послуги»
Євген Прилипко наголосив на важливості прозорих розрахунків витрат, собівартості та тарифів на медичні послуги для ефективного управління медичними закладами. Він зауважив, що система фінансування через програму медичних гарантій (ПМГ) є гнучкою, але хаотичною, і щорічні коригування впливають на доступність та фінансування послуг.
Для економічно обґрунтованих тарифів заклади мають враховувати всі витрати, оптимізувати їх та забезпечувати рентабельність послуг. Це також спрощує співпрацю зі страховими компаніями та органами місцевого самоврядування, які можуть підтримувати послуги, не покриті ПМГ, через додаткове фінансування.
Прикладом є забезпечення цілодобової роботи відділень, що вимагає альтернативних джерел фінансування. Громади можуть покращити доступ до медичних послуг, організовуючи транспортування до інших закладів, якщо це економічно вигідніше, ніж утримання малоефективних відділень.
Євген підкреслив важливість співпраці закладів охорони здоров’я з місцевою владою, щоб зрозуміти структуру витрат, потреби громади та доступність послуг. Це дозволить оптимізувати мережу та ухвалювати зважені фінансові рішення. 
► Управління мережею медичних закладів: досвід, пілотування та програмно-аналітичні інструменти для регіонального рівня та ОТГ
Вступне слово та презентація Євгена Прилипка до наступного блоку вебінару були спрямовані на підкреслення того, що процеси, які обговорюються на заході, є результатом довгої роботи, що триває з 2010 року в Україні. Євген наголосив на важливості попередніх напрацювань, зокрема, згадуючи серію тренінгів 2019 року в Полтаві, де обговорювалися питання фінансування закладів охорони здоров’я в нових умовах після запуску програми медичних гарантій.
Він звернув увагу на те, що такі міжнародні проекти від Світового банку та USAID, працювали ще до 2019 року, забезпечуючи пілотування інформаційних систем для управління охороною здоров’я на регіональному рівні. Одним із основних результатів цих проектів було створення аналітичних платформ для збору та аналізу даних з медичних закладів, що дозволяє оцінювати їх ефективність, порівнювати заклади між собою та приймати управлінські рішення на основі реальних даних.
Євген представив приклад аналітичної панелі для керівника департаменту охорони здоров’я, яка включала показники, як-от кількість пролікованих випадків, середня кількість ліжкоднів, складність випадків, вартість лікування, і навіть витрати на медикаменти. Це дозволяло відслідковувати фінансові та медичні показники роботи закладів.
Додатково, він підкреслив важливість впровадження таких інструментів для управління мережею медичних закладів, зокрема для груп (субкластерів) чи окремих територіальних громад, які можуть використовувати ці технології для покращення своєї інфраструктури охорони здоров’я, ефективного фінансування та співпраці між громадами.
Євген зазначив, що всі ці ініціативи та інструменти не є новими, а є результатом багаторічної роботи міжнародних експертів та пілотних проектів, що були реалізовані на регіональному рівні в Україні.
Сергій Дяченко у своєму виступі розповів про програмно-аналітичні інструменти, які вже використовуються в різних регіонах України та окремих територіальних громадах. Він зазначив, що ці інструменти були розроблені з особливим акцентом на простоту використання, аби навіть люди без медичної або економічної освіти могли їх ефективно застосовувати. Основним завданням таких інструментів є допомога у моніторингу якості медичних послуг, оптимізації витрат медичних закладів та плануванні роботи медичної мережі.
Дяченко підкреслив важливість комплексного підходу до управління системою охорони здоров’я, в якому органи місцевої влади повинні зосереджуватися не тільки на лікуванні, але й на профілактиці, моніторингу якості медичного обслуговування, фінансовій стійкості закладів та розвитку медичної мережі на рівні регіону чи громади. Він також зазначив, що жодна система фінансування не може повністю покрити всі потреби медичних закладів, тому необхідно правильно планувати витрати та оптимізувати роботу закладів, зокрема на рівні первинної медичної допомоги.
Експерт продемонстрував, як на прикладі роботи сімейних лікарів можна використовувати програмні інструменти для моніторингу профілактичної роботи. Він підкреслив важливість того, щоб лікарі не просто реєстрували декларації, а активно працювали з кожним пацієнтом, зокрема з тими, хто має хронічні захворювання або потребує додаткової уваги. За допомогою аналізу даних, лікарі можуть визначати «червоні сигнальні показники» для кожного пацієнта, що дозволяє своєчасно реагувати на потенційні проблеми і проводити профілактичні заходи.
Важливим аспектом виступу стало також використання програмних інструментів для виявлення захворювань та їх моніторингу. Дяченко продемонстрував, як аналіз статистичних даних дозволяє визначити вікові групи, у яких є ризик розвитку певних захворювань, і забезпечити належний рівень профілактичної роботи серед цих пацієнтів. Він нагадав, що у деяких регіонах України вже використовуються ситуаційні центри, які надають керівникам громад, медичних закладів і лікарям доступ до дашбордів для аналізу різних показників діяльності. Це дозволяє оперативно виявляти проблеми в роботі медичних закладів і вживати заходів для їх усунення.
Дяченко також розповів про роль програмно-аналітичних інструментів на рівні спеціалізованих медичних закладів. Він зазначив, що аналіз ефективності використання ресурсів, таких як ліжковий фонд та фінансові показники, є критично важливим для забезпечення фінансової стабільності медичних закладів. Програмні інструменти допомагають виявляти фінансові розриви між витратами закладу і доходами, що надходять від НСЗУ, та забезпечують можливість планувати і коригувати фінансову діяльність закладу. Також ці інструменти дозволяють аналізувати ефективність надання медичних послуг на рівні окремих відділень.
На прикладі кількох медичних закладів експерт продемонстрував значні розбіжності в використанні ресурсів і виявленні неефективностей. Це дозволяє керівникам медичних закладів і економістам працювати разом, щоб зрозуміти причини низької ефективності та знайти шляхи її покращення. Зокрема, він показав різницю в розподілі витрат на лікування на одного пацієнта та аналіз тривалості лікування в різних закладах, що допомагає визначити заклади, які потребують додаткових ресурсів або оптимізації роботи.
Завершуючи виступ, Сергій Дяченко наголосив на важливості створення стратегічних інвестиційних бізнес-планів для розвитку медичних мереж на рівні регіонів та громад. Він зазначив, що такий бізнес-план допомагає інвесторам зрозуміти реальний стан справ у медичній сфері і оцінити потреби в інвестиціях. За його словами, коли регіон чи громада має чіткий план розвитку медичної інфраструктури, це значно полегшує процес залучення інвестицій і забезпечує ефективний розвиток охорони здоров’я в Україні.
► Завантажити презентацію С. Дяченко «Програмно-аналітичні інструменти управління системою охорони здоров’я на регіональному рівні та ОТГ» 
Коментар модератора вебінару Євгена Прилипка став важливим і ґрунтовним підсумком обговорення ключових тем, піднятих під час заходу. Євген акцентував увагу на критичному значенні оцінки мережі надання медичних послуг, що є першочерговим етапом для аналізу будь-якого регіону чи громади. Він наголосив на важливості застосування уніфікованого інструменту для оцінки мережі надання медичної допомоги (Community Healthcare Network assessment), що дозволяє визначити потреби мешканців в медичних послугах і зрозуміти, де існують розриви в системі охорони здоров’я. Цей інструмент вже активно пілотується і, за словами Євгена, у майбутньому буде запропоновано громадам долучатися до його використання, щоб мати змогу не лише ідентифікувати проблеми в наданні медичних послуг, але й приймати управлінські рішення на основі отриманих даних.
Євген підкреслив, що в умовах децентралізації ОМС отримують більші повноваження у сфері охорони здоров’я, тому важливо забезпечити їх інструментами для аналізу витрат на медичні послуги, моніторингу потреб населення та планування розвитку медичної інфраструктури. ОМС повинні активно долучатися до управління медичними закладами, зокрема у питаннях фінансування та впровадження платних послуг, працюючи разом з медичними установами для досягнення кращих результатів. Євген зазначив, що для детального аналізу деяких аспектів планується окремий вебінар, а також акцентував важливість об’єктивного аналізу, з урахуванням середньострокових і довгострокових прогнозів. Модератор також анонсував плани на 2025 рік, включаючи вебінари щодо платних послуг, та підкреслив необхідність співпраці між ОМС і міжнародними партнерами для покращення управління медичними послугами на місцевому рівні.
Експерт також торкнувся важливої теми міжмуніципального співробітництва, яке стає все більш актуальним для невеликих громад. Він зазначив, що багато маленьких громад не мають достатніх фінансових ресурсів для розвитку та утримання інфраструктури закладів охорони здоров’я, тому співпраця між сусідніми громадами для спільного фінансування таких об’єктів є важливим кроком до покращення медичного обслуговування. Він зазначив, що вже в бюджеті України на 2025 рік передбачено певні механізми для співфінансування закладів соціальної сфери між суміжними громадами, що дозволює розглянути можливість запровадження імперативного співфінансування медичних установ в межах регіону.
На завершення, експерт Платформи “Охорона здоров’я” Євген Прилипко подякував усім учасникам за активну участь у вебінарі, підкресливши важливість спільної роботи для вирішення нагальних питань охорони здоров’я в Україні. Він також зазначив, що надалі буде продовжуватися робота над підтримкою місцевих громад і органів самоврядування в розв’язанні актуальних проблем, таких як реформування системи охорони здоров’я, впровадження нових інструментів та інновацій у сфері медичних послуг.
► Матеріали попередніх вебінарів серії «НСЗУ та ОМС:…»:
- 17.12.24. Вебінар 2: Амбулаторна медична допомога, діагностика + інтернатура в ЗОЗ і фінансування (за участі МОЗ України). Підсумки та матеріли на сайті ВАОТГ
- 21.11.24. Вебінар 1: Первинна медична допомога. Підсумки та матеріли на сайті ВАОТГ
